День: 05.04.2025

А ви знали, що десь дві третини малюків від 3 до 8 років мають уявних друзів? Ну, тобто тих, кого не бачать дорослі, але хто для дитини – цілком реальний співрозмовник, напарник у пригодах, а інколи навіть головний порадник. Дехто з таких вигаданих персонажів затримується надовго — аж до підліткового віку. І це не якась рідкість чи “відхилення”, а абсолютно нормальна річ, особливо серед дітей із живою уявою.
Що цікаво, хлопці й дівчата створюють зовсім різних персонажів. Маленькі принцеси найчастіше уявляють себе в ролі наставниць: їхні друзі — це немовлята, тваринки чи просто хтось, ким можна опікуватися. А ось хлопчики… О, тут вже з’являються супергерої, могутні створіння або таємничі істоти, які знають трохи більше за свого маленького творця. Комусь потрібен такий собі всезнаючий напарник, а комусь — невидимий союзник для боротьби з уявними ворогами.
Чи всі уявні друзі однаковіНі, і це ще один цікавий момент. Одні — це такі собі “примарні приятелі”, яких не видно, не можна торкнутися, але вони наче поруч. А є й інші — ті, що живуть у ляльках, плюшевих ведмедиках, а то й у простих предметах. Пам’ятаєте, як у дитинстві можна було розмовляти зі старою подушкою, ніби вона все розуміє? Ось вам і персоніфікація предметів.
До речі, більшість дітей чудово розуміють, що їхній друг не зовсім справжній. Але, погодьтеся, яка різниця, якщо цей друг допомагає робити світ цікавішим?
Для чого взагалі це потрібноХтось скаже: “Ну ясно, це від самотності”. Але ні, не зовсім. Уявні друзі – це не про нестачу живого спілкування, а про бажання дитини творити власний світ, де вона головний режисер.
Ось вам три найпоширеніші причини, чому діти “заводять” невидимих товаришів:
Бути головним. Це такий собі спосіб контролю: дитина вчить уявного друга, дає йому завдання, вигадує йому правила.Емоційна підтримка. Іноді малюки проговорюють через уявного друга свої страхи, радощі, а інколи навіть влаштовують з ним “сварки”, щоб навчитися справлятися з конфліктами в реальному житті.Маніпуляція дорослими. “Це не я намалював на стіні, це мій друг!” або “Він каже, що нам ще треба погуляти!”. Ой, ці хитруни.А якщо це поганоКолись, ще у 1945 році, один відомий лікар Бенджамін Спок заявив, що якщо у 4-річної дитини є уявний друг – це тривожний дзвіночок. Але, чесно кажучи, сучасні психологи тільки посміхаються, коли чують таке. Навпаки, діти з уявними друзями часто виростають дуже креативними, емоційно розвиненими та комунікабельними.
До речі, серед дорослих теж є “щасливчики”, які в дитинстві мали вигаданих друзів. Наприклад, Джоан Роулінг – авторка “Гаррі Поттера”. Уявляєте, якби їй заборонили фантазувати? Можливо, ми ніколи б не дізналися про Хогвартс!
Якщо у дитини є уявний друг — що робитиПерш за все, не панікувати. Якщо малюк веселий, комунікабельний, грається з іншими дітьми – значить, все добре. Просто спостерігайте. Дитинство – це ж той час, коли світ ще повний магії. І якщо у когось із малюків є невидимий приятель, то, можливо, цей друг допомагає йому розібратися зі світом, навчитися спілкуватися, створювати історії. А одного дня цей уявний персонаж просто “поїде у подорож” або “переїде в інше місто” – саме так зазвичай діти прощаються зі своїми вигаданими друзями.
