Місяць: Березень 2024

У середу Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередніх домовленостей про продовження заходів з лібералізації торгівлі для України в умовах загарбницької війни з боку Росії. Про це йдеться на сайті Європарламенту.

“Тимчасове призупинення ввізних мит та квот на український сільськогосподарський експорт до ЄС буде продовжено ще на один рік, до 5 червня 2025 року, з метою підтримки України в умовах триваючої агресивної війни Росії”, – зазначили в Брюсселі.
Як йдеться в заяві, Єврокомісія може вжити швидких дій та запровадити будь-які заходи, які вона вважатиме необхідними, якщо український імпорт спричинить значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів ЄС.
Постанова також передбачає екстрене гальмування для особливо чутливих сільськогосподарської продукції, а саме м'яса птиці, яєць та цукру. Крім того, депутати Європарламенту домоглися розширення цього списку, включивши до нього овес, кукурудзу, крупи та мед.

Вони також домоглися від Комісії твердих зобов'язань вжити заходів у разі різкого зростання імпорту пшениці з України.
Базовим орієнтиром для екстреного гальмування будуть показники 2022 та 2023 років. Це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи будуть знову запроваджені.
“Сьогоднішня угода посилює незмінну прихильність ЄС до підтримки України перед обличчям жорстокої агресивної війни Росії до її перемоги.
Націленість Росії на Україну та її виробництво продуктів харчування також впливає на фермерів ЄС.
Парламент почув їхні занепокоєння і посилив захисні заходи, які зменшать тиск на фермерів ЄС, якщо вони будуть приголомшені раптовим сплеском українського імпорту”, – сказала євродепутатка від ЄНП з Латвії Сандра Калніете.
У заяві додають, що тепер Європарламент та Єврорада повинні дати остаточне зелене світло тимчасовій угоді. Термін нинішньої – закінчується 5 червня 2024 року. Нові правила мають набути чинності одразу після закінчення терміну.

Читати далі

Єврокомісія сьогодні оголосить пропозиції використати прибуток від заморожених російських активів для фінансування постачання зброї Києву та стимулювання оборонної промисловості країни. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає видання, це відбудеться у день візиту прем'єр-міністра Дениса Шмигаля до Брюсселя.
Напередодні глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Жозеп Боррель заявив, що запропонує ЄС використати 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, для закупівлі зброї для України через Європейський фонд миру.

За його словами, решту 10% буде переведено до бюджету ЄС з метою використання їх для підвищення потенціалу української оборонної промисловості.
Боррель підкреслив, що пропозиція полягає у використанні прибутку від активів, що перебувають у Європі, а не самих активів. За його словами, це може приносити близько 3 млрд євро на рік.
Він сказав, що представить цю пропозицію країнам-членам ЄС перед самітом лідерів ЄС, який відбудеться 21-22 березня.
Нагадаємо, наприкінці лютого глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що “настав час розпочати розмову про використання непередбаченого прибутку від заморожених російських активів для спільної закупівлі військової техніки для України”.
Згідно з пропозицією ЄС, частка доходів, отриманих з 15 лютого, яка ще не визначена, передаватиметься ЄС двічі на рік доти, доки санкції не буде знято. Кошти буде направлено до Європейського фонду миру, а також до фонду бюджету ЄС по Україні.

Читати далі

У лютому видатки з держбюджету становили 274,6 млрд гривень. Це на 45,3% більше, ніж у січні цього року (у січні за даними Мінфіну вони становили 150,2 млрд грн).
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України.
“За січень – лютий 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 424,8 млрд грн. У тому числі у лютому було витрачено 274,6 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.

У структурі видатків найбільше спрямовано:
179,9 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями (у тому числі у лютому – 104 млрд грн) або 42,3 % від загального обсягу видатків, витрачених за січень – лютий 2024 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 137,4 млрд грн (у лютому – 80 млрд грн);
55 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг (у лютому – 45,8 млрд грн) або 13% від загального обсягу видатків. У тому числі:
21,7 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. Це придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування; 22,3 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
89,5 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) (у лютому – 47,6 млрд грн) або 21,1% від загального обсягу видатків. У тому числі:
42,5 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 23 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей; 9,4 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
35,6 млрд грн – на обслуговування державного боргу (у лютому – 26,1 млрд грн) або 8,4% від загального обсягу;
23,7 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам (у лютому – 11,9 млрд грн) або 5,6% від загального обсягу.

Читати далі

Країни ЄС поки не змогли домовитися щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна, а також щодо необхідності поширити обмеження на іншу продукцію з України. Про це інформує німецький телеканал n-tv.
“У дебатах щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна 27 країн ЄС продовжують розходитися в думках”, – йдеться у повідомленні.

За словами дипломатів, серед країн-членів також немає чіткої більшості щодо пропозиції Європарламенту поширити обмеження на м'ясо птиці, яйця та цукор з України, запропоновані Єврокомісією в січні.
Подальші переговори з цього питання заплановані на сьогоднішній вечір.
У січні по всій Європі спалахнули протести фермерів, однією з головних вимог яких було посилення контролю за нібито недобросовісною конкуренцією з боку України.
Фермери кажуть, що українська продукція, яка колись прямувала до Африки чи Близького Сходу, тепер залишається в Європі, підриваючи позиції місцевих виробників. Вони також кажуть, що українські виробники не підпадають під вищі екологічні та соціальні стандарти ЄС.

Читати далі

Кабінет міністрів зареєстрував проект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби” (№11090).
Про це говорить повідомлення уряду.
Згідно з повідомленням, перегляд акцизів відбувається з метою гармонізації українського законодавства до вимог Євросоюзу.
З 2018 року в Україні працює план підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20% щороку. Цей план мав у 2025 році забезпечити виконання вимог Директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов’язання – не менше ніж 90 євро за 1000 шт. сигарет.
Через девальвацію, викликану війною, у 2025 році акциз на сигарети досягне лише рівня 70 євро.
“Тобто чинний графік не дозволяє досягти рівня оподаткування встановленого у ЄС, тому виникла необхідність переглянути ставки акцизного податку, з метою поступового, до 2028 року, досягнення мінімального рівня встановленого Директивою ЄС”, – йдеться в повідомленні Кабміну.

Вираження у євро ставок акцизного податку на тютюнові вироби рекомендовано Міжнародним валютним фондом в межах програми Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) та передбачено Національною стратегією доходів.
Реалізація законопроекту дозволить забезпечити додаткові надходження до держбюджету: у 2025 році на 612 млн грн, у 2026 році – на 5,001 млрд грн, у 2027 році – на 9,379 млрд грн, у 2028 році – на 13,852 млрд грн.
Згідно з повідомленням, це важливо для підтримки сектору оборони та безпеки, адже всі власні надходження будуть спрямовані на сектор безпеки і оборони.
Кабінет міністрів розраховує, що реалізація законопроекту сприятиме досягненню соціального ефекту: зменшенню споживання сигарет, і, як наслідок, захворюваності на серцево-судинні хвороби та збільшенню тривалості життя українця.

Читати далі