День: 05.06.2025

Європейська Рада прийняла добровільний фінансовий внесок Норвегії розміром 1 мільярд норвезьких крон (86 мільйонів євро) для підтримки української армії через Європейський фонд миру (EPF).”Цей внесок підкреслює залученість Норвегії до спільних європейських зусиль щодо підтримки України, а також готовність країни зробити внесок у ініціативу Високого представника щодо постачання Збройним силам України артилерійських боєприпасів великого калібру”, – йдеться у повідомленні пресслужби ЄС.У квітні 2025 року Висока представниця ЄС Кая Каллас оголосила про амбітну ціль – два мільйони пострілів великокаліберних артилерійських боєприпасів для України, які мають бути поставлені державами-членами ЄС у 2025 році. ЄС та держави-члени, що беруть участь, вже досягли приблизно двох третин цієї цілі завдяки спільним поставкам та зобов'язанням. Внесок Норвегії доповнює цільовий показник у два мільйони.Загалом 470 мільйонів євро виділено на артилерійські боєприпаси великого калібру в рамках другого платежу, який зараз виплачується.Європейський фонд миру було створено у березні 2021 року для фінансування заходів у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики.

Читати далі

Поточна ситуація із платіжним балансом залишається контрольованою, але на жаль дисбаланси продовжують накопичуватись. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.”Як і 2023 – 2024 рр. загальне сальдо платіжного балансу сформовано двома протилежними тенденціями. Негативним сальдо на боці рахунку поточних операцій (РПО), що відображає насамперед розширення дефіциту торгівлі товарами, і позитивним сальдо фінансового рахунку, сформованим надходженням офіційних зовнішніх запозичень до державного сектору”, – написав він.Він зазначив, що сальдо по фінансовому рахунку залишається профіцитним, розширившись до 9,3 млрд дол. (+31%). Його повністю сформовано за рахунок офіційних зовнішніх запозичень до бюджету, що із великим запасом перекрили відтік валюти за операціями приватного сектору, зазначає Гетманцев.Відмінність від минулих періодів, що більша частина таких запозичень має умовний характер у рамках ініціативи ERA, пише він.”Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС (Про механізм кредитного співробітництва із ЄС, ULCM), вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку Росії”, – додає Гетманцев.За його словами, розширення дефіциту рахунку поточних операцій залишається ключовим макрофінансовим ризиком у довгостроковій перспективі, коли обсяги офіційної зовнішньої підтримки можуть скорочуватись.”Мінімізація цих ризиків передбачає насамперед активізацію роботи із партнерами з метою залучення додаткового фінансування (понад обсяги, зафіксовані в існуючих програмах та ініціативах), розширення експортного потенціалу і логістики, суттєве збільшення залучення прямих іноземних інвестицій”, – зазначає голова комітету.

