День: 16.06.2025

Європейський Союз не буде самостійно знижувати максимальну ціну на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, оскільки цю ініціативу, швидше за все, не підтримає “Група семи” .Як відомо, у проєкт 18-го пакета санкцій ЄС проти Росії увійшла пропозиція зниження верхньої межі ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже заявляла, що рішення про зниження цінової стелі для російської нафти мусить прийматися спільно з партнерами з G7 і буде обговорюватися на найближчому саміті “Групи семи” в Канаді.”Очевидно, що на саміті в Канаді G7 не підтримає зниження стелі ціни з 60 до 45 доларів за барель. У такому разі ЄС не буде вносити цей захід у 18-й пакет санкцій”, – заявив один зі співрозмовників.Цю тезу підтримав і другий дипломатичний співрозмовник “ЄвроПравди”. “Під час засідання Coreper 16 червня було наголошено на необхідності координації з G7 щодо обмеження ціни на російську нафту, причому представники держав-членів висловили занепокоєння щодо зниження максимальної ціни”, – зауважив він.Дипломат додав, що “одностороннє зниження стелі ціни на нафту з боку ЄС є малоймовірним”.Варто зауважити, що Україна закликала Європейський Союз знизити максимальну ціну на російську нафту до 30 доларів за барель.А президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що хоче домогтись зниження глобальних цін на нафту, завдяки чому вдасться завершити повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікує фіналізації ще кількох торговельних угод до завершення саміту “Групи семи” у Канаді. Про це пише CNN.Трамп заявив, що декілька нових торговельних угод майже готові.”Дивіться, у нас є наші торгові угоди. Усе що потрібно – це відправити листи… Думаю, у нас буде кілька нових торгових угод”, – сказав він у коментарях ЗМІ перед тим, як залишив Білий дім. Менш як за місяць, 9 липня, спливає час відтермінування великих тарифів, які Трамп оголосив у квітні, а потім призупинив задля перемовин. Від адміністрації вже лунали сигнали про те, що цей термін можуть продовжити, щоб дати більше часу на перемовини для укладення торгових угод. Водночас Трамп заявив, що планує озвучити партнерам односторонні умови, які вони мають “прийняти або відмовитись”.

Читати далі

Європа наразі певною мірою компенсує скорочення допомоги Україні з боку Сполучених Штатів, лідерами є скандинавські країни та Велика Британія. Такі дані наводять в дослідженні Кільського інституту світової економіки Ukraine Support Tracker.Зазначається, що потоки допомоги Україні значно змінилися у березні та квітні 2025 року. Хоча США, колишній найбільший донор України, не виділили жодної нової допомоги протягом цього періоду та не оголошували нову допомогу з початку січня, європейські країни збільшили свою підтримку. В результаті Європа вперше з червня 2022 року перевершила США за загальним обсягом військової допомоги, яка сягнула 72 мільярдів євро порівняно з 65 мільярдами євро від США.Європейська підтримка України різко зросла у березні та квітні, порахували автори дослідження. Всього за два місяці Європа виділила 10,4 мільярда євро військової допомоги та 9,8 мільярда євро гуманітарної та фінансової допомоги – найбільший сукупний показник за будь-який двомісячний період з початку війни.Останні дані свідчать про те, що середньомісячна допомога Європи з січня по квітень 2025 року дещо перевищила середній показник за 2022–2024 роки.Примітно, що Європа заповнила прогалину. Залишається з'ясувати, чи це тимчасовий сплеск, чи початок більш тривалого зсуву в ролі Європи як головного прихильника України, — заявив керівник програми Крістоф Требеш.Останні дані показують, що нещодавнє зростання допомоги Європи було зумовлене невеликою групою країн. Збільшення не було розподілено рівномірно по всій Європі. Скандинавські країни та Велика Британія значно збільшили свою допомогу, тоді як інші, такі як Німеччина, зберегли більш помірний рівень.Так, Швеція виділила 1,6 мільярда євро у березні, а Норвегія — 670 мільйонів євро у квітні — рекордні місячні показники для обох країн. Загалом країни Північної Європи збільшили свою допомогу на 5,8 мільярда євро з січня по квітень 2025 року.Серед більших європейських економік Велика Британія також активізувала цю діяльність, виділивши 4,5 мільярда євро з початку року. З цієї суми 1,8 мільярда євро надійшло за рахунок заморожених російських активів, а не нових бюджетних витрат. Франція внесла 2,2 мільярда євро, включаючи майже 195 мільйонів євро заморожених активів. Інституції ЄС також відіграли важливу роль, виділивши 12,2 мільярда євро за той самий період.Натомість інші великі європейські економіки продемонстрували лише незначне зростання. Іспанія та Італія виділили лише 10 мільйонів євро та 20 мільйонів євро відповідно у 2025 році.Німеччина виділила 650 мільйонів євро у 2025 році, що є падінням приблизно на 70 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зауважується, що ці цифри для ФРН не залежать від нещодавнього рішення уряду припинити публікацію детальних даних про військову допомогу на своєму офіційному вебсайті.Потужна участь країн Північної Європи стала ще більш помітною після припинення нової допомоги США. Натомість вражає, як мало Німеччина виділила за останні місяці. Замість збільшення своєї підтримки після вступу Трампа на посаду, ми спостерігаємо різке скорочення німецької допомоги порівняно з попередніми роками. Така ж тенденція стосується Італії та Іспанії, – пояснив Требеш.Ukraine Support Tracker містить перелік та кількісну оцінку військової, фінансової та гуманітарної допомоги, обіцяної Україні з 24 січня 2022 року. Нинішній аналіз охоплює допомогу до квітня 2025 року. Він охоплює 40 країн, зокрема держави-члени ЄС, інші країни G7, а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань та Індію. Інституції ЄС включені як окремий донор. Трекер містить перелік зобов’язань між урядами; приватні пожертви або пожертви від міжнародних організацій, таких як МВФ, не включені до основної бази даних. Потоки, що надходять до інших країн, таких як, наприклад, Молдова, не враховуються.

