День: 24.04.2025

Переговори з власниками ВВП-варантів, які відбулися напередодні у Вашингтоні, зайшли у глухий кут. Про це пише Financial Times. За даними видання, українське Міністерство фінансів, попри провал переговорів, продовжить розглядати усі можливі опції та продовжуватиме переговори з власниками цього інструменту. Видання додає, що відсутність згоди щодо реструктуризації боргу за ВВП-варантами може призвести до дефолту України за зовнішнім боргом. Водночас співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів зазначають, що FT “драматизують”, адже дефолт за варантами не призведе до автоматичного дефолту за рештою зовнішнього боргу. Переговори з власниками ВВП-варантів активізувалися, оскільки вже наприкінці травня 2025 року Україна повинна буде здійснити платіж за цим інструментом за звітний 2023 рік. Оскільки 2024 року ВВП продемонстрував різкий стрибок (порівняно з низькою базою порівняння 2022 року), то розмір платежу може становити близько 600 млн доларів. У 2024 році Україна вже здійснювала платіж за ВВП-варантами після досягнення угоди про реструктуризацію з власниками українських єврооблігацій. Тоді сумарно Україна переказала близько 200 млн дол, з яких 70 млн становив сам платіж за варантами, а решту 130 млн дол – так звана “плата за згоду”. Тоді у Мінфіні повідомляли, що здійснення платежу за згоду зміни умов випуску варантів (на суму 130,1 млн дол) дасть змогу Україні викупити ВВП-варанти за їхньою номінальною вартістю у наступні 3 роки. Зазначимо, що ВВП-варанти – це інструмент, який Україна випустила за підсумками переговорів про реструктуризацію боргу у 2015 році. Розмір виплат за ВВП-варантами залежить від зростання української економіки у базовому році: чим більшим є темп зростання – тим більшою є виплата. Виплата, яка відбудеться у 2025 році стосуватиметься базового 2023 року. Тоді українська економіка зросла на 5,3% – передусім через низьку базу порівняння з 2022 роком повномасштабного вторгнення. В умовах відновлення економіки темпи зростання ВВП України можуть перевищувати 4-5% на рік, що автоматично суттєво збільшить розміри виплат за ВВП-варантами. Такі виплати Україні доведеться здійснювати до 2041 року.

Читати далі

Група Нафтогаз та польський нафтовий концерн Orlen підписали нову угоду на постачання 100 млн куб. м зрідженого природного газу (ЗПГ). З посиланням на Нафтогаз.Це вже третій контракт у межах партнерства, укладеного навесні цього року, повідомила компанія. Загальний обсяг законтрактованого газу становить 300 млн кубометрів.«Це постачання ще більше зміцнює енергетичне партнерство між нашими компаніями та сприяє забезпеченню надійного ресурсу для українських споживачів. Ми вже готуємося до наступного опалювального сезону, і такі контракти — важлива частина нашої стратегії щодо диверсифікації постачання та гарантування енергетичної стабільності країни», — зазначив очільник групи Нафтогаз Роман Чумак.Згідно з повідомленням, газ постачатиметься зі США, проходитиме регазифікацію на терміналі у Свиноуйсьце (Польща) та транспортуватиметься до України через польську газотранспортну систему.Як повідомлялось, Нафтогаз законтрактував 1,5 млрд куб. м газу з початку року.Протягом 1 кварталу Нафтогазу залучив від ЄБРР та уряду Норвегії близько 430 млн євро, які будуть спрямовані на закупівлі імпортованого природного газу в обсязі 1 млрд куб. м.Компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі 1 млрд євро для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.Колишній голова Оператора ГТС України Сергій Макогон повідомив, що Україна завершила сезон відбору газу з ПСГ з найнижчим за всю історію рівнем їх наповненості.Він вважає, що з урахуванням обсягів власного видобутку Україна потребуватиме імпорту від 5,5 млрд куб. м до 6,3 млрд куб. м газу до початку наступного опалювального сезону.Група Нафтогаз відновила понад половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки в лютому.

Читати далі

За оновленим кодексом систем розподілу електроенергії, стандарт напруги у електричній мережі більше не становитиме 220 вольтів. Про це йдеться у постанові Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.З першого липня 2025 року стандартом напруги у мережі буде 230 вольтів, а не 220, як було раніше.”В Україні почнуть діяти європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення, зокрема — перехід на номінальну напругу 230/400 В.Одне з ключових нововведень — встановлення чітких меж допустимого відхилення напруги: від 207 до 253 В (±10% від номінального значення 230 В)”, – повідомляють у Нацкомісії.Очікується, що ці зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання. Завдяки стабільній напрузі зменшиться ймовірність пошкодження побутової техніки, а також знизиться потреба у використанні додаткових захисних пристроїв, зокрема стабілізаторів.Окрім цього, це сприятиме підвищенню енергоефективності: електроприлади зможуть працювати в оптимальних умовах, без перевантажень і зайвих втрат енергії.

