День: 27.01.2025

Один із заводів найбільшого українського виробника соняшникової олії Kernel зупинився у січні 2025 року через дефіцит сировини на ринку. Про це йдеться у звіті компанії за другий квартал фінансового року.Протягом цього кварталу Kernel переробив 973 000 тонн олійних культур. Це на 20% більше, ніж у попередньому році, завдяки новому заводу з перероблення олійних культур на заході Україні, який почав працювати з лютого 2024-го.Обсяги перероблювання у жовтні-грудні зросли на 42%, причому 50 000 тонн було перероблено в межах толінгових угод з давальницької сировини.Через обмежену доступність соняшнику три заводи переробляли сою (93 000 тонн) та ріпак (14 000 тонн), а вже у січні один з них призупинив роботу.Квартальні продажі олії досягли 408 000 тонн (+52% квартал до кварталу, +11% рік до року), з яких 26 000 – це бутильована олія.Kernel – найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії (Щедрий Дар, Стожар, Чумак), ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію Kernel експортує більш ніж у 70 країн світу. Земельний банк компанії становив майже 510 000 га. Найбільшим акціонером Kernel через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський.У 2024 році в Україні через аномальну посуху зібрали лише 10,2 млн тонн соняшнику (станом на кінець грудня) – це найгірший результат з 2014-го. У 2023-му урожай становив 12,8 млн тонн.

Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що режим Путіна вже втратив від дії санкцій ЄС близько 400 мільярдів євро, що дорівнює трирічному фінансуванню ним війни проти України, тож ці ефективні обмеження будуть продовжені. Барро перед початком засідання Ради міністрів закордонних справ у Брюсселі заявив також, що Рада ухвалить рішення і про санкції проти грузинської влади.«Сьогодні ми ухвалимо рішення про продовження режиму санкцій, який позбавив Росію Володимира Путіна 400 мільярдів євро, що еквівалентно трирічному фінансуванню її військових зусиль», – сказав французький міністр. За його словами, ці обмеження вже довели свою ефективність, а тому «будуть збережені і продовжені».Барро також додав, що ЄС збирається покарати трьох громадян Росії: двох – віком 26 років і одного віком 45 років, які винні в кібератаках, спрямованих на дестабілізацію Естонії.Барро повідомив, що після засідання Ради міністрів оголосять також про санкції ЄС проти представників грузинської влади.«Ми вирішили призупинити дію візових пільг для дипломатів і чиновників грузинського уряду, яких ми ще раз і дуже рішуче закликаємо покласти край репресіям, спрямованим проти демонстрантів, журналістів і представників громадянського суспільства», – сказав він.Єврочиновники також оголосять про новий пакет підтримки для Молдови.«Ми підтримаємо Молдову, яка зазнає енергетичної асфіксії з боку Росії, яка має намір, як вона вже неодноразово робила протягом останніх місяців, зірвати демократичні дебати і виборчі процеси в країні, що прагне приєднатися до Європейського Союзу», – деталізував Барро.

93 компанії за пів року позбулися “російського сліду” попри заборону закону та продовжують вести бізнес в Україні та навіть вигравати державні тендери. Найбільше з них в Києві та Одесі – 59,1%. Загалом понад 18 тис. компаній з російськими власниками було зареєстровано в Україні на момент повномасштабного вторгнення.Понад 18 тис. компаній в Україні мали російського власника станом на початок повномасштабного. 93 компанії за останні пів року фіктивно видалили російських власників попри законодавчу заборону. До травня 2024 року таких бізнесів було 621. “Опендатабот” вже направив звернення до Міністерства юстиції України із проханням перевірити законність таких перереєстрацій.Нагадаємо, що торік “Опендатабот” уже звертався до Мін’юсту із інформацією про подібні бізнеси — загалом понад 600 компаній. Було проведено лише 10 перевірок, у 8 з яких реєстраційні дії визнали незаконними. Втім, зміни не були скасовані через пропущений термін, а компанії з вибіленою репутацією продовжують працювати на ринку України.Найбільше компаній, які позбулися російського сліду, зареєстровано у Києві — 47 або 50.5%. Наслідує Одещина — 8 (8.6%), а замикає Полтавщина — 5 (5.4%).19.4% таких компаній займаються оптовою торгівлею. Ще 12.9% спеціалізуються на операціях з нерухомим майном, а 9.7% на будівництві.Майже у половини компаній з російським слідом дохід до 10 млн грн у 2023 році. Від 10 до 100 млн грн заробляли 12.9% бізнесів. Понад 100 млн грн змогли набути лише дві компанії.Від початку повномасштабної ці бізнеси активно брали участь у тендерах. Лідирують за держзакупівлями такі компанії з російським минулим:ТОВ “ТЕКСТЕР ЛТД” — 7 тендерів загально на суму 19.6 млн грн;ТОВ “ВЕЛЕСГАРД” — 1 тендер загально на суму 19.3 млн грн;ТОВ “ЕРА МОБАЙЛ” — 37 тендерів загально на суму 1.9 млн грн;ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “БРАЦЛАВ” — 27 тендерів загально на суму 1.7 млн грн;ТОВ “ТЕПЛОВЕНТМОНТАЖ” — 10 тендерів загально на суму 1 млн грн.

