Місяць: Березень 2024

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у п'ятницю, 8 березня 2024 року
Курс долара порівняно з 7 березня впав на 18 коп. до 38.0836 за 1 долар.
Курс євро знизився на 10 коп. до 41.4883 за 1 євро.
Курс фунта стерлінгів знизився до рівня 48.5566 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подорожчав на 5 коп. до 43.2916 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого знизився до позначки 9.6419 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
38.083 600

EUR
Євро
41.488 300

GBP
Фунт стерлінгів
48.556 600

CHF
Швейцарський франк
43.291 600

PLN
Польський злотий
9.641 900

Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке служить орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Повідомлення російської пропаганди та українських спікерів про нібито відплив коштів українців з гривневих рахунків у банках через законопроєкт про мобілізацію не відповідають дійсності. Після сезонного скорочення обсяг грошей майже відновився. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.
“У вислові “Українці знімають кошти з банків рекордними темпами через закон про мобілізацію” і перша, і друга частини твердження не відповідають дійсності”, – написав він.

Пишний повідомив, що НБУ детально проаналізував динаміку коштів на рахунках у грудні-лютому.

За його словами, по-перше, основний вплив на динаміку коштів на рахунках мали сезонні чинники.
“Із року в рік надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці року і скорочуються на початку. Це логічний тренд, який був і в мирні часи. Бізнес та держава намагаються завершити всі розрахунки, у тому числі і щодо зарплат, до кінця року, а на початку наступного року населення ці кошти витрачає або інвестує”, – повідомив він.

Як зазначив голова НБУ, рекорд дійсно мав місце: за 2023 рік обсяг гривневих коштів на рахунках населення у банках збільшився на 121 млрд гривень, або на 20,5%, і сягнув історичного максимуму – 711 млрд гривень.
“По-друге, ми не побачили помітного впливу законопроекту про мобілізацію. Ба більше, у перші тижні його обговорення в грудні залишки коштів і надалі збільшувалися. Крім того, профільний комітет парламенту чітко сформулював, що не підтримуватиме норму щодо блокування рахунків. Це можливо, як і зараз, виключно в судовому порядку”, – додав він.

По-третє, НБУ також не побачив зв’язку січневих відпливів із вкидами про нібито запровадження оподаткування усіх карткових операцій (що вже спростували в Міністерстві фінансів).
По-четверте, ніяких проривних новацій щодо розкриття банківської таємниці НБУ у лютому не затверджував.
“Ми лише уточнили термінологію згідно зі змінами в законодавстві щодо доступу до інформації, який уповноважені державні органи в установленому порядку мали і до цих змін. НБУ і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані проти тіньового сектору, водночас суворо відстоюючи захист конфіденційності банківських операцій відповідно до світових стандартів”, – додав Пишний.

По-п’яте, протягом лютого обсяг гривневих коштів фізичних осіб на рахунках у банках практично відновився після сезонних коливань у січні, свідчать дані нашої оперативної статистики на 1 березня. Станом на початок березня населення зберігає на гривневих рахунках у банках орієнтовно 707 млрд гривень, повідомив голова НБУ та оприлюднив дані щодо динаміки.
За даними НБУ, за лютий обсяг коштів зріс на 2,3% і компенсував майже аналогічне падіння за січень.
Обговорення “відтоку” вкладів
Нагадаємо, у лютому голова комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що вклади громадян у гривні нібито скоротилися за січень на 51,3 млрд гривень.
На думку Гетманцева, до такого скорочення могло призвести “певний негативний ефект”, який пов'язаний із нормами законопроєкту про мобілізацію.
Проте заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Ольга Білай заявила, що незначний відтік вкладів не є наслідком можливих законодавчих змін, а традиційним сезонним явищем.

Читати далі

Президент США Джо Байден доручив американським військовим створити тимчасовий порт на узбережжі Гази, щоб полегшити гуманітарну кризу в секторі, де Ізраїль проводить військову операцію проти терористичного угруповання ХАМАС.
“Я доручаю американським військовим очолити надзвичайну місію зі створення тимчасового пірсу в Середземному морі на узбережжі Гази, який зможе приймати великі кораблі з продовольством, водою, медикаментами і тимчасовим житлом”, – заявив він під час свого щорічного звернення “Про стан справ у державі” в Конгресі.

