День: 22.01.2025

Європейська комісія з літа готується до повернення у Білий дім Дональда Трампа, який пригрозив накласти нові мита на Європейський Союз. Про це йдеться у публікації The Guardian.Деталі реакції Єврокомісії на потенційні тарифи США ретельно охороняються і залежать від того, що насправді робитиме новий президент. Проте відомо, що Єврокомісія застосовує подвійний підхід – “батога і пряника”. “Батогом” є власні тарифи ЄС у відповідь, а “пряником” – пропозиції купувати більше американських товарів.Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС купувати більше скрапленого природного газу зі США, щоб замінити СПГ, який купує в Росії.Утім, попри підготовку ЄС, європейські посадовці занепокоєні можливою торговельною війною. У 2023 році ЄС та США торгували товарами та послугами на рекордну суму 1,54 трлн євро.Посадовці Єврокомісії називають цю торгівлю “збалансованою”, вказуючи на те, що ЄС купує більше послуг у США, ніж продає натомість. Але Трамп схильний зосереджуватися на торгівлі товарами, де США мають дефіцит. Навіть 10-відсотковий тариф США зашкодить європейським експортерам, особливо європейській автомобільній промисловості, зокрема, німецькій.А якщо Трамп реалізує свою погрозу запровадити 60% мита на китайські товари, ЄС зіткнеться з політичним тиском, щоб наслідувати його приклад, а також з потенційним перенасиченням світових ринків дешевими китайськими товарами, що призведе до падіння цін і завдасть шкоди бізнесу європейських виробників.Зіткнувшись з непередбачуваною поведінкою США, ЄС шукатиме спільні підходи до торгівлі з розвиненими країнами-однодумцями, такими як Японія та Велика Британія. Всього через кілька днів після перемоги Трампа 27 лідерів ЄС прийняли декларацію, в якій пообіцяли проводити торговельну політику, яка “захищає і просуває інтереси ЄС”.

Читати далі

Ціни на нафту пішли донизу після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити мита для Китаю, викликавши побоювання щодо торговельних війн на кількох фронтах. Раніше він заявив про плани ввести мита для Канади і Мексики. Про це повідомляє Bloomberg.Brent впала майже до 79 доларів за барель, тоді як West Texas Intermediate опустилася нижче 76 доларів. Трамп заявив, що розглядає 10% тариф на Китай у відповідь на потік фентанілу з країни. Канада збільшила потік сирої нафти в США, щоб обійти потенційні мита.Перший день Трампа на посаді розпочався з масштабних указів, включно з переглядом енергетичної політики США і загрозою введення тарифів на Канаду і Мексику до 25%. Обидві країни є великими експортерами товарів до США, включно із сирою нафтою, яку переробляють на американських НПЗ.Канадські постачальники намагаються “витіснити якомога більше обсягів з ринку” до введення мит, повідомила компанія Rystad Energy. Мита, які, за словами Трампа, можуть бути введені з 1 лютого, призведуть до підвищення цін на бензин для американських споживачів, попередила Goldman Sachs Group Inc. минулого року.Нафта, як і раніше, торгується вище цього року, чому сприяли широкі санкції США проти Росії, які перевернули ринки фізичної нафти і танкерів. Трамп сказав, що він, імовірно, введе більше санкцій проти Москви, якщо Володимир Путін не сяде за стіл переговорів щодо України.”Увага нафтового ринку поступово перемикається з ризиків російських санкцій на цілком реальний ризик ескалації торговельної напруженості”, – сказав Воррен Паттерсон, голова відділу стратегії сировинних товарів ING Groep NV у Сінгапурі.Загроза мит також підтримує долар США, додав він.Ціни на нафтуНагадаємо, Світовий банк прогнозує падіння цін на сировинні товари у 2025-2026 роках.За даними Світового банку, ціна на сиру нафту марки Brent у середньому становила 80 доларів за барель у 2024 році, що приблизно на 3% нижче, ніж роком раніше, але на 40% вище за середній показник за 2015-2019 роки.Згідно з базовим сценарієм, очікується, що ціни на сиру нафту марки Brent знизяться ще більше, до середнього значення 72 доларів за барель у 2025 році та 71 долара за барель у 2026 році.Очікується, що падіння цін буде зумовлене зростанням пропозиції серед країн, які не входять до ОПЕК+, в основному Бразилії, Канади, Гайани та США, у поєднанні з помірним зростанням світового попиту на нафту через сповільнення споживання нафти в Китаї та країнах з розвиненою економікою.Україна з початку війни імпортує весь обсяг бензину, тому ціни на АЗС в основному залежать від світових цін на нафту.

