Китай може обійти РФ і дешевше побудувати АЕС для Казахстану

Росія може програти Китаю гонку за право збудувати першу атомну електростанцію (АЕС) у Казахстані. Китайська національна ядерна корпорація (CNNC) готова побудувати два енергоблоки АЕС загальною потужністю 2,4 ГВт за $5,47 млрд, а також поділитися технологіями та надати казахстанській стороні можливість повністю управляти ядерним паливним циклом. Ця пропозиція обговорювалася наприкінці травня на зустрічі глави національного управління з ядерної безпеки КНР Дон Баотона та представника агентства з атомної енергії Казахстану Алмасада Саткалієва, пише видання “Курсив”. За підсумками переговорів казахстанська сторона “висловила зацікавленість у вивченні китайського досвіду щодо забезпечення ядерної та водно-екологічної безпеки на всіх етапах реалізації проекту АЕС”. У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ), своєю чергою, заявили, що Казахстан готовий до співпраці з Китаєм щодо будівництва АЕС. До цього влада республіки склала шорт-лист потенційних підрядників для будівництва АЕС. До нього, крім CNNC, увійшли російський “Росатом”, південнокорейська KHNP (Korea Hydro & Nuclear Power) та французька EDF (Électricité de France). Зазначалося, що вибір між ними буде зроблено виходячи з «економічної доцільності, технологічної надійності та екологічної безпеки». У Міненерго Казахстану, вивчивши запропоновані варіанти, зазначали, що будівництво АЕС коштуватиме $10–15 млрд. При цьому наприкінці 2024 року перший віцепрем'єр республіки Роман Скляр заявив, що вартість може зрости у півтора раза через подорожчання матеріалів та послуг. Спочатку Казахстан збирався обрати партнера для будівництва АЕС до кінця 2022 року, а потім на початку 2023-го. Але питання необхідності зведення станції було винесено на референдум, який відбувся 6 жовтня 2024 року. “За” будівництво висловилися 71,12% казахстанців, що проголосували, а проти — 26,15%. Після цього президент республіки Касим-Жомарт Токаєв заявив, що Казахстан планує запустити першу АЕС до 2035 року. Передбачається, що її збудують у селищі Улькен Жамбилського району Алматинської області – на узбережжі озера Балхаш. При цьому республіка збирається запустити щонайменше три великі АЕС. Будівництво контролюватимуть МАГАТЕ та Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції (WANO). За оцінкою казахстанської влади, це допоможе дотримуватися високих стандартів безпеки та мінімізує ризики корупції. Казахстан займає друге місце у світі за запасами урану після Австралії (15% і 28% відповідно), а місцевий “Казатомпром” є найбільшим виробником урану у світі (43% світових поставок у 2022 році). При цьому в Казахстані вже працювала АЕС — з 1973 по 1999 рік на заході країни, у Шевченку (з 1991 року — Актау), на базі Магістауського атомного енергокомбінату діяла Шевченківська АЕС. Однак на реакторі цієї станції БН-350 потенційно можна було напрацьовувати плутоній-239. Через це було вирішено вивести його з експлуатації.

Читати далі

Випускникам медвузів одноразово платитимуть 200 000 грн за роботу у зонах бойових дій

Випускники медичних вишів зможуть отримати одноразову виплату 200 000 грн. Уряд ухвалив відповідне рішення. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.Як уточнив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, новий порядок надання фінансової допомоги вводиться випускникам медичних вишів, які закінчили інтернатуру за лікарською спеціальністю.Одноразову грошову допомогу розміром 200 000 гривень зможуть отримати ті випускники, які:закінчили інтернатуру у 2025 році чи пізніше;уклали договір про роботу щонайменше на три роки;працюватимуть у державних або комунальних закладах охорони здоров’я, що: розташовані у сільській місцевості або на територіях бойових дій чи тимчасово окупованих РФ (відповідно до переліку, затвердженого Мінрегіоном).Лікарська посада, на яку працевлаштовується випускник, має відповідати таким критеріям:Бути у державному або комунальному медзакладі, де на момент працевлаштування заповнено 75% або менше лікарських посад.Посада має бути вакантною та опублікованою на Єдиному державному порталі з пошуку роботи в медзакладах на дату подання документів випускником.

