День: 23.05.2025

Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до використання у ЗСУ ударний безпілотний авіаційний комплекс «Білий вовк». Як зазначає оборонне відомство, цей дрон спроможний доставляти до цілі бойовий заряд чималої ваги, який здатен вразити важку ворожу техніку, фортифікаційні об’єкти та інші захищені цілі. Комплекс розгортається протягом кількох хвилин. У комплекті комплексу, зокрема: БпЛА з цифровою комбінованою камерою, станція керування та контролю, комплект силових акумуляторів тощо.Раніше було кодифіковано лінійку українських оптоволоконних безпілотників Хижак REBOFF. Ці дрони вже ефективно застосовують бойові підрозділи Сил оборони України.

Читати далі

Хоча Єврокомісія затвердила перехідні заходи, які набудуть чинності з 6 червня, Україна та ЄС мають політичну волю домовитись про збалансовані умови торгівлі вже до кінця липня. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль під час серії зустрічей на високому рівні в Брюсселі. З посиланням на Мінагрополітики.Міністр пояснив, що Єврокомісія ухвалила перелік перехідних заходів, які набудуть чинності з 6 червня, однак це рішення є проміжним. За його словами, воно дозволяє уникнути найгіршого сценарію та зберегти доступ українського аграрного експорту до європейського ринку.Крім того, цим рішенням Єврокомісія дала Україні час і простір для того, щоб знайти стабільне довгострокове рішення в межах Угоди про асоціацію та Зони вільної торгівлі.Коваль зауважив, що діалог з європейськими партнерами був конструктивний: домовилися працювати швидко, цілеспрямовано й узгоджено.«Є політична воля з обох сторін знайти збалансоване рішення вже до кінця липня. Наша мета – уникнути невизначеності, дати нашим аграріям зрозумілі правила гри та забезпечити сталий доступ української продукції до ринку ЄС. Для України це не лише питання торгівлі – це питання економічної стійкості під час війни», – наголосив Коваль.Міністр подякував європейським колегам за чітку позицію, діалог та партнерство.Як повідомлялося, після завершення дії автономних торговельних заходів у торгівлі з Україною, термін дії яких вичерпується 6 червня, Єврокомісія застосовуватиме перехідний «виконавчий акт», що був погоджений на спеціальному міжурядовому комітеті.Цей акт діятиме протягом часу, що є необхідним для модифікації поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка була утворена між Україною і ЄС ще у 2016 році.

Читати далі

Експорт технологій безпеки і тих видів озброєння, якими Сили Оборони достатньою мірою забезпечені, сприятиме виживанню та розвитку як зброярської галузі, так і всієї країни.На цьому посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ, Валерій Залужний наголосив у зверненні до учасників форуму «Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі», організованого обʼєднанням приватних виробників озброєння Технологічні Сили України.Дипломат вважає, що Україна може використати експорт озброєння, поміж іншого, для входження у майбутні альянси й союзи, а також для отримання додаткових прибутків, завдяки чому ми матимемо більше грошей для розширення держзамовлення на зброю і техніку для Сил Оборони.«На експорт, мабуть, потрібно дивитися, перш за все, як на джерело ресурсів для виживання та можливого розвитку. По-друге, рекомендував би подивитися на експорт ще й як на можливе джерело інноваційності. І вже як посол, оцінюю експорт технологій безпеки як основну тактику входження України в майбутні альянси і союзи – передовсім, через інтеграцію нашого досвіду», – сказав Залужний.Він зауважив, що фінансово-економічні ресурси держави зараз дуже обмежені, наша залежність від допомоги міжнародних партнерів абсолютно очевидна. Водночас українські досягнення в галузі військових технологій беззаперечні. І цим варто скористатися. Отримані від експорту додаткові кошти та можливості безпекових союзів, які формуватимуться за нашої участі, допоможуть забезпечити воєнні потреби України та сприятимуть її соціально-економічному розвитку.«Ми не повинні дозволити противникові знищити наш воєнний потенціал раніше, ніж це зробимо ми з його потугою. По-друге, важливо створити системи захисту та відновлення, щоб мати можливість без зупинки розвиватися та економічно зростати навіть в умовах такої масштабної кризи», – переконаний Валерій Залужний.Як повідомлялося, хоча законодавчо експорт озброєнь та військової техніки з України не заборонений, під час війни діють негласні регуляторні обмеження постачань за кордон навіть тієї продукції військового та подвійного призначення, якою Сили оборони достатньою мірою забезпечені. До того ж через обмеженість замовлень від Міноборони, частина вітчизняних потужностей, які суттєво розвинулися за час повномасштабної російської агресії, простоюють. Альтернатива держзамовленню – експорт, що сприятиме розвитку галузі та принесе державі додатковий ресурс як для збільшення внутрішнього оборонного замовлення, так і для закупівель за кордоном тієї зброї, яка у нас не виробляється.

Читати далі

Фонд державного майна спрямував у квітні до держбюджету 322,94 млн грн, отриманих від приватизації. Такі дані щомісячного дайджесту за результатами роботи ФДМУ оприлюднив народний депутат із парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк.Згідно з оприлюдненими даними, у квітні 2025 року надходження до державного бюджету України від приватизації об’єктів державної власності склали 322,94 млн грн. Протягом квітня на приватизаційних торгах вдалося реалізувати 57 об'єктів.Крім того, у квітні 2025 року, на підставі застосування санкції, передбаченої відповідним законом, у дохід держави стягнуто 46 активів, уповноваженим органом управління яких визначено Фонд держмайна.Станом на 30 квітня переліки об'єктів малої приватизації налічують 1 378 об’єктів. З початку року їх доповнено 115 об'єктами, та виключено 86.

Читати далі

61% компаній, що потрапили до цьогорічного “Індексу Опендатабота” зареєстровані у Києві. Частка київських компаній зростає з кожним роком. Очолює рейтинг найбільших за оборотом київських компаній — “Д.Трейдінг” — 215,8 млрд грн. Найбільше київських компаній працюють у сфері телекомунікацій.”Індекс Опендатабота” — це щорічний рейтинг 210 найкращих компаній України, що формується з 2023 року. Частка київських компаній в Індексі зростає третій рік поспіль. Якщо у 2023 році таких було 124 (59% від загальної кількості компаній), то у 2025-му — вже 129, або 61,4%.У десятку найбільших київських компаній за доходами у 2025 році ввійшли вже знайомі гіганти. Лідирує “Д.Трейдінг” з річним доходом понад 215 млрд грн. Далі йдуть “Енергоатом” (207 млрд грн), “Нафтогаз України” (157 млрд грн) і “Газопостачальна компанія Нафтогаз трейдинг” (124 млрд грн). До списку також увійшли “Приватбанк”, “Укрнафта”, “Укрзалізниця”, “Укренерго”, “Укргазвидобування” та “Сільпо-Фуд”.Зазначимо, що склад топу не змінився з 2024 року, проте порівняно з 2023-м є перестановки: тоді в десятку входила компанія “Кернел-Трейд”, а “Укрзалізниця” ще не була серед лідерів, проте наразі посідає сьоме місце.Найбільше київських компаній, що потрапили до Індексу, працюють у сфері телекомунікацій, банківському секторі та у сфері азартних ігор — по 10 компаній на кожну галузь. Ще 9 київських компаній працюють у сфері телебачення, радіо та видавництві книг.Також до п’ятірки сфер вперше увійшла професійна, наукова та технічна діяльність (9 компаній), витіснивши транспортно-поштовий сегмент, який був серед лідерів у 2023 році.

Читати далі