Україна у четвер 7 березня планує експортувати електрику до 5 країн: Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії та Молдови. Загальний обсяг експорту складе 12655 МВт-год. Про це заявили в НЕК “Укренерго”
“Експорт сьогодні здійснюється протягом доби в Словаччину, Угорщину, Польщу, Румунію та Молдову. Загальний обсяг 12 655 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 703 МВт”, – йдеться у повідомленні.
Імпорт електроенергії здійснюватиметься у вечірні години зі Словаччини, Угорщини та Румунії. Загальний обсяг 221 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 154 МВт.
День: 12.03.2024
Скільки в Україні дійсних банківських карток – дані НБУ
Станом на 1 січня в Україні було 115,14 млн карток дійсних банківських карток (термін дії яких не закінчився). За рік їхня кількість зросла на 4,9%, або на 5,34 млн, свідчать дані Національного банку України.
З них менше від половини – 52,13 млн – були активними (тобто за ними протягом останнього місяця була здійснена хоча б одна операція). Протягом 2023 року приріст активних карток становив 12,6%, або 5,83 млн.
За підсумками 2023 року лідерство за кількістю карток в Україні зберігає державний ПриватБанк. За рік він збільшив кількість дійсних карток до 50,51 млн шт (+5,1%, або 2,46 млн), активних – до майже до 28,21 млн шт (+8,9%, або 2,31 млн).
Другу позицію обіймає monobank, що працює на ліцензії Універсал Банку: 18,20 млн дійсних карток (+25,6%, або на 3,71 млн); активних – 8 млн (+30%, або на 1,85 млн).
Третя місце в державного Ощадбанку, який за рік втратив 2,7%, або 0,47 млн дійсних карток і на 1 січня 2024 року їх кількість становить 16,49 млн шт. Число активних карток зросло до 7,40 млн шт (+18,4%, або 1,15 млн шт.)
Четверта позиція за кількістю дійсних карток у Райффайзен Банку – майже 5, 89 млн, із яких 2,29 млн активних.
На п'ятому місці опинився А-Банк із 5,87 млн дійсних і 1,24 млн – активних.
“Укрзалізниця” запустила функцію автовикупу квитків
АТ “Укрзалізниця” запускає бета-тестування моніторингу квитків з можливістю автовикупу на поїзди внутрішнього сполучення.
Для користувачів, авторизованих через Дія.Підпис, в режимі тестування доступний моніторинг двох типів:
моніторинг на поїзди, які вже у продажу (з можливістю відстежувати наявність конкретних місць); моніторинг на напрямки (з можливістю відстежувати появу в продажі поїздів між обраними містами).
У випадку моніторингу конкретного поїзда можливо увімкнути функцію автоматичної купівлі квитків.
“Для цього треба внести дані пасажирів та оплатити замовлення: при активації функції одразу відбуватиметься зняття коштів, а у випадку, якщо моніторинг буде скасований або потрібні квитки не знайдуться, кошти повернуться на картку автоматично”, – пояснили в УЗ.
Коли ж необхідні квитки будуть знайдені, користувачі отримуватимуть пуш-сповіщення у застосунку. Якщо функція автовикупу активована, то користувачам приходитиме пуш-сповіщення про вже викуплені квитки.
“Лагідно попереджаємо: при використанні тестового застосунку будуть зніматись реальні кошти, а квитки, придбані в режимі тестування, будуть дійсними для поїздок – тож радимо не створювати безлічі моніторингів з автовикупом, якщо ви не плануєте бути пасажиром одночасно десятків рейсів”, – наголосили в Укрзалізниці.
Перерахунок пенсій: держава заборгувала 66 млрд грн за програними судами
Сума заборгованості держави за рішеннями судів, у яких пенсіонери домоглися перерахунку розмірів своїх пенсій, зросла до 66 мільярдів гривень. Про це заявила перша заступниця міністерки соціальної політики України Дарина Марчак.
