Чому ми відчуваємо дежавю: глибокий аналіз загадкового феномену

Чи траплялося вам раптом відчути, що ви вже були в цьому місці або переживали подібну ситуацію? Це й є те загадкове “дежавю” — відчуття, ніби ви повторюєте щось, хоча насправді цього бути не могло. Інколи воно здається моторошним, особливо якщо ви точно знаєте: нічого подібного в житті не було.
Наука поки що не дає 100% відповіді на питання, чому виникає дежавю, але є кілька цікавих гіпотез. До речі, про це писали у Healthline.
Глюки мозку чи звичайна плутанинаОдне з пояснень — невеликий “глюк” у роботі мозку. Уявіть собі: дві частини мозку — одна відповідає за події, які відбуваються тут і зараз, а інша — за спогади. І раптом ці “дві шестерні” починають працювати одночасно.
Що цікаво, це зазвичай не становить загрози. Але якщо такі моменти стаються постійно, варто показатися лікарю. Інша теорія каже, що дежавю може бути результатом швидкого оброблення інформації. Наприклад, щось сталося, але мозок обробив це трохи інакше, ніби “зробив короткий шлях”. І ось вам здається, що це вже було раніше, хоча подія тільки-но трапилася.
Ще один цікавий варіант — “затримка обробки”. Уявіть, що ваш мозок отримує інформацію двома шляхами, але один із них працює швидше. В результаті здається, ніби ви пережили один і той самий момент двічі.
Спогади з минулогоА що як “дежавю” пов'язане з тим, як ми обробляємо спогади? Психологиня Енн Клірі з Університету штату Колорадо припускає, що так і є. Її дослідження показали, що “дежавю” може виникати, коли ми переживаємо ситуацію, схожу на те, що вже колись бачили, але забули.
Можливо, ви гралися в подібному місці ще в дитинстві, або колись побачили схожу сцену мимохідь, але вона залишилася у вашій підсвідомості. І ось, мозок видає це як знайоме, навіть якщо ви не можете згадати, звідки це взялося.
Випадкове сприйняттяЩе одна теорія — “розщеплене сприйняття”. Скажімо, ви побачили щось краєм ока, не звернувши уваги. А потім, коли нарешті подивилися на це повністю, виникає відчуття, що ви вже бачили це раніше. Насправді ж це просто дві різні “зустрічі” з одним і тим самим об’єктом.
Що кажуть експертиБільшість дослідників сходяться на думці, що “дежавю” все ж пов'язане з пам'яттю. Інколи це може бути проявом стресу чи втоми. А буває, що часткові спогади активуються запахами чи звуками, як, наприклад, уявлення про місце через знайомий аромат.
Однак важливо знати: для декого “дежавю” може бути сигналом про серйозні проблеми зі здоров'ям. У людей з епілепсією дежавю інколи виникає перед нападами, як попередження.
Що ж ми маємо”Дежавю” — це щось таке, що кожному знайоме, але ніхто точно не може пояснити. Уявіть, ви стоїте десь, і раптом ловите себе на думці: “Секундочку, а я ж тут вже був!” Хоча, якщо задуматися, звідки ця впевненість, ви нічого конкретного не згадаєте. Такі моменти можуть трохи здивувати, але найчастіше вони просто пролітають і забуваються.
Чесно кажучи, якщо це трапляється рідко, не варто хвилюватися. Ну подумаєш, мозок трохи побавився. Та якщо раптом це стає регулярним — краще не нехтувати. Можливо, організм таким чином натякає, що ви занадто втомлені чи напружені. А може, справа в чомусь більш серйозному, і потрібна допомога лікаря. Краще не гадати, а точно знати, що все в порядку.
У будь-якому випадку, наш мозок — справжній геній, хоча й любить іноді погратися з нами. Але хіба не цікаво, що він може таке придумати? Можливо, саме ці загадкові моменти і роблять життя трішечки цікавішим.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Олександр Сирський про цензуру на війні: як знайти баланс між правдою та безпекою

