День: 13.03.2024

Європейський Союз ухвалив закон про штучний інтелект (ШІ), що стало наймасштабнішим набором правил для цієї сфери. Компанії вважають його занадто суворим, а цифрові регулятори – недостатньо дієвим. Посилаючись на Bloomberg.
Оскільки США досі не мають законодавства щодо ШІ, цей знаковий документ може визначити, як керуватимуть штучним інтелектом у західному світі. Проте, закон викликає неоднозначну реакцію: компанії вважають його занадто суворим, а цифрові регулятори – недостатньо дієвим.

Закон про ШІ набуде чинності після підписання країнами-членами ЄС та публікації в Офіційному журналі ЄС.
Новий закон покликаний розв'язати проблеми, пов'язані з упередженістю, конфіденційністю та іншими ризиками, що виникають через швидкий розвиток цієї технології.
Законодавство заборонить використання ШІ для розпізнавання емоцій на робочих місцях та в школах, а також обмежить його застосування у критичних ситуаціях, наприклад, під час сортування заявок на роботу. Також вперше будуть введені обмеження на використання генеративних інструментів ШІ, які минулого року привернули увагу світу завдяки популярності ChatGPT.
Однак законопроєкт викликав занепокоєння протягом трьох місяців після того, як офіційні особи досягли попередньої угоди.
Під час переговорів минулого року уряди Франції та Німеччини виступили проти деяких найсуворіших положень щодо регулювання генеративного ШІ, побоюючись, що ці правила можуть зашкодити європейським стартапам. Правозахисні групи, такі як Corporate Europe Observatory (CEO), висловили занепокоєння впливом великих технологічних компаній та європейських фірм на формування остаточного тексту.

“Цей односторонній вплив означав, що “загальноцільовий ШІ” був здебільшого звільнений від правил і повинен був лише відповідати кільком вимогам щодо прозорості”, – заявили у спільній заяві правозахисні організації, включаючи CEO та LobbyControl, маючи на увазі системи ШІ, здатні виконувати ширший спектр завдань.

Компанії США та Європи також висловлюють занепокоєння щодо того, що закон обмежить конкурентоздатність блоку.
“Маючи обмежену індустрію цифрових технологій та порівняно низькі інвестиції порівняно з такими гігантами галузі, як США та Китай, амбіції ЄС щодо технологічного суверенітету та лідерства в сфері ШІ стикаються із значними перешкодами”, – написала Ралука Чернатоні, науковий співробітник аналітичного центру Carnegie Europe.

Читати далі

Попри повномасштабну війну, Україна позбавилася залежності від російських технологій та ядерного палива. Про це йдеться в повідомленні НАЕК “Енергоатом” з посиланням на заяви голови компанії Петра Котіна.

“Ми завершили цей процес і вже не залежимо від російських технологій і палива з Росії. Вони завжди використовували свої поставки, щоб чинити на нас тиск і шантажувати”, – повідомив Петро Котін.

На початку повномасштабного вторгнення Енергоатом повністю відмовився від російського ядерного палива та замінив його на паливо американської компанії Westinghouse, яке успішно використовується на всіх вітчизняних АЕС, нагадали в Енергоатомі.

Читати далі

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що РФ втратить частку на світовому нафтовому ринку, тому що видобуток російської нафти скорочується, а США зростає. Про це Путін сказав на заході лідери Росії.
«ОПЕК+ справді допомагає нам утримати ціни на нафту, забезпечити доходи бюджету. Але все-таки видобуток скорочується у нас», — цитує заяву Путіна офіційний сайт Кремля.

Думку російського диктатора підтримав перший заступник міністра енергетики РФ Павло Сорокін:
«Так, видобуток скорочується. Є пік попиту. Пік попиту за всіма прогнозами, і за здоровим глуздом не настане протягом наступних 10-15 років, тобто попит зростатиме. Якщо подивитися на профіль видобутку тих самих Сполучених Штатів та інших країн, треба розуміти, що вони мають трохи іншу специфіку родовищ. Там сланцева нафта, останні три роки той бум видобутку, який ми бачимо, відбувається за рахунок того, що вони вводять в експлуатацію свердловини, які пробурили до ковида, але не запустили».
Раніше, 3 березня віцепрем'єр РФ Олександр Новак заявив, що РФ додатково скоротить видобуток та експорт нафти сукупно на 471 тис. б/д у II кварталі 2024 року в координації з деякими країнами-учасницями ОПЕК. У той же день кілька країн організації, зокрема Саудівська Аравія, Кувейт, Алжир та Оман, підтвердили, що планують продовжити скорочення видобутку нафти у II кварталі.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у січні-2024 видобуток у Росії знизився на 40 тис. б/д, до 9,44 млн б/д.
Раніше повідомлялося, що РФ почала продавати нафту до Венесуели, щоб використовувати вікно для обходу санкцій.

