День: 16.05.2025

Україна знову може змінити державний бюджет через збільшення видатків на війну. Цього року також спостерігається скорочення допомоги від партнерів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради, яку веде нардеп Олексій Гончаренко.”Щодо додаткових коштів… Якщо така потреба виникне, ми звернемося до парламенту з відповідною пропозицією з визначенням відповідних джерел наповнення державного бюджету”, – сказав він.Шмигаль нагадав, що минулого року у першому кварталі були значні затримки постачання зброї від партнерів, що призвело до вимушених витрат з бюджету, які не були враховані при плануванні.”Цього року ситуація, на жаль, повторюється. Починаючи з першого кварталу у нас відбулося скорочення допомоги від деяких партнерів. Ми були вимушені взяти на себе додаткові закупівлі зброї і боєприпасів для ЗСУ, що потягнуло додаткові витрати”, – сказав він.За його словами, на даний момент всі витрати покриті. “Якщо в другому півріччі нам потрібні будуть кошти… ми звернемося до парламенту і обґрунтуємо всі джерела”, – сказав Шмигаль.Зміни до бюджетуРаніше міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що військові видатки України цього року виявилися вищими, ніж закладено до державного бюджету.Марченко поки що не готовий сказати, коли будуть зміни до бюджету, адже ситуація залишається досить непередбачуваною й нестабільною, особливо коли йдеться про військові витрати.У Мінфіні вважають, що зможуть профінансувати військові витрати за рахунок перевиконання плану з мобілізації доходів, додав міністр, тому підвищувати податки не планують, сказав міністр.Минулого року Мінфін домігся підвищення податків для громадян України через збільшення витрат на оборону. Видатки на війну були збільшені восени 2024 року на 500 млрд гривень.

Закупівельна агенція Міноборони «Державний оператор тилу» оголосила закупівлі харчових продуктів для Збройних сил України на II півріччя 2025 року на суму 22,5 млрд грн. З посиланням на пресслужбу Міноборони.«Очікувана вартість продуктів – 22,5 млрд грн. Міноборони забезпечило виділення необхідного фінансового ресурсу для завчасного оголошення закупівель в системі Prozorro. Це дозволить організувати якісні послуги харчування у військах протягом другого півріччя цього року», – цитує пресслужба директора Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліба Канєвського.Як зазначається, закупівлі оголошені на постачання у всі регіони, окрім Києва та Київської області, де діє оновлена модель забезпечення. У нових договорах передбачено посилений контроль якості, зокрема обов’язкові лабораторні дослідження солодковершкового масла та твердих сирів, що стали “лідерами” за кількістю скарг від військовослужбовців. Тепер продукція цих категорій не зможе потрапити до ЗСУ без офіційного протоколу від акредитованої лабораторії. Це дасть змогу зменшити кількість випадків постачання фальсифікату у військові частини.Нові договори також містять додаткові санкції для постачальників за непогоджені заміни товарів без коригування заявки військовими частинами.В Міноборони наголосили, що ці зміни стали результатом системного аналізу результатів початку 2025 року, протягом якого ДОТ забезпечив стабільне виконання контрактів.Станом на тепер: відвантажено понад 160 млн кг продукції; доставлено понад 103 млн л питної води; здійснено близько 20 тис. рейсів автотранспорту; опрацьовано понад 30 тис. заявок від військових частин.

Кабінет міністрів розраховує домовитися з Європейською комісією про автономні торговельні правила для України до 5 червня. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді.”Станом на сьогодні уряд України знаходиться в перемовинах (з Європейською комісією, – ред.). До 5 червня ми розраховуємо домовитися про певний перехідний варіант безвізової торгівлі з ЄС до моменту завершення перемовин і внесення змін у статтю 29 (4) Угоди про асоціацію з Україною. Відповідно Міністерство економіки, Мінагрополітики, Міністерство закордонних справ і минулого, і цього, і наступного тижня будуть в перемовинах з Єврокомісією стосовно автономних торгових правил (АТМ) для України з Євросоюзом”, — сказав він.Шмигаль нагадав, що 5 червня — це планова дата для України, до котрої діє “торговельний безвіз”. Водночас прем'єр зазначив, що минулого року, коли запроваджувалися АТМ, уряд підписав з Єврокомісією домовленість щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію, де на весь час її дії закріплять торговельні преференції для України. Очільник уряду поінформував, що поки Єврокомісія не розпочала цю роботу, і Українська держава знаходиться в процесі перемовин щодо цього питання.Як повідомлялося, 6 червня 2024 року в ЄС набули чинності “автономні заходи торгівлі”, за якими на один рік призупинена дія всіх імпортних мит та квот для українського експорту на європейський ринок.