Тож нехай вони собі живуть, ці чарівні товариші. Головне, щоб у дитячому світі завжди було місце для фантазії.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Якщо ви коли-небудь купували іграшку для свого кота, то точно помічали — у зоомагазинах усе рясніє неоновими кольорами: рожеві мишки, червоні м’ячики, помаранчеві пір’їнки… Але чи справді ваш мурчик бачить усе це так само яскраво, як ви? Ні. І справа тут зовсім не в проблемах із зором. Просто котяче око працює трохи інакше.
Що відбувається в котячому оці: простими словамиОко — штука складна. І в людей, і в котів у ньому є світлочутливі клітини: колбочки та палички. Колбочки “відповідають” за кольори вдень, а палички — за те, що ми бачимо в темряві. Так от, у котів колбочок значно менше, ніж у нас. Через це їм доступні лише певні кольори. В основному — синій, жовтий, трохи зелений. А от червоний чи помаранчевий для них — як для нас темно-сірий або коричневий. Тобто, яскрава червона іграшка для кота — це просто… сіра цяцька.
Але це не означає, що зір у котів поганийНавпаки! Їхні очі створені не для того, щоб милуватися веселкою, а щоб полювати. Вони бачать краще в сутінках, вміють миттєво вловлювати найменші рухи й мають ширше поле зору. Це робить їх природженими мисливцями. Тому, до речі, іграшки, що рухаються, котам подобаються значно більше, ніж просто кольорові.
Лазерна указка — зло чи розвагаЗдається, що лазер — це ідеальна іграшка: котик ганяється, веселиться, все супер. Але тут є нюанс. Виявляється, коти реагують не на червоний колір лазера (вони його майже не бачать), а саме на швидкий рух. І якщо в грі немає логічного завершення — наприклад, коли кіт нічого не “впіймав” — це може навіть засмутити тварину. Уявіть, що ви біжите за автобусом, а він усе далі і далі.
Тож які іграшки вибратиОрієнтуйтесь не на колір, а на рух. Все, що шурхотить, смикається, стрибає чи імітує здобич — це те, що треба. Якщо все ж хочеться взяти кольорову іграшку, обирайте щось жовте, блакитне або зелене — саме ці відтінки кіт зможе побачити. А ще краще — зробіть щось самі: шнурок на паличці або мішечок з котячою м’ятою працює не гірше за куповані іграшки.
Коли у кота “вмикається” хижакЯкщо ви помічали, що ваш пухнастик стає активним зранку або ввечері — це не випадково. Саме в ці періоди у природі хижаки найчастіше виходять на полювання. Коти, навіть домашні, відчувають це на інстинктивному рівні. До речі, не дивуйтесь, якщо на світанку біля дверей ви знайдете “подаруночок” у вигляді мишки — це ваш мисливець просто проявив себе.
А ви знали, що…Коти бачать у 6 разів краще за людей у темряві. Уявіть, як вони бачать уночі квартиру!Через слабке розрізнення кольорів, коти більше орієнтуються на контрасти.Деякі коти можуть навчитися реагувати на телевізор, якщо там щось дуже швидко рухається.Очі котів мають відбивний шар — тапетум. Саме тому вони світяться в темряві.У дикій природі колір не такий важливий, як рух і звук. Тому домашні коти теж на це більше звертають увагу.До речі, коти часто не люблять прямого світла, бо їхні очі чутливіші.І ще одне: мурчики можуть навчитися гратися навіть із тінню — бо вона рухається, а значить, цікава!Про котиків — з любов’юЗнати, як саме бачить світ ваш пухнастий друг — це не просто цікавість. Це спосіб краще його зрозуміти. Бо ми часто забуваємо, що коти — не люди. Їм не важливо, якого кольору м’ячик. Їм цікаво, чи рухається він, чи пахне здобиччю, чи можна його зловити. І якщо ви зробите гру схожою на справжнє полювання, то й кіт буде щасливіший, і ви отримаєте купу позитиву. І не треба дорогих іграшок — іноді найкращим варіантом буде зім’ятий папірець або мотузка. Головне — увага й любов.
