Місяць: Березень 2024

“Укренерго” не очікує дефіциту електроенергії в Україні влітку 2024 року в період проведення ремонтної кампанії на атомних електростанціях. Про це сказав директор із управління ОЕС України – головний диспетчер “Укренерго” Віталій Зайченко.
Як зазначив Зайченко, зима 2024 року була досить холодна, був тривалий період низьких температур близько 15 градусів морозу, і атомна енергетика працювала на повну потужність 7,5 ГВт, теплова генерація також працювала на максимальній потужності.

За його словами, баланс було досягнуто тільки завдяки високим рівням води в Дніпрі та роботі ГЕС.
“Зараз повинна початися ремонтна кампанія по НАЕК “Енергоатом”, – сказав він.

Головний диспетчер НЕК “Укренерго” зазначив, що заплановані ремонти обладнання на атомних електростанціях.
“Що стосується літнього періоду… дефіцит електроенергії в нас не планується”, – сказав Зайченко.

Читати далі

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), видала мобільному оператору “Водафон Україна” (Vodafone) дозвіл на користування кодом мережі призначення 75 (+380 75).
“Комісія ухвалила рішення видати ПрАТ “ВФ Україна” дозвіл на користування кодом мережі призначення “75” для мережі мобільного зв'язку з абонентською ємністю 10 млн негеографічних номерів для надання електронних комунікаційних послуг на території України терміном на п'ять років”, – йдеться в повідомленні за підсумками засідання регулятора.

Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), видала найбільшому українському мобільному оператору “Київстар” дозвіл на користування кодом мережі призначення 77 (+380 77).

Читати далі

Велика Британія готова надати Україні в позику всі заморожені активи Центрального банку Росії в країні, за умови, що Росія буде змушена сплатити Україні репарації після закінчення війни. Про це заявив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, пише The Guardian.
Він зазначив, що активи використовуватимуться як гарантія виплати Україні репарацій з боку РФ.
“Цей план є більш радикальним, ніж пропозиції, що обговорюються в Європейському Союзі, які передбачають передачу Україні лише прибуток від заморожених активів російського Центробанку, що утримуються Заходом. Оцінюється, що щорічний прибуток становить 4 мільярди доларів США”, – пише видання.

“Існує можливість використовувати щось на кшталт синдикованого кредиту або облігації, які фактично використовують заморожені російські активи як гарантію, щоб надати ці кошти українцям, знаючи, що ми повернемо їх, коли Росія виплатить репарації. Можливо, це кращий спосіб зробити це. Ми прагнемо до максимальної єдності G7 та ЄС у цьому питанні, але якщо ми не зможемо її досягти, я думаю, нам доведеться рухатися вперед із союзниками, які хочуть вжити таких дій”, – заявив у вівторок ввечері Кемерон членам Палати лордів.
Це перший раз, коли Кемерон відкрито і детально говорить про цю пропозицію, і це, ймовірно, підкреслює політичну підтримку, яку цей план має в США, але не в ЄС.
Оцінюється, що США утримують активи Росії на суму від 40 до 60 мільярдів доларів, а Велика Британія – близько 25 мільярдів фунтів стерлінгів, але офіційних цифр не оприлюднено, пише видання.
Нагадаємо, лідери “Групи семи” за підсумком саміту 24 лютого підтвердили, що триматимуть знерухомленими активи російського Центробанку у своїх юрисдикціях до завершення повномасштабної війни Росії проти України.
Рада Європейського Союзу 12 лютого ухвалила рішення, яке наближає створення механізму з використання надприбутків заморожених російських активів на території ЄС на користь України.
Міністр фінансів США Джанет Єллен вважає, що будь-який план щодо конфіскації чи монетизації 282 млрд доларів заморожених російських активів на користь України не може розглядатися як заміна терміново необхідної допомоги, яка була затримана у Конгресі.

Читати далі

Платоспроможні банки України за січень 2024 року отримали 16,762 млрд гривень прибутку після оподаткування. Рейтинг із прибутковості очолює державний ПриватБанк, який заробив 5,869 млрд гривень. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, на другому та третьому місцях державні Ощадбанк (1,556 млрд гривень) та Укрексімбанк (1,061 млрд гривень), на четвертому – банк іноземних банківських груп Райффайзен Банк – 1,054 млрд гривень, на п'ятому державний Укргазбанк – 0,940 млрд гривень.
За даними НБУ, 55 із 63 банків отримали прибуток на суму 16,817 млрд гривень, а вісім банків показали збитки на 55 млн гривень.

