Мобілізація ув’язнених до складу Збройних Сил України створює значні ризики, серед яких самовільне залишення військової частини та можливість негативного впливу на морально-психологічний стан військового підрозділу. Такі переживання щодо впровадження нового закону висловив командир підрозділу ударних безпілотних літальних апаратів Ігор Луценко.
Ризики мобілізації ув'язнених
Одним із ключових аспектів, на який звертає увагу Луценко, є необхідність правильного підходу до організації мобілізації ув’язнених. Зокрема, аби уникнути випадків самовільного залишення військової частини зі зброєю та подальших проблем. Для цього необхідно використовувати різні методи селекції та оцінювання мотивації осіб, які відбираються для служби, а також уникати створення середовища, яке сприяє антисуспільній поведінці.
Люди звикли до того, що є проблеми з системою, що система їх репресує, – додав Луценко.
Фахівець зазначив, що ув’язнені можуть також чинити негативний вплив на дисципліну та мораль військового колективу. На його думку, цим особам мало що є втрачати, а тому вони можуть бути схильні до самовільного залишення військових частин і позицій, що може дискредитувати ідею мобілізації загалом.
Бо, в основному, звісно, буде мотивація просто «спетляти». Я впевнений. Ось вони йдуть на базовий курс загальновійськової підготовки, проходять його спокійненько, отримують там зброю і потім зі зброєю кудись перепливають, умовно, через Тису. Все. Отакий сценарій може бути, – переконаний він.
Згідно з новим законодавством, засуджені, які мають бути мобілізовані до армії, мають служити у спеціальних підрозділах Збройних Сил. Проте рішення про мобілізацію буде залежати не лише від характеру злочину та рішення ВЛК, але й від судового вироку щодо умовно-дострокового звільнення.
Джерело: 5692.com.ua