Місяць: Січень 2025

Високі безпекові ризики, постійні обстріли та руйнування, збереження дефіциту електроенергії негативно впливають на якість життя українців. Це зумовлює подальшу зовнішню міграцію. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (січень 2025 року).”Упродовж 2024 року відплив мігрантів з України тривав і загалом за рік становив близько 0,5 млн осіб, що відповідало оцінкам НБУ”, – йдеться в огляді.Як зазначили в НБУ, це дає підстави не змінювати припущення щодо подальшої динаміки міграції. У 2025 році очікується продовження чистого відпливу зовнішніх мігрантів (близько 0,2 млн осіб), натомість з 2026 року почнеться чисте повернення мігрантів в Україну (близько 0,2 млн осіб), яке пришвидшиться у 2027 році (близько 0,5 млн осіб).За даними НБУ, спостерігається зменшення частки тих, хто бажає повернутися, через подальшу адаптацію українців за кордоном.”Тому масове та швидке повернення мігрантів в умовах збереження статус-кво виглядає малоймовірним, унаслідок чого дефіцит робочої сили зберігатиметься на прогнозному періоді”, – йдеться в документі.НБУ оцінює як високі (25-50%) ризики більшого відпливу мігрантів за кордон і меншого їх повернення.У разі їх реалізації стан ринку праці погіршуватиметься, а внутрішній споживчий попит може скоротитися.”Водночас зміна політики країн-реципієнтів щодо українських мігрантів та проактивна політика українського уряду щодо повернення мігрантів додому можуть пожвавити міграційний приплив. Також він стимулюватиметься в разі швидкого зниження безпекових ризиків в Україні. У цьому разі нестача робочої сили знизиться, споживчий попит відновлюватиметься швидше, водночас ризики зростання безробіття в короткостроковому періоді також можуть посилитися”, – йдеться у звіті.Нагадаємо, за даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 16 грудня 2024 року було зафіксовано в усьому світі 6,814 млн біженців з України. Таким чином, за неповний рік кількість біженців зросла на 370 тисяч осіб.

Швидше закінчення активних бойових дій в Україні малоймовірно та оцінюється менш ніж у 15%. Натомість існують високі ризики ескалація бойових дій, подальшого руйнування виробничих потужностей. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (січень 2025 року).”Водночас є ймовірність того, що зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на досягнення домовленостей щодо справедливого та тривалого миру для України реалізуються в близькій перспективі”, – додали в НБУ.НБУ не дає прогнозів щодо тривалості війни, але оцінює ризики для економіки.Центробанк оцінює як низьку ймовірність швидкої реалізації масштабного плану відбудови України (менше 15%). Така ж вірогідність швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури та пришвидшення євроінтеграційних процесів.Натомість як висока (25-50%) оцінюється ймовірність таких процесів: Посилення геополітичної поляризації країн і, відповідно, фрагментації світової торгівлі, Ескалація бойових дій, подальші руйнування виробничих потужностей, Більший дефіцит е/е через подальші пошкодження енергетичної інфраструктури, Виникнення додаткових бюджетних потреб. “НБУ припускає поступову нормалізацію умов функціонування економіки на прогнозному горизонті, проте ключовим ризиком прогнозу залишається перебіг повномасштабної війни”, – йдеться в Інфляційному звіті.Як зазначається в документі, інтенсивність і масштаб війни та пов’язані з цим втрати економічного потенціалу обмежують можливості швидкого відновлення економіки й одночасно ускладнюють завдання з наближення інфляції до цілі.З тривалістю та характером війни пов’язаний основний ризик прогнозу щодо можливості повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. Воєнні ризики для України зберігаються на тлі геополітичної напруженості у світі, додали в НБУ.Нагадаємо, у грудні 2025 року МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна Росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року. Цей сценарій передбачає уповільнення зростання економіки України у 2025 році до 2,5-3,5% і прискорення зростання до 5,3% у 2026 році.