В Україні 55% населення користувалися державними онлайн-послугами у 2024 році. У 2023 році цей показник був 64%. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.Здебільшого українці користуються Дією – 42% (у 2023 році – 51%). Іншими послугами користуються не так часто.Крім Дії, відносно часто називали такі послуги, як питання особистого транспорту (15%, у 2023 році – 18,5%), платні послуги з отримання інформації з реєстрів (13%, як і торік), пенсійне забезпечення (10%, у 2023 році – 16%), отримання паспортів або контакти з Міграційною службою (10%, у 2023 році – 14%), отримання субсидій чи пільг (9%, 2023 року – 18%), оподаткування (9%, 2023 року – 12%).Майже за всіма послугами зафіксовано зниження частки користувачів, порівнюючи з 2023 роком. Найбільш значне зниження — послуги з одержання субсидій/пільг та вступу до ВНЗ.Абсолютна більшість респондентів – 84% (у 2023 році – 78,5%), які користувалися державними електронними послугами, вважають досвід “радше позитивним” або “дуже позитивним”. Про “радше негативний” або “дуже негативний” досвід повідомляють 10% користувачів (2023 року цей показник склав 12%).КМІСОсновною причиною відмови користуватися державними е-послугами респонденти назвали відсутність такої потреби (67%, як і у 2023 році), брак навичок (44%, у 2023 році – 27%), недовіру до електронних сервісів – 26% (у 2023 році – 16,5%). Водночас серед респондентів, які повідомили про брак навичок, майже половина (44%) взагалі не хочуть ці навички опановувати.Загалом за 2024 рік в Україні зросла на 1 в.п. — до 10% — частка громадян, які взагалі не користуються інтернетом. В основному це люди похилого віку 70+.КМІС

Угорщина вимагає від ЄС тиснути на Україну для збереження транзиту російської нафти і вести діалог про транзит газу в обмін на свою згоду підтримати продовження економічних санкцій проти РФ. Журнал Лоранс Норман.Джозвяк зазначає, що Будапешт домігся ухвалення заяви, у якій буде йтися про те, що ЄС проситиме від України “запевнень” щодо збереження постачання трубопровідної нафти до країн ЄС. “Ключовий пункт заяви (ще не схваленої) – що ЄС звернеться до України і проситиме запевнень стосовно збереження постачання трубопровідної нафти до ЄС. Це має уможливити “зелене світло” Угорщини для продовження санкцій проти Росії”, – пише він. Лоранс Норман наводить рядки з проєкту заяви. Там йдеться, що Єврокомісія “готова продовжити дискусії з Україною стосовно постачань до Європи через українську ГТС відповідно до міжнародних зобов’язань України” і для цього Єврокомісія буде готова залучати у процес Угорщину і Словаччину. Також у проєкті йдеться, що ЄК “звернеться до України з метою просити запевнень стосовно збереження постачання трубопровідної нафти до ЄС”. Раніше ЗМІ дізналися, що Угорщина погодилась на продовження санкцій проти РФ терміном ще на пів року в обмін на заяву ЄС, що стосується занепокоєння Будапешта щодо “енергетичної безпеки”.Минулого тижня угорський прем’єр Віктор Орбан звинуватив Україну у спробі “надурити угорців” у питанні газу та закликав ЄС змусити Київ “відкрити вентилі”.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що якщо Орбан заблокує продовження санкцій, то засвідчить, що “грає у команді Путіна”.

Україна поки що не веде предметних переговорів щодо транзиту азербайджанського газу для Молдови та інших країн Європи. Про це повідомило джерело в уряді України.”Жодних предметних переговорів із цього питання поки немає”, – сказав співрозмовник.У Міненерго Молдови також не дали підтвердження, що з азербайджанською стороною ведуться переговори про закупівлю газу. Там лише повідомили, що готові розглядати будь-які вигідні варіанти.”За допомогою державної компанії Енергоком Молдова шукає найвигідніші контракти, в тому числі двосторонні, для забезпечення поставок природного газу за найприйнятнішими цінами”, – повідомили виданню в Мінекономіки Молдови.Зазначимо, питання про можливість постачати газ через Україну було порушено азербайджанською стороною під час зустрічі президентів двох країн Володимиром Зеленським та Ельдаром Алієвим.Тема транзиту азербайджанського газу підіймається вже вдруге. Минулого року розглядали можливість його поставок до ЄС через РФ і Україну. Однак така схема не була узгоджена, оскільки були сумніви, що Баку зможе самостійно забезпечити необхідні обсяги газу, не використовуючи російський газ.Позиція України полягає в тому, щоб не сприяти в отриманні РФ доходів від продажу газу.Єврокомісія заявила, що продовжить переговори з Україною щодо поставок природного газу в Європу і включить у ці переговори Угорщину та Словаччину.Очікується, що Будапешт піде на поступки в продовженні санкції проти Росії в обмін на заяву Єврокомісії, в якій буде озвучено побоювання Угорщини з приводу “енергетичної безпеки”.