“Проблема заборгованості за судовими рішеннями сьогодні є дуже великою. Я би сказала, що це такий “дамоклів меч” над пенсійною системою. У нас наразі заборгованість за судовими рішеннями в пенсійній системі становить 66 мільярдів гривень. І цей обсяг дуже стрімко зростає”, – повідомила вона.
Переважна частина цієї заборгованості – 57% – виникла за судовими справами колишніх військовослужбовців та працівників силових органів, для яких діє спеціальне пенсійне законодавство. Зокрема, воно передбачає прив'язку розміру пенсійної виплати до поточного розміру грошового забезпечення або заробітної плати, яку отримують військові та представники силових органів сьогодні.
Ще 26% суми заборгованості держави за пенсійними справами стосується виплат чорнобильцям.
За словами Марчак, однією з причин того, чому держава програє у судах проти пенсіонерів, є надмірна складність законодавства. “Неважко у такому складному законодавстві, розкиданому по понад 10 законах, знайти багато колізій, які потім дають підстави для оскарження того, яким чином законодавство трактується”.
Ще одна проблема полягає у тому, що окремі норми законодавства скасовуються Конституційним судом, після чого позивачі вимагають від держави здійснити їм виплати за тими нормами, які діяли у попередніх редакціях законів.
Наразі держава майже не гасить свою заборгованість за програними пенсійними справами. Щороку на виплати за цим боргом виділяється близько 100 млн грн. За словами Марчак, у 2023 році уряд знайшов на погашення боргів лише близько 360 млн грн.
Нагадаємо, що у серпні 2023 року заборгованість держави за програними пенсійними справами становила близько 50 млрд грн.
ЄС може запровадити мита на м’ясо птиці, яйця і цукор з України
Депутати Європарламенту схвалили пропозицію щодо продовження тимчасового призупинення імпортного мита і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на рік. Таким чином призупинення триватиме з 6 червня 2024 року по 5 червня 2025 року.
Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
Згідно з рішенням, з 6 червня жодних обмежень на постачання зернових з України не буде. Але Єврокомісії буде надано право обмежити ввезення з України м'яса птиці, яєць і цукру, якщо обсяг імпорту цих товарів перевищить середні обсяги поставок за 2022 і 2023 роки.
Обмеження можуть бути введені шляхом встановлення мит.
Очікується, що парламент проголосує це рішення в першому читанні на пленарному засіданні наступного тижня. Потім Єврорада офіційно схвалить постанову, і вона набуде чинності після публікації в Офіційному журналі ЄС.
За словами доповідача з цього питання Сандри Калнієте, рішення комітету є “сильним сигналом” стійкої підтримки ЄС України та її людей.
“Продовження торговельних заходів ЄС забезпечить Україні можливість продовжувати експортувати свою сільськогосподарську продукцію до ЄС, що є найважливішим джерелом життя для української економіки. Водночас пропозиція включає в себе надійні гарантії, які гарантують, що наші фермери не будуть перевантажені раптовим зростанням імпорту”, – заявила вона.
Калнієте, зазначила, що Комісія зможе знову ввести тарифи або вжити будь-яких інших необхідних заходів, якщо виявить, що імпорт певних продуктів призводить до порушень на ринку ЄС.
“Це хороший баланс між продовженням нашої життєво важливої підтримки України та необхідним захистом наших ринків”, – підкреслила вона.
Проблеми з імпортом з України
Нагадаємо, 4 червня 2022 року набув чинності регламент про тимчасові заходи щодо лібералізації торгівлі. У документі тимчасово призупинено низку тарифів, прописаних в Угоді про асоціацію України з ЄС. Через дію регламенту низка країн почали зазнавати збитків від перенасичення ринків продукцією з України, що призвело до протестів.
Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина вимагають від Єврокомісії запровадження імпортних мит на українське зерно через нібито несумлінну конкуренцію.
Як писало Financal Times, Брюссель запровадить “запобіжні заходи”, які дозволять блокувати продовольство з України, якщо це становитиме загрозу падінням цін у Польщі та інших сусідніх країнах.
Домен агрегатора новин ukr.net знову відновив роботу
Після тимчасового блокування, домен агрегатора новин ukr.net знову відновив роботу.