Читати далі

Національна служба здоров'я України розриває договори за окремими напрямками із 24 медичними закладами. Рішення зумовлене невідповідністю лікарень вимогам щодо кадрів понад 60 днів. Про це заявили у НСЗУ.Заклади, які не відповідають вимогам понад 60 днів:ТОВ “Інтелектмед”;КНП Київської обласної ради “Київський обласний центр ментального здоров'я”;ТОВ “Аптека.194”;ПП “Медичний центр “Веста”;”Медичний центр “Наша родина”;ТОВ “Районна поліклініка”;КНП Обухівської міської ради “Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”;КНП Старосамбірської міської ради “Старосамбірська районна лікарня”;КНП “Міська клінічна лікарня № 11” Одеської міської ради;КНП “Диканська лікарня планового лікування”;КНП “Любарська лікарня” Любарської селищної ради Житомирської області;КНП Харківської обласної ради “Обласна дитяча клінічна лікарня”;ДУ “Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України”;КНП “Дитяча міська клінічна лікарня № 3” Одеської міської ради;КНП “Одеський обласний клінічний медичний центр” Одеської обласної ради;КНП “Компаніївська лікарня Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області”;КНП “Гребінківська центральна лікарня” Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області;ТОВ “Європейський медичний центр в Україні”;КНП “Смілянська міська лікарня” Смілянської міської ради;ПП “Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Медікус №2”;ДНП “Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр”;КНП “Чернівецький обласний медичний діагностично-реабілітаційний центр”;ДНП “Український медичний центр реабілітації матері та дитини”;КНП “Центральна районна лікарня Подільського району Куяльницької сільської ради”.Договори розриваються за такими пакетами:ведення вагітності в амбулаторних умовах;гістероскопія;езофагогастродуоденоскопія;колоноскопія;мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям;профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах;секційне дослідження;стоматологічна допомога дорослим та дітям;реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних та стаціонарних умовах.Також 7 закладів самостійно направили листи до НСЗУ про бажання розірвати договір за окремими пакетами через невідповідність вимогам щодо кількості працівників.Два заклади НСЗУ позбавила підвищуючого коефіцієнта через невідповідність додатковим вимогам.“Наявність кваліфікованих медичних працівників є критично важливою для безпечного та ефективного надання послуг. НСЗУ не оплачує послуги, якщо заклад не відповідає вимогам, визначених у договорі”, – кажуть у відомстві.Нагадаємо, раніше в НСЗУ заявили про призупинення оплати 36 медзакладам через відстутність пояснень щодо малих видатків на закупівлю ліків. Згодом відомство відновило випалати.

Читати далі

Весняні заморозки вдарили по українських садах так сильно, що в окремих регіонах урожай яблук цього року може бути близьким до нуля. Про це розповів директор Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України Микола Бублик.Втрата урожаю: чому українці можуть лишитись без яблукОсновна причина низького врожаю – весняні заморозки, які знищили цвіт ще на початку сезону. Але були й пізніші заморозки, які вдарили по вже зав’язаних плодах. До цього додалося посушливе літо 2024 року – саме тоді формувались плодові бруньки на цей сезон.”Частина сортів просто не цвіли цього року. Не через заморозки, а тому, що не заклали плодові бруньки через посуху торік. На значній частині територій врожаю не буде або він буде дуже маленький. Наприклад, на Черкащині ситуація критична – фактично 99% врожаю загинуло”, – повідомив науковець.Картина із майбутнім врожаєм строката: від нуля до половини торішніх показників. Навіть в межах одного господарства ситуація може відрізнятися кардинально. Як розповів Бублик, на дослідній станції у Вінницькій області одна частина садів майже повністю втратила врожай, а на іншій – за кілька кілометрів – яблуні мають зав'язь на 40-50% від норми.”Це дуже строката картина: на короткій відстані – два абсолютно різних результати”, – зазначив Бублик.Найгірша ситуація – на півночі та сходіНа Сумщині та Чернігівщині пошкодження досягають 80-90%, подекуди – і 100%. Врожай тут буде хіба що символічний.”Це будуть поодинокі плоди, може, рядок-два з гектара. І то не всюди”, – зазначив Бублик.На Харківщині ситуація ще гірша: другий рік поспіль регіон майже повністю без яблук. На Краснокутській дослідній станції, за словами вченого, пошкоджено 100% насаджень. У південних областях немає достатніх спостережень, але ситуація там не набагато краща.”Загалом по Україні, якщо буде 50-60% урожаю яблук від торішнього, – це буде добре. Але про остаточні показники ще говорити зарано, оскільки урожай ще може побити град або знищити шкідники”, – каже Бублик.Чи подорожчають яблукаЧерез низький урожай вартість яблук зросте, але наскільки саме це також залежатиме від імпорту плодів і врожайності за кордоном.”Ціна точно буде високою. Наскільки – залежатиме від того, коли і як реалізовуватимуть продукцію. Але дешевих яблук точно не буде”, – попереджає фахівець.Бублик також пояснює, що навіть коли урожай втрачено, сади потребують догляду. Якщо цього не зробити, шкідники та хвороби нанесуть ще більших збитків – уже в наступному році.”Обробка обов'язкова, навіть якщо здається, що нічого рятувати. Бо це інвестиція у врожай наступного року”, – підкреслює Бублик.На високу вартість вплине і те, що частину плодів потрібно буде закласти у холодильники на зберігання, тоді на формування ціни ще вплине вартість електроенергії. Частину пошкоджених плодів садівники зможуть здати на виробництво соку, прогнозована вартість за 1 кг – 7 гривень, це значно вище, ніж у попередні роки. Якою буде ціна у роздріб експерти поки не уточнюють.