Читати далі

Кабмін розподілив прибуток державних банків за 2024 рік. В результаті Приватбанк перерахує до державного бюджету 32,11 млрд грн або 80% чистого прибутку, Ощадбанк – 3,95 млрд грн або 50%. Відповідні розпорядження Кабінет міністрів прийняв 21 квітня та опублікував на урядовому порталі.5% чистого прибутку ПриватБанку або 2 млрд грн буде спрямовано до резервного фонду, ще 15% (6,02 млрд грн) – на покриття накопичених збитків минулих років.Ощадбанк спрямує до резервного фонду також 5% чистого прибутку держбанку у розмірі 394,66 млн грн, а 45% (3,55 млрд грн) уряд вирішив розподілити на покриття накопичених збитків минулих років.Нагадаємо, Національний банк України у 2025 році перерахує до державного бюджетузі свого прибутку за 2024 рік 84,2 млрд грн. Це рекордна сума.

Читати далі

Ощадбанк добився арешту активів Росії у Франції на суму близько 87 млн євро. Про це заявила пресслужба українського банку. Французька республіка визнала рішення Арбітражного трибуналу від 2018 року за позовом АТ Ощадбанк до російської федерації на суму понад 1,11 млрд доларів США, що стосувалось компенсації збитків, які Ощадбанк зазнав внаслідок незаконної експропріації Росією активів Ощадбанку в Криму після незаконного вторгнення та окупації росією цієї суверенної території України.«Стягнення активів країни-агресора на користь країни, що зазнала безпідставного нападу, — один з проявів невідворотності покарання за військові злочини, які чинить Росія в Україні. Символічно, що перше рішення про стягнення ухвалено саме у Франції, яка є лідером Європи в переговорному процесі щодо справедливого миру для України. Весь наш попередній досвід судових процесів з росією за цим кейсом свідчить, що й це рішення не буде виконано добровільно, і що на Ощад очікує довга боротьба за реалізацію цих активів. Але ми вміємо працювати „в довгу“. Впевнені, що справедливість має перемогти», — зазначила Роза Тапанова, членкиня наглядової ради Ощадбанку.«Арешт російських активів, який відбувся, є частиною багаторічної системної роботи Ощадбанку, яка ведеться в низці юрисдикцій. Ощад діє відповідно до норм міжнародного права, забезпечуючи правовий захист. Ми були першою державною компанією, яка отримала арбітражне рішення про компенсацію збитків у зв’язку з незаконною експропріацію росією української власності в Криму», — наголосив Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.Раніше повідомлялося, що під час анексії Криму сепаратисти вкрали з Ощадбанку 300 кг золота.Ощадбанк оцінював суму судових претензій до Росії за захоплене майно в Криму в $ 1,1 мільярди.18 січня 2016 року Ощадбанк подав Повідомлення про арбітражний розгляд проти Російської Федерації для продовження своєї претензії за втраченими в Криму інвестицій.

Читати далі

Спрощено процедуру імпорту вибухових речовин та інших компонентів до боєприпасів для виробників, які не мають чинних державних контрактів. Про це заявляє Укроборонпром. Уряд підтримав зміни до постанови КМУ №763, які регулюють цей процес. Відтепер дозволено імпорт вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів та пристроїв, які містять вибухові речовини, за спрощеною процедурою. Алгоритм дій максимально простий і прозорий.Як зазначає Укроборонпром, зважаючи на світовий дефіцит цих товарів, спрощення процедури їх постачання до України є значним підсиленням виробництва боєприпасів. І, відповідно, прискоренням виготовлення.

Читати далі

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр фінансів США Скотт Бессент домовилися розпочати роботу над зоною вільної торгівлі під час зустрічі у Вашингтоні 23 квітня.”Цінуємо конструктивний тон перемовин між нашими технічними командами й розраховуємо на подальший плідний діалог задля добробуту українського та американського народів”, – зазначив Денис Шмигаль.Сторони також обговорили економічне співробітництво між державами, а також питання фінансової допомоги Україні на 2026 рік.”Уряд України без сумніву підтримує укладення угоди про економічне партнерство між американським та українським народами та створення інвестиційного фонду відбудови.Наші переговорні команди продовжують активну роботу, як і передбачено підписаним меморандумом. Переговорні групи прозвітують про прогрес до 26 квітня цього року”, — підкреслив Денис Шмигаль.

Читати далі

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала 1,2 млрд доларів США грантової допомоги через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку. Про це йдеться у повідомленні міністерства фінансів України.Зазначається, що станом на кінець 2024 року Світовий банк через фонд URTF залучив для підтримки України фінансові ресурси донорів на загальну суму близько 2 млрд дол. США, з яких Україна вже отримала 1,2 млрд дол. США грантових коштів. Ці кошти також допомогли розблокувати 6,2 млрд дол. США додаткового фінансування для зусиль України з відновлення, відбудови та реформ.За словами заступниці міністра фінансів Ольги Зикової, особливо цінною була допомога банку для проходження опалювальних сезонів 2022-2025 років, коли українська енергетична система була під постійними російськими обстрілами.За отримані кошти Україна збудувала захисні споруди для об'єктів енергетики, а також придбала трансформатори та інше критичне обладнання, необхідне для відновлення систем електро- та теплопостачання.Загалом проєкти, що підтримуються URTF, охопили 20 млн українців.

Читати далі