Бо кожен хвостик — маленький хижак у тілі пухнастого друга.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Великдень – це не просто свято, це цілий ритуал підготовки, який має глибоке значення. Неважливо, де ви живете – у місті чи селі – є кілька важливих справ, які допоможуть вам зустріти цей день із чистою душею і світлим серцем.
Оновити дім і подвір’яПеред Великоднем заведено не просто прибирати, а буквально “освіжати” своє житло. Це не тільки про миття підлоги чи витрушування килимів, а й про позбавлення від усього зайвого. Якщо вдома накопичилось багато непотрібних речей – саме час від них позбутися. Кажуть, що чистий дім – це перший крок до чистих думок.
До речі, у давнину до Чистого четверга господарі обов’язково завершували роботи в саду й на городі. Вважалося, що після цього часу займатися важкою фізичною працею – погана прикмета.
Підготувати святковий одягВеликдень – це чудова нагода оновити гардероб. Наші предки вважали доброю прикметою придбати до свята хоча б одну нову річ – сорочку, хустку або навіть пару нових шкарпеток. Дітям традиційно дарували обновки, щоб рік був вдалим.
Якщо є можливість – одягніть вишиванку. Вона не просто додає святкової атмосфери, а й несе у собі особливий символізм.
Великодній рушник – особливий оберігХоча сьогодні багато хто забуває про цей звичай, раніше господині з особливою любов’ю вишивали рушники до Великодня. Ними накривали кошики, застеляли святковий стіл.
Цікаво, що такий рушник вважався сімейною реліквією – його берегли роками та передавали у спадок. Якщо у вас немає вишитого рушника – можливо, саме цього року варто його придбати чи навіть вишити власноруч?
Що покласти у великодній кошикГоловна окраса святкового столу – паска. Випікати її починають у Чистий четвер або в суботу. Важливо робити це в хорошому настрої – вважалося, що паска вбирає в себе енергетику господині.
Окрім паски, у кошик кладуть:
крашанки або писанки – символ життя і відродження;ковбасу чи шинку – знак достатку;сир і масло – символ чистоти й благополуччя;сіль – оберіг від злих сил.Фарбування яєць – традиція з глибоким змістомНіяких штучних барвників – тільки натуральне! Лушпиння цибулі дає насичений коричневий відтінок, буряк – червоний, куркума – жовтий, а червона капуста – синій. Справжня магія! А ще можна загорнути яйце в капрон, поклавши всередину листочок петрушки або іншої трави – тоді вийде гарний природний візерунок.
Раніше кожен символ на писанці мав своє значення. Наприклад, хвилясті лінії – це вода, трикутники – триєдність, а сонце – життєва енергія. Якщо хочете зробити все за традицією – спробуйте розписати хоча б одне яйце власноруч.
Духовна підготовка: Страсний тижденьВесь тиждень перед Великоднем має особливе значення. У кожен день варто приділити час молитві, спокою та роздумам.
Понеділок – день Святого Йосипа, згадують його мудрість і терпіння.Вівторок – читають біблійні притчі.Середа – згадка про зраду Юди, час для покаяння.Четвер – купання до сходу сонця для очищення.П’ятниця – найсуворіший день, багато хто утримується від їжі.Субота – очікування світлого Воскресіння.Завершальні штрихи перед святомЯкщо все вже готово – варто знайти час для найголовнішого: зібратися з рідними, поділитися добрим словом, помолитися та просто відчути атмосферу цього величного свята.
До речі, у давнину вірили: якщо перед Великоднем попросити вибачення, щиро пробачити інших і відпустити образи – рік буде легким і щасливим.
Останнє, але не менш важливеВеликдень – це не лише традиції, а й відчуття тепла та єднання. Це час, коли хочеться сповільнитися, подякувати за все хороше і впустити у життя більше світла.
Нехай ваше свято буде наповнене радістю, а дім – теплом і затишком.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі