День: 04.06.2025

На російському ринку з’явилися ароматичні свічки із назвами Аромат Путін Black Vanilla та Аромат Путін Dark Amber. Про це пишуть російські ЗМІ. Свічки із запахом Путіна з’явилися на маркетплейсі Wildberries. Аромати мають назву Путін Black Vanilla та Путін Dark Amber.За словами, виробника, дерев’яний гніт імітує звук потріскування каміна. Вартість свічки — 546 рублів (майже 290 гривень). На етикетці зображений кремлівський диктатор Володимир Путін, проте склад і походження «аромату президента» не уточнюється.В описі товару пише, що ці свічки треба дарувати близьким, хоча справжнього запаху Путіна в ній немає: «Ароматизована інтер'єрна свічка ручної роботи виготовляється з натурального воску».Продавець — компанія Ex-market — має високий рейтинг 4,8, але судячи з відгуків, саме цим товаром не цікавляться.Окрім того, свічки є ще й з іншими запахами — Росія: символіка Імперія РФ, Аромат «Підтримаймо наших» із Z-символікою, Аромат патріотизму із зображенням російських солдатів на тлі зруйнованих українських міст, а також Аромат естетики Росії із запахом Magnificently Dubai і зображенням «хрущовки».

Читати далі

До експлуатації у Силах оборони допустили безпілотний авіаційний комплекс українського виробництва Chief-1. Про це заявила пресслужба Міноборони.Дрони призначено для ураження літальних апаратів або живої сили супротивника з модуля ураження патронами зі шротом.”Chief-1 має легку та міцну раму, потужні двигуни, високу маневреність, вдалу конструкцію для повітряного бою.Безпілотники обладнані системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі. Можуть здійснювати постріли в ручному або автоматичному режимі. Chief-1 знищують ворожі FPV, бомбери, окремі зразки корегувальників, розвідників”, – йдеться в повідомленні.

Читати далі

Російська прокуратура домоглася визнання “екстремістською” компанії-видавця гри World of Tanks у Росії та її націоналізації. Таке рішення за позовом Генпрокуратури РФ ухвалив Таганський районний суд Москви, визнавши діяльність компанії “Леста Ігри” екстремістською та заборонивши її на території Росії. Про це пишуть росЗМІ.Крім того, суд ухвалив рішення вилучити в дохід держави 100% часток у статутних капіталах російських юридичних осіб, що входять до структури компанії: ТОВ “Леста”, ТОВ “Леста Геймс Едженсі” та ТОВ “Леста Геймс Москва”.Голова суду заявив, що це рішення також поширюється на фізичних осіб, пов'язаних з компанією: власника Wargaming Віктора Кислого та власника “Леста Ігри” Маліка Хатажаєва. Він наголосив, що винесена постанова є підставою для включення зазначених осіб та організацій до переліку “екстремістів і терористів”, який веде Росфінмоніторинг.Судове рішення може призвести до заборони розповсюдження та використання на території Росії популярних ігор World of Tanks, World of Ships та Tanks Blitz.Однак адвокат Маліка Хатажаєва Роман Макаров зауважив, що правові наслідки суду для ігрових продуктів поки до кінця не зрозумілі.Він додав, що захист категорично не погоджується з висновками суду і оскаржуваитме його.Як повідомлялося, компанія-розробник комп'ютерних ігор Wargaming оголосила про вихід з російського та білоруського ринків на початку квітня 2022 року, майже одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, щоб уникнути ризику потрапляння під санкції.Насправді ж Wargaming передала бізнес у Білорусі та Росії російському бізнесмену та колишньому топменеджеру свого російського підрозділу Маліку Хатажаєву, який був давно знайомий із засновником Wargaming Віктором Кислим, з 2011 року його “Леста” брала участь у розробці гри World of Warships.Wargaming – один із найбільших світових видавців та розробників на ринку free-to-play MMO. До виходу з Білорусі та РФ компанія мала 20 офісів та понад 4500 співробітників по всьому світу.Зазначимо, що штаб-квартира Wargaming знаходиться на Кіпрі, в Мінську компанія мала найбільший офіс – на 2020 рік там працювало близько 2000 осіб. Компанію у 1998 році заснував білорус Віктор Кислий.

