День: 27.05.2025

У січні-квітні підприємства переробної промисловості та оптової й роздрібної торгівлі забезпечили найбільшу частку надходжень до державного бюджету України. Кожна галузь по 17,2%. Про це йдеться у повідомленні голови Державної податкової служби Руслан Кравченко.Він зазначив, що серед лідерів також:- державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 11,8%;- фiнансова та страхова дiяльнiсть – 9,6%.За словами Кравченка, найбільше зростання сплати за січень-квітень порівняно з відповідним періодом 2024 року у таких галузях:- переробна промисловість – зростання на 43,4% (+34 млрд грн);- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – на 30,8% (+26,3 млрд гривень);- державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – на 30,4% (+17,8 млрд гривень);- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 43,5% (+12,5 млрд гривень).

Читати далі

Після завершення дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які запроваджували пільговий режим торгівлі для українських експортерів, з 6 червня 2025 року вступають у силу перехідні заходи, затверджені Європейською комісією 22 травня, які відкриють доступ до тарифних квот у рамках існуючої поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі України з ЄС (ПВЗВТ). Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.Речник Єврокомісії розповів, що перехідні заходи набудуть чинності 6 червня на зміну “торговельному безвізу” з Україною та повернуть українських експортерів до тарифних квот у рамках існуючої зони вільної торгівлі України з ЄС.”Наразі Комісія працює над переглядом поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ) з метою забезпечення довгострокової передбачуваності та стабільності для європейських та українських операторів, у тому числі в перспективі вступу України до ЄС”, – заявив Балаж Уйварі.За його словами, перехідні заходи діятимуть, поки Україна та ЄС не завершать переговори щодо внесення змін до теперішньої поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі України з ЄС, нова редакція якої міститиме довгострокові умови для українських експортерів у ЄС, включаючи елементи лібералізації торгівлі.”Щоб уникнути можливого сценарію “краю прірви” 5 червня, коли закінчується термін дії АТЗ, Комісія підготувала перехідні заходи, які діятимуть до завершення переговорів щодо перегляду ПВЗВТ. Ці заходи мають форму Імплементаційного акту, за який держави-члени проголосували 22 травня на засіданні Комітету з питань спільної організації сільськогосподарських ринків”, – розповів речник Єврокомісії.Вказаний акт, текст якого є в розпорядженні “Європейської правди”, відкриє доступ до тарифних квот на продукцію походженням з України в рамках чинної ПВЗВТ. “Обсяги квот, доступних до кінця 2025 року, становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, враховуючи, що вони будуть відкриті лише з 6 червня і, таким чином, будуть доступні лише протягом 7 місяців цього року”, – уточнив Уйварі.”Крім того, управління певними квотами, які зазвичай управляються за допомогою ліцензій, тимчасово перейде на полегшений режим управління (“перший прийшов – перший обслужений” – first cоme, first served), щоб гарантувати, що імпорт з України скористається перевагами преференційного торговельного режиму в рамках ПВЗВТ з першого дня припинення застосування АТЗ (6 червня)”, – додав він.Простими словами, українська продукція, експорт якої до ЄС до 2022 року вимагав ліцензування, тимчасово звільняється від необхідності отримання ліцензій.Квоти ж будуть розподілятися за принципом першості: вони вичерпуватимуться за мірою проведення зовнішньоекономічних операцій українськими експортерами.

Читати далі

Кабінет міністрів виділив для АТ “Укрзалізниця” 4,349 млрд грн на забезпечення безперебійних залізничних перевезень із зони бойових дій та інших соціально значущих перевезень. Про це заявив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.”Виділено на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства «Українська залізниця») 4 млрд 349 млн гривень на надання фінансової допомоги для забезпечення безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, зокрема здійснення перевезень з територій, на яких ведуться бойові дії, та інших соціально значущих перевезень”, – повідомив депутат.Як повідомлялося, упродовж 2024 року АТ “Укрзалізниця” евакуювала із зони бойових дій понад 30 тисяч людей, cеред яких були громадяни з інвалідністю, літні люди, пасажири з дітьми й тваринами, а також інші соціальні категорії.У 2025 році евакуація залізницею продовжується. Так, разом з місцевими адміністраціями організовуються рейси із Сумщини, Херсонщини, Запоріжжя та Павлограда, зокрема з найближчих населених пунктів Донеччини.