Читати далі

Два казахстанські банки, а саме Home Credit Bank та Kaspi Bank, призупинили випуск дебетових карток для нерезидентів, які не мають посвідки на проживання. Хоча якщо перший банк сповістив, що оформлення припинено на невизначений термін, то у другому планують відновити опцію з 3 лютого. Про це пише The Moscow Times. При цьому нові карти діятимуть лише рік на відміну від тих, що були випущені до 19 січня. Власники останніх зможуть використовувати їх до закінчення терміну, що спочатку вказаний банком.Нововведення пов'язані з рішенням Агентства з регулювання та розвитку фінансового ринку Казахстану, яке 14 січня обмежило термін дії платіжних карток для нерезидентів 12 місяцями.Виняток зробили лише для бізнесменів, інвесторів та дипломатів. Таким чином Агентство збирається “мінімізувати ризики використання банківських послуг у сфері незаконного обігу наркотиків та цифрових активів”.Крім того, казахстанський регулятор скоротив кількість карток, які може оформити один нерезидент. Раніше ліміт складав 10 штук.

Читати далі

Міністерство оборони України офіційно кодифікувало безпілотний авіаційний комплекс Poseidon. Цей український дрон тепер дозволено використовувати в підрозділах Сил оборони. З посиланням на пресслужбу Міноборони.Як зазначили у Міноборони, ці літальні апарати мають електродвигуни та сучасну навігаційну систему.Унікальним є те, що він може виконувати завдання при температурі від -20 градусів до +45 градусів та під час сильного вітру. А заряду акумуляторів вистачає на кілька годин безперервної роботи.”Робоча висота цих безпілотників поза зоною досяжності багатьох вогневих засобів протиповітряної оборони противника”, – зазначив заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков.

Читати далі

У соцмережах та медіа ширяться фейки про те, що в Україні можуть скасувати виплати людям з другою та третьою групами інвалідності. Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляє міністерство соціальної політики України.Зазначають, що деякі ЗМІ та Telegram-канали поширили інформацію про можливе скасування виплат тим, хто має другу та третю групи інвалідності. У відомстві акцентують увагу на тому, що ця інформація не відповідає дійсності та є некоректною.”Усі виплати людям з інвалідністю зберігаються і будуть виплачуватися і надалі. Жодних ініціатив щодо їх скасування немає”, – йдеться у повідомленні.Крім того, просять звертатися за роз’ясненнями безпосередньо до Мінсоцполітики: за номером – (044) 289 35 60, писати на електронну адресу – press@mlsp.gov.ua. Раніше повідомлялося, що у мережі ширяться неправдиві чутки, що з 1 січня 2025 року осіб з інвалідністю нібито мобілізуватимуть через ліквідацію МСЕКів і автоматичне скасування статусу інвалідності. У Міністерстві охорони здоров’я України запевнили, що ця інформація є фейком. МОЗ підкреслило, що всі особи, які мають статус інвалідності, продовжать отримувати пільги, соціальну допомогу, послуги та відстрочку від мобілізації відповідно до висновків МСЕК протягом терміну їх дії.

Читати далі

Російський газ у Придністров'я, ймовірно, постачатиметься через Туреччину з 1 лютого – для цього було заброньовано ділянку газопроводу “Турецький потік”. Про це стало відомо російському виданню “Коммерсант”.Згідно з повідомленням, 20 січня кіпрська компанія Ozbor Enterprises забронювала ділянку газопроводу “Турецький потік” потужністю близько 3,1 млн кубометрів на добу до точки входу “Странджа-2” на кордоні Туреччини і Болгарії. Це випливає з даних торгової платформи RBP. Потужності зарезервовані на місяць – з 1 лютого. Ці обсяги фактично збігаються з потребами в газі Придністров'я. Джерела видання кажуть, що опрацьовуються різні варіанти поставок російського газу до невизнаної республіки. Через Туреччину на сьогодні пріоритетний варіант.За реалізації такого сценарію вартість поставленого газу оцінюють у $160 млн.Поставки газу до Придністров'я здійснюватимуть у мінімально необхідних обсягах, на відміну від обсягів, які в минулому давали змогу використовувати газ для генерації електроенергії та її поставок до Молдови.З 1 січня 2025 року через закінчення транзитного контракту “Газпром” припинив постачання газу через Україну, пославшись на неврегульовані борги “Молдовагазу”. “Газпром” оцінював борг у $709 млн, Кишинів цього боргу не визнає.Через відсутність російського газу в Придністров'ї відключено центральне опалення і гаряче водопостачання житлових будинків, відбуваються віялові відключення електроенергії, зупинено практично всі промислові підприємства.Влада невизнаного Придністров’я стверджує, що наявних запасів природного газу в економному режимі споживання вистачить до кінця січня.Минулого тижня лідер невизнаної республіки Вадим Красносельсьский літав до Москви домовлятися про газ, після чого заявив, що постачання невдовзі відновиться у рамках “гуманітарної допомоги”.

