День: 24.04.2025

24 квітня комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт про віртуальні активи та рекомендував його до розгляду у першому читанні. Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев. Документ передбачає визначення віртуального активу (ВА). Це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев зазначив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Редакція законопроєкту, запропонована до першого читання, передбачає, зокрема, ототожнення токенів електронних грошей із електронними грошима в розумінні Закону “Про платіжні послуги”. Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти; інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії. Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. “Біла книга” є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення “білої книги.” Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. Щодо оподаткування, то передбачається: окреме оподаткування прибутку від операцій з ВА; податок сплачується із прибутку, а не з обсягу операцій; обмін одного ВА на інший не оподатковується; доходи в межах однієї мінімальної зарплати – без податків; фізособи самі декларують доходи та сплачують податки; у разі продажу активів, придбаних до набуття чинності законом, протягом 2026 року можна буде застосувати пільгову ставку ПДФО – 5%. Нагадаємо: Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що зробить усе можливе, щоб до початку літа в Україні ухвалили законопроєкт з легалізації криптовалют. Українські держслужбовці задекларували на 10% більше криптовалюти, ніж торік. Загалом у деклараціях за 2024 рік зафіксовано понад 2 000 згадок про цифрові активи.

Міжнародний валютний фонд покращив прогноз курсу долара до гривні до 2030 року. Долар коштуватиме 50 гривень лише у 2029 році. Про це йдеться у World Economic Outlook (квітень 2025 року).Згідно з розрахунками МВФ, середньорічний курс гривні до долара становитиме:2025 рік – 42,5 грн/долар (прогноз за жовтень минулого року – 45,0 грн/долар)2026 рік – 45,6 грн/долар (прогноз за жовтень – 46,8 грн/долар)2027 рік – 47,5 грн/долар (прогноз за жовтень – 48,6 грн/долар)2028 рік – 48,9 грн/долар (прогноз за жовтень – 50,2 грн/долар)2029 рік – 50,1 грн/долар (прогноз за жовтень – 51,7 грн/долар)2030 рік – 51,6 грн/доларПрогноз щодо зростання економікиВодночас МВФ погіршив прогноз щодо зростання економіки України у 2025 році до 2,0% з 2,5% в прогнозі за жовтень.Очікується, ВВП України зросте у 2026 році на 4,5%, у 2027 році зростання буде на рівні 4,8%.Це відповідає базовому сценарію МВФ, за яким війна Росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.Курс в бюджетіУ бюджет на 2025 рік закладено середній курс на рівні 45,0 грн/долар. Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Уряд очікує зростання середнього курсу долара :у 2025 році до 45,0 гривень (45,6 на грудень),у 2026 році до 46,5 гривень (45,9 на грудень),у 2027 році до 46,4 гривень (46,2 на грудень).Проте цифри бюджету не є ані прогнозом, ані орієнтиром для НБУ, який відповідає Україні за валютно-курсову політику.Офіційний курс НБУ на 25 квітня 2025 року встановлено на рівні 41,68 гривень за 1 долар. Це на 35 копійок нижче рівня кінця грудня 2024 року.

Україна провела раунд переговорів з комітетом власників ВВП-варантів, під час якого запропонувала дві опції реструктуризації. Інвестори з ними не погодилися. Про це йдеться у заяві Міністерство фінансів щодо новини FT про загрозу дефолту за цим інструментом.Переговори проходили з 15 по 23 квітня з комітетом інвесторів, які сукупно володіють 30% ВВП-варантів. Як відомо, саме Міністерство фінансів володіє близько 20% варантів, тому потенційна згода інвесторів на умови Україні не призвела б до автоматичної зміни умов випуску цього інструменту: для того, аби реструктуризувати варанти необхідна згода 75% власників.Перший варіант реструктуризації, який запропонувала Україна, передбачав проведення обміну ВВП-варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації у 2024 році.Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів — 1,35 одиниці облігацій.Другий варіант реструктуризації передбачав наступні умови:Виплати за 2025–2028 роки скасовуються;Можливість викупити/скасувати ВВП-варранти буде продовжена до травня 2029 року, в той час як ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 центів у 2029 році.Реструктуровані варанти (з виплатами в 2029–2041 роках) матимуть ті ж самі характеристики, що і діючі варанти, крім опціону викупу. Власники отримають 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.Жоден з варіантів Мінфіну не знайшов необхідної підтримки інвесторів. Натомість, комітет запропонував власне бачення реструктуризації: Україна має сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП в 2023 році та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму $209 млн з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.Зазначимо, що наразі невідомо, яким може бути розмір платежу. Його мають визначити 30 квітня 2025 року. Видання FT повідомляло, що цей розмір становитиме близько 600 млн дол. Співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів раніше оцінювали його у близько 500 млн дол.Коментуючи провал переговорів з власниками варантів, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що Україна й надалі налаштована “на конструктивний діалог з інвесторами”.”ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання — це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України. Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню. Наша мета — знайти справедливе та комплексне рішення цього питання”, – повідомив він.