День: 12.03.2024

Світові ціни на продовольчі товари знизилися у лютому 2024 року на 0,7%. За рік продовольство подешевшало на 10,5%. Про це йдеться у публікації продовольчої агенції ООН (ФАО).
Індекс цін на продовольство ФАО, який відслідковує щомісячні зміни міжнародних цін на низку товарів, впав до 117,3 пунктів.
Індекс цін на зернові ФАО у лютому знизився на 5,0%. Ціни на 22,4% нижчі від значення лютого 2023 року. Експортні ціни на кукурудзу впали найбільше, оскільки на ринок чинили тиск очікування великих врожаїв в Аргентині та Бразилії, а також конкурентоспроможні ціни, які пропонує Україна, яка прагне скористатися безперебійною роботою морського торговельного маршруту.

Щодо пшениці, зниження світових цін було в основному результатом зниження експортних котирувань через високі темпи експорту з Російської Федерації, що чинило знижувальний тиск на ціни з інших країн, зокрема з Європейського Союзу.
Індекс цін на олію ФАО у лютому впав на 1,3% і знаходиться на 11,0% нижче за рівень минулого року. Зниження в основному відбилося на зниженні світових цін на соєву, соняшникову та рапсову олії, що більш ніж компенсувало незначне підвищення котирувань пальмової олії.
Індекс цін на молочні продукти ФАО у лютому впав 1,1%, але був на 13,4% нижчим за своє значення у відповідному місяці минулого року. У лютому світові ціни на вершкове масло виросли найбільше,
Індекс цін на м'ясо ФАО у лютому зріс на 1,8%, що на 0,8% нижче за відповідне значення річної давності. Міжнародні котирування цін на м'ясо птиці зросли найбільше, за ним слідує яловичина.
Індекс цін на цукор ФАО в лютому зріс на 3,2% і на 12,5% вище за значення річної давності. Постійні побоювання з приводу перспектив майбутнього сезону в Бразилії після тривалого періоду опадів нижче за середній продовжували підтримувати світові ціни на цукор, посилюючи сезонний підвищувальний тиск. Крім того, зростанню цін сприяли прогнози, що вказують на ймовірне зниження виробництва в Таїланді та Індії, двох провідних країнах-експортерах.
Нагадаємо, світові ціни на продовольчі товари у 2023 році продемонстрували найбільше річне падіння з 2015 року. Індекс цін на продовольство ФАО у грудні становив 118,5 пунктів, що на 10,1% нижче, ніж у грудні 2022 року.

Читати далі

У фінансовому комітеті парламенту очікують на розрахунки Мінфіну щодо впливу сплати військового збору фізичними особами-підприємцями на наповнення бюджету та на роботу бізнесу. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Коментуючи пропозицію Міністерства фінансів про необхідність оподаткування військовим збором фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку першої та другої груп, він нагадав, що це – одна з небагатьох категорій бізнесу, яка дотепер не сплачувала військовий збір з мінімальної зарплати.

“Мінфін вважає, що така практика у війну неприйнятна. Це міністерство відповідальне за формування бюджету, і саме за ним першочергове право ініціювати зміни, спрямовані на збільшення дохідної частини, а отже – забезпечення можливостей стабільно фінансувати ключові державні видатки.
Концептуально з пропозицією Мінфіну про те, що військовий збір повинні сплачувати всі, складно сперечатися. Утім, ми уважно вивчимо всі розрахунки, щоб зрозуміти, наскільки це допоможе поповнити бюджет та як позначиться на роботі малого підприємництва”, – наголосив Гетманцев.

Натомість він беззастережно підтримав іншу пропозицію Міністерства фінансів – про впровадження авансових внесків з податку на прибуток із автозаправних станцій, за прикладом “обмінників”, для яких така норма діє з початку минулого року.
“У країні досить багато АЗС, які “на папері” начебто не отримують прибутку. Зважаючи ж на маржинальність паливного бізнесу, насправді такого бути не може. Тому у впорядкуванні цього сегменту в Мінфіні бачать резерв. І я з ними погоджуюся. Також ідеться не тільки про податкові надходження, а і про неподаткові – як-от, залучення до бюджету частини чистого прибутку підконтрольних державі підприємств”, – пояснив голова фінансового комітету ВР.

Як повідомлялося, міністерство фінансів готує законопроєкт, в якому фіналізує пропозиції для збільшення цьогорічних надходжень до державного бюджету. Мета – забезпечити додаткові доходи в обсязі не менше 0,5% річного ВВП. Поміж пропозицій – щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, які торгують пальним, оподаткування військовим збором ФОПів, а також покупців банківських металів та легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних торговців ювелірними виробами.

Читати далі

Теплова та гідрогенерації доклали усіх зусиль для відновлення після обстрілів генеруючого обладнання, щоб українці мали достатньо електроенергії цієї зими. Про це заявив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко.
За його словами, споживання електроенергії цієї зими було на найвищому від початку повномасштабного вторгнення рівні. І пройти опалювальний сезон без обмежень дозволила, перш за все, активна робота енергетиків над відновленням пошкоджених об’єктів генерації та системи передачі електроенергії.

“Ми ввійшли в літо досить слабкі. Але всі були максимально сконцентровані й всі зусилля були направлені на відновлення. По обладнанню “Укренерго” ми відновили досить багато і вже входячи в ОЗП, не було жодного регіону, де були б обмеження. Всі споживачі могли споживати достатню кількість електроенергії. Що стосується теплової та гідрогенерації, то компаніями були докладені всі зусилля для того, щоб відновити генеруюче обладнання. Було включено досить багато енергоблоків”, – зазначив він.

