День: 18.03.2024

Кабінет міністрів України пропонує збільшити ставки акцизу на тютюнові вироби вже з липня 2024 року.
Про це говорить повідомлення постійного представника Кабміну у Верховній раді Тараса Мельничука у Telegram та Міністерство фінансів України.
За його словами, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби”.
У документі №11090 пропонується з 01 липня цього року по 31 грудня 2027 щороку підвищувати ставки акцизного податку на тютюнові вироби для приведення їх до зазначеного мінімального рівня. Окрім цього пропонується визначити грошову одиницю виміру ставки акцизного податку на тютюнові вироби у євро.
Водночас Кабмін пропонує встановити послаблення на період воєнного стану обмеження щодо накопичення обсягів тютюнових виробів на складах перед підвищенням ставок акцизного податку. Зокрема, шляхом збільшення установленого розміру середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів з 115 до 120 відсотків.

Що цьому передувало?
У п'ятницю, 15 березня 2024 року Кабмін схвалив даний законопроект, який внесе зміни до Податкового кодексу в частині підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби.
Як пояснили у Міністерстві фінансів, перегляд акцизів на тютюнові вироби відбувається задля гармонізації українського законодавства до вимог Європейського Союзу.
Зокрема, з 2018 року в Україні затверджено план підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20% щороку. Він мав забезпечити виконання вимог Директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов'язання до 2025 року не менше ніж 90 євро за 1000 сигарет.
Але через процеси девальвації, які також були викликані війною, у 2025 році акциз на сигарети досягне лише рівня 70 євро.
Тому чинний графік не дозволяє досягти рівня оподаткування встановленого у ЄС. Саме це і викликало необхідність переглянути ставки акцизного податку. При цьому вираження ставок акцизного податку на тютюнові вироби у євро рекомендовано МВФ та передбачено Національною стратегією доходів.
В міністерстві вважають, що ухвалення цього законопроєкту дозволить забезпечити додаткові надходження до держбюджету:
у 2025 році на 612 млн гривень;
у 2026 році на 5 001 млн гривень;
у 2027 році на 9 379 млн гривень;
у 2028 році на 13 852 млн гривень.
Директива Євросоюзу 2014/40
Ухвалення комплексного антитютюнового Закону №1978 у грудні 2021 року відповідає євроінтеграційній політиці України у сфері охорони здоровʼя.
Його норми базуються на положеннях Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементують положення директиви 2014/40/ЄС, реалізація якої знизила поширеність куріння у Європейському Союзі.
Основні положення директиви №2014/40/ЄС, які впроваджує цей Закон:
Заборона ароматизованих сигарет і тютюну для самокруток (з 11 липня 2023 року). Помітніші попередження про шкоду куріння на пачках сигарет – їх розмір збільшиться до 65% від площі пачки (з 2024 року). Вимога надавати в Держпродспоживслужбу інформацію про інгредієнти, що містяться в тютюнових виробах (з 1 червня 2022 року). Запровадження медичних попереджень споживачів на електронних сигаретах та рідинах, вимоги до упакування електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, медичних попереджень споживачів та вимоги до упакування трав’яних виробів для куріння, а також медичних попереджень споживачів бездимних тютюнових виробів (з 1 червня 2022 року). Повна заборона реклами та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів, електронних сигарет, а також тютюнових виробів (з 11 липня 2023 року).
Макети, як виглядатимуть медичні попередження на пачках сигарет починаючи з 11 січня 2024 року, можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, що сигарети в Україні дорожчають кожен рік. З початку 2024 ціни на них зросли на 11,1% до 91,8 гривні за пачку при загальній інфляції 2,5%.
У вересні цього року повiдомлялось, що цього року уряд також планує значно підвищити акцизи на сигарети.

Читати далі

Ціни на європейський природний газ зростають четвертий день поспіль, що є найдовшою серією з кінця січня. Це відбувається через скорочення поставок із заводу СПГ Freeport (США) та дронові атаки на російські НПЗ. Про це йдеться в матеріалі агентства Bloomberg.
Котирування ф'ючерсів у понеділок підскочили на цілих 7,7%, що стало найбільшим внутрішньоденним зростанням з 3 січня. Ціни останнім часом, оскільки трейдери зосереджуються на факторах, які вплинуть на поповнення газових сховищ перед наступною зимою.