Читати далі

Темпи зростання прибутків промисловості Китаю покращилися навіть всупереч введеним раніше американським тарифам і постійному дефляційному тиску. Про це пише CNBC.Сукупний прибуток великих промислових компаній у квітні зріс на 3% порівняно з попереднім роком, прискорившись з 2,6% зростання в березні. За перші чотири місяці цього року промисловий прибуток зріс на 1,4% в річному обчисленні завдяки зростанню прибутку в секторах виробництва обладнання та високотехнологічного виробництва, інформує CNBC.Зростання прибутків великих промислових підприємств відбулося на тлі збільшення промислового виробництва в країні на 6,1% минулого місяця. Зростання роздрібних продажів, однак, сповільнилося до 5,1% порівняно з попереднім роком, що підкреслює збереження дисбалансу між попитом і пропозицією в економіці.”Минулого місяця президент США Дональд Трамп запровадив вражаючі 145% тарифи на імпорт з Китаю, що змусило Пекін вжити заходів у відповідь, що фактично означало взаємне торгове ембарго між двома найбільшими економіками світу. Це, однак, не дуже вплинуло на китайський експорт, який знайшов інші ринки збуту”, – зазначається у статті.Згодом Вашингтон і Пекін домовилися про зниження більшості цих мит під час зустрічі між адміністрацією Трампа і китайським керівництвом у Швейцарії. Американські тарифи на товари, що імпортуються з Китаю, знизилися до 51,1%, тоді як китайські збори на американський імпорт становлять 32,6%.Зростання прибутку в квітні було сильнішим, ніж очікувалося і значною мірою відбулося завдяки зусиллям Пекіна, спрямованим на підтримку приватного сектору, що компенсувало частину негативних наслідків від американських тарифів, запевняє видання. Зокрема, йдеться про заходи, спрямовані на зменшення заборгованості перед приватними підприємствами та забезпечення своєчасних виплат малому та середньому бізнесу.У той же час, деякі галузі зіткнулися з більш “різкими зустрічними вітрами”, визнають у КНР. Наприклад, автомобільна промисловість опинилася в умовах жорсткої “цінової конкуренції”. Швейна промисловість, ймовірно, зазнала переорієнтації попиту на інші ринки після запровадження нових тарифів.Прибутки гірничодобувної галузі впали на 26,8% у річному вимірі у січні-квітні, тоді як у переробній промисловості та комунальному секторі – електроенергетика, тепло-, газо- та водопостачання – вони зросли на 8,6% та 4,4%, відповідно.Прибутки державних промислових підприємств знизились на 4,4% у січні-квітні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Приватні підприємства та підприємства з іноземними інвестиціями збільшили прибутки на 4,3% та 2,5% відповідно.Прибутки у високотехнологічній промисловості з січня по квітень зросли на 9% порівняно з попереднім роком, з помітним покращенням у виробництві біофармацевтичної продукції та літакобудуванні.Прибутки автомобільної промисловості впали на 5,1% у річному вимірі за перші чотири місяці цього року, тоді як у текстильній, швейній та швейній промисловості спостерігалося падіння на 12,7%.

