День: 25.06.2025

Більшість українців – 68% – зізналися, що не тримають гроші в банках через відсутність заощаджень через низький рівень доходів. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”.Ще чверть опитаних (25%) заявили, що не тримають гроші в банках через недовіру до фінансової системи.Інші причини включають високий рівень постійних витрат, нестабільні доходи або відсутність постійної роботи.група “Рейтинг”Після отримання виплат на банківську картку опитані найчастіше знімають лише частину готівки, а решту витрачають із картки – так чинять 36% респондентів. Інші 26% знімають готівку мінімально і користуються переважно картою.група “Рейтинг”Найменше банківські картки використовують мешканці сіл, люди з низькими доходами та старші респонденти. Водночас молодь та більш забезпечені українці частіше відкладають гроші і використовують банківські сервіси.Попри складну економічну ситуацію, частка тих, хто тримає більшу частину грошей у банках, зросла на 3% проти 2023 року. Загалом 29% респондентів зберігають у банках принаймні половину своїх заощаджень.Найпоширенішим типом банківського рахунку серед населення є зарплатний картковий рахунок – ним володіють близько половини опитаних (49%). Про наявність поточного рахунку в гривні зазначили 36%, ще 31% – мають пенсійний картковий рахунок.група “Рейтинг”Також зросла загальна довіра до банківської системи – з 64% у 2023 році до 68% у 2025 році.Опитування проводили у квітні-травні 2025 року серед жителів України віком від 18 років і старших в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Вибірка становить 2000 респондентів. Метод проведення опитування – особисті формалізовані інтерв’ю (face-to-face). Статистична похибка – не більш ніж 2,2%.

Аптечні мережі в Україні активно нарощують доходи шляхом випуску власних торгових марок (ВТМ), які стали їхнім ключовим джерелом доходу після заборони маркетингових договорів у березні 2025 року. Фактичний контроль відпускної ціни та агресивна промоція дозволяють ефективно продавати споживачам дорогі ліки. Про це йдеться у статті видання The Pharma Media.Згідно з даними продажів за травень, частка ВТМ у роздрібних аптечних продажах сягнула 10,6% у натуральному вираженні, що є рекордним показником. Це стало можливим завдяки повному контролю мереж над процесом: від контрактного виробництва до просування товару на полиці.Наприклад, компанія Baum Pharm, яка є ВТМ мережі “Подорожник”, за перший квартал 2025 року отримала понад 800 млн грн доходу — майже у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. За весь 2024 рік чистий дохід компанії сягнув понад 2 млрд грн.”Завдяки ВТМ аптечні мережі можуть отримувати плюс 20-40% маржі порівняно з класичними брендами, адже мережі повністю контролюють розміщення та продаж ВТМ: від ціни до фармацевтичної заміни в самій аптеці”, — зазначає The Pharma Media.Формально ВТМ — це генеричні препарати (відтворені лікарські засоби), виготовлені іншими виробниками за контрактом, але брендовані під вигадані псевдоєвропейські назви. При цьому аптечний персонал активно просуває ці товари, свідомо не розкриваючи пацієнту, що йдеться про внутрішній бренд мережі.”Це нова модель ринку. І якщо законодавець, виробники та пацієнти не будуть її аналізувати – ризикують опинитися у фармацевтичному середовищі, де ключовим стає не ефективність препарату, а контроль над поличкою в аптеці”, — підсумовують дослідники ринку.Нагадаємо, з березня 2025 року в Україні діє заборона на маркетингові послуги для аптек, яку було введено рішенням РНБО та Президентом України у відповідь на неконтрольоване на необґрунтоване зростання роздрібних цін на лікарські засоби. Наразі уряд у співпраці з виробниками ліків готує проєкт постанови, покликаної остаточно врегулювати фармацевтичний ринок. Запропонований МОЗ варіант постанови передбачає обмеження маркетингових бюджетів та їх адміністрування компаніями-виробниками.

