День: 04.06.2025

Російська енергетична компанія “Газпром” фактично відмовилася від ідеї створення газорозподільного хаба в Туреччині, яка розглядалася як спосіб відновити присутність на європейському ринку після різкого скорочення експорту, викликаного повномасштабною війною проти України. Про це пише Bloomberg із посиланням на обізнані джерела, після кількох місяців вивчення різних сценаріїв у компанії вирішили, що ініціатива є недоцільною, і переважно згорнули роботу над проєктом.Розгляд ідеї турецького хабу активізувався на тлі втрати “Газпромом” ключових маршрутів постачання, зокрема через пошкодження газопроводів “Північний потік” до Німеччини та припинення транзиту через Україну з 2025 року. Туреччина, яка вже підключена до двох російських трубопроводів, розглядалася як потенційний майданчик для повернення “Газпрому” до Європи – ринку, який до повномасштабної війни приносив компанії до $8 мільярдів щомісяця.Однак, за даними джерел, план від початку супроводжувався значними труднощами. Анкара не погоджувалася надати “Газпрому” право спільного продажу газу, обмежуючи вплив російської сторони на можливий хаб. Крім того, Туреччина не має достатніх експортних потужностей для транзиту великих обсягів газу до країн ЄС. У свою чергу, Європейський Союз просуває ідею повної відмови від російського газу до 2027 року.Ідею турецького хабу очільник Кремля Владімір Путін вперше озвучив у жовтні 2022 року – через кілька тижнів після підриву “Північного потоку”. План передбачав будівництво нових трубопроводів через Чорне море з метою досягнення щорічної пропускної здатності до 55 мільярдів кубометрів – еквівалент пошкодженого газогону. За словами Путіна, проєкт мав би бути “економічно вигідним” і безпечнішим, ніж інші маршрути.Однак, як зазначають джерела Bloomberg, ініціатива мала переважно політичне походження і не була розроблена самою компанією. Керівництво “Газпрому” здивувало публічне оголошення плану, хоча згодом експортний підрозділ компанії активно долучився до реалізації задуму.Деякі працівники “Газпрому”, особливо з напрямку міжнародної торгівлі, сприйняли ідею як шанс на новий початок після втрати значної частини зарубіжного бізнесу. Туреччина також висловлювала зацікавленість у розвитку проєкту, маючи амбіції стати регіональним енергетичним хабом із власним індексом цін.Проте вже у 2023 році стало очевидно, що переговори затягуються, а інтерес Москви до ініціативи зменшується. За даними джерел, Туреччина наполягала на контролі над реалізацією газу, тоді як Росія хотіла зберегти ключову роль у торгівлі. Також виявилося, що пропускна здатність наявних турецьких трубопроводів до ЄС, зокрема в напрямку Греції та Болгарії, є занадто обмеженою для повноцінного функціонування хабу.Хоча у 2023 році Путін знову порушив тему хабу під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, уже тоді прозвучали застереження: зокрема, він виключив можливість зберігання значних обсягів газу в Туреччині – критичної умови для створення повноцінного торговельного центру.За інформацією Bloomberg, керівництво “Газпрому” вже давно припинило обговорення цього проєкту як усередині компанії, так і на офіційних зустрічах із турецькими представниками. Хоча в Анкарі зазначають, що позиція Туреччини не змінилася і вона залишається відкритою до співпраці, процес реалізації проєкту фактично зупинений.Водночас поточні постачання газу до Туреччини тривають у звичайному режимі, і країна залишається одним з основних клієнтів “Газпрому”. Провал турецького проєкту, як пише Bloomberg, засвідчує обмеженість інструментів, які Росія має для відновлення впливу на європейському енергетичному ринку в умовах геополітичної ізоляції.

Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення з 4 червня тарифів на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Про це йдеться на сайті Білого дому.У документі Трамп нагадує про початкове підвищення мит на ввезення сталі та алюмінію до 25%.Також президент США додає, що дав вказівку профільному міністру відстежувати ситуацію щодо імпорту алюмінію і сталі “з точки зору національної безпеки Сполучених Штатів”.”Розглянувши поточну інформацію, нещодавно надану міністром, серед іншого, я визначив, що необхідно підвищити раніше встановлені тарифи на сталь та алюміній, щоб скоригувати імпорт сталевих та алюмінієвих виробів та похідних від них виробів, щоб такий імпорт не загрожував національній безпеці”, – йдеться в указі.Трамп зазначив, що повноваженнями, наданими йому “Конституцією та законами Сполучених Штатів Америки”, він підвищує мита на ввезення алюмінію і сталі з 25% до 50%.Ці зміни “набувають чинності стосовно товарів, ввезених для споживання або вивезених зі складу для споживання, з 00:01 за східним літнім часом 4 червня 2025 року або пізніше, і залишаються чинними, якщо такі дії не будуть прямо скасовані, змінені або припинені”.Нагадаємо, наприкінці травня Трамп оголосив, що запровадить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, що вдвічі більше, ніж зараз.

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у середу, 4 червня 2025 року Курс долара порівняно з 3 червня зріс до рівня 41.6385 за 1 долар. Курс євро знизився до позначки 47.4263 за 1 євро. Фунт стерлінгів подешевшав на 11 коп. до 56.2120 за 1 фунт стерлінгів. Швейцарський франк подешевшав на 18 коп. до 50.7106 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подешевшав на 6 коп. до 11.0909 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.638 500 EUR Євро 47.426 300 GBP Фунт стерлінгів 56,212 000 CHF Швейцарський франк 50.710 600 PLN Польський злотий 11.090 900 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.