Президент США Дональд Трамп під час візиту до Об'єднаних Арабських Еміратів уклав угоди на суму 200 млрд доларів, серед яких, зокрема, угоди щодо штучного інтелекту. Про це пише Bloomberg.”Ці угоди значно збільшать інвестиції в Сполучені Штати і доступ США до ринку в Об'єднаних Арабських Еміратах”, – йдеться в заяві Білого дому, опублікованій у четвер.Зокрема, угоди та ініціативи з ОАЕ включають зобов'язання авіакомпанії Etihad Airways інвестувати 14,5 млрд доларів у 28 літаків Boeing 787 і 777X, оснащених двигунами GE Aerospace. Американські ExxonMobil Corp., Occidental Petroleum Corp. і EOG Resources Inc. планують співпрацювати з Національною нафтовою компанією Абу-Дабі для розширення видобутку нафти і природного газу на суму 60 млрд доларів. Також було укладено угоду щодо проєкту з будівництва заводу з виробництва алюмінію вартістю 4 млрд доларів, який Emirates Global Aluminum розвиватиме в Оклахомі. А компанія RTX Corp. співпрацюватиме з Emirates Global Aluminum і Радою Tawazun над проєктом з видобутку галію, щоб забезпечити США критично важливими мінеральними ресурсами.Крім того, в багатьох угодах, які Трамп уклав у регіоні, центральне місце посідає штучний інтелект, оскільки країни Перської затоки прагнуть отримати більший доступ до передових чипів, щоб стати центрами нових технологій і зміцнити свою економіку. У зв’язку з цим було домовлено, що компанія Qualcomm Inc. допоможе у створенні нового “глобального інженерного центру” в Абу-Дабі, зосередженому на штучному інтелекті та центрах обробки даних. Також планується, що компанія G42 побудує в ОАЕ новий кампус штучного інтелекту. Міністерство торгівлі США заявило, що кампус матиме 5 гігават потужності для центрів обробки даних ШІ, що забезпечить регіональну платформу для великих постачальників хмарних або обчислювальних послуг. Amazon Web Services Inc., e& – колишня телекомунікаційна компанія Etisalat – і Рада з кібербезпеки ОАЕ будуть співпрацювати над зміцненням публічних хмарних сервісів у країні.Досягнуті в четвер домовленості ґрунтуються на обіцянці ОАЕ інвестувати 1,4 трлн доларів в США впродовж 10 років, зокрема в інфраструктуру ШІ, напівпровідники, енергетику і виробництво, після зустрічі в березні між Трампом і радником з національної безпеки країни шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахайяном.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що завершення “економічного безвізу” з ЄС загрожує Україні втратою 3,5 млрд євро щорічно. Основні зміни стосуються скорочення безмитних квот на ключові товари, що вдарить по аграрному сектору.Деталі можливих нових обмеженьКвоти на кукурудзуРічний ліміт безмитного експорту може скоротитися з 11,2 млн тонн до 650 тис. тонн. Для порівняння: у 2024 році Україна експортувала до ЄС 14 млн тонн кукурудзи.Місячні квоти замість річних ускладнять планування поставок.ЦукорБезмитна квота може зменшитися з 262,6 тис. тонн (2024 рік) до 40,7 тис. тонн.У 2024 році Україна експортувала 750 тис. тонн цукру, з яких 40% припало на ЄС.Інші товариОбмеження також торкнуться меду, м’яса птиці та іншої аграрної продукції.Наслідки для УкраїниЕкспортні втратиЗа оцінками експертів, зменшення квот призведе до падіння експортних надходжень на 3,5 млрд євро щорічно. Це майже 14% від середньомісячного товарного експорту України (2,9 млрд євро).Складність для бізнесуЩомісячне введення квот ускладнить укладання довгострокових контрактів.Позиція України на європейському ринкуУ 2024 році Україна стала третьим постачальником сільгосппродукції до ЄС (13,1 млрд євро), обійшовши США (12,0 млрд євро) та Китай (10,0 млрд євро). Однак нові правила можуть знизити цю позицію.Гетманцев наголошує:”Компенсувати втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально. Це загрожує фінансовій стабільності галузі”.Чому це важливо?Аграрний сектор забезпечує близько 40% експортних надходжень України.ЄС — ключовий ринок: у 2023 році 50% українського експорту кукурудзи та 40% цукру спрямовано саме до Європи.