Через суттєві руйнування енергосистеми дефіцит електроенергії в Україні зберігатиметься на прогнозному горизонті. Але ризики подальших руйнувань потужностей та збільшення дефіциту високі. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (січень 2025 року).Як зазначається у звіті, попри суттєві втрати та постійні повітряні атаки, українська енергетична система продемонструвала достатню стійкість, зокрема завдяки швидким ремонтам обладнання. Наразі ситуація розвивається навіть дещо ліпше попередніх припущень НБУ, що дає змогу переглянути оцінки дефіциту на прогнозному горизонті.З урахуванням імпорту у 2025 році дефіцит е/е оцінюється на рівні 4% (оцінка 6% в жовтні 2024 року), у 2026 році – 2% (3%) та близько 1% у 2027 році.НБУ очікує, що дефіцит поступово скорочуватиметься, проте зберігатиметься й у наступні роки, оскільки відновлення енергосистеми потребує значного часу та фінансування. Потреба в е/е зростатиме в міру подальшого відновлення економіки. Виробництво е/е також збільшуватиметься в результаті подальших ремонтів маневрової генерації (ТЕС та ГЕС) та розбудови потужностей ВДЕ.Стабільний імпорт е/е, у тому числі в результаті збільшення максимально можливого його обсягу з ЄС до 2,1 ГВт з 1 грудня 2024 року, теж сприятиме подальшому скороченню дефіциту. За оцінкою НБУ, щорічний імпорт е/е становитиме близько 0,7 млрд доларів у 2025-2027 роках.”Як і передбачалося раніше, дефіцит е/е стримуватиме відновлення ВВП на прогнозному горизонті. Імпорт е/е й заходи підприємств із розбудови та використання дорожчого автономного енергозабезпечення підвищуватимуть виробничі витрати, що залишатиметься проінфляційним чинником, хоча його вплив зменшуватиметься”, – йдеться у звіті.Ризики подальших руйнувань і збільшення дефіциту залишаються вагомими (25-50%). У разі їх реалізації зростання ВВП буде меншим, ніж за базовим сценарієм, а зростання цін – вищим. Позитивним ризиком прогнозу (оцінюється у менш ніж 15%) є швидші за очікування ремонтні роботи та/або введення в дію нових потужностей, а також подальше розширення пропускної спроможності імпорту електроенергії в Україну, що зумовить менший дефіцит е/е, йдеться у звіті.Нагадаємо, в жовтні 2024 року МВФ оцінив зимовий дефіцит енергії в Україні в 3-4 ГВт, що “відповідає оцінкам інших зацікавлених сторін”, при цьому переважають негативні ризики через ракетні атаки і сезонні фактори.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру чинному адвокату Ради адвокатів Київської області, який незаконно отримував інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень і передавав її своїм клієнтам. З посиланням на дані ДБР.Повідомляється, що адвокат без відома судді одного з судів Київської області входив до ЄДРСР під її логіном і паролем. У Реєстрі він отримував повну інформацію щодо ухвал судів, зокрема які стосувались його клієнтів, і передавав її через месенджери. Так він, серед іншого, попередив замовників його послуг про заплановані слідчі дії щодо шахрайських кол-центрів.Такими діями адвокат допустив виток інформації з Реєстру та розголосив відомості досудового розслідування.Йому повідомлено про підозру в несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ч. 5 ст. 361 КК України). У ДБР зазначили, що санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.Зараз адвокату вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

НБУ очікує, що протягом 2025 року чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться. Підвищення можливе з 2026 року. З посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2025 року).”Припускається поступове підвищення акцизів і тарифів ЖКГ, однак терміни й параметри коригування останніх є сферою невизначеності та, відповідно, ризиком для прогнозу інфляції”, – йдеться в огляді.Прогноз побудований на припущенні щодо незмінності окремих тарифів на послуги ЖКГ (газ, опалення та постачання гарячої води) протягом 2025 року.Проте складний стан в енергетиці та державному бюджеті може зумовити коригування тарифів у наступних роках. “Припускається, що з 2026 року може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів”, – йдеться в документі.За даними НБУ, невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є окремим ризиком для прогнозу з інфляції. Значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів у енергетичному секторі посилить інфляційний тиск та зумовить потребу в збільшенні субсидій для населення.”З іншого боку, триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчих показників інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній. Це створюватиме додаткові ризики для інвестиційного потенціалу галузі, посилюватиме ризики нестабільності на енергетичному ринку, а ціновий тиск лише відтерміновуватиметься на майбутнє”, – додали в НБУ.Нагадаємо, в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, водночас він не стосується електроенергії та холодної води.Через це середні ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в Україні в грудні 2024 року порівняно з груднем минулого року зросли на 18,9%. Причиною стало підвищення цін на електроенергію.

Реальні зарплати українців у 2024 році зросли на 14,4%. Проте прискорення інфляції призвело до зниження темпів, і ця тенденція посилиться у 2025 році. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (жовтень 2024 року).Як зазначається у звіті, дефіцит кадрів стимулював подальше зростання оплати праці, яке, за оцінками НБУ, тривало до кінця 2024 року, однак поступово сповільнювалося.Вже у III кварталі 2024 року реальні зарплати перевищили довоєнні рівні у більшості видів економічної діяльності. З оцінками НБУ, реальні зарплати зросли на 14,2%.”У IV кварталі темпи зростання реальних зарплат знизилися до однознакового рівня як унаслідок зростання інфляції, так і меншого дефіциту робочої сили, який проте залишається значно вищим, ніж до повномасштабного вторгнення”, – йдеться у звіті.Оновлений прогноз НБУЗа даними НБУ, середня номінальна зарплата в Україні у 2023 році зросла на 17,4%, а реальна (з урахуванням інфляції) на 3,7%.За оцінкою НБУ, у 2024 році номінальна зарплата зросла на 22%, реальна – на 14,4%.НБУ очікує, що у 2025 році зростання номінальної зарплати становитиме на 16,7% (попередній прогноз – 16,0%), реальної – на 3,8% (6,5%).Середня зарплата у 2025 році становитиме 24,8 тисяч гривень.НБУ очікує, що у 2026 році номінальна зарплата зросте на 10,6%, реальна – на 4,2%. У 2027 році номінальна зарплата зросте на 8,0%, реальна – на 3,0%.Нагадаємо, інфляція в Україні в грудні 2024 року зросла до 12%. НБУ очікує, що вона буде більше 10% у першій половині 2025 року. Наприкінці року вона впаде до 8,4%.

У поліції уточнили, що постраждалих внаслідок удару дронами по Київщині немає

«Це можуть сприйняти як надмірне покарання»