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський висловився про цензуру під час війни. Він переконаний, що в умовах війни такі обмеження є важливими. Але одразу наголосив: це не означає, що Україна має стати схожою на Північну Корею. Слова Сирського звучать як нагадування, що навіть у складні часи баланс між безпекою та свободою інформації має залишатися.
Чому цензура потрібнаЗараз інформація поширюється так швидко, що встежити за всім майже неможливо, і саме тому контроль над нею стає вкрай важливим, особливо під час війни. Сирський каже, що в таких умовах без правил ніяк. Війна, як не крути, диктує свої умови, і країна просто змушена дотримуватися певного порядку, щоб захистити людей.
До речі, у нас вже є закон про військовий стан, і, якщо придивитися, там багато всього прописано саме для таких ситуацій. Тож, по суті, ми й так працюємо в рамках цих обмежень. Але, здається, Сирський хоче наголосити, що тут важливо не перегнути палицю, бо все-таки баланс між безпекою і свободою має значення.
Реальність без ілюзійПопри це, головнокомандувач наполягає, що люди повинні знати правду про те, що відбувається на фронті. Його позиція ґрунтується на важливості єдності між фронтом і тилом:
Ми маємо говорити чесно, щоб люди розуміли, з чим стикаються наші захисники.
Тиша як стратегіяСирський навів приклад успішних операцій ЗСУ в Харківській та Курській областях. Саме завдяки інформаційній тиші росіяни були дезорієнтовані, гадаючи, що українська армія втратила ініціативу. Цей елемент став вирішальним фактором у досягненні поставлених цілей.
Мотивація і надіяГоловнокомандувач також торкнувся впливу таких операцій на моральний дух. Згадуючи наступ у Курській області, Сирський зазначив, що це додало впевненості як військовим, так і суспільству. Ці перемоги дають надію і доводять: ми можемо більше, ніж здається. Це не лише про стратегію чи цензуру, це про впевненість у власних силах і віру в перемогу, яка народжується з кожного успішного кроку вперед.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Не ворог, а союзник: чому нудьга корисна для сучасної людини

Зізнайтеся, часом ви, сидячи без діла, дорікаєте собі за марно витрачений час? Ну що ж, припиніть це робити. Бо виявляється, нудьга — не ворог, а ваш союзник. Психологи пояснюють, чому вона важлива і як отримати з цього максимум користі.
Що таке нудьга і чому її соромлятьсяНудьга… Ну хто не знає цього відчуття? Але зазвичай ми ставимося до нього, м’яко кажучи, з презирством. “Як це? У світі стільки цікавого, а ти нудьгуєш?” — типова реакція оточення.
Згадайте, як звучать ці фрази:
“У мене немає часу нудьгувати!” — гордо, майже як визнання успішності.”Мені нудно…” — стиха, мов на сповіді, ніби це щось ганебне.Нудьгу часто прирівнюють до ледарства, а значить — до непродуктивності. І ось ми женемося за справами, заповнюємо день до краю, а в паузах між ними хапаємося за телефон чи серіал. Лише б не залишитися сам на сам із цією емоцією.
А дарма. Бо саме у ці моменти з’являється можливість відкрити щось нове — у собі та у світі.
Нудьга — час для роздумівВам здається, що під час нудьги ви просто марнуєте час? Професор когнітивної нейробіології Джеймс Данкерт каже, що це зовсім не так. Навпаки, нудьга допомагає перемкнути увагу з зовнішнього світу на внутрішній.
Коли ми нудьгуємо, мозок ніби ставить на паузу зовнішні стимули й починає працювати над важливими питаннями. Спробуйте собі це уявити:
“Хто я і що люблю?””Чому я тут і що мені з цим робити?””Що можна змінити, аби стати щасливішим?”Здається, у метушні ми так рідко думаємо про це, чи не так? Нудьга повертає нас до цих роздумів, нагадуючи, що життя — це не лише плани та дедлайни.
Нудьга й творчість — дві подругиА ви знали, що коли вам нічого робити, мозок автоматично шукає собі заняття? Психолог Сенді Менн, яка досліджує нудьгу вже понад 20 років, запевняє: це той момент, коли ми стаємо більш творчими.
Чому? Бо стара рутина вже не приносить радості, а мозок жадає нового. Саме в такі миті виникають несподівані ідеї, які допомагають подивитися на знайомі речі по-новому. Можливо, це навіть не лінь, а нудьга стала рушієм прогресу?
Нудьга вирішує складні задачіЧи бувало таке, що потрібно виконати важливу справу, але ви просто не знаєте, з чого почати? Години боротьби з собою — і результату нуль. У такі моменти найкраще, що ви можете зробити, — це… нічого.
Дайте мозку час. Аманда Маркі, дослідниця еволюційних емоцій, вважає, що нудьга сигналізує про те, що потрібно змінити підхід. А психолог Джон Іствуд називає її “незайнятим розумом”, який спрямовує енергію на пошук рішень.
Це як затишшя перед бурею. Побудьте трохи в цьому стані, і ви здивуєтеся, як швидко з’являться нові ідеї.
Як нудьгувати правильноЩоб отримати від нудьги максимум користі, слід навчитися робити це правильно:
Жодних гаджетів. Телефон чи телевізор лише створюють ілюзію відпочинку. Залиште їх.Звуки природи замість музики. Послухайте шум вітру чи спів птахів. Вони не відволікатимуть.Без їжі. Холодильник — не найкращий партнер у нудьзі, адже їжа швидко знімає це відчуття, але не розв’язує задач.Самота. Залишайтеся наодинці, аби почути себе, а не голос когось іншого.Записуйте думки. Тримайте під рукою блокнот чи олівець. Ідеї, що прийдуть у ці миті, можуть здивувати.Тож, наступного разу, коли відчуєте нудьгу, не поспішайте її позбутися. Можливо, саме вона стане ключем до нових відкриттів чи творчого натхнення.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Дослідження MGI показало, що в Україні найгірша у світі народжуваність

