День: 03.06.2025

Верховна Рада підтримала законопроєкт 12406, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій. Про це заявив заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.Йдеться про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України. А також – до закону України “Про санкції”.Як зазначає нардеп, прийнятий за основу закон криміналізує порушення та обхід санкцій, насамперед фінансових і встановлює відповідальність як за умисне, так і за необережне порушення.”Покарання: штраф від 425 тис. до 2,04 млн грн або позбавлення волі на 2–10 років. Запроваджується вартісний поріг у 151,4 тис. грн для відмежування дрібних порушень. Обов’язкове додаткове покарання — заборона на професійну діяльність до 15 років, іноді — конфіскація майна”, – зазначив він у дописі.”Також передбачено відповідальність юридичних осіб (штраф, конфіскація, ліквідація). Суб’єкти правопорушення — не лише підсанкційні, але й треті особи”, – додав Железняк.

Мінфін і Світовий банк готують нову угоду про “Позику на підтримку політики розвитку “Основи зростання” обсягом щонайменше $1 млрд. З посиланням на пресслужбу міністерства. У понеділок, 2 червня, в Києві розпочалася місія Світового банку з питань економічної політики та бідності. Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку спільно з представниками Міністерства фінансів та уряду України працюють над узгодженням ключових параметрів нової угоди щодо “Позики на політику розвитку “Основи зростання” (Development Policy Operation, DPO). Угода передбачає залучення у 2025 році позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у сумі щонайменше 1 млрд доларів США.У перший день місії представники Мінфіну України: заступниця міністра фінансів Ольга Зикова, заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца – провели дискусії з командою Світового банку на чолі з провідною економісткою представництва Світового банку в Україні, керівницею програми Prosperity регіону Східної Європи Ю Мань Лі, а також старшим економістом Флоріаном Блумом.“Світовий банк є одним із ключових стратегічних партнерів України у просуванні системних реформ. Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки. Минулого року у межах цього механізму до держбюджету надійшло близько 3,5 млрд доларів США за трьома проєктними угодами. Це дозволило покрити пріоритетні видатки, підтримати фінансову стабільність та реалізувати важливі реформи, зокрема пов'язані з митною та податковою політикою, державними підприємствами, енергетичною сферою, банківським сектором, та розвитком приватного сектору”, – зазначила заступниця Міністра Ольга Зикова.DPO – це системний проєкт, спрямований на підтримку реформ в Україні. Передбачені проєктом кошти буде зараховано до загального фонду держбюджету за результатами виконаних умов. Ключові реформи стосуються зміцнення основ економічної політики, спрямованої на забезпечення сталого зростання. Так, зокрема, сторони обговорили реформаційні заходи в соціальній сфері, які буде включено до умов нового DPO.“Із 1 липня 2025 року в Україні стартує пілот із запровадження базової соціальної допомоги. Це новий вид підтримки, який об'єднає кілька наявних соціальних виплат в одну. Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Базовий розмір становитиме 4500 гривень. Отримувачі допомог самостійно прийматимуть рішення про перехід на отримання базової соціальної допомоги”, – зазначив під час зустрічі Роман Єрмоличев. Окрім того, він поінформував про погодження Мінфіном законопроєкту щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, реалізацію якого заплановано з наступного року:“Плануємо не тільки переглянути розміри виплат, а й підходи до підтримки батьків після народження дитини для покращення демографічної ситуації, підвищення рівня народжуваності в Україні, а також заохочення батьків до активної участі у розвитку економіки країни”.Очікується, що Україна отримає щонайменше 1 млрд доларів США за проєктом до кінця 2025 року. Сторони домовились продовжити необхідну роботу для реалізації програми DPO. Наступні кроки передбачають фіналізацію умов до кінця червня, виконання їх Україною до кінця жовтня та затвердження фінансування Радою директорів Світового банку у листопаді.