Читати далі

Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 мільярдів доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.”Україна та Японське агентство JICA підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою ERA. Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, — написав глава уряду.Шмигаль висловив вдячність представникам Японії та партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити. Загалом у межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.”Продовжуємо працювати над міжнародним інструментом, який дозволить конфіскувати всі заморожені російські активи на користь України”, — додав прем'єр-міністр.Нагадаємо, 2 травня Кабінет міністрів затвердив угоду з Японією, яка дозволить отримати близько 3 млрд дол. у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).

Читати далі

Президент Володимир Зеленський підписав Закон, який обмежує виплати пенсії особам, засудженим за злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку. З посиланням на сайт парламенту.Так, пенсію засудженим за колабораціонізм виплачуватимуть у розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.Такі пенсії зокрема отримуватимуть засуджені та ті, хто відбуває покарання за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.Такі виплати отримуватимуть ті, хто був притягнутий до відповідальності за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, диверсію, шпигунство, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань.Після відбування покарання особи, які отримували спеціальні пенсії (держслужбовці, військові, працівники прокуратури тощо), втратять на них право.

Читати далі

Сьогодні, у четвер 5 червня, відбулося четверте цьогорічне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики, на якому було прийнято рішення залишити ставку НБУ незмінною на рівні 15,5% річних. Про це на пресконференції керівництва НБУ оголосив голова Національного банку України Андрій Пишний. Ставка 15,5% діє з 7 березня 2025 року. Національний банк вважає, що збереження ставки на колишньому рівні підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме уповільненню інфляції. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до мети 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом. У Нацбанку вважають, що інфляція у травні досягла свого локального максимуму і надалі почне поступово сповільнюватись. Попередні заходи НБУ щодо посилення монетарної політики сприяли помітному пожвавленню інтересу українців до термінових гривневих заощаджень. Так, якщо на початку року місячний приріст гривневих вкладів населення на термін понад 3 місяці не перевищував 2 млрд грн, то вже у березні він зріс до 4 млрд грн, а у квітні-травні – до 5-6 млрд грн. Загалом, з початку року та на кінець травня такі термінові депозити зросли на 19 млрд грн, а вкладення у гривневі ОВДП – на 11 млрд грн. Поліпшилася і «терміновість» гривневих заощаджень: збільшився інтерес до депозиту на 6-12 місяців, а також довгостроковим ОВДП. Як облікова ставка вплинула на валютний ринок Зростання гривневих заощаджень супроводжувалося суттєвим зниженням чистого попиту населення на іноземну валюту. У квітні він склав 189,5 млн. доларів, а в травні – 248 млн. доларів у порівнянні з майже 1,5 млрд. доларів у січні 2025 року, що пом'якшило ефект сезонного зростання потреб підприємств у валюті. Це стало важливим фактором збереження стійкої ситуації на валютному ринку та контрольованості очікувань, а відповідно і стримування цінового тиску. Чого чекати найближчим часом У Національному банку вважають, що наразі загроз сильних коливань валютного курсу не передбачається. Це означає, що принаймні протягом найближчих трьох місяців інтерес до гривневих вкладів та ОВДП у національній валюті перевищуватиме інтерес до вкладень в іноземну валюту.

Читати далі