Сьогодні у більш ніж половині країн світу, де проживають дві третини людства, рівень народжуваності впав нижче показника відтворення населення, що становить 2,1 дитини на жінку, йдеться у дослідженні McKinsey Global Institute (MGI) щодо ситуації з демографією у світі. І якщо «великим економікам» загрожує демографічний колапс до 2100 року, то в Україні він вже настав. Так, згідно з дослідженням, 2023 року середній рівень народжуваності у світі становив 2,3 дитини на одну жінку. І це трохи перевищувало коефіцієнт відтворення населення. Загалом, за даними дослідження, за останню чверть століття рівень народжуваності знизився у 90% країн світу.Аналітики McKinsey Global Institute показали на карті дані щодо народжуваності по всьому світу./img/forall/u/13/95/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.png Блакитна та синя зони означають, що ті території перебувають у такій собі «демографічній безпеці». У «синіх» та «блакитних» країнах на одну жінку припадає понад дві дитини. А це означає, що пара дорослих людей залишить після себе пару дітей та відбудеться заміщення поколінь. Найкраща ситуація з народжуваністю сьогодні склалася у Субсахарській Африці, адже там 10 пар дорослих у середньому залишають по собі 44 дитини. Найбільше дітей народжується у найбідніших країнах. Україна, як і Великий Китай (Тайвань, КНР, Гонконг, Макао і Сінгапур), зображені на карті найтемнішими плямами. Це означає, що рівень народжуваності тут найгірший у світі. Однак, якщо у Китаї на одну родину народжується одна дитина, то в Україні рівень народжуваності – на 10 родин шестеро дітей. При цьому погана ситуація не лиш в Україні, а й у всій Європі. У середньому на європейському континенті рівень народжуваності становить 1,4 дитини на одну пару або 14 дітей на 10 пар. Це вдвічі кращий показник, ніж в Україні, однак значно гірший, ніж мало б бути для зупинення депопуляції. Раніше завідувач відділу Моделювання соціально-економічних процесів і структур в Інституті демографії Володимир Саріогло зазначав, що серед головних демографічних викликів, які стоять перед Україною, – зменшення населення, зниження народжуваності, масштабна міграція, деформація статево-вікової структури, старіння населення, гендерні проблеми тощо. З огляду на вказані виклики, в Інституті демографії розглядають три можливі сценарії зміни чисельності населення до 2036 року: базовий, помірно-песимістичний та песимістичний. Зокрема, за базовим сценарієм до 2036 року чисельність населення України складе 31,6 мільйона людей (за оцінками, у 2023 році вона склала 31,7 мільйона). За помірно-песимістичним, чисельність населення нашої країни скоротиться до 30,2 мільйона, а за песимістичним – до 27,6 мільйона. При чому зниження народжуваності прогнозується у кожному зі сценаріїв. Наприклад, у базовому сценарії до 2036 року, за прогнозами, буде народжуватися 234 тисячі малюків порівняно з 267 тисячами у 2023 році. У кожному зі сценаріїв також очікується зменшення частки людей у віці до 35 років. Зміниться і вікова структура населення, при базовому сценарії середній вік для жінок складе 48 років, а для чоловіків – 43 роки. В песимістичному ж сценарії середній вік для жінок складе 50 років, а для чоловіків – 45.

