Місяць: Березень 2024

Верховна рада ухвалила в цілому закон щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За його даними, проєкт №10313 у цілому підтримали 296 депутатів.
Як зазначив Железняк, комітет значно доопрацював законопроєкт до другого читання.
Зокрема, встановлено на рівні закону грошова виплата в розмірі 15 млн гривень родині захисника в разі його загибелі.

Також підтримана можливість перебування військовослужбовців на лікуванні до 12 місяців, зокрема за кордоном, без необхідності через чотири місяці особисто проходити військово-лікарську комісію.
Водночас до другого читанні вилучені всі норми про заборону військовим поширювати певну інформацію в медіа та мережі Інтернет.
Крім того, як повідомила депутатка Ірина Геращенко, “військовими капеланами не можуть бути особи, які належать до російської православної церкви”.
Виплата 15 млн гривень
Нагадаємо, після початку війни Кабінет міністрів ухвалив рішення про виплати одноразової грошової допомоги у 15 млн гривень за смерть військових їхнім родинам.
У лютому Міноборони запропонувало внести зміни до порядку. Проектом, пропонується встановити, що допомога 15 млн гривень виплачується “відповідно до розміру частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках”.
Документом пропонується розширення кола осіб, які матимуть право на одержання одноразової грошової допомоги, зокрема право жінок (чоловіків), які проживали з військовослужбовцем, військовозобов’язаним або резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, без реєстрації шлюбу; онуків загиблого (померлого) військовослужбовця, за умови, що їх батьки померли; дітей, народжених після загибелі (смерті) військовослужбовця.

Читати далі

У Міністерстві економіки повідомили, що модель бронювання, у тому числі “зарплатного”, знаходиться на етапі міжвідомчого обговорення. Про це йдеться у відповіді на запит.
“На сьогодні зазначена модель бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час знаходиться на етапі міжвідомчого обговорення, у тому числі стосовно доцільності запровадження додаткових умов для бронювання військовозобов’язаного щодо розміру його заробітної плати та обсягів сплати підприємством податків, зборів платежів.
Проект акта Кабінету міністрів України щодо запровадження перспективної моделі бронювання військовозобов’язаних до зацікавлених органів не надсилався”, – заявили в Мінекономіки.

Натомість там зауважили: з метою цифровізації механізму бронювання військовозобов’язаних, Мінекономіки разом з Міноборони, Мінцифри, Державною податковою службою та Генштабом опрацьовують модель бронювання у електронному вигляді, яка передбачатиме подання такого списку через портал “Дія”.

Читати далі

Війна має найбільший вплив на життя кожного українця, але другий рік поспіль, на другому місці серед складних проблем є корупція. Так вважає 71,6% населення і такої самої думки 73% бізнесу. Про це заявив під час презентації результатів соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2023 року: розуміння, сприйняття, поширеність», голова соціологічної компанії Info Sapiens Дмитро Савчук.

У листопаді – грудні 2023 року соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення НАЗК провела п’яту хвилю загальнонаціонального дослідження з комплексної оцінки корупційної ситуації в Україні. Дослідження включало репрезентативні опитування населення та представників бізнесу. Методологія дослідження залишається незмінною з 2017 року. За повідомленням дослідників, це особисті інтерв'ю з населенням з вибіркою 2500 осіб по всій Україні та телефонні інтерв'ю з представниками бізнесу – вибірка 1200 респондентів.

Більшість українців – 61,2 % вважають, що рівень корупції зріс за останній рік. Так само вважає 46,3% підприємців. Коментуючи таку відмінність між результатами, представник агентства зазначив, що бізнес дійсно більш оптимістично сприймає ситуацію, ніж населення.
Більшість респондентів, відповідаючи на питання хто є відповідальним за подолання корупції як бізнес, так і населення вказало, що це насамперед вище керівництво країни, президента, Офіс президента. “Серед населення таких 47,5% серед бізнесу майже так само – 48,3%”, – зазначив Дмитро Савчук.

