День: 30.01.2025

Міністерство енергетики визначило АТ Оператор ринку відповідальним за адміністрування електронної системи звітності щодо мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Про це заявив Оператор ринку.«Україна інтегрується в європейський енергетичний простір, і впровадження електронної системи звітності є одним із ключових кроків для забезпечення прозорості та відповідності найкращим практикам ЄС. Аналогічні системи вже успішно працюють у країнах ЄС, таких як Німеччина, Франція, Польща та Чехія», — повідомила держкомпанія. Зазначається, що електронні системи звітності допомагають забезпечити: оперативний контроль за рівнем мінімальних запасів; швидке реагування на можливі ризики нестачі нафтопродуктів; гармонізацію з європейськими вимогами щодо безпеки енергопостачання. Згідно з повідомленням, на першому етапі Оператор ринку проведе консультації з учасниками ринку, щоб врахувати їхні потреби та забезпечити плавний перехід до нової моделі звітності. Розробка та впровадження системи проходитимуть у кілька етапів, включаючи: формування нормативно-правової бази для її функціонування; визначення форматів подання даних та механізмів взаємодії з бізнесом; тестування платформи із залученням ключових учасників ринку. Нагадаємо, з 24 грудня 2024 року в Україні почав діяти Закон «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів». Він передбачає створення рівня мінімальних запасів, рівних 90 діб середньодобового чистого імпорту або 61 доби середньодобового споживання, залежно від того, який із показників вищий.

Конфлікт між Міноборони та Агентством оборонних закупівель (АТЗ) «негативно» впливає на переговори України з партнерами в ЄС та НАТО. З посиланням на коментар Суспільному віце-прем'єра з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної.За її словами, Україна повинна врегулювати всі питання з функціонування АОЗ та Державного оператора тилу (ДОТ) до кінця лютого — до того, як відбудеться спецзасідання комітету НАТО, яке розглядатиме питання прогрес у сфері закупівель.«Під час моєї роботи у штаб-квартирі підіймалося питання публічних скандалів, які зараз в публічному просторі існують стосовно АОЗ. Ключове — є довіра до України і ключова вимога — це те, що ці агенції мають функціонувати, зобов’язання мають виконуватися, інституції мають бути дві і в них мають бути керівники», — пояснила Стефанішина.Вона також додала, що НАТО не займає жодної сторони та підтримує певних осіб.«Є ключові принципи, водночас основний меседж полягає в тому, що така агресивна публічна комунікація не допомагає ні всередині країни ні назовні», — наголосила Стефанішина.

