День: 27.03.2024

Ціни на нафту опускаються в середу на даних Американського інституту нафти (API), що показали суттєве зростання запасів у США.
Вартість травневих ф'ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:10 за київським часом становить $85,54 за барель, що на $0,71 (0,82%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У вівторок ці контракти здешевшали на $0,5 (0,6%), до $86,25 за барель.

Ф'ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні на цей час на $0,61 (0,75%), до $81,01 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $0,33 (0,4%), до $81,62 за барель.
За оцінками API, запаси нафти в Штатах на тижні, що завершився 22 березня, збільшилися на 9,337 млн барелів – це максимальне зростання з середини лютого 2023 року.
Запаси нафти на терміналі в Кушингу, де зберігають нафту, що торгується на Nymex, збільшилися на 2,4 млн барелів, повідомив API.
Офіційні дані про резерви енергоносіїв у США буде оприлюднено Міністерством енергетики країни о 16:30 за Києвом.
Нафтовий ринок продовжує стежити за геополітичною ситуацією і чекає на новини від ОПЕК+.
Держави коаліції, які проведуть чергову зустріч 3 квітня, ймовірно, збережуть діючі обмеження видобутку. Як повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на джерела, країни ОПЕК+ поки що не бачать потреби змінювати обсяги виробництва.

Читати далі

Єврокомісія вважає 5 млрд євро прибутку, отриманого у 2022-2023 роках від заморожених російських активів у депозитарії Euroclear, буфером, що дозволяє покрити поточні та потенційні судові позови в Росії та інших країнах. Про це повідомляє Politico.
Оскільки Україна відчайдушно потребує грошей на боєприпаси, Єврокомісія нарешті запропонувала використати 90% доходів від заморожених російських активів для купівлі зброї для Києва. Це сума від 2,5 до 3 млрд євро на рік.

Але блок обмежується доходами, отриманими після 15 лютого 2024 року, дати, коли перша частина пропозиції була схвалена країнами ЄС. Прибуток, отриманий до цього моменту, залишиться в Euroclear, брюссельському депозитарії цінних паперів.
Гроші в Euroclear
Клірингова палата виступає як зберігач активів на загальну суму 37,6 трильйона євро, які приносять прибуток. З цієї суми 192 млрд євро – це російські державні активи, які були заморожені невдовзі після початку війни у лютому 2022 року.
На думку Єврокомісії, 5 млрд євро, утримані Euroclear, є буфером, що дозволяє сплатити поточні та потенційні судові позови у Росії та інших країнах.
“Прибуток за 2022-2023 роки, пов'язаний з російськими іммобілізованими активами, відокремлений від прибутку, отриманого в рамках “звичайного бізнесу. Ми не розподіляємо цей прибуток серед акціонерів і зберігаємо його доти, доки не будуть надані подальші вказівки”, – заявила Euroclear у письмовій відповіді Politico.
Кошти призначені для “витрат, ризиків та збитків, понесених центральними депозитаріями цінних паперів… через війну в Україні”, йдеться у пропозиції ЄС, яка ще не оприлюднена.

Позиція України
Станом на лютий російські компанії подали в Росії 94 позови з вимогою повернути гроші компанії Euroclear, яка діє відповідно до бельгійського законодавства, після того, як їх інвестиції та прибуток у Європі були заморожені, повідомив бельгійський чиновник, знайомий з ходом розгляду і говорив за умов анонімності.
Україна не вірить у цей аргумент, а міністр юстиції Денис Малюська назвав його “помилкою” під час дискусії у Брюсселі минулого тижня.
“Я ніколи не чув, що 5 мільярдів євро – це буфер для Euroclear, – сказав Малюська, відповідаючи на запитання Politico.
За його словами, це занадто велика сума грошей, щоб бути буфером для будь-якого потенційного судового процесу. Українські офіційні особи заявили, що ця сума також не відповідає тому факту, що Euroclear зазнала втрати доходу всього в 34 млн євро в результаті прямих наслідків війни, заявила генеральний директор компанії Лів Мострей.
Але експерти з правових питань зазначили, що конфіскація прибутку заднім числом була б юридичним мінним полем – і це пояснює, чому пропозиція Єврокомісії не поширюється на доходи, отримані у 2022 та 2023 роках.

“Існують дуже обмежені обставини, за яких правила можуть застосовуватися заднім числом”, – сказав Малюська.

Пропозиція Єврокомісії
Юридичний текст включає кілька інших поступок для Euroclear. Згідно з документом, фінансова установа може безстроково утримувати 3% виторгу “для забезпечення ефективності своєї роботи”.
Крім грошової суми в 5 млрд євро, Euroclear може скористатися страховою мережею у розмірі 10% прибутку, отриманого після 15 лютого 2024 року, як додаткова гарантія. У крайньому випадку фінансова установа може попросити ЄС доповнити цю суму.
За словами представника ЄС, якщо юридичні ризики не матеріалізуються до 2027 року, Euroclear має передати ЄС 10-відсоткову страховку, але не 5 млрд євро прибутку, отриманого у 2022 та 2023 роках.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у середу, 27 березня 2024 року
Курс долара порівняно з 26 березня зріс до рівня 39.3430 за 1 долар.
Курс євро досяг рівня 42.6911 за 1 євро.
Фунт стерлінгів подорожчав на 14 коп. до 49.7296 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка знизився до рівня 43.5499 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого підвищився на 4 коп. до 9.9023 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
39,343 000

EUR
Євро
42.691 100

GBP
Фунт стерлінгів
49.729 600

CHF
Швейцарський франк
43.549 900

PLN
Польський злотий
9.902 300

Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Рада директорів Світового банку схвалила 1,5 млрд доларів позики на підтримку політики розвитку “Основи зростання” (Growth Foundations Development Policy Loan – DPL) США. Очікується, що гроші надійдуть до держбюджету України вже до кінця березня цього року.
Про це йдеться в повідомленні Урядового порталу.
Кошти будуть надані під гарантії Уряду Японії через Цільовий фонд Світового банку (ADVANCE Ukraine) обсягом 984 млн доларів США та під гарантію Великої Британії на суму 516 млн доларів США.

