День: 10.03.2025

Видатки Пенсійного фонду на виплату пенсій за останній рік зросли на 7,2%. Ціни в Україні за цей період підвищилися на 14%. Про це свідчать дані ПФУ.За даними фонду, до бюджету ПФУ за січень – лютий 2025 року з усіх джерел фінансування надійшло 140,8 млрд гривень. Це на 13,6 млрд гривень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.Власні доходи 99,3 млрд гривень, (з яких 4,0 млрд гривень – надходження єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб з держбюджету).Кошти держбюджету на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів ПФУ, становили 31,6 млрд гривень.Кошти на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива 9,8 млрд гривень.Видатки фондуЗагальна сума видатків на пенсійні та інші заплановані виплати склала 140,9 млрд гривень, що на 9,7 млрд гривень більше до відповідного періоду минулого року.Видатки на виплату пенсій становили 123,4 млрд гривень. Це на 7,2% більше, ніж в січні-лютому минулого року (115,1 млрд гривень).За оцінкою НБУ, інфляція в Україні в лютому досягла 14%. Це призвело до падіння реальних доходів пенсіонерів.У березні пенсіонерам індексували виплати, у результаті чого розмір пенсії зросте на 9,5%.Нагадаємо, до бюджету Пенсійного фонду України за 2024 рік з усіх джерел фінансування надійшло 856,1 млрд гривень. Це на 79,0 млрд гривень більше, ніж у 2023 році. ПФУ спрямував на виплату пенсій у 2024 році 736,4 млрд гривень. Це на 9,6% (на 64,4 млрд гривень) більше, ніж у 2023 році.

Кількість протермінованих та несплачених штрафів через порушення правил військового обліку від ТЦК в Україні стрімко росте. З посиланням на аналіз відкритих даних “Опендатабот”.”Від початку року вже відкрито близько 10 тис. проваджень за несплачені штрафи — майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Утім українці не поспішають сплачувати штрафи: серед відкритих торік проваджень закрили лише кожне друге”, — йдеться в повідомленні.Найбільш активно цьогоріч штрафують українців у таких регіонах:Дніпропетровщина — 1 053 проваджень;Київ — 1 003;Полтавщина — 916.По боргах за штрафи лідирує Дніпропетровщина. Далі йдуть Полтавщина, Сумщина та Одещина. Від початку року відкрили 9 658 виконавчих проваджень через порушення правил військового обліку — тобто через протерміновані та несплачені штрафи від ТЦК. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік (10 541).Майже половину від протермінованих штрафів цьогоріч виписали українцям 25-35 років. “Попри те, що боргів за штрафи більшає, українці не поспішають їх сплачувати. Так, 23% проваджень, відкритих у 2023 році, досі не сплачені. Серед торішніх боргів за штрафи ТЦК не сплачено 52%”, — зазначають аналітики.Чоловікам від 18 до 60 років, які не оновили свої дані у ТЦК або не перебувають на військовому обліку, загрожує штраф від 17 000 до 25 500 грн під час воєнного стану чи за повторне порушення — таку норму було введено торік. До того сума штрафу складала 1700 грн. Штраф для громадян становить від 17 000 до 25 500 грн, а для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.Як зазначається, якщо штраф не сплатити вчасно, сума подвоюється після передання справи до виконавчої служби. Водночас сплата штрафу не звільняє від виконання зобов’язання — необхідності дотримуватись правил військового обліку.

У 2025 році Міністерство оборони України планує закупити 4,5 млн FPV-дронів. Як зазначили у оборонному відомстві, упродовж трьох років це міністерство було і залишається найбільшим закупівельником БпЛА в Україні. Кількість безпілотних літальних апаратів, які постачаються у підрозділи Збройних сил України, суттєво зросла. “Якщо у 2023 році Міноборони закуповувало тисячі дронів, то за результатами 2024 року ми разом із Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України закупили понад 1,5 млн дронів”, – розповів директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України Гліб Канєвський.Він зазначив, що 96% цієї суми були сплачені українським виробникам та постачальникам. Це мало позитивний ефект на розвиток української галузі виробництва БПЛА.За його словами, цього року цифри будуть ще більшими, тому що спроможності вітчизняного ОПК у 2025 році складають приблизно 4.5 млн FPV-дронів. І Міноборони планує їх всі закупити.Цього року Міністерство оборони України спрямує на закупівлю дронів понад 110 млрд грн, зокрема, понад 102 млрд грн – через Агенцію оборонних закупівель.Всі плани закупівель на 2025 рік отримали бюджетні кошти. Це дозволить якнайшвидше насичувати фронт безпілотними літальними апаратами.Він також додав, що виробництво дронів на одному з державних підприємств, про яке Міністерство повідомляло у січні цього року, матиме позитивний вплив на конкуренцію. Мінімальні націнки та контроль з боку міністерства на всіх етапах виробництва, можуть спонукати інших виробників та постачальників знизити ціни.

У Європі співробітники оборонних підприємств зіткнулися з тим, що банки відмовляють їм у фінансуванні через «внутрішні правила». Про це пише Bloomberg із посиланням на представників галузі.«У многих оборонных компаний возникли проблемы с такими простыми вещами, как получение банковского счета. На рабочем уровне сотрудники банка говорят: „Конечно, мы должны финансировать этот оборонный проект“. Но затем сделка блокируется, поскольку она противоречит каким-то внутренним правилам», — заявил изданию соучредитель компании-производителя БПЛА Quantum Systems, работающей в Украине, Флориан Зайбель.Как пишет Bloomberg, европейская банковская отрасль привыкла относиться к производителям оружия как к репутационной ответственности, благодаря правилам, разработанным для отсеивания клиентов с высоким уровнем риска или для предотвращения кредитования секторов, которые противоречат показателям ESG (экологические, социальные и управленческие). И, соответственно, в банковской сфере рассматривают инвестиции в производство оружия как «греховные акции».Как пишет Bloomberg, острая необходимость в усилении обороны Европы стала явной во время печально известной перепалки в Овальном кабинете Белого дома, в ходе которой президент Украины Владимир Зеленский был публично раскритикован президентом Дональдом Трампом и с тех пор, как Вашингтон объявил о приостановке военной помощи Киеву.Европейские лидеры теперь сплотились вокруг президента Зеленского, пообещав сотни миллиардов евро в поддержку Украине, а председатель Европейской комиссии Урсула фон дер Ляйен объявила это «переломным моментом», пишет издание.Корпоративный юрист датской юридической фирмы Kromann Reumert Софи Йенсен заявила в комментарии изданию, что оборонные стартапы сталкиваются с целым ворохом банковских правил, к которым они не готовы.«Мы видим множество мелких и средних компаний, которые начинают входить в эту отрасль и борются с этими нормативными барьерами. Им сложно создать профессиональную структуру, обеспечивающую соблюдение правил и процедуры безопасности», — сказала она.Как отмечают Bloomberg, проблем в работе с банками не возникает лишь у известных компаний, по типу немецкого концерна Rheinmetall AG, чьи отношения с банками возникли еще до введения правил ESG — однако для небольших компаний добиться финансирования по-прежнему нелегкая задача.