Водночас президент Сполучених Штатів запевнив, що “жоден американський військовий не ступить на землю”.
“Цей тимчасовий пірс дозволить значно збільшити кількість гуманітарної допомоги, що надходить щодня до Гази. Але Ізраїль також повинен зробити свій внесок”, – зазначив Байден.
Він наголосив, що Ізраїль повинен дозволити більше допомоги в Газу, а також забезпечити, щоб гуманітарні працівники не потрапляли під перехресний вогонь.
Місце для пірсу попередньо оглянули представники адміністрації президента США у четвер, які заявили, що він зможе приймати “великі кораблі, що перевозять їжу, воду, медикаменти і тимчасове житло”, заявив ABC News один з високопоставленних помічників міністра.
Високопоставлений представник оборонного відомства сказав, що головною особливістю порту буде тимчасовий пірс, який “забезпечить можливість приймати сотні додаткових вантажівок з допомогою щодня”.
За його словами, що до цих зусиль долучаться США та країни-партнери, і це займе кілька тижнів для планування та виконання. Він додав, що сили, необхідні для завершення місії, або вже знаходяться в регіоні, або прибудуть туди найближчим часом.

Читати далі

Рада керуючих МАГАТЕ більшістю голосів підтримала розроблений Україною проєкт резолюції щодо ядерної безпеки, захищеності та гарантій в Україні. Про це заявили у міністерстві енергетики.
Документ, зокрема, закликає Росію до термінового виведення всього несанкціонованого персоналу, включно з військовими, із ЗАЕС та до негайного повернення станції під повний контроль компетентних органів України відповідно до існуючої ліцензії, виданої Державною інспекцією ядерного регулювання України. Це необхідно для забезпечення її безпечної та надійної експлуатації.

“Російська Федерація відкрито демонструє ворожість до Агентства та свідомо підриває довіру до системи нерозповсюдження. Підтримуючи сьогодні розроблену Україною резолюцію, країни надішлють чіткий сигнал росії припинити свою незаконну діяльність. Голос за цю резолюцію демонструє відданість МАГАТЕ та необхідність повернення безпеки на найбільшу атомну електростанцію Європи. Адже майбутній розвиток атомної енергетики у світі може зупинити навіть будь-яка незначна аварія на Запорізькій АЕС”, – зазначив очільник української делегації міністр енергетики Герман Галущенко.

В ухваленому документі, окрім цього, висловлюється серйозне занепокоєння нестабільним станом ядерної безпеки та захищеності на ЗАЕС, особливо відсутністю належного кваліфікованого персоналу на майданчику, прогалинами у проведенні планово-попереджувальних робіт, відсутністю надійних ланцюгів постачання, вразливим станом водопостачання, зовнішнього електропостачання та встановленням протипіхотних мін у буферній зоні між внутрішнім та зовнішнім периметром установки.

Читати далі

Світові ціни на продовольчі товари знизилися у лютому 2024 року на 0,7%. За рік продовольство подешевшало на 10,5%. Про це йдеться у публікації продовольчої агенції ООН (ФАО).
Індекс цін на продовольство ФАО, який відслідковує щомісячні зміни міжнародних цін на низку товарів, впав до 117,3 пунктів.
Індекс цін на зернові ФАО у лютому знизився на 5,0%. Ціни на 22,4% нижчі від значення лютого 2023 року. Експортні ціни на кукурудзу впали найбільше, оскільки на ринок чинили тиск очікування великих врожаїв в Аргентині та Бразилії, а також конкурентоспроможні ціни, які пропонує Україна, яка прагне скористатися безперебійною роботою морського торговельного маршруту.