Корупція в Україні не зникла, але зараз є інституції, які борються із цією проблемою. Таку заяву зробила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
“Війна мала лібералізуючий вплив на Україну. Перед повномасштабним вторгненням корупція не належала до п'яти сфер, які вважалися суспільством проблемою. А тепер корупція – це друга проблема за важливістю у суспільстві після безпеки, і це створює тиск. Це говорить про те, що цінності населення змінилися”, — сказала вона на заході “Боротьба з корупцією в Україні: прогрес на шляху до членства в ЄС”.

Читати далі

Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків у січні-лютому 2024 року склав 25,897 млрд гривень, що на 21% більше, ніж у січні-лютому минулого року. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Банки збільшили відсоткові доходи та скоротили відрахування до резервів.
За даними НБУ, доходи банків за січень-лютий 2024 року зросли на 19% до 78,565 млрд гривень, при цьому відсоткові доходи зросли на 21% до 56,134 млрд гривень.

Витрати зросли на 19% до 52,667 млрд гривень. Банки скоротили відрахування резервів під майбутні збитки на -0,121 млрд гривень.
Прибуток банків
Нагадаємо, платоспроможні банки України за 2023 рік отримали 86,545 млрд гривень прибутку після оподаткування.
В Україні було ухвалено закон про підвищення податку з банків з 18% до 50% у 2023 році. Починаючи з 2024 року, буде ставка 25%.
У грудні 2023 року банки донарахували річну суму податку на прибуток за результатами 2023 року загалом за підвищеною ставкою 50%.
Лише за грудень банки сплатили 47,3 млрд гривень податку, що суттєво знизило прибутковість банків за підсумками року.
Нагадаємо, платоспроможні банки України за 2022 рік отримали 24,9 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це в 3,1 раза менше, ніж рекордний прибуток 2021 року (77,4 млрд гривень).

Читати далі

Обсяг валового зовнішнього боргу України у 2023 році збільшився на 30,6 млрд доларів та на кінець року становив 161,5 млрд доларів. Відносно ВВП обсяг боргу збільшився за рік із 81,6% до 90,7%. Про це свідчать дані НБУ.
Зовнішній борг державного сектору збільшився на 29,2 млрд доларів та становив 98,3 млрд доларів (55,2% від ВВП), зокрема, за рахунок залучення кредитів від міжнародних партнерів (26,0 млрд доларів) та від МВФ (3,6 млрд доларів).

Зовнішні зобов’язання приватного сектору збільшився на 1,4 млрд доларів та становили 63,2 млрд доларів (35,5% від ВВП).
Валюта боргу
Основною валютою зовнішніх запозичень України станом залишався долар США: 47,7% від загального обсягу зовнішнього боргу, однак, його частка зменшилася за рік на 7,9 в. п. Також зменшилися питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ на 0,8 в. п. – до 10,2% та частка боргу в гривні на 0,5 в. п. – до 1,4%. Водночас збільшилася частка запозичень у євро: з 29,1% до 37,8%
На кінець 2023 року за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) основною країною-кредитором залишався Кіпр – 48,5%.
Нагадаємо, у грудні 2023 року стало відомо, що офіційні кредитори країн “Великої сімки” та Паризького клубу продовжили реструктуризацію українських державних боргів до березня 2027 року.
Агентство S&P Global Ratings прогнозує, що Україна розпочне офіційні переговори щодо реструктуризації боргу з приватними кредиторами в короткостроковій перспективі і завершить цей процес до середини поточного року.

Читати далі

Цього року група “Нафтогаз” планує збільшити видобуток природного газу на пів мільярда кубометрів, а також збільшити обсяги газу іноземних енергетичних компаній, які зберігають блакитне паливо в українських ПСГ.
“Наш план на 2024 рік – наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку газу”, – зазначив очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов.

Крім того, у групі зазначили, що ще однією ціллю на 2024 рік є збільшення обсягів газу, що в українських ПСГ зберігають іноземні енергетичні компанії.
“У 2024 ми прагнемо залучити близько 4 млрд куб. м газу іноземних трейдерів до зберігання у наших підземних сховищах”, – додав Чернишов.

Читати далі