Читати далі

Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон вважає, що російська економіка у значно гіршому стані, ніж офіційно “звітують” у РФ. Про це вона заявила на форумі у Давосі.За її словами, російський диктатор Владімір Путін хоче, аби світ вірив, що російська економіка сильна. Але якщо “придивитися”, то можна зробити висновок, що насправді все не так добре, як офіційно заявляють у Москві.“Ми бачимо, що інфляція значно вища, ніж показують публічні офіційні дані в РФ”, – додала Свантессон.“Інфляція висока, їм важче отримувати матеріали, зокрема, в оборонній сфері. Потрібен час, щоб отримувати це, знову ж таки, тому що діють санкції. І це важливо, бо Путін хоче, аби ми вірили, що санкції не працюють. Він хоче, щоб ми втомилися підтримувати Україну. І звісно, він хоче виснаження українських військових”, – зазначила вона.Свантессон узагальнила індикатори, які вказують на те, що ситуація з російською економікою значно гірша, ніж офіційно озвучують у Росії. За її словами, це, зокрема, відтік капіталу, інфляція та нестача робочої сили. До того ж, ВВП Росії, насправді, ймовірно, не такий високий, як стверджує Путін.“Що ми знаємо, то це те, що наратив Путіна та його “правда” – це неправда”, – сказала міністерка.

Читати далі

Кабінет міністрів погодив кандидатури членів наглядової ради держкомпанії “Ліси України”. Відповідне розпорядження надруковано на сайті уряду.До наглядової рада увійшли троє незалежних членів та один представник держави.На посади незалежних членів наглядової ради уряд погодив кандидатури Маркіяна Витвицького, Робертса Стріпніекса та Харьюнпяя Янне Рісто Самуеля.Олексія Кучера призначили представником держави.”Формування наглядової ради “Лісів України” дасть змогу запровадити високі стандарти корпоративного управління, які відповідатимуть вимогам закону та керівним принципам ОЕСР (так званого “Клубу багатих країн”. – Ред.)”, – прокоментував перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв. У серпні 2024 року, коли було оголошено відбір кандидатів, Мінекономіки повідомляло, що наглядова рада Лісів України буде сформована з п'яти членів: троє – незалежні, двоє – представники держави.Про другого представника держави в наглядовій раді держкомпанії тепер не повідомляється.ДП “Ліси України”, яке об'єднало півтори сотні державних лісогосподарських підприємств, створили у межах реформи лісової галузі. Її мета – підвищити рентабельність та захист лісових територій.Ліси України – один із найбільших лісокористувачів Європи та найбільший лісокористувач України. У його функції входять ведення лісового господарства, охорона, захист, використання та відтворення лісів, а також ведення мисливського господарства, охорона, відтворення та раціональне використання державного мисливського фонду.У квітні 2024 року уряд ввів Ліси України до переліку особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання.Маркіян Витвицький працював у міністерстві природних ресурсів та лісового господарства Канади, є членом Правління Канадсько-української торгової палати.Як уточнили в ДП “Ліси України”, Витвицький, зокрема, долучався до процесу оптимізації та диджиталізації лісового господарства Канади. Латвієць Робертс Стріпніекс був головою наглядової ради та генеральним директором державного АТ “Латвійські державні ліси”, членом виконавчої ради та аудиторського комітету Європейської асоціації керівників державних лісових господарств. Працював у міністерстві сільського господарства і міністерстві лісового господарства Латвійської республіки.Стріпніекс неодноразово співпрацював із представниками лісової галузі України, зокрема як консультант проєкту “План розвитку лісового сектору України”.Янне Харьюнпяя працює генеральним директором Східного офісу фінської промисловості. Був членом наглядової ради “Ощадбанк”, експертом і консультантом МВФ та Світового банку.Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу України. Був головою Харківської обласної державної адміністрації, народним депутатом України дев'ятого скликання.

