В Україні через війну багато громадян мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо розмір боргу дуже великий, то навіть під час дії воєнного стану за це можуть забирати майно або накладати арешт на нерухомість.
Про особливості накладання санкцій на споживачів, які заборгували оплату за рахунками, розповів керуючий партнер юридичної компанії "Winner" Ігор Ясько для РБК-Україна.
Як пояснив експерт, воєнний стан не звільняє громадян від обов’язку сплачувати за надані комунальні послуги. Тому постачальники послуг можуть звертатись до суду для стягнення заборгованості зі споживачів-боржників.
"Під час воєнного стану стягнення боргів ЖКГ можливе, але судова практика свідчить про те, що частіше накладають арешт на банківські рахунки, нерухомість (не дозволяється користуватися коштами вище дозволеної суми і вчиняти правочини з власністю), але дуже рідко на квартири і авто звертається стягнення. Про це мова може йти, якщо суми заборгованості дуже великі", – повідомив Ігор Ясько.
У той же час варто враховувати, що заборгованість за житлово-комунальні послуги заборонено стягувати із громадян, які покинули окуповані росією території або регіони, де продовжуються активні бойові дії. Проте це стосується лише боргів, що накопичились за період після 24 лютого 2022 року.
У реєстр боржників можна потрапити із будь-якою, навіть невеликою, сумою боргу. За словами юриста, для цього компанія-постачальник комунальних послуг звертається до суду з позовом про стягнення боргу. Частіше за все суд ухвалює позитивне рішення, особливо якщо боржник не надає доказів на свою користь.
Отримавши виконавчий лист, позивач звертається до державного чи приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. Тоді виконавець вносить інформацію про боржника до реєстру на підставі виконавчого листа.
Джерело: 5692.com.ua