Читати далі

Цвинтар просто на набережній: що ховають біля зон відпочинку у Дніпрі

У Дніпрі — стихійні кладовища тварин. Незаконно, небезпечно, але для багатьох — єдиний варіант. На околицях Дніпра, в лісосмугах та зонах відпочинку, з’явилися десятки стихійних кладовищ домашніх тварин. Місцеві мешканці роками ховали улюбленців «по-тихому», однак сьогодні така практика не лише незаконна, а й загрожує екології. Водночас альтернатива — офіційна кремація — багатьом здається або недоступною, або надто дорогою. «Прах розвіяти краще, ніж ховати в лісі» — дніпрянка Єлизавета Єлизавета, яка з дитинства має собак, не приховує: раніше її родина ховала тварин у зелених зонах, але зараз жінка проти цього: «Ну…

Читати далі

Україна отримає від Японії майже $3 млрд за рахунок росактивів – Шмигаль

Кабінет міністрів ухвалив рішення про залучення майже 3 млрд доларів від Японії, забезпечених доходами від російських заморожених активів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 30 травня.”Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, — сказав він.Шмигаль додав, що Україна також уже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.”Після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікуємо на новий транш обсягом близько 500 млн доларів”, — поінформував він.Як повідомлялося, Міністерство оборони України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство оборони Великої Британії підписали проєктну домовленість щодо використання надприбутків від заморожених російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).

Читати далі

Пекін та Вашингтон пішли на ескалацію у сфері технологій – китайські ЗМІ

Економічна напруженість між США і Китаєм зростає під вагою тарифів і поширюється на сфери, де важче досягти консенсусу, а саме – на передові технології. Про це пише The South China Morning Post.Останні заходи Трампа з експортного контролю експерти розглядають як ескалацію після переговорів у Швейцарії, в той час як Пекін чіпляється за своє домінування над критично важливими корисними копалинами, говориться у публікації.Так, Вашингтон призупинив експорт до Китаю продуктів і технологій, пов'язаних з проектуванням напівпровідників і виробництвом реактивних двигунів. З’явилася інформація, що міністерство торгівлі США наказало американським фірмам, що займаються автоматизацією електронного проектування, в тому числі Cadence, Synopsys і Siemens EDA, припинити постачання своїх технологій до Китаю.Вашингтон призупинив дію деяких ліцензій, які дозволяли американським компаніям продавати китайському державному аерокосмічному виробнику Comac продукти і технології, які можуть бути використані для розробки літака C919.Цей крок був зроблений у відповідь на експортний контроль Китаю за критично важливими мінералами. І для американо-китайських відносин це становить загрозу бо підривають женевське перемир'я, яке призвело до тимчасової паузи в їхній тарифній війні, пише The South China Morning Post.Напруження між США і Китаєм переходять від тарифів до більш складних сфер економічних відносин, і розрив американсько-китайських технологічних секторів буде тривалим і дедалі складнішим, незалежно від стану тарифних переговорів, говориться у публікації. Заходи експортного контролю, запроваджені Трампом, є явною ескалацією після Женевських переговорів.У 2022 році адміністрація тодішнього президента Джо Байдена запровадила обмеження на експорт до Китаю деяких найсучасніших напівпровідників, деяких комп'ютерних систем і збірок, що містять ці чіпи, а також обладнання, яке використовується для виробництва цих пристроїв, хоча компанії продовжували постачати на ринок відповідну продукцію.У сфері реактивних двигунів Китай може шукати більш тісні зв'язки з партнерами в інших країнах. Це може бути Rolls-Royce, британська аерокосмічна компанія, яка є сильним гравцем у галузі двигунобудування і має налагоджений ланцюжок постачання авіоніки.Та США можуть чинити більший тиск на партнерів, в тому числі на Британію, Європейський Союз і країни Близького Сходу, щоб зупинити їхні ланцюги постачання або використання чутливої високотехнологічної продукції з Китаю. Це може призвести до більш фрагментованого і розділеного глобального ланцюга постачання технологій в майбутньому.Нові експортні обмеження США можуть також стимулювати прагнення Китаю сприяти внутрішньому заміщенню, оскільки в четвер акції провідних китайських компаній, що працюють у сфері електроніки, стрімко зросли, пише The South China Morning Post.Китай має важелі впливу на США у вигляді контролю за експортом рідкоземельних елементів, які є критично важливими для виробництва в технологічному та оборонному секторах. У спільній заяві зі США після переговорів у Женеві Пекін погодився призупинити або скасувати нетарифні контрзаходи, вжиті проти США з 2 квітня, які технічно включають ліцензійний контроль за експортом семи видів середніх і важких рідкоземельних металів, запроваджений Китаєм.Але Китай поки що не визначився, чи будуть ці обмеження скасовані. Пекін не поспішає демонтувати ліцензування, зберігає домінування в цій сфері, і це та сфера, де він може продовжувати тиснути на США. Процедури ліцензування для деяких компаній залишаються дуже складними і потенційно поширюються на похідні продукти – електроніку, яка використовує певні контрольовані критично важливі мінерали”, йдеться у статті.