Китайські IT-компанії, які самостійно розробляють передові мікрочипи для виробництва на Тайвані, стануть найбільшими постраждалими від нових обмежень США на програмне забезпечення для проєктування електроніки. Про це пише газета Financial Times.Першою під удар потрапить Xiaomi, повідомляють джерела, знайомі з ситуацією. Минулого місяця США зобов’язали компанії, що займаються автоматизованим проєктуванням електроніки (EDA), припинити постачання своїх технологій до Китаю.У травні Xiaomi представила проривний мобільний процесор власної розробки, створений за передовим 3-нанометровим техпроцесом. Його виготовляє тайванська компанія TSMC з використанням ліцензій і програмних рішень американських EDA-компаній, що нині під забороною.Попри те, що спочатку ці чипи становитимуть лише невелику частку в загальному обсязі продажів, компанія планує поступово впровадити їх у всі флагманські смартфони й планшети.Схожий підхід застосовують й інші китайські гравці, зокрема Lenovo — найбільший у світі виробник комп’ютерів, а також Bitmain, яка спеціалізується на обладнанні для майнінгу біткоїнів. Вони також проєктують власні чипи, використовуючи американські EDA-інструменти та виробничі потужності TSMC.Деталі нових обмежень ще не оприлюднені повністю, однак малоймовірно, що чинні ліцензії буде відкликано. Замість цього китайські компанії можуть втратити доступ до майбутніх оновлень та технічної підтримки — критично важливої для продовження виробництва на сучасних лініях у Тайвані, які використовують американські технології.За чинними обмеженнями, TSMC заборонено виготовляти передові ШІ-чипи для китайських компаній, однак менш складні процесори — для смартфонів, планшетів тощо — поки що не підпадають під санкції.Китайські IT-гіганти, зокрема Alibaba і Baidu, також мають власні розробки мікрочипів, але наскільки їх зачепить нова заборона — наразі невідомо.Останнє рішення Бюро промисловості та безпеки США, що відповідає за експортний контроль, поширює санкції в чиповій галузі на програмне забезпечення для проєктування. Це черговий крок до стримування технологічного розвитку Китаю.Втім, деякі експерти вважають, що обмеження можуть бути запізнілими: китайські компанії, зокрема Empyrean Technology, вже створили альтернативну екосистему EDA-програм, яку все частіше використовують китайські чипмейкери.

Антимонопольний комітет (АМКУ) наприкінці травня порушив справу проти двох найбільших виробників курячих яєць в Україні – групи компаній “Авангард” та Ovostar Union. Про це заявила пресслужба відомства.АМКУ підозрює ці компанії в антиконкурентних узгоджених діях під час формування цін на курячі яйця.Комітет почав розслідування після того, як помітив значне зростання цін на яйця у жовтні 2024 року.У квітні АМКУ надав рекомендації десятьом найбільшим виробникам щодо недопущення порушень конкурентного законодавства, а вже через місяць після детального аналізу господарських показників розпочато офіційну справу.АМКУ підкреслює соціальну важливість цього питання, оскільки яйця є важливим продуктом для населення, а ці дві групи компаній мають значний вплив на ринок як найбільші виробники курячих яєць в Україні.Щорічно в Україні споживають 11,5-12 млрд шт. курячих яєць. Цей обсяг формують порівну – 50/50 – птахокомбінати та домашні господарства.Три провідні компанії, на яких разом припадає близько 60% промислового виробництва яєць – це група “Авангард” Олега Бахматюка (ТМ “Квочка”), Ovostar Union Боріса Бєлікова та Віталія Вересенка (ТМ “Ясенсвіт”) та Inter Edinstvo Богдана Єсіпова та Юрія Шевченка (ТМ “Це – Яйце!”).