Про це повідомив співзасновник NIC.UA Андрій Хветкевич.
Так, за його словами, домен UKR.NET було заблоковано за рішенням американського суду.
“Наразі реєстратору вдалося знайти легальну причину для розблокування домену, домен почав працювати. До цієї проблеми також вже була залучена участь представників ICANN”, – пише Хветкевич.
Нагадаємо:
У четвер, 7 березня, Український інтернет-портал, агрегатор новин UKR.NET з невідомих причин був відключений реєстратором доменних імен.
Курс валют НБУ на 8 березня
Курс основних валют, встановлений Національним банком України у п'ятницю, 8 березня 2024 року
Курс долара порівняно з 7 березня впав на 18 коп. до 38.0836 за 1 долар.
Курс євро знизився на 10 коп. до 41.4883 за 1 євро.
Курс фунта стерлінгів знизився до рівня 48.5566 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подорожчав на 5 коп. до 43.2916 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого знизився до позначки 9.6419 за 1 польський злотий.
Валюта
Повна назва
Курс
USD
Долар
38.083 600
EUR
Євро
41.488 300
GBP
Фунт стерлінгів
48.556 600
CHF
Швейцарський франк
43.291 600
PLN
Польський злотий
9.641 900
Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке служить орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.
У НБУ спростовують, що відплив грошей з банків пов’язаний із законопроєктом про мобілізацію
Повідомлення російської пропаганди та українських спікерів про нібито відплив коштів українців з гривневих рахунків у банках через законопроєкт про мобілізацію не відповідають дійсності. Після сезонного скорочення обсяг грошей майже відновився. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.
“У вислові “Українці знімають кошти з банків рекордними темпами через закон про мобілізацію” і перша, і друга частини твердження не відповідають дійсності”, – написав він.
Пишний повідомив, що НБУ детально проаналізував динаміку коштів на рахунках у грудні-лютому.
За його словами, по-перше, основний вплив на динаміку коштів на рахунках мали сезонні чинники.
“Із року в рік надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці року і скорочуються на початку. Це логічний тренд, який був і в мирні часи. Бізнес та держава намагаються завершити всі розрахунки, у тому числі і щодо зарплат, до кінця року, а на початку наступного року населення ці кошти витрачає або інвестує”, – повідомив він.
Як зазначив голова НБУ, рекорд дійсно мав місце: за 2023 рік обсяг гривневих коштів на рахунках населення у банках збільшився на 121 млрд гривень, або на 20,5%, і сягнув історичного максимуму – 711 млрд гривень.
“По-друге, ми не побачили помітного впливу законопроекту про мобілізацію. Ба більше, у перші тижні його обговорення в грудні залишки коштів і надалі збільшувалися. Крім того, профільний комітет парламенту чітко сформулював, що не підтримуватиме норму щодо блокування рахунків. Це можливо, як і зараз, виключно в судовому порядку”, – додав він.
По-третє, НБУ також не побачив зв’язку січневих відпливів із вкидами про нібито запровадження оподаткування усіх карткових операцій (що вже спростували в Міністерстві фінансів).
По-четверте, ніяких проривних новацій щодо розкриття банківської таємниці НБУ у лютому не затверджував.
“Ми лише уточнили термінологію згідно зі змінами в законодавстві щодо доступу до інформації, який уповноважені державні органи в установленому порядку мали і до цих змін. НБУ і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані проти тіньового сектору, водночас суворо відстоюючи захист конфіденційності банківських операцій відповідно до світових стандартів”, – додав Пишний.
По-п’яте, протягом лютого обсяг гривневих коштів фізичних осіб на рахунках у банках практично відновився після сезонних коливань у січні, свідчать дані нашої оперативної статистики на 1 березня. Станом на початок березня населення зберігає на гривневих рахунках у банках орієнтовно 707 млрд гривень, повідомив голова НБУ та оприлюднив дані щодо динаміки.
За даними НБУ, за лютий обсяг коштів зріс на 2,3% і компенсував майже аналогічне падіння за січень.