Німеччина переживає найдовший період економічної стагнації з часів Другої світової війни. ВВП практично не зростає з 2019 року, і ні в кого немає плану виходу з цієї кризи. Про це пише Wall Street Journal.Ключова проблема німецької економіки полягає у надмірній залежності від експорту, переважно автомобілів, що стало вразливим місцем через уповільнення економічного зростання в Китаї, посилення конкуренції та зростання цін на енергію. Криза торкнулася не лише великих компаній, а й малого та середнього бізнесу, призводячи до скорочення робочих місць та падіння доходів.Нинішня ситуація для німців, які в лютому обиратимуть новий парламент, нагадує повторення середини 2000-х, коли рівень безробіття сягав 12%. Тоді Німеччині довелося піти на непопулярні реформи ринку праці та системи соціального забезпечення.Але нинішня криза навіть гірша, бо ставить під сумнів саму основу експортноорієнтованої економічної моделі Німеччини.Під час попереднього спаду Німеччину тягнув Китай. Його економіка щороку зростала приблизно на 10%, поглинаючи товари й забезпечуючи світову торгівлю та глобальну економіку. Сьогодні, за даними Світової організації торгівлі, економіка Китаю зростає вдвічі повільніше.Без експортних ринків, які швидко зростають, німецька модель “мертва”, каже європейський аналітик Якоб Кіркегор з американського Інституту міжнародної економіки Петерсона у Вашингтоні.Водночас німецькі політики здебільшого захищають стару економічну модель і пропонують лише поверхневі зміни (наприклад, нові торгові угоди або зниження податків), ігноруючи потребу в структурних реформах.WSJ вказує, що Німеччина по суті потрапила в замкнене коло: країні потрібні величезні інвестиції для модернізації (за оцінками – 600 млрд євро протягом 10 років), але високі податки змушують людей заощаджувати, а не витрачати. Політики не хочуть проводити непопулярні реформи, а конституційні обмеження заважають державі збільшити витрати.

Глава Придністровського регіону Молдови Вадим Красносельський відхилив пропозицію України надати Молдові вугілля та відправити фахівців для відновлення роботи Молдовської ДРЕС у Придністров’ї. Про це Красносельський сказав у понеділок, 27 січня.Вугілля – альтернативне паливо для Молдовської ДРЕС, раніше вона працювала на безплатному газі з Росії. Красносельський сказав, що останній раз вугілля на цю станцію постачали ще у 2013 році. Це робила українська компанія ДТЕК.Глава Придністров’я назвав пропозицію України “спекулятивним варіантом” і нагадав, що ДРЕС працює на антрациті, а “Україна пропонує вугілля, яке не підходить за технологією для нашої станції”.”У нас два вугільні генератори, два вугільні блоки – вони працюють на антрациті. Водночас можлива технічна переробка одного з блоків, але скажу, скільки це займає часу та грошей. Переробка лише одного блоку – це понад рік за нормальних умов, яких у нас немає, і коштує понад 50 млн євро. Ось відповідь на всі запитання”, – сказав лідер самопроголошеного Придністров'я.25 січня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова постачати вугілля на ДРЕС у Придністров’ї за низькою ціною або навіть безоплатно, якщо в обмін на це отримає електроенергію для України та Молдови.Водночас він попередив, що ситуація може ускладнитися через можливе втручання Росії. Зеленський припустив, що Кремль може використати газ як важіль впливу на ситуацію в регіоні.27 січня російський “Комерсант” написав, що компанія Moldovagaz веде переговори з угорськими MOL та MVM щодо можливих закупівель газу для Придністров'я.За інформацією співрозмовників видання, постачання можуть розпочатися у лютому, якщо угоди вдасться досягти найближчим часом. Поки що йдеться про постачання до кінця березня-початку квітня. Маршрут та вартість постачання незрозумілі.Придністров'ю потрібно близько 3 млн кубометрів газу на добу. Вільних обсягів газу угорські компанії не мають.

Законодавчу базу для впровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні планують ухвалити у 2025 році, а розпочати перші накопичення – у 2026 році. Про це заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович на пресконференції.Жолнович зазначила, що законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему вже розроблений Кабінетом міністрів.”Ми вже провели перший раунд погодження з усіма центральними органами виконавчої влади. Зараз зводимо до кінця застереження, які були висловлені, узгоджуємо цифри з Міністерством фінансів. Я переконана, що у межах найближчих місяців він буде внесений у Верховну Раду для того, щоб ми запровадили законодавчу базу у цьому році і розпочали технічну підготовку”, – наголосила Жолнович.За її словами, зараз триває робота над тим, щоб накопичувальна пенсійна система не була невигідною, адже частина відрахувань громадян йде на адміністративні витрати.Щоб зменшити витрати на адміністрування, за словами міністерки, потрібно розробити якісні ІТ-сервіси.Таким чином, у 2025 році планують запровадити законодавчу базу для впровадження накопичувальної пенсійної системи, розробити ІТ-систему та пропрацювати економний та ефективний концепт Державного накопичувального фонду, а перші накопичення можуть розпочати у 2026 році.