Читати далі

Танкери з іранською нафтою на шляху до Китаю уникають відстеження – ЗМІ

Танкери, які беруть участь у ключовій схемі постачання іранської нафти до Китаю, почали зникати з цифрових систем відстеження — це реакція на загрозу американських санкцій, яка змушує учасників торгівлі змінювати тактику, аби зберегти потік нафти. Про це пише агентство Bloomberg.Останніми місяцями дедалі більше суден вимикають свої транспондери поблизу східного узбережжя Малайзії — регіону, який став важливим центром перевалки іранської нафти з одного судна на інше для подальшого транспортування до Китаю.Хоча така практика зникнення з радарів не нова, нині її дедалі частіше використовують саме біля Малайзії, аби уникнути уваги контролюючих органів. У Білому домі вважають, що торгівля іранською нафтою приносить прибутки, які йдуть на підтримку збройних формувань, пов’язаних з Іраном, зокрема ХАМАС, і намагаються зірвати ці потоки через санкції проти суден, портів та нафтопереробних підприємств.”Перевалки з судна на судно використовують, щоб приховати походження вантажу. Тепер транспондери вимикають на довший час, і відстежити походження нафти — тобто, що вона з Ірану — стало ще складніше”, — каже Муюй Сюй, старший аналітик із сирої нафти компанії Kpler у Сінгапурі.Один із прикладів — танкер Vani, який не перебуває під санкціями. Це велике судно, побудоване у 2004 році, здатне перевозити до 2 мільйонів барелів нафти. За даними Bloomberg, 15 травня порожній Vani подав сигнал про своє місцезнаходження біля східного узбережжя Малайзії, після чого зник з системи і з’явився знову п’ять днів по тому — вже з повним вантажем.Поки Vani не фігурував у цифрових системах, він 18 травня провів перевалку з судном Nora — танкером, який перебуває під санкціями США і транспортував іранську нафту з експортного терміналу на острові Харк, за даними Kpler і Vortexa. Тепер Vani прямує до китайського порту Ціндао, свідчать дані аналітичних компаній.Найбільшими покупцями іранської нафти є незалежні нафтопереробні заводи Китаю. Їх приваблює знижена ціна, адже це допомагає їм виживати в умовах дуже низької рентабельності.Офіційна статистика Китаю свідчить, що країна не імпортує нафту з Ірану з 2022 року, однак сторонні дані вказують на активні постачання.За підрахунками Kpler, у травні Китай імпортував з Ірану близько 1,46 млн барелів на день — менше, ніж у березні, коли було зафіксовано максимум за п’ять місяців. Потік почав знижуватись наприкінці минулого року, але згодом відновився.Серед інших схем, які підтримують торгівлю між Іраном і Китаєм, — використання так званих “зомбі-суден” — танкерів, які використовують документи списаних суден, щоб виглядати легітимними.