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує виділити мільярди доларів на побудову ядерних реакторів та видобуток критичних корисних копалин. Про це повідомляє Bloomberg.Зазначається, що США планують використати “зелений банк” на суму 400 млрд доларів, який президент колись намагався закрити, для фінансування мільярдів доларів у кредитах на ядерні реактори, геотермальну енергетику та видобуток критично важливих корисних копалин. Про це йдеться у бюджетному запиті адміністрації президента Трампа на 2026-й фінансовий рік.Фінансування, передусім, буде спрямоване на підтримку будівництва малих ядерних реакторів, а також на неперевірені передові ядерні реактори, що мали складнощі з набуттям популярності.Загалом, Міністерство енергетики США хоче запропонувати більше ніж 67 млрд доларів у вигляді кредитних гарантій та іншого фінансування впродовж наступних двох фінансових років, і просить Конгрес затвердити близько 750 млн доларів для покриття витрат на надання деяких із цих кредитів.У бюджетному запиті адміністрації також пропонується відкликати близько 2,3 млрд доларів з програми кредитування транспортних засобів, яка у 2010 році надала кредит у 465 млн доларів компанії Tesla Inc., коли вона намагалася запустити у виробництво свій проривний седан Model S.Це скорочення, разом зі скасуванням програми кредитування в ухваленому Палатою представників законопроєкті про податки та витрати, фактично вб'є так звану “Програму прямих кредитів на виробництво автомобілів нових технологій”, зазначив Кеннеді Нікерсон, який раніше працював в Офісі кредитних програм, а зараз є співробітником інвестиційної дослідницької компанії Capstone LLC.Кредитна програма, яка зросла до 400 мільярдів доларів після грошових вливань за часів президента Джо Байдена, привернула увагу потужних опонентів, таких як консервативний Фонд “Спадщина”, який закликав до її ліквідації у своєму проєкті політики “Проєкт 2025”.Хоча президент Дональд Трамп якось запропонував ліквідувати програму Міністерства енергетики, стверджуючи під час свого першого терміну, що уряд не має права визначати переможців і переможених, пізніше його адміністрація намагалася використати банк для фінансування власних енергетичних пріоритетів.Міністр енергетики Кріс Райт, який проводить огляд програми, заявив, що не має наміру просувати мільярдні кредити, видані за часів адміністрації Байдена. За його словами, він уже вирішив скасувати деякі з цих кредитів, зокрема кредитну гарантію на 3 млрд доларів, видану компанії Sunnova Energy Intentional Inc. після того, як вона повідомила чиновникам про небажання надалі користуватися цими коштами.Однак Міністерство у бюджетних документах зазначає, що інтерес до кредитної програми “залишається високим” – у відомстві отримали понад 216 млрд доларів у вигляді запитів на фінансування.Нагадаємо, раніше президент Дональд Трамп анонсував укази для будівництва атомних електростанцій на всій території США.

Банки Волл-стріт, серед яких Morgan Stanley і JPMorgan Chase & Co., очікують суттєвого послаблення долара США через зниження процентних ставок, уповільнення економіки та політики мит та податків, яку проводить президент Дональд Трамп. Про це пише Bloomberg.Morgan Stanley прогнозує, що індекс долара впаде на 9% — до рівня 91 — до середини 2026 року. JPMorgan радить робити ставки на зміцнення єни, євро та австралійського долара. Goldman Sachs попереджає, що зміни у податковій політиці США щодо іноземних інвесторів можуть ще більше послабити довіру до американських активів.Долар уже просів на 0,5% проти валют країн “великої десятки” у понеділок, а індекс Bloomberg Dollar Spot наблизився до мінімуму з липня 2023 року.Експерти Morgan Stanley вважають, що валютний ринок увійшов у довготривалий спад долара та прогнозують: євро зросте до $1,25 (з нинішнього $1,14), фунт стерлінгів — до $1,45, єна — зміцниться зі 143 до 130 за долар.Також прогнозується падіння прибутковості 10-річних казначейських облігацій США до 4% до кінця 2025 року та подальше зниження у 2026 році на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 175 базисних пунктів.Інвестори уважно стежать за ринком праці США та податковими ініціативами Трампа, які можуть торкнутися іноземного капіталу. На думку Goldman Sachs, долар залишається переоціненим приблизно на 15%, що вказує на подальше його послаблення через зміну глобальних інвестиційних потоків.Президент Goldman Sachs Джон Волдрон заявив, що нещодавнє скорочення обсягів активів у доларах США інвесторами свідчить про їхнє повернення до більш нейтральних позицій щодо валюти, а не про масовий відплив капіталу. Зниження курсу долара очікується навіть без значного уповільнення економіки США, заявляв головний економіст Goldman Sachs Ян ХаціусУкраїна розглядає прив’язку гривні до євро замість долара.