День: 12.06.2025

У мережі поширилася інформація про можливе закриття ресторанів McDonald’s у Дніпрі та Чернігові. В компанії офіційно відповіли, чи справді мережа готується до таких змін.Сьогодні соціальними мережами масово поширилося повідомлення про те, що McDonald’s буцімто розглядає варіант закриття закладів у зонах підвищеного ризику. Дану інформацію оприлюднило видання “Ненька. Інфо”.”За інформацією наших джерел, компанія McDonald’s може закрити свої заклади в Дніпрі та Чернігові, про що були попереджені менеджери на місцях”, – написало видання.Що кажуть на це у компанії McDonald’sЖурналісти звернулися із запитом до компанії, аби дізнатися, чи насправді мережа готується до закриття закладів у Дніпрі та Чернігові. У відповідь пресслужба McDonald’s в Україні спростувала поширену в мережі інформацію.”Новини, які зараз ширяться в мережі про можливе закриття ресторанів “МакДональдз” у Дніпрі та Чернігові, не відповідають дійсності”, – сказали РБК-Україна у пресслужбі компанії.Там нагадали, що наразі в Україні працює 112 зі 127 ресторанів McDonald’s. При цьому 15 закладів (у Харкові, Запоріжжі, Миколаєві та Сумах) залишаються закритими з міркувань безпеки.”Однак ми не маємо намірів закривати заклади в інших регіонах”, – акцентувала пресслужба McDonald’s в Україні.Нагадаємо, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну McDonald’s повністю призупиняв роботу в Україні з питань безпеки. Усі ресторани тимчасово закрилися, а співробітників перевели у так званий режим очікування зі збереженням частини зарплати.Втім, у серпні 2022 року McDonald’s офіційно оголосив, що починає поетапне відкриття ресторанів в Україні, насамперед – у Києві та на заході країни, де безпекова ситуація дозволяла відновити роботу.Перші заклади відкрили свої двері у вересні 2022 року. Наразі McDonald’s працює в низці міст України.Однак ресторани не працюють під час повітряної тривоги – клієнтів та персонал на час тривоги просять перейти в укриття.Водночас за час повномасштабного вторгнення компанія відкрила кілька нових ресторанів, зокрема у Чернівцях та Ужгороді, які стали першими закладами мережі у цих регіонах.

Варто Центробанку знизити ключову ставку, як Росстат прозвітував про перше за півроку прискорення інфляції. У травні вона становила 0,43% після 0,4% у квітні. Прискорення зовсім невелике, але несподіване: аналітики чекали, що уповільнення продовжиться, адже з тижневих даних виходило 0,22-0,25% за підсумками місяця. Травневий результат можна вважати добрим. Він збігається з тим, що в стандартній траєкторії ЦБ призводить до цільових 4%. На початку року інфляція була дуже високою (1,2% у січні, 0,8% у лютому), і ЦП прогнозує, що до грудня набереться 7-8%, а досягнення мети відкладено на 2026 рік. У річному вираженні зростання цін у травні сповільнилося до 9,8% з 10,2% у квітні. Такі великі цифри – результат високої інфляції кінця минулого – початку цього року, зараз ціни зростають набагато повільніше. Поточні темпи інфляції з поправкою на сезонність у перерахунку на рік, за розрахунками аналітиків “Твердих цифр”, у травні склали 5,4% проти 5,5% у квітні. Аналітики Газпромбанку оцінюють її приблизно так само – 5,4–5,6%, але у них, як і ЦБ, у квітні виходило 6,2%. Проблема у вкрай неоднорідній поведінці цін. Непродовольчі товари завдяки міцному рублю навіть дешевшають, але поточні темпи зростання цін на продовольство з поправкою на сезонність залишаються двозначними у річному вираженні (11%, за оцінкою аналітиків «Твердих цифр»). Дещо сповільнилося зростання цін на послуги, що аналітики Газпромбанку пояснюють зміцненням рубля і деяким уповільненням споживання. Споживча активність у травні взяла паузу, попит дещо сповільнився через перенесення виплат частини доходів населення з квітня на грудень 2024 р.: за їхньою оцінкою, попит перевищував пропозицію на 7% – мінімальний розрив за багато місяців. У червні, за їхніми розрахунками, розрив знову зростає і зараз становить 8-9%, але, наскільки це стійко, покаже час. За даними Росстату, на тижні з 3 до 9 червня ціни зросли на 0,03%, а з початку місяця – на 0,04%. Експерти очікують, що завдяки сезонному здешевленню овочів та фруктів зростання цін продовжить сповільнюватися. Аналітики “Твердих цифр” прогнозують за підсумками червня зростання цін на 0,2%.