Ринкова вартість арештованого заводу “Керамбуд” Віктора Медведчука та його бізнес-партнера Тараса Козака становить 246,2 млн грн згідно з незалежною оцінкою активу. Про це заявила голова Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума.”Керамбуд” спеціалізується на виробництві будівельної цегли та входить до числа найбільших виробників цього виду продукції у західному регіоні України.Завод оснащений сучасним високотехнологічним обладнанням німецького виробництва та має повністю автоматизований цикл виробництва.У травні 2025 року АРМА розпочало конкурс з пошуку управителя для заводу. Наразі тривають попередні ринкові консультації. Після їх завершення Агентство виставить актив на електронному майданчику Prozorro.За результатами огляду заводу АРМА не виявило порушень чи фактів його використання.Раніше під час огляду іншого арештованого заводу Медведчука та Козака – ТОВ “Бетонбуд” – працівники АРМА встановили факти його незаконного використання та використання спеціального транспорту, який також було арештовано.Раніше повідомлялося, що суд заарештував і передав АРМА приховану від фіскальних органів нову партію майна підприємства “Бетонбуд”. Завод та ще три активи у Львівській області (ТОВ “Капітал Плаза”, 50% ТОВ “Галицьке перехрестя”, ТОВ “Трансмонолітавто”) було передано в управління АРМА у липні 2024 року.Пізніше правоохоронці встановили, що на балансі “Бетонбуду” знаходиться невраховане майно: ангар для сипучих матеріалів, обладнання для виробництва бетону, склад та офісне приміщення.

Норвегія надасть Україні 6,5 млрд крон (понад $640 млн) на закупівлю дронів та їх технологій в українських та інших європейських виробників. З посиланням на пресслужбу уряду.”Вони важливі як для захисту критично важливої ​​інфраструктури, так і для використання на передовій. Внесок Норвегії значно покращить можливості України здійснювати необхідне спостереження та операції з використанням дронів”, – наголосив він.В уряді зазначили, що це перша масштабна закупівля дронів, що здійснюється безпосередньо у іноземних виробників.Міністр оборони Торе О. Сандвік заявив, що фінансування закупівлі безпілотників допоможе створити незалежний український потенціал стримування, що також буде важливим після досягнення потенційної мирної угоди.”Ми продовжуватимемо спрямовувати нашу підтримку на морську безпеку, протиповітряну оборону, безпілотники та автономні системи. Ми також надаватимемо пріоритет підтримці закупівлі оборонного обладнання в українських виробників та співпраці між Північними та Балтійськими країнами щодо оснащення та навчання нових українських військових частин”, – додав він.Надана підтримка та уроки, отримані під час війни в Україні, також допоможуть зміцнити Збройні сили та обороноздатність Норвегії, додали в уряді.

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт щодо змін до державного бюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення фінансування Сил безпеки та оборони на 412 млрд грн. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 25 червня.”Сьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до державного бюджету на 2025 рік. Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони”, – сказав він.Шмигаль додав, що уряд також пропонує спрямувати понад 100 млрд грн на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки. Водночас 6,3 млрд грн планують направити Міністерству цифрової трансформації, зокрема для розвитку оборонних інновацій.Окрім цього, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах. Ще 3,1 млрд грн пропонують виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.”Усього плануємо збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 449 млрд гривень. Джерела покриття цих видатків — це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень”, – сказав він.Шмигаль додав, що уряд “чітко розуміє, як профінансувати абсолютно всі видатки цього року”. За його словами, ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення.Шмигаль повідомив, що упродовж п'яти місяців 2025 року Кабінет міністрів виділив на оборону та безпеку України дві третини державного бюджету – майже 1 трлн грн.”За перші 5 місяців цього року уряд виділив на оборону та безпеку України майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. Кожну гривню платників податків з державного бюджету направляємо саме на обороноздатність України. Наші Збройні сили весь цей час фінансуються пріоритетно і повною мірою”, – сказав він.Також Шмигаль зауважив, що в той час, як Україна та світ шукають шляхи до завершення війни, Росія посилює свій кривавий терор проти українських міст та цивільного населення. Прем'єр нагадав, що цього тижня загинули десятки українців у Дніпрі, Києві та інших громадах. Він наголосив, що це демонструє: Росія не шукає миру, тож Україні та партнерам належить примусити агресора до миру через силу.”Для цього працюємо з нашими союзниками над новими оборонними пакетами та санкціями, посилюємо нашу економіку, оборонку та виробництво зброї”, – поінформував він.