“Світовий банк, Японія та Велика Британія є ключовими партнерами України, що надають безпрецедентну підтримку від перших днів повномасштабного вторгнення. З огляду на виклики, спричинені широкомасштабною збройною агресією Росії, забезпечення потреб наших громадян є пріоритетом українського Уряду.
Залучені кошти будуть спрямовані на підтримку Державного бюджету України та відновлення економіки, фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держбюджету”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Водночас з метою зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України в рамках позики DPL2024 на найближчі роки, з японських коштів Угодою про позику DPL передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 млн доларів США.
Після схвалення позики Радою директорів Світового банку Міністр фінансів України Сергій Марченко та Регіональний Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, Регіон Європи та Східної Азії Аруп Банерджі підписали відповідну Угоду про позику.
Проєкт DPL спрямований на підтримку проведення реформ в Україні, а кошти зараховуються до загального фонду державного бюджету єдиним траншем за результатами виконаних до її підписання завдань.

Головні напрями реформ стосувалися вдосконалення корпоративного управління, стимулювання відновлювального енергогенерування, впровадження аграрних нот, як нового інструменту для отримання фінансування фермерами, зміцнення фінансового сектору через поліпшення доступу бізнесу до фінансування (за програмою “Доступні кредити 5-7-9”). А також імплементації митного та податкового досвіду ЄС до українського законодавства, покращення фіскальної політики та регулювання ринків капіталу, забезпечення прозорості та підзвітності замовників у системі електронних закупівель.
“Проєкт DPL – це не тільки підтримка держбюджету, але й збільшення потенціалу економічного розвитку шляхом підвищення продуктивності, накопичення капіталу та доступу до експортних ринків, а також створення сприятливої для економічного розвитку макрофінансової політики. Україна виконала всі зазначені заходи для впровадження необхідних реформ, які дозволять Україні прискорити свій євроінтеграційний шлях та сприятимуть зростанню економіки”, – додала заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

Читати далі

Зростання ролі євро у розрахунках в Україні може призвести до того, що в недалекому майбутньому Національний банк відмовиться від долара як основної валюти курсової прив’язки.
Згідно з повідомленням НБУ, Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків 28 лютого вперше провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку (офіційного курсу гривні до іноземних валют, облікової ціни банківських металів та довідкового значення курсу гривні до долара США).

Як зазначили учасники засідання, валютна структура угод на валютному ринку України підтверджує статус долара США як основної курсоутворюючої валюти. Водночас у сегменті операцій банків з клієнтами частка угод в євро в загальному обсязі ще з довоєнних часів має тенденцію до зростання. Зокрема, за операціями з купівлі безготівкової валюти клієнтами частка угод в євро упритул наблизилася до 50%.
“Продовження цієї тенденції з урахуванням євроінтеграційних прагнень України може вже в недалекому майбутньому актуалізувати питання доцільності переходу з долара до євро як основної валюти курсової прив’язки”, – повідомили в НБУ.

А на нинішньому етапі, як відзначили зовнішні члени Ради оверсайту, учасники ринку вже відчувають потребу в розрахунку індикатора довідкового значення курсу гривні до євро станом на 12 годину.
За підсумками здійсненого огляду зроблено такі висновки:
індикатори валютного ринку України та методологія їх розрахунку наразі відповідають умовам та потребам ринку, водночас доцільно доповнити їх розрахунком довідкового значення курсу гривні до євро станом на 12 годину; доцільно перейти до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні, а також припинити надсилання інформації про встановлений офіційний курс абонентам системи електронної пошти НБУ.

Рада оверсайту
Періодичний огляд індикаторів валютного ринку – спеціальна процедура, метою якої є оцінка наявності структурних зрушень на ринку та/або виникнення інших підстав, що можуть свідчити про необхідність заміни існуючих індикаторів, коригування їх методології або інших важливих аспектів, пов’язаних з їх розрахунком та оприлюдненням (час розрахунку, порядок публікації тощо). Періодичний огляд здійснює Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків. Вперше він був проведений у лютому 2024 року.
Курс долара
Міжнародний валютний фонд вважає, що офіційний курс гривні до долара, який встановлює НБУ, де-факто є фіксованим, попри те, що де-юре валютний курс є плаваючим.
Як наголошується в Меморандумі, з 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості. Офіційний обмінний курс щодо долара США визначається на основі серії угод на міжбанківському валютному ринку.
За даними МВФ офіційні курси обміну інших валют визначаються НБУ на основі офіційного курсу щодо долара та крос-курсів відповідних іноземних валют. Офіційні курси валют публікуються щодня на сайті НБУ не пізніше 15:30 дня розрахунку і набувають чинності наступного робочого дня.
Нагадаємо, НБУ з жовтня 2023 року перейшов до режиму керованої гнучкості курсу та реагує на ситуацію на ринку, підвищуючи чи знижуючи курс своїх інтервенцій. До цього з початку війни НБУ тримав фіксований курс гривні до долара, спочатку 29,25 грн/долар, а з 21 липня 2022 року – 36,57 грн/долар.

Читати далі