Підвищення облікової ставки НБУ призведе до зростання ставок за депозитами. Банки вже почали їх збільшувати. Про це йдеться в колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимира Лепушинського.Як зазначив Лепушинський, рішення підвищити облікову ставку перш за все спрямоване на підтримання попиту населення на гривневі інструменти для заощаджень – строкові депозити та ОВДП.НБУ вже побачив першу реакцію депозитних ставок на грудневе рішення. Поки вона є незначною, ставки дещо зросли у номінальному вимірі. “Однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, особливо враховуючи суттєві вливання ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету”, – сказав він.Водночас окремі банки вже відреагували підвищенням депозитних ставок. “Очікуємо, що банки додатково збільшать ставки за строковими гривневими депозитами у відповідь на січневе рішення, ураховуючи конкуренцію за вкладника”, – додав Лепушинский.Нагадаємо, НБУ підвищив облікову ставку в грудні 2024 року з 13% до 13,5% річних. Наприкінці січня НБУ підняв ставку до 14,5%.За оперативними даними НБУ, середні ставки за новими депозитами банків в гривні для населення в грудні 2024 року зросли з 9,6% до 10,3% річних. Ставки для підприємств залишилися на рівні 8,4%.За даними опитування НБУ, у І кварталі 2025 року банки очікують підвищення вартості депозитів корпорацій, водночас вартість коштів населення майже не зміниться.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, відновив прийом заяв щодо пошкодження або знищення житлового нерухомого майна, що був призупинений після кібератаки на українські реєстри. Про це йдеться на сайті Реєстру.”Після короткої тимчасової перерви, спричиненої кібератакою на українські реєстри, категорія А3.1 (пошкодження або знищення житлового нерухомого майна) знову відкрита для подання заяв до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України”, – йдеться у повідомленні.Зазначається, що в цій категорії заяви можуть подати власники квартир чи будинків в Україні, які були пошкоджені або знищені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.Заяви у цій категорії можна подавати незалежно від того, де знаходиться майно на території України (зокрема й на ТОТ), чи раніше власник звертався по компенсацію за програмою «єВідновлення» та отримував її, чи було речове право на нерухоме майно зареєстроване у відповідному реєстрі.Таким чином, на сьогодні у Реєстрі відкриті 2 категорії для подання заяв на відшкодуваннюя збитків, втрат чи шкоди, спричинених російською збройною агресією: А3.1 – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна та A2.1 – смерть близького члена сім'ї.У категорії А2.1 Реєстр уже отримав понад 1000 заяв.Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), створила Рада Європи 12 травня 2023 року. Реєстр почав приймати заяви про відшкодування з 2 квітня 2024 року. У липні Євросоюз став повноправним учасником міжнародного Реєстру збитків, завданих Росією Україні.

Литва передала Україні переносні зенітно-ракетні комплекси малої дальності з ракетами. Про це заявило Міністерство оборони Литви.У четвер, 30 січня, Міноборони Литви заявило про передачу Україні “життєво важливої підтримки”.”Нова поставка сучасних переносних зенітно-ракетних комплексів з ракетами прибула в Україну, посилюючи її здатність протистояти брутальній російській агресії”, – заявили там.Також там зазначили, що Литва планує у 2025 році посилювати українські потреби у протиповітряній обороні, боєприпасах та безпілотниках. Окрім цього, країна планує одночасно підтримувати оборонну промисловість України через фінансування озброєнь, вироблених в Україні.”Литва зробить внесок у Коаліцію з протимінної діяльності, яку вона очолює разом з Ісландією, а також в інші коаліції збройних сил, членом яких вона є. Військова допомога також надаватиметься через міжнародні фонди та колективні ініціативи, триватиме підготовка українських військових та реабілітація поранених солдатів”, – додали в оборонному відомстві Литви.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість посилення обмежень на експорт чипів Nvidia Corp. до Китаю. Про це повідомляє Bloomberg. Зазначається, що наразі обговорення знаходяться на ранній стадії, оскільки нова команда ще визначає основні напрямки своєї політики. США можуть розширити заборону на постачання чипів H20, які Nvidia розробила спеціально для китайського ринку. Ці чипи є спрощеною версією, створеною для дотримання поточних обмежень на експорт технологій до Китаю. Вони можуть використовуватися для розробки та запуску програм штучного інтелекту. Процес ухвалення рішення може зайняти час, оскільки адміністрація Трампа ще формує ключові відомства. Представники Nvidia висловили готовність співпрацювати з адміністрацією у питаннях, пов’язаних із ШІ. Нагадаємо: Роздрібні інвестори купили рекордну кількість акцій Nvidia в понеділок після того, як побоювання щодо дешевої моделі штучного інтелекту від китайського стартапу DeepSeek позбавили компанію 17% акцій, або 593 мільярди доларів від її ринкової вартості. Акції технологічних компаній США значно впали під час передторгової сесії через прорив китайського стартапу DeepSeek у сфері штучного інтелекту. США вводять ще суворіші обмеження на експорт чипів і технологій штучного інтелекту, прагнучи зберегти передові обчислювальні розробки для власних потреб і союзників, а також ускладнити їх доступ для Китаю.

Точаться чотири бої на Сіверському напрямку. На Краматорському українські війська відбивали п’ять штурмових дій