Одним із факторів зростання цін є скорочення поставок на експортний завод СПГ Freeport у Техасі, оскільки деякі роботи будуть продовжені до квітня. А в Норвегії незаплановані технічні порушення скорочують експорт трубопровідного газу.
Ціни на газ також повторюють зростання цін на нафтових контрактах після українських атак на російські нафтопереробні заводи, що підвищує “геополітичну температуру”, заявив керівник відділу сировинної стратегії Saxo Bank A/S Оле Слот Хансен.
“Ймовірно, головними двигунами є зупинки на Freeport та українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру. Оскільки ціни на викиди вуглецю також зросли на 5%, сьогодні немає “ведмежих” факторів”, – сказав він.

Читати далі

Долар на міжбанку встановив новий історичний рекорд: 39 грн. Що ж відбувається на валютному ринку і чому гривня валиться?
Рівно тиждень тому в нашій публікації прозвучало питання: «Чи зможе Нацбанк утримати курс долара під контролем і не допустити обвалу національної валюти?» Наші побоювання виявилися марними. Незважаючи на збільшення обсягу інтервенцій (за період з 11 по 15 березня НБУ продав 263 млн доларів – на дві третини більше, ніж тижнем раніше) та практично щоденна присутність НБУ на міжбанківському валютному ринку, гривня слабшає на очах. Незадовго до закінчення торгів понеділка 18 березня котирування на позиції «бід» досягла позначки 38,985 грн, а на позиції «оффер» – 39,02 грн. Адже ще тиждень тому безготівковий долар коштував на 80 копійок дешевше.
Аналітики порталу “Курс України” стверджують, що Нацбанк узяв курс на “помірну девальвацію” і за допомогою своїх щоденних інтервенцій лише регулює швидкість падіння гривні.

До якого рівня може впасти гривня?
Міжнародний валютний фонд у своєму прогнозі на 2024 рік припустив, що середньорічний курс долара в Україні становитиме 41,4 грн. Такий же курс було закладено й у проекті держбюджету на 2024 рік. Враховуючи, що місія МВФ в останні місяці зачастила до Києва, а в умовах «завислих» 61 млрд доларів американської допомоги залежність від МВФ стає ще сильнішою, можливо, на Інститутській все ж таки вирішили прислухатися до думки заокеанських колег (або їм делікатно на це натякнули ). Скарбники кількох комерційних банків повідомили порталу «Курс України», що Нацбанк значно рідше став з'являтися на міжбанку та вкрай неохоче продавати. Активізувався він лише сьогодні, коли цифри наблизилися до позначки 39 грн. Про це говорять і обсяги торгів, що зросли. Відчувається, що в НБУ дуже не хотіли, щоб долар одразу став дорожчим за 39 грн. Тому офіційний курс на 19 березня поставили трохи нижче, а саме 38,9549 грн.
Слідом за безготівковим нагору пішов і готівковий курс долара. Рівно тиждень тому велику суму доларів у столиці можна було купити по 38,50 гривень, а на обід понеділка 18 березня цінники на вікнах оптових обмінок стрибнули на 39,10-39,15 гривень. Оператори готівкового валютного ринку повідомляють, що попиту на готівку майже немає. Вони просто змушені піднімати цінники, щоби не відставати від комерційних банків.
Що далі
Якщо гривня продовжить втрачати в ціні з такою швидкістю, як минулого тижня, то до 40 гривень за долар ми наблизимося вже наприкінці березня. Хочеться вірити, що в НБУ не допустять такого сценарію, і там все прорахували. Минулого четверга правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15 до 14,5%; паралельно було знижено з 19 до 17,5% ставку дохідності за тримісячними депозитними сертифікатами НБУ. Банки синхронно почали знижувати ставки за депозитами, і не виключено, що населення зробить вибір на користь долара, що дорожчає (або євро). Отже, ситуацію треба вже найближчим часом стабілізувати.
Ми не візьмемося прогнозувати майбутній тиждень, т.к. поки незрозуміло, чи стануть 39 грн максимумом місяця чи проміжною цифрою. Все зараз у руках НБУ. «Уважно стежимо за руками»…

Читати далі

В 2050 році українці отримуватимуть пенсії в рамках солідарної пенсійної системи не вищі, ніж 20% від середньої на той час заробітної плати.
Про це йдеться в матеріалi “Пенсійні перспективи українців: солідарне жебрацтво чи індивідуальні накопичення”.
Розрахунки експертів
Довгострокові прогнози з урахуванням демографічної статистики напередодні повномасштабної війни демонструють спроможність солідарної пенсійної системи України фінансувати пенсії на рівні не більше 18% від заробітної плати в 2050 році.
“Це означає, що якщо середня заробітна плата становить, скажімо, 20 тисяч гривень, то за рахунок соціальних внесків можна профінансувати середню пенсію розміром не більше 3 600 гривень”, – підраховує колишня заступниця міністра соціальної політики України (у 2020-2022 роках), голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальнікова.