Обговорення “відтоку” вкладів
Нагадаємо, у лютому голова комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що вклади громадян у гривні нібито скоротилися за січень на 51,3 млрд гривень.
На думку Гетманцева, до такого скорочення могло призвести “певний негативний ефект”, який пов'язаний із нормами законопроєкту про мобілізацію.
Проте заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Ольга Білай заявила, що незначний відтік вкладів не є наслідком можливих законодавчих змін, а традиційним сезонним явищем.
США збудують пірс у Газі для гуманітарної допомоги – Байден
Президент США Джо Байден доручив американським військовим створити тимчасовий порт на узбережжі Гази, щоб полегшити гуманітарну кризу в секторі, де Ізраїль проводить військову операцію проти терористичного угруповання ХАМАС.
“Я доручаю американським військовим очолити надзвичайну місію зі створення тимчасового пірсу в Середземному морі на узбережжі Гази, який зможе приймати великі кораблі з продовольством, водою, медикаментами і тимчасовим житлом”, – заявив він під час свого щорічного звернення “Про стан справ у державі” в Конгресі.
Водночас президент Сполучених Штатів запевнив, що “жоден американський військовий не ступить на землю”.
“Цей тимчасовий пірс дозволить значно збільшити кількість гуманітарної допомоги, що надходить щодня до Гази. Але Ізраїль також повинен зробити свій внесок”, – зазначив Байден.
Він наголосив, що Ізраїль повинен дозволити більше допомоги в Газу, а також забезпечити, щоб гуманітарні працівники не потрапляли під перехресний вогонь.
Місце для пірсу попередньо оглянули представники адміністрації президента США у четвер, які заявили, що він зможе приймати “великі кораблі, що перевозять їжу, воду, медикаменти і тимчасове житло”, заявив ABC News один з високопоставленних помічників міністра.
Високопоставлений представник оборонного відомства сказав, що головною особливістю порту буде тимчасовий пірс, який “забезпечить можливість приймати сотні додаткових вантажівок з допомогою щодня”.
За його словами, що до цих зусиль долучаться США та країни-партнери, і це займе кілька тижнів для планування та виконання. Він додав, що сили, необхідні для завершення місії, або вже знаходяться в регіоні, або прибудуть туди найближчим часом.
МАГАТЕ вимагає від РФ терміново повернути Запорізьку АЕС Україні
Рада керуючих МАГАТЕ більшістю голосів підтримала розроблений Україною проєкт резолюції щодо ядерної безпеки, захищеності та гарантій в Україні. Про це заявили у міністерстві енергетики.
Документ, зокрема, закликає Росію до термінового виведення всього несанкціонованого персоналу, включно з військовими, із ЗАЕС та до негайного повернення станції під повний контроль компетентних органів України відповідно до існуючої ліцензії, виданої Державною інспекцією ядерного регулювання України. Це необхідно для забезпечення її безпечної та надійної експлуатації.
“Російська Федерація відкрито демонструє ворожість до Агентства та свідомо підриває довіру до системи нерозповсюдження. Підтримуючи сьогодні розроблену Україною резолюцію, країни надішлють чіткий сигнал росії припинити свою незаконну діяльність. Голос за цю резолюцію демонструє відданість МАГАТЕ та необхідність повернення безпеки на найбільшу атомну електростанцію Європи. Адже майбутній розвиток атомної енергетики у світі може зупинити навіть будь-яка незначна аварія на Запорізькій АЕС”, – зазначив очільник української делегації міністр енергетики Герман Галущенко.
В ухваленому документі, окрім цього, висловлюється серйозне занепокоєння нестабільним станом ядерної безпеки та захищеності на ЗАЕС, особливо відсутністю належного кваліфікованого персоналу на майданчику, прогалинами у проведенні планово-попереджувальних робіт, відсутністю надійних ланцюгів постачання, вразливим станом водопостачання, зовнішнього електропостачання та встановленням протипіхотних мін у буферній зоні між внутрішнім та зовнішнім периметром установки.
Читати далі