Читати далі

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС уже заплатили понад 200 мільярдів євро за енергоносії з РФ. На нафту та вугілля вже діють санкції, а імпорт газу планують припинити до 2027 року. Про це повідомляє Financial Times.У виданні зазначають, що цього тижня Брюссель планує представити нові юридичні механізми, щоб повністю заборонити імпорт викопного палива з Росії до ЄС. Це стосується нафти, газу й вугілля. Але водночас відтерміновано вирішення іншої, не менш важливої проблеми – залежності від російських ядерних технологій.У 2024 році Росія отримала від країн ЄС 22 мільярди євро, з яких близько 700 мільйонів – за ядерне паливо. Попри невеликі обсяги, відмова від російського атома – набагато складніша задача, ніж відмова від нафти чи газу.Причина – технічна складність і висока залежність. Євросоюз має 101 ядерний реактор, з яких 19 – радянського типу ВВЕР, які найбільше залежать від постачання з Росії. Близько 20-25% урану, що використовується в ЄС, надходить із РФ, і багато реакторів досі замовляють у Росії запасні частини та технічну підтримку.”Ланцюг постачання урану дуже складний, тому потрібен поступовий підхід”, – пояснив експерт з енергетики.Водночас представники ЄС заявляють, що Європейська комісія прагне повністю відмовитися від імпорту російських ядерних технологій до 2030-х років. Але, як зазначено в офіційному документі, для цього потрібно інвестувати щонайменше 241 мільярд євро в розвиток власного ланцюга постачання ядерного палива.Це питання розглянуть міністри країн ЄС під час спеціальної зустрічі в понеділок, де говоритимуть про майбутнє ядерної енергетики та необхідні інвестиції.Проте реалізувати це буде непросто – Росія домінує на ядерному ринку, і це серйозна проблема.”Росатом – одна з найбільших компаній у всіх секторах ядерної енергетики”, – цитує видання слова експерта з питань атомної енергетики.Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що новий пакет санкцій ЄС проти Росії поки не має великого впливу. Тому у 2025 році РФ може отримати від експорту сировини та енергоносіїв до Європейського Союзу більше коштів, ніж ЄС витрачає на військову допомогу Україні.