Читати далі

У грудні 2024 року середня зарплата в центральних держорганах України склала 79,8 тисяч гривень. Порівняно із січнем (38,6 тисяч гривень) зарплата збільшилася більш ніж удвічі. Про це свідчать дані Мінфіну.Однак грудень не є показовим місяцем, оскільки наприкінці року виплачуються різні премії та надбавки. У середньому за рік зарплата 21,8 тисяч чиновників становила 54,4 тисяч гривень.Зарплата чиновників значно перевищує середній рівень по Україні. За даними ПФУ, у вересні зарплата становила 18 тисяч гривень.Рейтинг за зарплатамиЗа даними Мінфіну, у грудні лідирує за рівнем зарплат Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. У середньому його працівники отримують зарплату в 134,5 тисячі гривень. У міністерстві працює 380 осіб.У Міністерстві закордонних справ отримують 125,0 тисяч гривень (140 осіб).Державна служба України з етнополітики та свободи совісті на третьому місці – 122,3 тисяч гривень (35 осіб).Також високі зарплати в Антимонопольному комітеті – 118,2 тисяч гривень (268 осіб).Рейтинг зарплат керівництваСеред керівництва найвищі зарплати в грудні були в таких відомствах: Державна служба експортного контролю України – 370,5 тисяч гривень, Національна комісія з державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 366,8 тисяч гривень, Національне агентство із запобігання корупції – 355,8 тисяч гривень, Державне агентство України з мистецтв та мистецької освіти – 345,4 тисяч гривень, Державна служба якості освіти України – 317,9 тисяч гривень,

Читати далі

Суддя Господарського суду Києва Анатолій Івченко зазначив, що законність рішення підтвердили 11 досвідчених суддів, однак підозру у вчиненні державної зради отримав тільки він.Нещодавно Державне бюро розслідувань повідомило про підозру судді Господарського суду Києва Анатолію Івченко за “рішення в інтересах Міністерства оборони РФ”, за яким з України стягнули гроші та витратили їх на війну. Суддя господарського суду Києва Анатолій Івченко зазначив, що до нього завітали слідчі ДБР та вручили підозру у вчиненні державної зради. Такі дії тривали дев’ять годин.Він відзначив, що рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013. Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2013 року відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України. За словами Анатолія Івченка, законність ухваленого ним рішення підтвердили 11 досвідчених суддів, однак підозру отримав тільки він.Анатолій Івченко відзначив, що з 2014 року цю справу розслідували за статтею 375 КК, тобто як неправосудне рішення. Згодом, після її неконституційності, у діях угледіли 111 КК (державну зраду).”Кримінальне провадження має №62023000000000707 (виділене із провадження №62021000000000999) та охочі за цими номерами можуть знайти у ЄДРСР ухвали слідчих суддів (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 8.09.2023 у справі №757/33819/23-к, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 29.11.2023) якими закрито провадження №62021000000000999 (з нього в переддень рішень слідчих суддів незаконно виділено провадження 707). Слідчі судді встановили, що строки досудового розслідування спливли 1.01.2022″, — додав чоловік.Суддя Господарського суду Києва Анатолій Івченко додав, що аналогічне рішення ухвалив слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва в ухвалі від 11.12.2024 у справі №757/58949/23-к, вказавши що будь-які дії та здобуті докази після 01.01.2022 є недопустимими. Тому орган досудового розслідування вирішив провести обшуки без санкції слідчого судді.”Мене звинувачують у винесенні рішення без підтвердження законності підстав для стягнення та тому, що я зобов’язаний був відмовити у відкритті провадження з цих підстав. Тобто, за версією ДБР суд має оцінити докази на стадії відкриття провадження у справі, а не за наслідком розгляду справи судом”, — додав він.У блозі суддя господарського суду Анатолій Івченко зазначив, що він ще на початку 2024 року звернувся до Європейського суду з прав людини. Обставини справи розглядаються у справі “Анатолій Миколайович Івченко проти України” (заява №10095/24).”Сьогоднішні події показують, що будь-якого українського суддю можна звинуватити у незаконності остаточного судового рішення, а факт підтвердження законності такого рішення вже ні для кого не має значення. Слідчий ДБР вже визначив дії та рішення судді незаконними, що нівелює апеляційний та касаційний перегляд”, — розповів суддя Господарського суду Києва Анатолій ІвченкоЗа його словами, такий прецедент матиме жахливі наслідки для системи правосуддя в цілому, адже “будь-коли (як в даному випадку через 12 років) до судді можуть завітати й звинуватити у тому, що “у 2012 році він домовився із путіним фінансувати війну в Україні”.”Для мене очевидно, що такі дії є наслідком моєї професійної діяльності, і надалі я поінформую всіх про деталі цієї свавільної справи”, — додав він.Нагадаємо, 18 січня стало відомо, що чинному судді Господарського суду Анатолію Івченко повідомлено оголосили підозру за рішення на користь Росії. Тоді стало відомо, що у 2011 році до керівництва України з листом звернувся міністр оборони Росії з проханням в погашенні заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму 405,5 млн. доларів США за поставлений природній газ ще у 1996-1997 роках. Україна не мала жодного відношення до цього боргу і не могла нести за це відповідальність, однак суддя задовольнив позов Міноборони Росії та постановив стягнути з будь-якого рахунку Державного бюджету України на користь Росії понад 3,1 млрд грн, й частину коштів було стягнуто.

Читати далі