Щодо пшениці, зниження світових цін було в основному результатом зниження експортних котирувань через високі темпи експорту з Російської Федерації, що чинило знижувальний тиск на ціни з інших країн, зокрема з Європейського Союзу.
Індекс цін на олію ФАО у лютому впав на 1,3% і знаходиться на 11,0% нижче за рівень минулого року. Зниження в основному відбилося на зниженні світових цін на соєву, соняшникову та рапсову олії, що більш ніж компенсувало незначне підвищення котирувань пальмової олії.
Індекс цін на молочні продукти ФАО у лютому впав 1,1%, але був на 13,4% нижчим за своє значення у відповідному місяці минулого року. У лютому світові ціни на вершкове масло виросли найбільше,
Індекс цін на м'ясо ФАО у лютому зріс на 1,8%, що на 0,8% нижче за відповідне значення річної давності. Міжнародні котирування цін на м'ясо птиці зросли найбільше, за ним слідує яловичина.
Індекс цін на цукор ФАО в лютому зріс на 3,2% і на 12,5% вище за значення річної давності. Постійні побоювання з приводу перспектив майбутнього сезону в Бразилії після тривалого періоду опадів нижче за середній продовжували підтримувати світові ціни на цукор, посилюючи сезонний підвищувальний тиск. Крім того, зростанню цін сприяли прогнози, що вказують на ймовірне зниження виробництва в Таїланді та Індії, двох провідних країнах-експортерах.
Нагадаємо, світові ціни на продовольчі товари у 2023 році продемонстрували найбільше річне падіння з 2015 року. Індекс цін на продовольство ФАО у грудні становив 118,5 пунктів, що на 10,1% нижче, ніж у грудні 2022 року.

Читати далі

У фінансовому комітеті парламенту очікують на розрахунки Мінфіну щодо впливу сплати військового збору фізичними особами-підприємцями на наповнення бюджету та на роботу бізнесу. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Коментуючи пропозицію Міністерства фінансів про необхідність оподаткування військовим збором фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку першої та другої груп, він нагадав, що це – одна з небагатьох категорій бізнесу, яка дотепер не сплачувала військовий збір з мінімальної зарплати.

“Мінфін вважає, що така практика у війну неприйнятна. Це міністерство відповідальне за формування бюджету, і саме за ним першочергове право ініціювати зміни, спрямовані на збільшення дохідної частини, а отже – забезпечення можливостей стабільно фінансувати ключові державні видатки.
Концептуально з пропозицією Мінфіну про те, що військовий збір повинні сплачувати всі, складно сперечатися. Утім, ми уважно вивчимо всі розрахунки, щоб зрозуміти, наскільки це допоможе поповнити бюджет та як позначиться на роботі малого підприємництва”, – наголосив Гетманцев.

Натомість він беззастережно підтримав іншу пропозицію Міністерства фінансів – про впровадження авансових внесків з податку на прибуток із автозаправних станцій, за прикладом “обмінників”, для яких така норма діє з початку минулого року.
“У країні досить багато АЗС, які “на папері” начебто не отримують прибутку. Зважаючи ж на маржинальність паливного бізнесу, насправді такого бути не може. Тому у впорядкуванні цього сегменту в Мінфіні бачать резерв. І я з ними погоджуюся. Також ідеться не тільки про податкові надходження, а і про неподаткові – як-от, залучення до бюджету частини чистого прибутку підконтрольних державі підприємств”, – пояснив голова фінансового комітету ВР.

Як повідомлялося, міністерство фінансів готує законопроєкт, в якому фіналізує пропозиції для збільшення цьогорічних надходжень до державного бюджету. Мета – забезпечити додаткові доходи в обсязі не менше 0,5% річного ВВП. Поміж пропозицій – щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, які торгують пальним, оподаткування військовим збором ФОПів, а також покупців банківських металів та легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних торговців ювелірними виробами.

Читати далі

Теплова та гідрогенерації доклали усіх зусиль для відновлення після обстрілів генеруючого обладнання, щоб українці мали достатньо електроенергії цієї зими. Про це заявив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко.
За його словами, споживання електроенергії цієї зими було на найвищому від початку повномасштабного вторгнення рівні. І пройти опалювальний сезон без обмежень дозволила, перш за все, активна робота енергетиків над відновленням пошкоджених об’єктів генерації та системи передачі електроенергії.