Зміцнення курсу рубля дорого обходиться як бюджету, що втрачає нафтову ренту, а й банкам. У першому кварталі їх загальний збиток від валютної переоцінки становив 149 млрд руб., підрахував Центробанк. За три місяці рубль зміцнився на 21,5%, і негативна переоцінка валютних вимог банків становила 2 трлн руб. Валютні зобов'язання також зменшилися разом із курсами валют, але менше: різниця між ними (відкрита валютна позиція, ОВП) за квартал скоротилася до $1,1 млрд (на 0,8 трлн руб.). На початку року банки нарощували валютне кредитування, і за рахунок цього валютна позиція на їх балансах збільшилася на $1,4 млрд. до $3,7 млрд. Але банки компенсували це, укладаючи угоди, що хеджують, які призвели до зростання короткої позабалансової позиції з $0,4 до $2,5 млрд. Через особливості обліку формально банки відобразили навіть більший збиток від валютної переоцінки – 240 млрд руб. Але 91 млрд руб. компенсувала позитивна переоцінка безстрокових валютних субординованих інструментів, яка відображається безпосередньо в капіталі, зазначає ЦБ. Коли у IV кварталі 2024 р. рубль дешевшав (на 9%), банки, навпаки, заробили на переоцінці відкритої валютної позиції 80 млрд руб. У масштабах банківської системи це невеликі цифри, ОВП становить лише 0,6% їхнього капіталу. У першій половині 2022 р., коли курс долара злітав вище 120 рублів, а потім падав нижче 60 рублів, банки втратили на валютній переоцінці приблизно 1 трлн руб., А за підсумками року – 0,4 трлн руб. Збиток ВТБ від стрибків курсу того року становив 300 млрд руб. Держбанк та регулятор приблизно однаково описували, що тоді сталося. Банки зустріли війну з короткою балансовою позицією (валютні активи були на $39 млрд менші від зобов'язань), яку компенсували похідними інструментами в основному з нерезидентами. У лютому-березні клієнти стали забирати валюту з банків, ті спочатку віддавали з резервів, а потім довелося купувати її на ринку, не звертаючи уваги на курс. Балансова позиція стала довгою ($14 млрд), угоди з нерезидентами, що хеджують, до моменту не були повністю закрилися, і загальна довга валютна позиція перевищила $30 млрд. І тут рубль став зміцнюватися, збільшуючи збитки від купленої валюти. Ослаблення рубля у другому півріччі дозволило лише відіграти частину втрат. З того часу на балансах банків поменшало валюти. Якщо на початку 2022 р. валютизація коштів підприємств становила 31,2%, а населення – 20,6%, то тепер у компаній вона менше вдвічі (15,9% у квітні), а й у людей – вчетверо (5,4%), випливає з даних ЦБ. Тому навіть за таких сильних рухів курсу, як лютий-березень, збитки або прибутки банків від валютної переоцінки не так сильно, як раніше, впливають на їх загальні результати. Усього за підсумками кварталу банки отримали 744 млрд руб. чистого прибутку, і ЦП підтвердив прогноз ЦП цього року: 3-3,5 трлн руб.

Незабаром підприємці почнуть отримувати в застосунку “Дія” push-сповіщення про персоналізовані фінансові можливості. Про це йдеться у повідомленні міністерства цифрової трансформації України.Про які сповіщення в “Дії” для бізнесу йдетьсяЗгідно з інформацією міністерства, скоро підприємці в Україні почнуть отримувати у застосунку “Дія” персоналізовані push-сповіщення про: програми підтримки; гранти; пільгові кредити. Уточнюється, що йдеться про важливі рекомендації, які найбільше підійдуть тому чи іншому бізнесу.Вони надходитимуть з Маркетплейса фінансових можливостей на порталі “Дія.Бізнес”.”Так підприємці не пропускатимуть можливості для розвитку та масштабуватимуть проекти за підтримки держави”, – пояснили у Мінцифри.Push-сповіщення для бізнесу: як це працюватимеЯк приклад “роботи зі сповіщеннями” українцям навели квітковий бізнес.”Уявіть, ви – власник квіткового магазину. На Маркетплейсі фінансових можливостей з'являється програма, яка зможе посилити ваш бізнес”, – розповіли у міністерстві.У такому випадку “Дія” надішле сповіщення із посиланням на відповідну програму.Після цього підприємці зможуть: клікнути на це посилання; перейти на портал “Дія.Бізнес”; дізнатися всі деталі про програму; подати заявку для участі в ній. “Уже тестуємо функціонал і далі запустимо онлайн-кабінет підприємця для всіх власників малого й середнього бізнесу”, – наголосили у Мінцифри.Уточнюється, що проєкт “Онлайн-кабінет підприємця” реалізується координатором – Міністерством цифрової трансформації (спільно з Міністерством юстиції, Державною податковою службою, Офісом з розвитку підприємництва та експорту й державним підприємством “Дія”).Нагадаємо, раніше “Дія” запустила нову послугу для бізнесу та його клієнтів. Йдеться про мультишеринг – сервіс, який дозволяє швидко отримувати одразу декілька копій різних документів.