Прибуток банків у 2023 році
Нагадаємо, платоспроможні банки України за 2023 рік отримали 86,545 млрд гривень прибутку після оподаткування.
В Україні було ухвалено закон про підвищення податку з банків з 18% до 50% вже у 2023 році. Починаючи з 2024 року, буде ставка 25%.
У грудні 2023 року банки донарахували річну суму податку на прибуток за результатами 2023 року загалом за підвищеною ставкою 50%.
Нагадаємо платоспроможні банки України за 2022 рік отримали 24,9 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це в 3,1 раза менше, ніж рекордний прибуток 2021 року (77,4 млрд гривень).

Читати далі

В Україні цього року відбудеться другий етап тестування е-гривні. Процес буде відкритим, а отже приєднатись до нього зможуть банки, небанківські фінансові установи та їх клієнти.
Про це повідомляє Національний банк України.
За даними НБУ, перше тестування е-гривні Національний банк провів у 2018 році. Воно відбувалось у закритому середовищі та передбачало впровадження платформи “Електронна гривня”, випуск в обіг обмеженої кількості цифрової гривні та тестування операцій з е-гривнею виключно працівниками НБУ та кількома компаніями – учасницями проєкту.
Проте другий етап, який має стартувати у другій половині цього року, буде відкритим. Це означає, що в ньому зможуть взяти участь банки, небанківські фінансові установи та їх клієнти, які бажають протестувати функціональність е-гривні.
Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін заявив, що всі платіжні операції з е-гривнею під час тестування відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде Національний банк
“Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе прийняти зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні”, – розповів Поддєрьогін.

Він зауважив, що запрошувати користувачів на тестування планується через банки, які стануть учасниками пілотного проєкту.
Чи перейде Україна на цифрову валюту
В НБУ пояснили, що рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні Національний банк ухвалюватиме за результатами дослідження й підходитиме до цього питання зважено, враховуючи, зокрема, потенційний вплив від її запровадження на фінансову систему держави.
Поддєрьогін своєю чергою підкреслив, що в будь-якому разі е-гривня не стане заміною готівкової чи безготівкової форм гривні, а буде їх доповненням.
Навіть у випадку прийняття е-гривні, користувачі матимуть змогу без обмежень обирати, якою формою гривні (готівковою або безготівковою, у тому числі е-гривнею) здійснювати розрахунки.

Читати далі

Потреба України у зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету у 2024 році становить близько 37,3 млрд дол США. При цьому Україна потребує ще 9,5 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб відновлення.
Про це заявила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова під час Круглого столу у Парижі, присвяченому відновленню України та ролі державного і приватного секторів у його процесі (Ukraine Roundtable: Infrastructure Reconstruction and Financing).
За її словами, потреба України у зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету у 2024 році становить близько 37,3 млрд дол США.
Зикова додала, що швидке відновлення є ключовим пріоритетом, оскільки сприяє створенню безпечних умов життя для українців, а також економічному відновленню країни.
За оцінкою звіту “Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України” (RDNA3) розробленого спільно урядом України, Світовим банком, ЄвроКомісією та представництвом ООН, у 2024 році Україна потребує близько 15 млрд доларів США на швидке відновлення.
З них близько 5,5 млрд доларів США вже профінансовано з державного бюджету та за рахунок донорської підтримки. Таким чином, Україна потребує ще 9,5 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб відновлення, підкреслили в Мінфіні.
“Залучення приватного сектору у процес відновлення є невід'ємною частиною сталого зростання України.
Ми працюємо з нашими партнерами над тим, щоб досягти цього за допомогою низки механізмів, серед яких запровадження страхування воєнних ризиків, покращення умов для інвестиційних проектів, запровадження державно-приватного партнерства та розвиток індустріальних парків”, – додала Зикова.