Експерт також розповів, що цієї зими спостерігався тривалий період низьких температур – близько мінус 15°C. В ці періоди фіксувалося рекордне споживання, яке покривалося всім наявним парком генеруючого обладнання, яке було в Україні в цей період.
За його словами, атомна та теплова генерація працювали на максимальній потужності. Також він зазначив, що ця зима була з досить великою водністю по Дніпру та Десні, тому виробництво електроенергії на гідростанціях перевищувало виробництво більшості років навіть довоєнного періоду.
Нагадаємо, напередодні гендиректор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв повідомив, що цієї зими все доступне обладнання теплоелектростанцій компанії працювало на максимумі. За його словами, енергоблоки ТЕС ДТЕК працювали не лише для балансування, як зазвичай, але і базовим навантаженням, щоб забезпечувати базовий рівень електроенергії.

Читати далі

Бренди Inditex – Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home – повертаються в Україну. Про це заявили у міністерстві закордонних справ України.
“МЗС України офіційно підтверджує, що бренди однієї з найбільших у світі дистриб'юторських груп в індустрії моди Inditex — Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home — повертаються в Україну”, – йдеться у повідомленні.

На доручення Президента України з 2022 року МЗС веде системну роботу з усіма провідними міжнародними брендами, які залишили український ринок через початок повномасштабної війни РФ, задля відновлення їхньої роботи в Україні. Повернення Inditex є наступним кроком після відновлення роботи McDonald’s, H&M та інших.

Читати далі

Антимонопольний комітет дозволив компанії DVL Telecom французького мільярдера Ксав’є Ньєля придбати українського оператора фіксованого зв'язку та цифрових послуг компанії “Датагруп-Воля” (Datagroup Holding Limited). Регулятор ухвалив рішення 7 березня.
Крім того, АМКУ надав дозвіл на узгоджені дії між французькими компаніями NJJ UPAM та DVL Telecom, кіпрською Lorimer II Ventures Limited та фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції терміном на п'ять років.

Компанія “Датагруп-Volia” є одним із лідерів телекомунікаційної галузі України. У червні 2021 року Датагруп завершила підписання угоди про придбання 100% українського провайдера послуг платного телебачення та кабельного швидкісного інтернет-доступу групи компаній Volia.
Компанія також активно розвиває напрям хмарних сервісів – датацентр Volia надає в користування хмарні та фізичні сервери, пропонує розміщення, colocation-серверів клієнтів, хмарну інфраструктуру IaaS та великий перелік супутніх сервісів. Компанія є постачальником послуг для розміщення понад 3000 серверів.

Читати далі

Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2024 року сповільнилося до 4,3%. Це мінімальне значення з листопада 2020 року, коли річна інфляція становила 3,8%.
За даними Державної служби статистики, за лютий ціни зросли на 0,3%, з початку року – на 0,7%.
Продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 2,6%. Найбільше подорожчали масло – на 13,3%, молоко – на 9,6%, сир та м'який сир – 8,5%, м'ясо та м'ясопродукти – на 9,1%.

Водночас яйця подешевшали на 20,0%, олія – на 16,7%, цукор – на 10,5%.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 9,0%, на одяг та взуття – впали на 7,0%.
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 12,7%.
Ціни на предмети домашнього вжитку та побутову техніку не змінилися, охорона здоров'я подорожчала на 8,7%, транспорт – на 3,3% (в т.ч. паливо на 5,0%), ціни на зв'язок зросли на 0,4%, на відпочинок та культуру впали на 2,2%, освіта подорожчала на 11,9%, ресторани та готелі подорожчали на 12,3%, різні товари та послуги на 10,7%.

Читати далі

Перші 473 військовослужбовці, які мобілізувалися до лав ЗСУ після 1 грудня 2023 року, отримали матеріальну допомогу від столиці на банківські рахунки.
Про це повідомляє пресслужба КМДА.
Виплата в розмірі 30 000 гривень є одноразовою та спрямована на додаткове матеріальне забезпечення новобранців.
“Для отримання виплати мобілізований має надати до ТЦК та СП такі документи: копії ідентифікаційного коду, паспорта громадянина України чи ID-картки, довідку/виписку з банку про відкриття соціального (зарплатного) рахунку”, – додали у пресслужбі.

Нагадаємо:
23 листопада 2023 року Київрада спрямувала Збройним силам України ще 500 млн грн прямою субвенцією і 300 млн грн із резервного фонду – столичним військовим частинам за програмою “Захисник Києва”.

Читати далі

Європейська комісія планує у березні та квітні виділити Україні два транші макрофінансової допомоги в межах механізму Ukraine Facility, який остаточно був затверджений наприкінці лютого.
Про це на брифінгу в Києві 8 березня заявив віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Домбровскіс нагадав, що Ukraine Facility забезпечить Україні “стабільне й передбачуване фінансування Україні на наступні чотири роки”.
“Європейська комісія виділить перший транш у розмірі 4,5 мільярда доларів у межах цього механізму пізніше цього місяця, після чого у квітні буде виділений ще один транш у розмірі 1,5 мільярда євро”, – анонсував він.

За словами віцеголови Єврокомісії, подальші транші “будуть пов’язані з впровадженням Плану України” – переліку реформ, які ЄС спільно погоджує з урядом України. За словами Домбровскіса, цей процес “перебуває на фінальній стадії”.
Нагадаємо, 27 лютого Європарламент ухвалив попередньо узгоджену версію документа, який впроваджує новий механізм підтримки Ukraine Facility обсягом 50 мільярдів євро на чотири роки. Наступного дня, 28 лютого, його остаточно схвалила Рада ЄС.
В уряді раніше висловили сподівання, що Україна в межах нового механізму отримає від ЄС 4,5 млрд євро перехідного фінансування.

Читати далі