Читати далі

Трамп: Я б не хотів запроваджувати тарифи проти Китаю, але це “величезна влада”

Президент США Дональд Трамп заявив, що волів би не вводити мита проти Китаю. Однак така можливість зберігається. Про це він сказав інтерв'ю Fox News.”У нас є одна дуже велика влада над Китаєм, і це тарифи, і вони не хочуть їх. І я б вважав за краще не вдаватися до неї. Але це величезна влада над Китаєм”, – сказав він.Як зазначає Bloomberg, Трамп часто застосовував тарифи як погрозу проти друзів і супротивників. Він заявляв, що додаткові доходи від них допоможуть фінансувати його внутрішні пріоритети. Лідер США на другий день свого перебування на посаді пригрозив ввести 10% тарифи на Китай уже з 1 лютого за те, що він дозволив фентанілу “заполонити” Америку.Ринки сприйняли як позитивний знак те, що Трамп утримався від введення мит на Китай у перші дні свого перебування при владі, а його нещодавні погрози були м'якшими, ніж минулого року. Під час передвиборчої кампанії республіканець встановив додаткові мита на Китай на рівні близько 60%, що, за словами економістів, може підірвати торгівлю США з китайською економікою, яка сильно залежить від експорту.”Важко зрозуміти, що саме мав на увазі президент США Дональд Трамп у своїх останніх коментарях про тарифи в Китаї… Проте важко уявити, що Трамп відступить від своїх погроз тарифами. І аналіз Bloomberg Economics показує, що для Китаю і світу багато чого поставлено на карту”, – сказав Чан Шу, головний економіст по Азії Bloomberg Economics.Після вступу на посаду лідер республіканців дав китайському застосунку TikTok відтермінування від негайної заборони в США і заявив про низькі ризики національної безпеки цієї платформи.У Трампа є причина уникати відчуження Пекіна ранніми торговими заходами, оскільки він намагається переконати Володимира Путіна – близького дипломатичного партнера Сі – припинити війну в Україні. “У них велика влада над цією ситуацією”, – сказав Трамп про Китай під час відеозвернення до Всесвітнього економічного форуму в Давосі.Представниця МЗС Китаю Мао Нін заявила 24 січня на черговій пресконференції в Пекіні, що у США і Китаю є “величезні спільні інтереси”. “Обидві сторони мають активізувати діалог і консультації”, – додала вона.

Читати далі

РФ нарощує видобуток газу незважаючи на втрату ринків – росЗМІ

Росія 2024 року порівняно з 2023 роком збільшила видобуток газу на 7,4% до 708 мільярдів кубометрів. З посиланням на росЗМІ. У грудні 2024 року, порівняно з груднем 2023 року, виробництво газу збільшилося на 2,7% до 64,8 мільярда кубометрів. «Видобуток газу іншими виробниками, який переважно відображає показники Газпрому, у 2024 році зріс на 12,25% рік до року, до 458,7 мільярда кубометрів. За грудень виробництво „інших“ збільшилося на 7,3% порівняно з груднем 2023 року до 45,3 мільярда кубометрів», — йдеться у публікації The Moscow Times.Ці дані наводяться з урахуванням газу, спаленого у факелах.Як повідомлялось, 1 січня 2025 року закінчилася дія транзитної угоди між Газпромом і Нафтогазом, у зв’язку з чим Україна зупинила транзит російського газу своєю територією.Після зупинки транзиту через Україну єдиним маршрутом постачання газу до ЄС залишиться Турецький потік.Експорт Газпрому до Європи вже скоротився більш ніж на 80% проти 2021 року. У 2024 році компанія експортувала лише 32 млрд кубометрів газу, що наближається до показників другої половини 1970-х років.Газпром як власник Єдиної системи газопостачання РФ хоче зберегти за собою виключне право на експорт трубопровідного газу до 2050 року.

Читати далі