День: 03.06.2025

За даними Інституту аграрної економіки, у 2024 році сільгосппідприємства мали на 22% менше тракторів, на 13,5% менше комбайнів, на 12% менше плугів, ніж у 2021-му. Загалом забезпеченість технікою скоротилася практично за всіма позиціями. Про це заявив член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.Паралельно відбувається згортання вітчизняного агромашинобудування: за останні 10–15 років виробництво тракторів в Україні зменшилось у 18 разів, плугів — у 11,1 разу, культиваторів — у 7,8 разу, сівалок — у 5,7 разу, а косарок — у 17 разів. Частка української техніки на внутрішньому ринку скоротилась з 52% у 2012 році до 20,5% у 2023-му.Попри скорочення імпорту, залежність від іноземної техніки залишається високою. У 2024 році аграрії закупили імпортних машин на $988,7 млн, з них — тракторів на $404 млн, зернозбиральних комбайнів на $159 млн.Захарчук підкреслив важливість державної програми компенсації вартості української техніки, яка після паузи в 2022–2023 роках була відновлена торік. Завдяки їй у 2024 році аграрії закупили майже 300 тракторів і близько 3 тис. одиниць посівної й ґрунтообробної техніки.Науковці Інституту вважають перспективним розвиток власного виробництва міні-техніки, здатної конкурувати з дешевими аналогами з Китаю, зокрема для потреб малих фермерів і домогосподарств.

Читати далі

Група власників ВВП-варантів, які контролюють понад 30% випуску, звинуватила Україну в ігноруванні спроб домовитись щодо платежу на 542 млн дол, який мав бути здійснений 2 червня. Про це йдеться в оприлюдненому документі Ad Hoc Group.”Спеціальна група розчарована рішенням України про невиконання червневого платежу без значущої взаємодії з власниками варантів”, — йдеться в офіційній заяві.За словами кредиторів, у квітні вони подали до уряду пропозицію, яка дозволила б уникнути дефолту за червневим платежем і водночас надати Україні тимчасове фінансове полегшення. Утім, Україна проігнорувала ініціативу.Учасники групи нагадали, що ще у 2022 році пішли назустріч Україні — погодились на реструктуризацію на вигідних для держави умовах. Зокрема, дали опціон на викуп варантів за номіналом до 2027 року, хоча сума потенційних виплат, за прогнозами МВФ, може перевищити 250% номіналу.Окрім того, вони зменшили червневий платіж на 157 млн доларів — з понад 700 млн до 542 млн дол.Після 2 червня на прострочену суму почали нараховуватись проценти — 7,75% річних. Попри це, група заявила про готовність шукати компроміс.