Читати далі

Угода зі США про використання природних ресурсів України передбачає виплати з державного бюджету. Рада схвалила зміни до Бюджетного кодексу. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.За його даними, проєкт №13256 підтримали 309 народних депутатів.Зміни до Бюджетного кодексу потрібні для втілення положення про наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.Внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від: ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в додатку А до угоди) з нових ліцензій, видачі нових спецдозволів на користування надрами, реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції. Ці гроші будуть зараховуватись в спеціальний фонд державного бюджету і перераховуватимуться до Фонду відбудови.Внесок України у грошахРаніше голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа назвала такий порядок цифр щодо внесків з боку України: близько 3 млрд гривень за 5 років.”Принаймні, якби Угода була підписана в 2019 році, то саме така сума надійшла би до фонду як внесок України до цього часу”, – написала вона.Угода зі СШАНагадаємо, 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка заявив, що є ще дві додаткові “технічні” угоди, які сторони підпишуть пізніше. Втім, їх не треба ратифікувати у Верховній Раді. Ці угоди не оприлюднені, і уряд відмовився надавати їх депутатам.

Читати далі

Постачання іранської нафти до Китаю знизилося приблизно на п’яту частину у травні — до 1,1 млн барелів на добу. Про це пише Bloomberg.”США посилюють санкції, і це ускладнює логістику. Також зменшився попит, переважно через відтерміновані ремонти китайських НПЗ, які тепер триватимуть до липня”, — зазначила старша аналітикиня Vortexa Емма Лі.Офіційно Китай не декларує імпорт іранської нафти. Часто сировину переоформлюють як малайзійську після перевантаження в морі поблизу Південно-Східної Азії.Найбільшими покупцями іранської нафти залишаються незалежні китайські НПЗ, відомі як “чайники”. Вони шукають дешевшу нафту, щоб утримати прибутки. Проте цього року працюють на низьких потужностях. До того ж у першій половині року вони вже встигли накопичити запаси.Ціни на конкуруючі російські марки, зокрема Sokol і Novy Port, також зменшили привабливість іранських барелів, додає Vortexa.

Читати далі

Національний банк України оприлюднив фінальну версію балансових звітів банків за 2024 рік, яка враховує коригуючі проводки. Прибуток до оподаткування зменшився на 1% у порівнянні до попереднього звіту, натомість податок до сплати зріс майже на 15%. Сукупний прибуток банків після оподаткування зменшився до 90,9 млрд грн. 93% донарахувань припало на державні банки.186,8 млрд грн склав сукупний прибуток українських банків до оподаткування за 2024 рік — майже стільки ж, як і за попередніми даними НБУ. Проте прибуток після оподаткування просів значно — на 12,8 млрд грн (тобто на 12%) і тепер становить 90,9 млрд грн.Це сталось через суттєве донарахування податку на прибуток, який у підсумку зріс на 15% та сягнув 95,9 млрд грн. Відповідно, податок з’їсть 51% від прибутку. До порівняння, у 2023 році цей показник становив 48%, а у 2022 — лише 25%.93% усіх донарахувань припало на державні банки — це 11,78 млрд грн додаткових податків. Найбільше сплатив “Ощадбанк”: податок на прибуток після коригування збільшився у 2,5 раза — з 4,3 до 10,66 млрд грн (+6,36 млрд грн).”Укрексімбанк” додатково сплатив 2,94 млрд грн — його податок зріс у 15 разів. “Сенс Банк” (колишній “Альфа-Банк”) — у 58 разів, до 1,97 млрд грн (+1,94 млрд грн). Єдиним держбанком, де податок зменшився, став “Укргазбанк”: −455 млн грн.Банкам з іноземним капіталом донарахували загалом лише 118,57 млн грн.Банкам з приватним капіталом донарахували 1,34 млрд грн, найбільше — “А-Банку” (+541 млн грн), “Банку Південний” (+308 млн грн) та МТБ (+225 млн грн).Найбільше податок на прибуток після коригування зріс в “Українського банку реконструкції та розвитку” — у 84 рази: з 247 тис. грн до 20,76 млн грн.Загалом податок на прибуток після коригування збільшився у 22 банків — на 12,7 млрд грн. Водночас у 12 банків він зменшився на 513,4 млн грн (88,8% з яких припало на “Укргазбанк”). У результаті сума податку перевищила чистий прибуток банків на 5 млрд грн.Зазначимо, що причиною таких змін стала нова податкова норма. У 2024 році банки розраховували податок на прибуток за ставкою 25% та мали право враховувати у зменшення фінансового результату до оподаткування збитки минулих податкових (звітних) років. Але після набрання чинності Законом № 4015-IX ставка зросла до 50% та банки були позбавлені права враховувати збитки минулих періодів. Відповідно, податки до сплати також перерахувались.

Читати далі