Читати далі

Кабмін утворив штаб з підготовки до опалювального сезону – Шмигаль

Одним із ключових викликів всередині країни є наступна зима. Штаб з підготовки буде оперативно розв’язувати проблемні питання. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.”Щоб гарантувати людям взимку світло і тепло, утворюємо штаб з підготовки до опалювального сезону. Його очолить віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба”, – сказав Шмигаль.За його словами, штаб координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, сприятиме створенню обласних та міських штабів, буде оперативно розв’язувати проблемні питання, здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ до зими.Шмигаль повідомив, що обсяги газу, закачаного в травні до газосховищ, на 40% перевищили обсяги за аналогічний період минулого року.Вже введено в експлуатацію 130 МВт потужності когенераційних установок та 250 МВт теплової потужності блоково-модульних котелень. Загалом у 2025 році плануємо підключити понад 900 МВт таких потужностей, розповів прем'єр.”Також маємо понад 1,1 млрд євро внесків у Фонді підтримки енергетики України. Це ресурс для закупівель енергетичного обладнання на відновлення та модернізацію енергетичної інфраструктури”, – сказав Шмигаль.

Читати далі

Школа під вибухами: випускники Дніпропетровщини попрощались з дитинством у новій реальності

Останній дзвоник під сиренами. На Дніпропетровщині завершили навчання понад 49 тисяч випускників. У п’ятницю, 30 травня, у 796 школах Дніпропетровської області пролунав останній дзвоник. Цьогоріч навчання завершили понад 49 тисяч дев’ятикласників і одинадцятикласників. Попри війну, повітряні тривоги, відключення світла та ночі в укриттях – діти вчилися, складали іспити й мріяли про майбутнє. Навчальний рік, який вони запам’ятають на все життя Цей рік став справжнім випробуванням не тільки для дітей, а й для батьків, педагогів та всієї освітньої системи. «Наші діти – неймовірні. Вони пройшли шлях, який не мав би стати…

Читати далі

Дніпро накрив токсичний смог: замість свіжого повітря — мікропил у легенях

Якість повітря у Дніпрі погіршилась. Рівень забруднення «нездоровий». У п’ятницю, 30 травня, у Дніпрі зафіксували суттєве погіршення якості повітря. Індекс забруднення повітря (AQI) досяг позначки 105, що класифікується як «нездоровий для чутливих груп». Це означає, що перебування на вулиці може становити ризик для здоров’я. Основна загроза — PM2.5 Найбільше забруднення нині спричинене дрібнодисперсними частинками PM2.5, рівень яких становить 28 мкг/м³, що відповідає значенню «погано» на шкалі якості повітря. Ці частинки мають діаметр менше ніж 2,5 мікрометра, можуть проникати глибоко в легені і навіть потрапляти в кровотік. «PM2.5 є найнебезпечнішими забруднювачами…

Читати далі

У РФ через падіння нафтових доходів урізали фінансування науки й промисловості – ЦПД

У Російській Федерації через падіння нафтових доходів і дефіцит бюджету значно скоротили фінансування сфер науки, промисловості та інновацій. Про це йдеться у заяві Центру протидії дезінформації при РНБО України.Як зазначили у ЦПД, Росії дедалі складніше покривати величезні витрати на війну, уряд змушений урізати фінансування важливих для розвитку країни програм — науки, промисловості та інновацій. Держдума РФ схвалила масштабне скорочення витрат на ці сфери через падіння нафтових доходів і дефіцит бюджету.”Мінус 97 млрд рублів (понад 1 млрд дол.) — на розвиток промисловості. Мінус 22 млрд (приблизно 240 млн дол.) — на науку. Програми з авіабудування, спрямовані на заміщення західних літаків, скорочуються на 20%. Менше грошей отримає і суднобудування, і енергетика. Під ніж ідуть держпрограми, на які Кремль покладав амбітні сподівання”, – поінформували у центрі.У ЦПД наголосили, що бюджетна криза в РФ випливає з наслідків війни. Через санкції і падіння цін на нафту суттєво просіли доходи. Російські урядовці за підсумками року готуються до рекордного дефіциту бюджету.”Замість інвестицій у науку, індустрію та технології — фінансування війни, репресій і пропаганди. Росія не просто скорочує бюджетні витрати, а свідомо знищує власні перспективи заради імперських мрій Путіна”, – зауважили у ЦПД.

Читати далі