Читати далі

Ціни на природний газ на українському ринку 26 травня 2025 р. досягли 23 000 грн/тис. куб м (з ПДВ), як свідчать Котирування Natural Gas ExPro. Таким чином, ціни на газ в Україні зросли до найвищого рівня за більш ніж два роки, з лютого 2023 р.Так, згідно Котирувань ExPro, газ в Україні у понеділок 26 травня торгувався за цінами 22 800 – 23 200 грн/тис. куб м (з ПДВ) у залежності від ресурсу. При перерахунку вартість газу становить 19 000 – 19 333 грн/тис. куб м (без ПДВ) або $458-466/тис. куб м або €38,15-38,83/MWh.Причини зростання цінРіст цін на внутрішньому ринку пов’язаний з ринковими механізмами, передусім балансом попиту та пропозиції. У травні на ринку спостерігається суттєва перевага попиту над пропозицією, що штовхає ціни до росту.Кабмін з початку квітня зобов’язав «Укрнафту» продавати газ власного видобутку для «Нафтогазу» на умовах ПСО. Крім того, «Укрнафтобуріння», що перебуває в управлінні «Укрнафти», також припинило продаж газу на вільному ринку, що суттєво скоротило обсяги пропозиції.З іншої сторони, попит на газ зростає. Кінцеві споживачі купують більше газу, створюючи додаткові резерви на наступні місяці. Також на ринку залишається додатковий попит від державних компаній, передусім «Нафтогаз Трейдинг» та «Оператора ГТС України». Збільшений попит на фоні скороченої пропозиції сприяє зростанню цін на газ в Україні.Газ в Україні та ЄвропіЦіни на природний газ на українському ринку перевищують ціни на європейському, а різниця між цінами в останні дні досягає €2/MWh, що є найвищим значенням лютого 2024 р. Наявного спреду поки недостатньо для повноцінного відновлення комерційного імпорту природного газу до України, оскільки він не покриває всю маржу.Якщо різниця між українськими та європейськими цінами на природний газ продовжить збільшуватися, існує висока ймовірність відновлення імпорту газу до України приватними компаніями.

Читати далі

Кабінет міністрів переспрямував на потреби оборонних підрозділів Головного управління розвідки та Нацгвардії 195 млн грн залишку коштів із внесків на регулювання у сфері енергетики. Про це заявив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.”Спрямовано у 2025 році частину залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету від внесків на регулювання, які сплачуються субʼєктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг […], утвореного станом на 01.01.2025 та не використаного до 01.05.2025, у сумі 195 млн гривень за спеціальним фондом державного бюджету на здійснення заходів у сфері оборони”, – повідомив Мельничук.Зокрема, ГУР МО перенаправлено 95 млн грн, Міністерству внутрішніх справ для Національної гвардії – 100 млн грн.Своєю чергою Міністерство енергетики повідомило, що кошти переспрямовані на закупівлю бронетехніки та БПЛА.Як повідомлялося, на сферу безпеки й оборони витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету.

Читати далі

Російська влада готується позбавити іноземні компанії, що пішли з країни, права на зворотний викуп своїх активів, який вони передбачали, коли продавали бізнес. Відповідний законопроєкт уже погодив Мінфін, а Держдума може ухвалити його в червні, пишуть “Известия”. Згідно з документом, з яким ознайомилося видання, іноземцям дозволять викупити акції підприємств, що їм належали раніше, тільки якщо це схвалить уряд або новий власник. При цьому відмовити у поверненні активів можна буде, якщо закордонний акціонер родом із “недружньої” країни; якщо у договорі на зворотний викуп зазначена ціна нижче за ринок, а також у разі закінчення двох років з моменту укладення контракту. Однак при відмові закордонний бізнес має отримати компенсацію, розмір якої встановить уряд. Якщо колишні іноземні власники перед відходом не виконали своїх зобов'язань, то розмір виплати за опціоном скоротиться, а кінцеву суму встановить суд, випливає із законопроєкту. У ньому також наголошується, що уряд отримає право відмовити іноземним підприємцям у поверненні активів, якщо компанія належить до галузі, яка впливає на соціально-економічний стан країни. Критично значущий бізнес, пов'язаний із фінансовою стабільністю та обороною країни, можна буде повернути лише за погодженням з президентом. Закон набуде чинності з дня його опублікування. За підрахунками Асоціації юристів, з неможливістю повернути собі російські активи можуть зіткнутися щонайменше 18 іноземних корпорацій, які отримали опціон на зворотний викуп. Публічно про такий пункт у договорах, як правило, не повідомлялося, але відомо, що він був передбачений французькою Renault і американською McDonald's. Так, Renault розраховувала викупити свої активи протягом шести років, таку саму умову передбачили в McDonald's. Запропонований законопроєкт насамперед спрямований на розвиток російського бізнесу, який уже налагодив на колишніх іноземних підприємствах своє виробництво, каже керуючий партнер “Легес Бюро”, член Асоціації правників Марія Спірідонова. Водночас, з юридичної точки зору обмеження на зворотний викуп — це втручання у корпоративні права, зазначає юрист Євгенія Сабітова. За її словами, розпливчасті формулювання законопроєкту створять невизначеність на ринку та спровокують конфліктні ситуації.

Читати далі