Бундесвер хоче отримати безпілотні бойові літаки, які зможуть супроводжувати пілотовані винищувачі, діяти в небезпечних зонах і посилити ударні можливості Люфтваффе вже до кінця десятиліття. У Німеччині розгортається конкуренція за одну з найважливіших нових оборонних програм – створення бойової дронової платформи для Люфтваффе. За контракт змагаються кілька промислових груп: Helsing просуває власний автономний літальний апарат CA-1 Europa, Airbus працює з американською Kratos над варіантом XQ-58A Valkyrie, а Rheinmetall уклав партнерство з Boeing Australia для пропозиції MQ-28 Ghost Bat.
Йдеться не про малі FPV-дрони чи баражуючі боєприпаси, а про клас Collaborative Combat Aircraft – реактивні безпілотні бойові літаки, які мають діяти поруч із пілотованими винищувачами. Такі системи можуть брати на себе розвідку, радіоелектронну боротьбу, ураження цілей і найбільш ризиковані місії, зменшуючи небезпеку для пілотів. Rheinmetall і Boeing Australia наприкінці березня оголосили про стратегічне партнерство, щоб запропонувати Бундесверу MQ-28 Ghost Bat.
Rheinmetall має виступити системним менеджером у Німеччині й відповідати за інтеграцію платформи в наявні та майбутні системи управління і озброєння Бундесверу. Компанії заявляють, що рішення має бути адаптоване під німецькі вимоги і готове для розгортання до 2029 року. Airbus робить ставку на інший американський базовий апарат – XQ-58A Valkyrie компанії Kratos.
За планом Airbus, німецька версія має отримати місійну систему європейської розробки й також бути готовою для Люфтваффе до 2029 року. Для Airbus це спосіб швидше закрити потребу Бундесверу, використовуючи вже наявну платформу, але з європейською інтеграцією ключових систем. Helsing пропонує інший підхід – CA-1 Europa як європейський автономний бойовий літальний апарат.
Компанія позиціонує його як систему у класі від трьох до п'яти тонн, яку розробляє разом із власною дочірньою компанією Grob Aircraft. У лютому Helsing і Hensoldt домовилися про партнерство: Hensoldt має надати сенсори, засоби самозахисту, оптику, радарні та електромагнітні технології для CA-1. Ключова дилема для Берліна – швидкість проти технологічного суверенітету.
Варіанти на базі американських платформ можуть швидше дати Бундесверу готову спроможність. Водночас проєкт Helsing робить ставку на європейську розробку, власну виробничу базу та меншу залежність від постачальників із США. Для Німеччини це вже не лише військова закупівля, а й рішення про те, хто контролюватиме наступне покоління європейської бойової авіації.
Програма стала особливо важливою після досвіду війни в Україні, де дрони різних класів радикально змінили поле бою. Для Європи головний висновок полягає в тому, що арміям потрібні не лише дорогі пілотовані літаки, а й масовіші, дешевші та швидко оновлювані безпілотні системи, здатні працювати в умовах ППО, радіоелектронної боротьби та високих втрат техніки. Для України ця конкуренція важлива з двох причин.
По-перше, вона показує, що європейська оборонна промисловість переходить від екстрених закупівель до довгострокового переозброєння з акцентом на автономні системи. По-друге, такі програми можуть створити технології, які згодом впливатимуть і на український оборонний сектор – від сенсорів і штучного інтелекту до взаємодії дронів із пілотованою авіацією. Рішення Берліна визначить не лише майбутнього постачальника для Люфтваффе, а й баланс сил на європейському ринку бойових дронів.
Якщо перевагу отримають Rheinmetall або Airbus, Німеччина піде шляхом швидкої адаптації американських платформ. Якщо шанс отримає Helsing, це стане ставкою на власну європейську бойову авіаційну технологію нового покоління. За матеріалами: Rheinmetall, Boeing, Airbus, Helsing, Hensoldt