Нагадаємо:
Міністерство фінансів України залучило 1,2 млрд доларів США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів у перші два місяці 2024 року.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 7 березня 2024 року
Курс долара порівняно з 6 березня впав на 13 коп. до 38.2664 за 1 долар.
Курс євро знизився до позначки 41.5918 за 1 євро.
Фунт стерлінгів подешевшав на 6 коп. до 48.6270 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка знизився до позначки 43.2438 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого підвищився на 5 коп. до 9.6774 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
38.266 400

EUR
Євро
41.591 800

GBP
Фунт стерлінгів
48,627 000

CHF
Швейцарський франк
43.243 800

PLN
Польський злотий
9.677 400

Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке служить орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Корпорація Czechoslovak Group (CSG) планує вкласти кошти у створення спільних оборонних підприємств в Україні, націлених на підтримку оборонного сектору країни
За словами власника компанії Міхала Стрнада, компанія хоче вкласти “сотні мільйонів євро” в українську економіку. Наразі тривають переговори з державним концерном “Укроборонпром” щодо можливого створення спільного підприємства, також оглядаються місця для виробництва артилерійських і танкових снарядів, важкої техніки.

За інформацією видання BNN, головну увагу планують приділити виробництву артилерійських боєприпасів, а також запасних частин для бронетехніки, виробів з броньованої сталі.
Утім, є і складнощі, пов'язані з постійними обстрілами території України, що становить загрозу як для співробітників, так і для підприємства загалом.
Czechoslovak Group раніше вже проводила ремонт і модернізацію танків T-72 у Чехії і поставляла їх в Україну після повномасштабного вторгнення РФ.

Читати далі

Міжнародні резерви України скорочуються другий місяць поспіль та станом на початок березня впали до 37,05 млрд доларів. Причиною стало скорочення міжнародної допомоги на тлі високого попиту на валюту. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (березень 2024 року).
Як зазначається в огляді, у січні було отримано лише 0,4 млрд доларів офіційного фінансування. Як наслідок, сформувався відплив капіталу за державним сектором. Разом із збереженням значного попиту на валюту з боку населення це згенерувало відплив капіталу за фінансовим рахунком загалом. У результаті валові резерви знизилися на 4,9% до 38,5 млрд доларів станом на кінець січня.

“У лютому, попри отримання 0,8 млрд доларів міжнародного фінансування та менші обсяги інтервенцій, резерви продовжили знижуватися та становили 37,1 млрд доларів станом на кінець місяця. Проте цей рівень продовжує перевищувати минулорічні показники”, – йдеться в повідомленні.

За даними НБУ, у лютому Україна отримала:
514,4 млн доларів – грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк; 295,0 млн доларів – грантові кошти від Норвегії, що надійшли через Світовий банк.
НБУ у лютому 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку 1,509 млрд доларів. Це мінімальний обсяг із квітня минулого року.
У підсумку резерви в лютому знизилися на 3,8% до 37,05 млрд доларів.

Читати далі

Інструмент контролю за використанням коштів ЄС для України за чотирирічною програмою Ukraine Facility на 50 млрд євро матиме три рівні.
Як пише видання, контролюватиме витрати аудиторська служба України. Уряд буде зобов'язаний публікувати дані про фізичні та юридичні особи, які отримують суми понад 100 тисяч євро на реалізацію реформ та інвестицій.

По-друге, буде організована незалежна Аудиторська рада, яка зможе проводити перевірки у будь-який момент реалізації програми та повідомлятиме Єврокомісію про можливе нецільове використання коштів.
По-третє, окремо щоквартально контроль за витратою коштів проводитиме Єврокомісія. Вона надаватиме Європейському парламенту та Раді щорічну оцінку використання коштів, наданих Україні.
Причини контролю
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук Ваврищук вважає, що посилений контроль за виконанням програми обумовлений тим, що це не просто програма підтримки економіки в період війни, а й інструмент, щоб стимулювати наближення України до стандартів ЄС.
“Єврокомісія несе велику політичну відповідальність за повне виконання Україною умов кредитування. Очевидно, є бажання зробити так, щоб ніхто з опонентів програми не міг дорікнути, що вона не досягла цілей. Звідси й бажання та необхідність встановити чіткий контроль за виконанням умов”, – заявив він.

Програма ЄС
Нагадаємо, 28 лютого Рада ЄС остаточно схвалила програму Ukraine Facility, в рамках якої Україні нададуть до 2027 року 50 млрд євро довгострокових кредитів. Перший транш на 4,5 млрд євро очікується у березні.
Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, це програма підтримки інвестицій, підтримки економіки та руху до членства в ЄС.

Читати далі