За розрахунками Національного банку України витрати держави на обслуговування емісійних ОВДП можуть перевищити 235 млрд грн у 2023-2025 роках. Ці облігації НБУ викупив у Мінфіну під час "друку гривні" у перші місяці широкомасштабного вторгнення Росії.
"Очікувана розрахункова сума процентних платежів у 2023 – 2025 роках за цими цінними паперами складе 235,4 млрд грн за умови дотримання обліковою ставкою НБУ прогнозної траєкторії" , – зазначають у регуляторі.
Від чого залежить виплата?
У регуляторі зазначають, що ці розрахунки є приблизними, оскільки сума купонних виплат залежить від розміру облікової ставки.
"Сума процентних платежів за військовими ОВДП, придбаними НБУ у Міністерства фінансів України протягом 2022 року, яку має отримати Національний банк за весь термін обігу цих ОВДП (25 років – ЕП), поки що не відома, оскільки залежить від середнього значення облікової ставки НБУ за кожний відповідний річний період" , – нагадують у регуляторі.
Згідно з ухвалою уряду про випуск військових облігацій для Нацбанку, розмір купона розраховується як середнє значення облікової ставки за останні 12 місяців до дати виплати такого купона. Розмір облікової ставки, починаючи з червня 2022 року, становить 25%.
Якщо облікова ставка змінюватиметься відповідно до попереднього прогнозу НБУ, то на обслуговування емісійних ОВДП уряду потрібно буде витратити 235,4 млрд грн в найближчі 3 роки.
Водночас, у самому Нацбанку не виключають, що можуть почати знижувати облікову ставку раніше, ніж очікувалося. Це може зменшити потенційні витрати уряду на обслуговування емісійних ОВДП.
Скільки вже одержав НБУ?
Нацбанк почав "друкувати" гривню на початку березня 2022 року, коли депутати внесли зміни до закону про НБУ, дозволивши йому купувати урядові облігації. Тоді, у березні, НБУ "надрукував" 20 млрд. грн. У квітні та травні минулого року обсяги емісії зросли до 50 млрд грн на місяць, а у червні досягли 110 млрд грн.
Купони за першими облігаціями, придбаними минулого року у Мінфіну, Нацбанк отримав у березні цього року. Розмір купона становив 2,2 млрд грн. За даними НБУ, перерахунок відбувся без затримок та відповідно до графіка обслуговування держборгу.
Графік ЕП До кінця цього року уряд повинен буде переказати Нацбанку ще 80,5 млрд грн купонних платежів за ОВДП, якщо облікова ставка залишатиметься на рівні 25% весь рік.
Що Нацбанк робить із отриманими відсотками?
Купонні платежі, які НБУ отримує за придбаними у Мінфіну ОВДП, є доходами регулятора та впливають на його прибуток.
Згідно із законом, НБУ зобов'язаний перерахувати свої доходи до бюджету. Щоправда, робить це регулятор лише за підсумками звітного року і лише після проходження аудиту своєї фінансової звітності. Тобто прибуток за 2023 рік НБУ перерахує до бюджету лише у 2024 році.
Це означає, що якщо НБУ залишатиметься прибутковим, то як мінімум частину отриманих від уряду відсотків за ОВДП він переведе назад до бюджету.
Проте, ймовірно, що сума, яку регулятор поверне Мінфіну, буде меншою від суми отриманих купонів. Адже крім доходів з ОВДП Нацбанк несе також витрати (наприклад, на виплату відсотків банкам за депозитними сертифікатами).
Які умови запозичень?
Умови військових облігацій, які НБУ купував у Міністерства фінансів минулого року, були такими: термін погашення – 25 років, ставка за обслуговування – плаваюча, залежить від облікової ставки НБУ, номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн.
Загалом урядова постанова дозволяла Мінфіну минулого року зайняти у Нацбанку 400 млрд грн шляхом продажу ОВДП. Протягом 2022 року НБУ профінансував державу на всю зазначену в ухвалі суму.
Нової постанови, яка визначала б умови запозичень коштів у Нацбанку в 2023 році, уряд не приймав. Однак законодавчо "друк гривні" для фінансування видатків бюджету досі не обмежений, тому теоретично уряд може знову звернутися до регулятора за допомогою у вигляді емісійної гривні, якщо виникне така потреба.
Чому НБУ почав "друкувати" гривню?
Торік депутати внесли зміни до закону про НБУ, дозволивши йому безпосередньо купувати урядові облігації. Таким чином, регулятор може безпосередньо кредитувати бюджет, фактично "друкуючи гривні" для потреб уряду.
Це рішення зумовила складна ситуація у державних фінансах: через широкомасштабне вторгнення Росії витрати держави істотно зросли, тоді як доходи від податків навпаки скоротилися.
Дефіцит, який виникав у бюджеті, необхідно було оперативно фінансувати, щоб держава могла продовжувати виконувати свої зобов'язання. При цьому міжнародну допомогу від партнерів Україні заборонено використовувати на фінансування війни, на яку витрачається більша частина державних ресурсів.
Чи триватиме друк гривні?
Уряд та Нацбанк домовилися більше не вдаватися до "друку" грошей у 2023 році, оскільки це несе значні ризики для стабільності
Уряд та Нацбанк домовилися більше не вдаватися до "друку" грошей у 2023 році, оскільки це несе значні ризики для стабільності гривні. Також зобов'язання припинити емісійне фінансування бюджету міститься у меморандумі між Україною та МВФ.
Напередодні глава НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор більше не вдаватиметься до "небезпечного друкування грошей".
