День: 09.06.2025

На четвертий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну валютний ринок країни демонструє незвичайну стабільність. Коливання безготівкового курсу долара не перевищують 30-40 копійок, а готівковий курс практично стоїть на місці, відхиляючись від певної середньої ціни не більше, ніж на 10 копійок. За рахунок чого Національному банку вдається утримувати стабільним курс долара щодо національної валюти? Аналітики порталу «Курс України» виділяють три основні чинники. Чинник №1. Фінансова підтримка країн-партнерів Ключовим фактором фінансової та курсової стабільності України є фінансова допомога, яка надходить з-за кордону. З лютого 2022 року партнери надали понад 133 млрд доларів західної фінансової допомоги. Третина цієї суми – гранти, тобто допомога, яку не треба повертати. Решта – кредити під низький відсоток. За 4 місяці 2025 року, за даними Центру економічної стратегії (CES), Україна отримала близько 16,8 млрд доларів зовнішнього фінансування, включаючи приблизно 4 млрд грантів. Дані останніх місяців говорять про те, що обсяг допомоги Україні почав знижуватися. Так, якщо у квітні 2025 року на валютні рахунки уряду надійшло 6,35 млрд доларів, то у травні – лише 1,36 млрд доларів. Саме тому міжнародні резерви НБУ на 1 червня скоротилися на 2,15 млрд доларів. Чинник №2. Політика «курсової гнучкості» НБУ та щоденні валютні інтервенції На початку жовтня 2023 року Національний банк відмовився від політики утримання стабільним офіційним курсом долара і перейшов до політики т.зв. «курсової гнучкості», дозволяючи котируванням на міжбанківському валютному ринку коливатись, рухаючись то вгору, то вниз. Таким нехитрим способом НБУ зміг відновити ілюзію вільного ринку, не дозволяючи при цьому спекулянтам розгойдувати його, викликаючи сильні хвилі. Щоденні валютні інтервенції Нацбанку стали окремим видом фінансового мистецтва. Адже з одного боку НБУ був змушений забезпечувати потреби імпортерів, банків та населення в іноземній валюті, а з іншого, утримуючи курс у певних нешироких межах, давати можливість планувати та розраховувати можливі курсові ризики. Завдяки передбачуваності валютного курсу населення знову почало повертати заощадження на гривневі депозити в банках та активно купувати гривневі ОВДП Мінфіну. Чинник №3. Облікова ставка НБУ Третім важливим чинником підтримки стабільності валютного курсу стала грамотна монетарна політика Національного банку України. У червні 2022 року, щоб не допустити обвалу національної валюти, НБУ був змушений у 2,5 раза (з 10 до 25%) збільшити облікову ставку. Через рік, у липні 2023 року, регулятор вважав за можливе розпочати цикл зниження облікової ставки, яка до грудня того ж року опустилася до 15% річних. Ще через рік, у червні 2024 року, ставку знизили до 13%, щоб здешевити кредити для підприємств. Паралельно опустилися і ставки дохідності за депозитами та ОВДП. Побоюючись нового витка інфляції та виходу її з-під контролю, НБУ знову почав цього разу дуже плавно підвищувати облікову ставку. З березня 2025 року до цього часу вона становить 15,5% річних. При цьому прибутковість за гривневими депозитами у банках не перевищує 17-18% річних, а прибутковість за ОВДП у національній валюті становить від 13,5% для коротких ОВДП до 18% для «довгих» трирічних паперів. Чинники розставлені за рівнем важливості. Без надходження зовнішньої допомоги та проведення щоденних інтервенцій НБУ утримати курс не вийде. Це слід розуміти.

Японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil приймає вантаж російської сирої нафти на танкері, занесеному до чорного списку як Міністерства фінансів США, так і Європейського Союзу. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначає агентство, це постачання – перше за два роки з Росії – свідчить про зростаючу легкість для покупців по всьому світу у відносинах з Москвою.Базована в Токіо компанія Taiyo отримує 600 тисяч барелів сирої нафти Sakhalin Blend з танкера Voyager, показують дані відстеження суден, зібрані Bloomberg. Нафту було завантажено з терміналу Приміське на південному краю острова Сахалін, біля східного узбережжя Росії, 25 травня.Японські винятки дозволяють імпорт сахалінської суміші з міркувань енергетичної безпеки. Виняток було продовжено до кінця червня 2026 року в 17-му пакеті санкцій ЄС проти Росії 21 травня. Також є виняток США, який закінчується 28 червня і зазвичай продовжується.Проте той факт, що країна “Великої сімки” приймає вантаж на судні, занесеному до чорного списку, підкреслює думку про те, що адміністрація Дональда Трампа прагне забезпечити безперебійні поставки нафти для Москви.Представник Taiyo Oil підтвердив факт поставки і повідомив, що компанія закупила сиру нафту за запитом Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії. Виробництво скрапленого природного газу, що підтримується Японією, постраждало б, якби вона не могла постачати сиру нафту, оскільки ці два вуглеводні видобуваються одночасно, сказав представник.Судно Voyager пришвартувалося в японському порту Кікума 9 червня для розвантаження сирої нафти з російського проекту “Сахалін-2”, свідчать дані відстеження суден, зібрані агентством Bloomberg.Більш комфортноДо вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року японські нафтопереробні заводи імпортували в середньому чотири партії нафти на місяць із проєкту “Сахалін-2”.Mitsui & Co. і Mitsubishi Corporation зберегли свої частки в проєкті в розмірі 12,5% і 10%, коли Москва створила нову структуру власності пізніше того ж року. Незважаючи на це, Японія – як і інші покупці – припинили закупівлі.Деякі імпортери російської сирої нафти неохоче приймають вантажі, що перевозяться на суднах, санкціонованих США, і багато хто з них простоює місяцями після того, як потрапили до чорного списку. Але ця нерішучість, схоже, слабшає з приходом Трампа до влади.Наприклад, поставки в Індію практично не обмежувалися, незважаючи на попередні обіцянки цієї країни дотримуватися заходів США.Аналогічним чином, з кінця січня щонайменше 20 партій російської сирої нафти доправили покупцям у Китаї та Сирії на суднах, що підпадають під санкції США. Багато інших завершили частину своїх рейсів на суднах, занесених до списку OFAC, перш ніж їх перевантажили на несанкціоновані судна для фінального етапу доставки.Управління з контролю за іноземними активами США занесло Voyager, який раніше називався Vernadsky Prospect, до списку зі 161 танкера, санкціонованих президентом Джо Байденом у січні. ЄС вніс судно до чорного списку наступного місяця.У той час у ньому зазначалося, що “Совкомфлот” намагався обійти санкції, передавши управління деякими своїми танкерами, включно з Voyager, двом судновим менеджерам, що базуються в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Російська влада не може впоратися з потоком контрабанди та фальсифікату, незважаючи на масове запровадження маркування продукції. У 2023 році частка нелегального обороту товарів у країні становила 8,9%, підрахували в Інституті державного та муніципального управління НДУ ВШЕ. До цього компанія “РБК Дослідження ринків” на основі даних Росстату, Федеральної митної служби (ФМС) та інших держорганів оцінювала обсяг нелегального обороту в Росії у 2023 році у 4,9 трлн руб., або 10,1% від усього роздрібного ринку країни. При цьому наголошувалося, що за чотири роки ринок нелегальних товарів зріс у півтора рази – на 58%. Серед причин такого зростання експерти називали західні санкції, легалізацію паралельного імпорту, зростання інфляції, мораторій на перевірки бізнесу та розвиток маркетплейсів. За даними аналітиків, 40,4% обороту тіньового ринку товарів припадає на роздрібні магазини, 37,3% – на маркетплейси та інтернет-магазини, а ще 22,3% – на ринки та ярмарки. За даними асоціації “Антиконтрафакт”, частка контрафактної продукції в парфумерії та косметиці сягає 40%, а на ринку ноутбуків та смартфонів -20-30%. Також не менш гострою залишається проблема контрафакту в харчовій промисловості, серед дитячих товарів та кормів для тварин, зазначив член опікунської ради “Антиконтрафакт” Артем Кір'янов. “Значна частина контрафактної продукції або сировини для її виробництва ввозиться в країну, що потребує посилення контролю і, зокрема, цифрових механізмів відстеження”, – наголосив Кір'янов. За його словами, на даний момент у Росії діє система маркування для 27 галузей, що дозволило скоротити частку нелегальних товарів на 20–40% у кожній із них. “Однак маркування – це не панацея. Вона не вирішує проблему контрабанди та фальсифікату на 100%”, – сказав Кир'янов. Як раніше показало інше дослідження ВШЕ, частка росіян, які усвідомлено купують контрафактні товари, у 2023 році становила 30,7%. Для порівняння: у довоєнному 2021 році таких було 22,1%. У Союзі торгових центрів пояснили це відходом іноземних брендів із країни та подорожчанням їхньої продукції. “Частина покупців, які залишилися лояльні до бренду, але не можуть дозволити собі його збільшену вартість при ввезенні паралельним імпортом, переходять на контрафактні аналоги, які найчастіше за якістю не дуже відрізняються від оригіналу”, – зазначав віцепрезидент Спілки Павло Люлін.