День: 06.06.2025

Зарплати українців зростають високими темпами як в гривневому, так і в доларовому еквіваленті. Вони перевищують довоєнний рівень.За даними Державної служби статистики (Держстат), середня зарплата штатних працівників в Україні в першому кварталі 2025 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 24,1% до 23 460 гривень.У доларовому еквіваленті зарплата зросла до 562 доларів. Вона вища за довоєнний рівень: у 2021 році зарплата становила 514 доларів.Зарплати в УкраїніЗа даними НБУ, брак працівників підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат. Інфляція вже досягла 15%, однак у другій половині вона знизиться.НБУ очікує, що у 2025 році зростання номінальної зарплати становитиме 17,7%, реальної (з урахуванням інфляції) – 3,9%. У 2026 році номінальна зарплата зросте на 9,4%, реальна – на 3,3%. У 2027 році номінальна зарплата зросте на 8,8%, реальна – на 3,5%.Курс долара знижувався з початку 2025 року. Зараз він на 50 копійок нижчий, ніж на наприкінці минулого року. У травні курс зріс в порівнянні з лютим 2022 року на 45,8%. Інфляція за цей період становила близько 60%.

Читати далі

Ситуація на валютному ринку змінилися за останні два місяці. Українці значно скоротили купівлю доларів в банках. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (червень 2025 року).Як зазначили в НБУ, на міжбанку у травні чистий попит на іноземну валюту зріс на тлі сезонного скорочення експортних надходжень, а інтервенції НБУ збільшилися до 2,9 млрд доларів.”Проте чистий попит на іноземну валюту з боку населення знизився (до близько 0,2 млрд доларів у квітні та травні порівняно з 1,5 млрд доларів в січні) завдяки збільшенню інтересу до гривневих інструментів і помірним двостороннім коливанням обмінного курсу”, – йдеться в огляді.За даними НБУ, це пом’якшило ефект сезонного зростання потреб підприємств в іноземній валюті. Для підвищення інвестиційної привабливості економіки НБУ розпочав реалізацію стимулюючої валютної лібералізації. Було актуалізовано низку чинних валютних обмежень і розширено перелік підстав для завершення валютного нагляду за експортними операціями, пояснили в центробанку.Ситуація на ринку в травніНагадаємо, попит на валюту в травні від населення залишався мінімальним. Українці за місяць купили в банках лише 248,0 млн доларів. Обсяг купівлі зріс на 30,9% порівняно з квітнем, коли українці купили мінімальну суму із серпня 2023 року, – 189,5 млн доларів.Курс долара на готівковому ринку в травні коливався близько рівня 41,70-41,90 гривень, а наприкінці місяця трохи впав. У підсумку за місяць долар знизився на 5 копійок до 41,70 гривень.Протягом квітня офіційний курс долара коливався в діапазоні від 41,43 до 41,70 гривень. У підсумку за місяць курс долара впав на 4 копійки з 41,56 гривень до 41,52 гривень. Курс нижчий, ніж наприкінці минулого року (42,03 грн/долар).На міжбанківському валютному ринку НБУ збільшив інтервенції в травні на 30% до 2,9 млрд доларів.