Читати далі

Верховна Рада ухвалила закон щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. “Укрпошта” та інші компанії з великою мережею можуть отримати обмежені банківські ліцензії. Про це повідомив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.За його даними, проєкт № 13018-д підтримали в другому читанні.Документ передбачає появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.Вони будуть обслуговувати громадян і дрібний бізнес у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях (на кшталт високогірних регіонів).Законопроєкт визначає процедуру отримання обмеженої банківської ліцензії. Для забезпечення фокуса на відповідні цільові групи клієнтів обмежується робота з великим і середнім бізнесом з оборотом понад 2 млн євро.Також є обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.Банк для “Укрпошти” і не тількиГолова “Укрпошти” Ігор Смілянський неодноразово заявляв про бажання компанії на додаток до поштових надавати ще і банківські послуги.Категорично проти цієї ідеї був регулятор – Національний банк України. Основними аргументами були такі: і без того велика частка держави в банківській системі (близько 55%), відсутність досвіду роботи на банківському ринку у неефективної “Укрпошти”, що не може задовольнити потреби громадян навіть у поштових послугах.Однак у 2024 році в Меморандумі з МВФ несподівано з'явився пункт про підготовку законодавчої пропозиції щодо спеціалізованої та обмеженої банківської ліцензії.У вересні 2024 року НБУ представив законопроєкт, який дозволить компаніям отримувати обмежену банківську ліцензію та дасть змогу вирішити питання доступу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до військових дій, та на звільнених територіях.Попри те, що в законопроєкті немає ані слова про “Укрпошту”, не є секретом, що він писався під “Укрпошту, щоб дати державному поштовому оператору законну можливість надавати банківські послуги.Водночас Верховна Рада України у грудні 2024 року відхилила законопроєкт щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні.Таким чином, зараз цей законопроєкт ухвалений з другої спроби.Не виключено, що обмежені банківські ліцензії захочуть отримати такі компанії як “Нова пошта” та “Розетка”, які мають великі мережі.Зокрема, група компаній “Нова пошта” активно просуває свої фінансові послуги, а NovaPay видає роздрібні кредити для населення під 80% річних.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп використовує свою “любов до тарифів”, щоб тиснути на відомі американські компанії, але насправді не має достатніх важелів впливу і сподівається, що вони “моргнуть” першими. Про це пише CNN.”Трамп заявив, що хотів би спрямувати тарифи на продукцію двох конкретних компаній – Apple і Mattel – у відповідь на коментарі їхніх керівників. Юристи кажуть, що він не має конституційних повноважень називати імена. Це має бути цілий клас продуктів, однаково спрямований проти всіх у промисловості”, – йдеться у публікації.CNN нагадує, як на початку цього року Трамп хвалив генерального директора Apple Тіма Кука, коли компанія оголосила про плани інвестувати 500 мільярдів доларів у США. Але коли пізніше Кук оголосив, що має намір перенести виробництво iPhone, призначених для американського ринку, з Китаю до Індії, він явно розлютив Трампа.Трамп пообіцяв що його тарифи змусять компанії перенести виробництво на американські заводи. Пізніше він уточнив, що тарифи будуть на всі імпортовані смартфони, включаючи смартфони конкурентів Apple, таких як корейська Samsung.Наразі смартфони звільнені від більшості тарифів Трампа на імпорт з Китаю. Але одним з інструментів, який його адміністрація може використати для боротьби з імпортом смартфонів, є розслідування за Розділом 232, пише CNN.Розділ 232 закону про торгівлю дає президенту повноваження накладати мита на імпорт у відповідь на загрози національній безпеці. І він є виправданням для введення мит на імпорт автомобілів, автозапчастин, сталі та алюмінію. Адміністрація вже заявила, що проводить розслідування щодо продукції з комп'ютерними чіпами. Встановити такі тарифи на смартфони можливо, але на це потрібен час, пише CNN.А от як довести, що лялька Барбі становить загрозу національній безпеці? Трамп погрожував компанії Mattel 100% митом на весь імпорт іграшок після того, як генеральний директор Mattel Інон Крейц заявив, що компанія буде змушена розглянути питання про підвищення цін на деякі іграшки через тарифи і що вона не перенесе виробництво іграшок до США, оскільки це буде дорожче, ніж сплата тарифів.”Ми накладемо 100% мита на його іграшки, і він не продасть жодної іграшки в Сполучених Штатах, а це їхній найбільший ринок”, – погрожував Трамп і не уточнив, чи розглядає він можливість запровадження 100% тарифів на всі іграшки, а не лише на іграшки Mattel.Трамп більше зацікавлений у тому, щоб змусити Mattel “моргнути”, погодившись на щось, що він зможе назвати перемогою. Наприклад, оголосити про плани щодо внутрішнього постачання принаймні частини своїх іграшок. Те ж саме стосується високих тарифів, які Трамп оголосив проти країн світу, говориться у статті.”Суть загрози полягає не в тому, щоб запровадити нові 25% тарифи на смартфони, які б підвищили витрати компаній і, зрештою, споживачів. Вона полягає в тому, щоб змусити компанії дати Трампу щось інше, чого він хоче. Наприклад, обіцянку майбутніх американських інвестицій або згоду не пов'язувати публічно зростання цін з тарифами”, – підкреслює CNN.

Читати далі

Україна домовляється про експорт до Європейського союзу яловичини та великої рогатої худоби, інкубаційних яєць та добових курчат, свинини та продуктів із неї. Про це заявила Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Згідно з повідомленням, під час 92-ї Генеральної сесії всесвітньої асамблеї делегатів Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин українська делегація під керівництвом голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука провела близько 20 зустрічей з міжнародними партнерами.При цьому в центрі уваги — відкриття нових можливостей для українського виробника, а саме нових ринків збуту для харчової продукції тваринного та рослинного походження.«За підсумками зустрічей з американськими колегами домовились про співпрацю з APHIS/FSIS та USDA щодо доступу української продукції на ринок США. А з представниками Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів — про старт акредитації України на експорт до ЄС таких позицій як яловичина та велика рогата худоба, інкубаційні яйця та добові курчата, свинина та продукти зі свинини», — йдеться в повідомленні.Також Україна отримає науковий звіт Європейської комісії щодо підходів до вакцинації проти африканської чуми свиней — за результатами вивчення буде надана інформація українському аграрному бізнесу.Як повідомлялось, до кінця 2025 року планується відкрити щонайменше 15 нових ринків для української агропродовольчої продукції.При цьому на сьогодні відкрито понад 350 ринків для експорту української агропродукції.

Читати далі

Валютні обмеження, встановлені Нацбанком, потрібно наближати до потреб бізнесу, і Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це повідомив голова комітету Данила Гетманцева.Така заява прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проекти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів. “Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від'ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – зауважив Гетманцев.Нагадаємо, раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення. Своєю чергою, голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.

Читати далі