День: 21.05.2025

За чотири місяці 2025 року Україна витратила на Збройні сили України (ЗСУ) із загального фонду держбюджету 449 млрд гривень.Про це говорить заява голови українського уряду Дениса Шмигаля під час засідання.За словами Шмигаля, за перші чотири місяці поточного року із загального фонду державного бюджету загалом було витрачено 1,2 трлн гривень на пріоритетні видатки, серед яких: 365 млрд гривень – на зарплати військовослужбовцям; майже 84 млрд грн – на закупівлю техніки, зброї, боєприпасів, харчів для Сил оборони. “Загалом на безпеку й оборону витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету”, – додав він. За словами прем'єр-міністра, фінансування Сил оборони є пріоритетом уряду від початку повномасштабної війни.Видатки на оборону Нещодавно Шмигаль заявив, що Україна може змінити державний бюджет через посилення видатків на війну, оскільки цьогоріч спостерігається скорочення допомоги від партнерів.В середині квітня голова Міністерства фінансів України Сергій Марченко стверджував, що військові видатки цього року виявилися вищими, ніж закладено до державного бюджету.Торік в Україні було підвищено податки для громадян України через збільшення витрат на оборону.

Читати далі

В Україні на 1 квітня 2025 року працювало 60 банків, у яких фізичні особи тримали 1 трлн 228 млрд гривень. З початку року сума зросла на 11,5 млрд гривень.За даними НБУ, найбільше грошей населення в державних ПриватБанку – 444,1 млрд гривень та Ощадбанку – 210,2 млрд гривеньНа третьому приватний Універсал Банк – 84,5 млрд гривень.Далі йдуть банк іноземної банківської групи Райффайзен Банк – 71,8 млрд гривень, приватний ПУМБ – 56,2 млрд гривень, банк іноземної банківської групи УкрСиббанк – 48,9 млрд гривень.Банківський секторНа початок квітня 2025 року в Україні працювало 60 банків. Облікова чисельність штатних працівників загалом становить 96,4 тисяч осіб. У ПриватБанку працюють 19,1 тисяч осіб.Державних банків усього сім. У I кварталі частка чистих активів держбанків залишалася на рівні 53,3%. Своєю чергою частка держбанків у коштах населення поступово знижується: на 0,4 в. п. за квартал до 62,9%.Станом на 1 квітня 2025 року в Україні налічувалося 4966 діючих структурних підрозділів банків. З початку року кількість скоротилася на 45. Найбільша кількість відділень в Ощадбанку – 1152. ПриватБанк перебуває на другому місці – 1105 відділень.Національний банк України в грудні ухвалив рішення підвищити облікову ставку на 0,5 п.п. до 13,5% річних, а в січні 2025 року – до 14,5%. У березні ставка зросла до 15,5%. У НБУ очікують, що це може призвести до підвищення депозитних ставок банків.

Читати далі

Компанія “Укрпалетсистем” бізнесмена Володимира Петренка, що володіє в Україні мережею АЗС UPG, розглядає можливість купівлі близько 400 заправок так званої групи “Приват” Ігоря Коломойського.Як наголошується в статті, в останні місяці куратор нафтового бізнесу “Привату” Михайло Кіперман вивчає варіанти продажу частини заправок, які досі залишились під контролем Коломойського з партнерами.За даними джерел видання, Кіперман розглядає можливість продажу від 400 до 420 заправок, ще близько 200 планує залишити у власності групи “Приват”.За цей час змінилося кілька концепцій: від продажу всієї мережі до передавання частини комплексів в оренду або спільне управління.Наразі основним претендентом на актив є компанія бізнесмена Володимира Петренка “Укрпалетсистем”, яка володіє мережею з 85 заправок під брендом UPG.”Ці 400-420 АЗС у перспективі може забрати Петренко, але він не готовий їх викупити одразу, а розглядає варіант оренди з опціоном на право викупу. Почати планують із 34 АЗС у Києві та області, бо в столичному регіоні розташовані найбільш ліквідні об’єкти, які дають понад 20% продажів. Хочуть протестувати, чи щось з цього вийде, а далі ухвалювати рішення”, – каже співрозмовник ЕП.”Усе планують орендувати поетапно. На перші 34 АЗС подали документи в АМКУ, але поки отримали відмову”, – додає він.Кіперман тривалий час перебуває за кордоном. В Україні він є фігурантом кількох кримінальних проваджень щодо розкрадання сотень мільйонів гривень “Укренерго” та “Укртатнафти”. На початку 2024 року НАБУ оголосило його в розшук.До великої війни “Укрпалетсистем” була великим імпортером білоруського бензину та дизпального з Мозирського та Новополоцького НПЗ. Через це злі язики приписували компанії зв’язки з білоруським олігархом Ніколаєм Воробйом та старшим сином диктатора Олександра Лукашенка Віктором.З огляду на великі обсяги імпорту та спеціальні умови контрактів фірму також називали “суперексклюзивним імпортером білоруського пального” та “преміум-спонсором режиму Лукашенка”. Компанія Петренка це заперечувала.

Читати далі

Кодифіковано та допущено до експлуатації у Збройних силах України кілька моделей спеціалізованих човнів українського виробництва, заявили в Головному управлінні забезпечення супроводу життєвого циклу озброєння та військової техніки.Так, зазначається, що човни можуть виконувати широкий спектр завдань в умовах як відкритого моря, так і гирл річок, великих озер тощо. Конструктивні особливості українських човнів дозволяють використовувати їх у важкодоступних місцях – плавнях, на кам’янистих, замулених водоймах.У Міноборони розповіли, що човни мають підвищену стійкість до помірного хвилювання водної поверхні, значну вантажопідйомність та невелику осадку.Залежно від завдань човни можуть оснащуватися носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою.Також зауважується, що ці човни вже пройшли випробування у реальних умовах.

Читати далі

Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію рішення №2/2024 Спільного комітету Регіональної конвенції про євросередземноморські преференційні правила походження. З посиланням на пресслужбу Верховної Ради.Документ дозволить Україні безперешкодно торгувати з країнами Європейського Союзу під час переходу на оновлені правила конвенції, які почали діяти з 1 січня 2025 року.Для бізнесу та експортерів це означає, що:до кінця 2025 року діятиме перехідний період: підприємці зможуть користуватись як старими, так і новими правилами визначення походження товарів;сертифікати, видані до початку 2025 або 2026 року (залежно від країни), залишаються чинними, якщо товари ще в дорозі або під митним контролем;сертифікати, видані за новими правилами, матимуть спеціальну позначку – “REVISED RULES”.країни-учасниці конвенції повинні обмінюватися інформацією про зміни у своїх правилах.Зазначається, що це рішення дозволить українським експортерам зберегти стабільність у торгівлі з європейськими партнерами та плавно адаптуватися до нових вимог.

Читати далі