Читати далі

Візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до Казахстану покликаний зміцнити вплив Китаю в Центральній Азії на тлі загального ослаблення Росії. Про це повідомляє Bloomberg.Президент Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відправився з візитом до Казахстану для переговорів з президентом Касим-Жомартом Токаєвим та участі в другому саміті глав держав Центральної Азії.У понеділок, 16 червня, у Сі заплановані переговори з лідером Казахстану, а наступного дня він візьме участь у багатосторонньому саміті за участі керівників Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану.Видання зазначає, що це лише третя закордонна поїздка Сі Цзіньпіна у 2025 році. Зустріч в Астані проходить одночасно із самітом “Групи семи” (G7) в Канаді.Візит Сі до Центральної Азії також відбувається невдовзі після візиту держсекретаря США Марко Рубіо, який провів переговори з міністром закордонних справ Казахстану у Вашингтоні.Укріплення в Центральній АзіїЯк зазначають аналітики, одним із головних завдань поїздки є посилення позицій Китаю у Центральній Азії, зокрема в контексті можливої ескалації напруги у відносинах із США. Саме в Казахстані понад десять років тому Сі Цзіньпін вперше оголосив про запуск ініціативи “Один пояс, один шлях”.Партнер лондонської консалтингової компанії PRISM Strategic Intelligence Ltd. Кейт Маллінсон зазначає, що Пекін прагне забезпечити економічну стабільність на випадок подальшого загострення відносин із Вашингтоном.За її словами, Китай “вийшов із останніх трьох років значно сильнішим у Центральній Азії” та продовжує зміцнювати свою економіку та ланцюги постачання після того, як Захід намагався ізолювати Росію з 2022 року.На переговорах, імовірно буде також порушена тема торговельних обмежень і тарифної політики адміністрації президента США Дональда Трампа.У Bloomberg зазначають, що в умовах глобального суперництва Китай прагне розвивати альянси у Центральній Азії, де загострюється боротьба за доступ до природних ресурсів та геополітичний вплив. У цьому контексті важливою стала і зовнішньополітична активність країн Заходу: нещодавно регіон відвідали прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Регіон Центральної Азії, який володіє значними запасами урану, нафти та рідкоземельних металів, має стратегічне значення для Китаю, оскільки забезпечує ключові сухопутні маршрути експорту товарів до Європи. Історичний вплив Росії на колишні радянські республіки був ослаблений внаслідок війни в Україні, яка триває вже четвертий рік.Це створює додаткові можливості для Пекіна щодо нарощування експорту до регіону з сукупним валовим внутрішнім продуктом у розмірі приблизно 500 млрд доларів.Важливий партнер ПекінаУ Bloomberg звернули увагу на той факт, що візит Сі Цзіньпіна до Казахстану стане вже третім із 2020 року, що свідчить про особливе значення цієї країни у зовнішньополітичному курсі КНР.Президент Токаєв, який володіє китайською мовою та має дипломатичний досвід роботи у Китаї, очолює державу з 2019 року. Його уряд планує залучити до 2029 року 150 млрд доларів інвестицій, і значна частина цього обсягу може надійти з Китаю, з огляду на скорочення економічної присутності Росії в регіоні.Згідно з офіційними оцінками казахської сторони, загальний обсяг китайських інвестицій у країну перевищує 26 млрд доларів. Китай входить до п’ятірки найбільших інвесторів у Казахстані поряд зі США та Швейцарією.У березні цього року голова Міжнародного відділу Центрального комітету Компартії КНР Лю Цзяньчао наголосив, що Китаю потрібна “процвітаюча Центральна Азія”, та заявив, що Пекін відкритий до активнішої взаємодії з регіоном у межах свого економічного зростання.Розширення дипломатичних зв'язків ПекінаКитай продовжує розширювати дипломатичні зв’язки з країнами Глобального Півдня, зокрема в межах регіональних об’єднань. Сі Цзіньпін бере участь у відповідних самітах із лідерами держав Латинської Америки й Африки.Китай також робить ставку на альтернативу G7 – об’єднання BRICS, партнерами якого також є Казахстан і Узбекистан. Саміт BRICS заплановано на липень, і серед питань на порядку денному розглядатиметься ідея створення спільної валюти.У Шанхаї на нещодавньому науковому семінарі китайські експерти підкреслили значення взаємодії КНР із Центральною Азією для зниження ризиків етнічних конфліктів і сепаратизму.Нові регіональні бізнес-угодиАналітики видання зазначають, що Пекін активно нарощує обсяги двосторонньої торгівлі з регіоном, інвестуючи в галузі енергетики, транспорту і цифрових технологій.З 2023 року Китай став найбільшим торговельним партнером Казахстану, обійшовши Росію, попри те, що Казахстан і Киргизстан залишаються членами Митного союзу під керівництвом Москви.У 2022 і 2023 роках експорт китайських товарів до п'яти країн Центральної Азії зріс більш ніж на 40%. Компанії Huawei та BYD розширювали свою присутність на ринках регіону.За перші чотири місяці 2025 року зростання експорту зберігалося на рівні, майже втричі вищому, ніж за аналогічний період 2021 року, до початку повномасштабної війни в Україні.Очікується, що в межах візиту Сі Цзіньпіна до Казахстану буде укладено низку нових бізнес-угод.Зокрема, китайська корпорація East Hope Group планує реалізувати в країні масштабний індустріальний проєкт вартістю понад 12 мільярдів доларів.Він передбачає будівництво алюмінієвого заводу потужністю 1 мільйон тонн металу на рік. Проєкт координується державною інвестиційною компанією Kazakh Invest.

Читати далі