На спроможність солідарної пенсійної системи забезпечувати пенсійні виплати впливатимуть міграційні тенденції. Зрештою, має бути проведено перепис населення, який дав би надійні дані для розрахунків.
“За нашими довоєнними розрахунками, до 2050-го року солідарна пенсія, яку зможе забезпечити держава, складала би десь 1300-1600 грн (в цінах 2021-го року). Тобто навіть менше, ніж рівень пенсій, який був у довоєнному 2021-му році. З лютого 2022-го року демографічна ситуація погіршилась. На сьогодні важко спрогнозувати, які можуть бути пенсії у майбутньому. Проте навряд чи можемо розраховувати на кращі солідарні пенсії, ніж ми прогнозували три роки тому”, – говорить виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитро Боярчук.

ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 року на 28%. Водночас частка осіб віком від 60 років зросте до 32%, за умови збереження поточних показників народжуваності, смертності та міграції. Це своєю чергою призведе до зростання співвідношення між чисельністю населення пенсійного і працездатного віку майже вдвічі, підраховує директор з управління локальними активами інвестиційної групи ICU Григорій Овчаренко. Результатом стане зменшення співвідношення середньої пенсії до заробітної плати на момент виходу на пенсію з поточних 28% до менш ніж 20%.
Нагадаємо, про невтішні фінансові перспективи майбутніх отримувачів державних пенсій в рамках солідарної системи відкрито, і вже не перший рік, заявляють в уряді. Зокрема, ще в 2020 році прем’єр-міністр Денис Шмигаль яскраво проілюстрував демографічні тенденції в Україні та пенсійні перспективи українців через 15 років.
Вже тоді ми мали середню пенсію на рівні 29% від середньої зарплати. А в перспективі, прогнозував Шмигаль, матимемо не більше 20%. І це при тому, що мінімально необхідний рівень пенсій за стандартами Міжнародної організації праці, які зобов’язалась виконувати Україна, – 40% від зарплати.
Широкомасштабна війна лише погіршила ці перспективи.

Читати далі

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок вважає, що у росіян не було вибору під час голосування за президента РФ цими вихідними. Про це вона сказала, прибувши на зустріч міністрів закордонних справ ЄС у понеділок.
Бербок заявила, що голосування у Росії “було виборами без вибору”.

“Виборчий процес свідчить не лише про безрозсудну поведінку Путіна щодо власного народу, але й суперечить нормам ООН. Так звані “вибори” у частинах України, у частинах Молдови та частинах Грузії суперечать міжнародному праву”, – сказала вона.

Бербок також звернула увагу, що багато росіян цими вихідними чітко показали, що вони не підтримують позицію цього “російського президента”.
Євросоюз розкритикував російські “вибори президента” як такі, що проходили з численними обмеженнями, без участі реальної опозиції і проводилися в тому числі на окупованих територіях України.

Читати далі

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з обраним президентом Індонезії Прабово Субіанто, у якій запросив країну долучитися до “саміту миру”.
Про це Зеленський повідомив у Telegram-каналі.
Зеленський привітав Субіанто з перемогою на виборах і висловив надію на продовження взаємовигідних двосторонніх відносин.
“У 2022 році я представив Формулу миру – реальний шлях до справедливого миру – саме в Індонезії. Тепер ми готуємо інавгураційний саміт миру, і участь Індонезії в ньому для нас принципово важлива”, – написав Зеленський.

Він додав, що запросив приєднатися до участі в саміті та реалізації пунктів щодо продовольчої та ядерної безпеки, а також щодо обміну полоненими.

Читати далі

Кабінет міністрів України виділив додаткові 5 млн гривень на потреби Сил безпеки та оборони. Гроші спрямують закупівлю безпілотників.
Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
“Додаткові 5 млрд грн виділили сьогодні для сил безпеки й оборони. Кошти будуть спрямовані на закупівлю дронів, необхідних для наших захисників на передовій”, – написав Шмигаль.

Він зазначив, що “кожна гривня, що надходить у держбюджет у вигляді податків, буде йти на посилення нашої обороноздатності”.

Читати далі