“Ми ввійшли в літо досить слабкі. Але всі були максимально сконцентровані й всі зусилля були направлені на відновлення. По обладнанню “Укренерго” ми відновили досить багато і вже входячи в ОЗП, не було жодного регіону, де були б обмеження. Всі споживачі могли споживати достатню кількість електроенергії. Що стосується теплової та гідрогенерації, то компаніями були докладені всі зусилля для того, щоб відновити генеруюче обладнання. Було включено досить багато енергоблоків”, – зазначив він.

Експерт також розповів, що цієї зими спостерігався тривалий період низьких температур – близько мінус 15°C. В ці періоди фіксувалося рекордне споживання, яке покривалося всім наявним парком генеруючого обладнання, яке було в Україні в цей період.
За його словами, атомна та теплова генерація працювали на максимальній потужності. Також він зазначив, що ця зима була з досить великою водністю по Дніпру та Десні, тому виробництво електроенергії на гідростанціях перевищувало виробництво більшості років навіть довоєнного періоду.
Нагадаємо, напередодні гендиректор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв повідомив, що цієї зими все доступне обладнання теплоелектростанцій компанії працювало на максимумі. За його словами, енергоблоки ТЕС ДТЕК працювали не лише для балансування, як зазвичай, але і базовим навантаженням, щоб забезпечувати базовий рівень електроенергії.

Читати далі

Бренди Inditex – Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home – повертаються в Україну. Про це заявили у міністерстві закордонних справ України.
“МЗС України офіційно підтверджує, що бренди однієї з найбільших у світі дистриб'юторських груп в індустрії моди Inditex — Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home — повертаються в Україну”, – йдеться у повідомленні.

На доручення Президента України з 2022 року МЗС веде системну роботу з усіма провідними міжнародними брендами, які залишили український ринок через початок повномасштабної війни РФ, задля відновлення їхньої роботи в Україні. Повернення Inditex є наступним кроком після відновлення роботи McDonald’s, H&M та інших.

Читати далі

Антимонопольний комітет дозволив компанії DVL Telecom французького мільярдера Ксав’є Ньєля придбати українського оператора фіксованого зв'язку та цифрових послуг компанії “Датагруп-Воля” (Datagroup Holding Limited). Регулятор ухвалив рішення 7 березня.
Крім того, АМКУ надав дозвіл на узгоджені дії між французькими компаніями NJJ UPAM та DVL Telecom, кіпрською Lorimer II Ventures Limited та фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції терміном на п'ять років.

Компанія “Датагруп-Volia” є одним із лідерів телекомунікаційної галузі України. У червні 2021 року Датагруп завершила підписання угоди про придбання 100% українського провайдера послуг платного телебачення та кабельного швидкісного інтернет-доступу групи компаній Volia.
Компанія також активно розвиває напрям хмарних сервісів – датацентр Volia надає в користування хмарні та фізичні сервери, пропонує розміщення, colocation-серверів клієнтів, хмарну інфраструктуру IaaS та великий перелік супутніх сервісів. Компанія є постачальником послуг для розміщення понад 3000 серверів.

Читати далі

Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2024 року сповільнилося до 4,3%. Це мінімальне значення з листопада 2020 року, коли річна інфляція становила 3,8%.
За даними Державної служби статистики, за лютий ціни зросли на 0,3%, з початку року – на 0,7%.
Продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 2,6%. Найбільше подорожчали масло – на 13,3%, молоко – на 9,6%, сир та м'який сир – 8,5%, м'ясо та м'ясопродукти – на 9,1%.

Водночас яйця подешевшали на 20,0%, олія – на 16,7%, цукор – на 10,5%.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 9,0%, на одяг та взуття – впали на 7,0%.
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 12,7%.
Ціни на предмети домашнього вжитку та побутову техніку не змінилися, охорона здоров'я подорожчала на 8,7%, транспорт – на 3,3% (в т.ч. паливо на 5,0%), ціни на зв'язок зросли на 0,4%, на відпочинок та культуру впали на 2,2%, освіта подорожчала на 11,9%, ресторани та готелі подорожчали на 12,3%, різні товари та послуги на 10,7%.

Читати далі