Читати далі

Центральний банк Росії у п'ятницю, 6 червня, ухвалив рішення знизити ключову ставку до 20% річних. Про це йдеться на сайті російського регулятора.Востаннє центробанк РФ знижував ставку у вересні 2022 року – з 8% до 7,5%. Після цього ставку багато разів підвищували, востаннє – до 21% у жовтні 2024 року.ЦБ РФ пояснив своє рішення тим, що поточний інфляційний тиск продовжує знижуватися, а економіка починає охолоджуватися, хоч і залишається перегрітою.”При тому, що внутрішній попит, як і раніше, випереджає можливості розширення пропозиції товарів та послуг, російська економіка поступово повертається до траєкторії збалансованого зростання”, – йдеться й заяві регулятора.Зниження ставки стало наслідком тиску на главу ЦБ Ельвіру Набіулліну з боку російського уряду. Перед засіданням Ради директорів ЦБ про необхідність пом'якшити грошово-кредитну політику говорили міністр фінансів Антон Сілуанов, міністр економічного розвитку Максим Решетніков та перший віцепрем'єр Денис Мантуров.Центробанк Росії зберігав ключову ставку на рівні 21%, намагаючись стримати інфляцію, яка наприкінці минулого року перевищила 10%.Тривалі високі ставки стримують розвиток великих частин економіки, насамперед не пов’язаних із військовим сектором. Багато компаній зупиняють інвестиції, а зростання економіки загалом забезпечується лише воєнними витратами уряду.5 червня Нацбанк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, хоча інфляція практично вийшла на такий самий рівень. Регулятор прогнозує, що інфляція у травні досягла локального максимуму та влітку почне знижуватися до цільового рівня 5%.На початку січня Bloomberg писав, що порівняно хороший період для економіки Росії закінчився і 2025-й буде роком затягування пасків у РФ.Служба зовнішньої розвідки України очікує, що російська економіка до кінця 2025 року почне валитися під тиском санкцій та воєнних витрат.

Читати далі

Світові продажі чипів у квітні 2025 року зросли на 22,7% у річному обчисленні і становили $57 млрд. Порівняно з березнем ринок напівпровідників зріс на 2,5%, повідомляє SIA (Semiconductor industry association).«Глобальні продажі напівпровідників у квітні вперше у 2025 році зросли порівняно з попереднім місяцем, і світовий ринок продовжує демонструвати зростання рік у рік, зумовлене збільшенням продажів в Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні», — розповів Джон Нойффер, президент і генеральний директор SIA.«Новий прогноз галузі передбачає стійке зростання світового ринку у 2025 році, зумовлене попитом на ШІ, хмарну інфраструктуру та передову споживчу електроніку», — додав він.У регіональному розрізі продажі у квітні в річному обчисленні зросли в Америці (44,4%), Азіатсько-Тихоокеанському регіоні/усіх інших країнах (23,1%), Китаї (14,4%), Японії (4,3%) і Європі (0,1%).Згідно з прогнозом, глобальні продажі чипів за підсумками 2025 року зростуть на 11,2% – до $770,9 млрд. У 2026 році світові продажі, як очікують, досягнуть $760, 7 млрд.Раніше повідомлялося, що в першому кварталі 2025 року світові продажі встановили історичний рекорд.

Читати далі

Програма щодо облаштування інженерних споруд у 2025 році системно реалізовується. Від Міністерства оборони не надходило запиту на збільшення фінансування. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді, йдеться у трансляції народного депутата Олексія Гончаренка.”Стосовно фортифікацій. Нагадаю, минулого року урядом і парламентом було виділено понад 39 мільярдів гривень для будівництва трьох ліній фортифікацій, включно з фортифікаціями нової оборони міст і містечок у прифронтових регіонах. Відповідно, кошти були використані”, – сказав Шмигаль.Він також додав, що вся Україна долучилась до будівництва фортифікацій.”І цивільні, і військові зробили всі ці лінії. На сьогодні вони збудовані. Відповідно, та частина, яка фінансувалась із резервного фонду минулого року була завершена”, – додав він.За його словами, під час порушень були звернення до правоохоронних органів та Державної аудиторської служби для проведення перевірок.”Цього року на вимогу уряду була розроблена і затверджена відповідна профільна програма фінансування фортифікацій, фортифікаційних споруд і інженерних загороджень. На сьогоднішній день ця програма реалізовується Збройними Силами України. Всі необхідні кошти урядом виділені. Повторних звернень від МОУ та ЗСУ щодо збільшення необхідних коштів на війну немає. Якщо поступлять, ми звідти будемо з вами приймати відповідне рішення”, – додав Шмигаль.Своєю чергою заступник міністра оборони Євген Мойсюк підтвердив, що робота з облаштування фортифікацій триває системно, проте є певні складнощі.”По фортифікаціях робота триває системно, є певні складнощі, але всі заходи, які відбуваються, тривають в інтересах покращення стану фортифікацій”, – додав він.

Читати далі