Читати далі

За перші два місяці 2024 року торгівля через Суецький канал впала на 50 відсотків порівняно з попереднім роком, а торгівля через Панамський канал – на 32 відсотки. Про це йдеться у звіті МВФ.
“Оцінки показують, що обсяг торгівлі, який пройшов через Суецький канал, скоротився на 50 відсотків у перші два місяці року, а обсяг торгівлі, що проходить навколо Мису Доброї Надії, за нашими оцінками, зріс на 74 відсотки порівняно з минулим роком. Тим часом обсяг транзитної торгівлі через Панамський канал знизився майже на 32 відсотки порівняно з попереднім роком”, – йдеться у звіті.

Напади на судна в районі Червоного моря зменшили трафік через Суецький канал через який проходить близько 15 відсотків світового обсягу морської торгівлі. Натомість кілька судноплавних компаній спрямували свої судна в обхід мису Доброї Надії. Це збільшило час доставки в середньому на 10 днів або більше, що завдало шкоди компаніям з обмеженими запасами.
На іншому кінці світу сильна посуха на Панамському каналі змусила владу запровадити обмеження, які з жовтня минулого року суттєво зменшили щоденну кількість суден, що сповільнило морську торгівлю через ще один канал, на який припадає близько 5 відсотків світової морської торгівлі.

Читати далі

Європейський Союз виключив з санкційних списків співзасновника російської компанії “Яндекс” Аркадія Воложа. Про це йдеться в повідомленні в офіційному журналі Євросоюзу.
У серпні 2023 року Волож назвав війну Росії в Україні “варварською”. Проте у перші дні повномасштабного вторгнення не висловлював свою позицію.

Також повідомлялось, що співзасновника “Яндекса” планує розірвати зв'язки з російським бізнесом компанії, після того, як консорціум інвесторів погодився купити російські активи нідерландської холдингової компанії Yandex NV на початку лютого.
Волож володіє 8,5% частки в Yandex NV через сімейний траст, але не має права голосу в цій компанії.
Разом з Воложем зі списку санкцій також виключили:
колишнього віце-президента АФК “Система” Сергія Мндоянца,
громадянина Словаччини Йозефа Хамблека, який очолює європейське відділення мотоклубу “Нічні вовки”; командира ПВК “Вагнер” Дмитро Уткін (загинув у серпні 2023-го), депутата Держдуми РФ Миколи Борцова депутата Держдуми РФ Віктора Зубарєва; заступника міністра оборони РФ Геннадія Жидка (помер у серпні 2023-го).

Читати далі

92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, що на 2 в.п. більше, ніж у 2022 році. Про це йдеться в дослідженні “Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення” від Deloitte.
При цьому 33% опитаних роблять це систематично, що на 13 в. п. більше, ніж у 2022 році.
За даними дослідження, більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном – із 17% до 38%.

При цьому абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора.
“Українці найбільше довіряють зборам коштів від знайомих, друзів та колег. Їх підтримують понад 75% опитаних, а середня сума донату становить 147 гривень.
Друге місце за рівнем довіри посідають великі благодійні фонди, такі як
“Повернись живим”, фонд Сергія Притули, а також збори Лачена (Ігоря Лаченкова), на них донатять майже 71% респондентів. На державні збори (такі як UNITED24) донатить теж значна частина населення – понад 60%, при цьому розмір середнього донату становить 121 грн”, – йдеться у повідомленні.

Опитування українців, яке лягло в основу дослідження, проводилось з 13 до 28 листопада 2023 року. В ньому взяли участь понад 1000 жителів України віком від 18 років, які користуються смартфонами. Опитування охопило всі регіони України (за винятком тимчасово окупованих територій).
Для збору даних використовувався кількісний метод – онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України.

Читати далі