Місяць: Травень 2025

Експорт технологій безпеки і тих видів озброєння, якими Сили Оборони достатньою мірою забезпечені, сприятиме виживанню та розвитку як зброярської галузі, так і всієї країни.На цьому посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ, Валерій Залужний наголосив у зверненні до учасників форуму «Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі», організованого обʼєднанням приватних виробників озброєння Технологічні Сили України.Дипломат вважає, що Україна може використати експорт озброєння, поміж іншого, для входження у майбутні альянси й союзи, а також для отримання додаткових прибутків, завдяки чому ми матимемо більше грошей для розширення держзамовлення на зброю і техніку для Сил Оборони.«На експорт, мабуть, потрібно дивитися, перш за все, як на джерело ресурсів для виживання та можливого розвитку. По-друге, рекомендував би подивитися на експорт ще й як на можливе джерело інноваційності. І вже як посол, оцінюю експорт технологій безпеки як основну тактику входження України в майбутні альянси і союзи – передовсім, через інтеграцію нашого досвіду», – сказав Залужний.Він зауважив, що фінансово-економічні ресурси держави зараз дуже обмежені, наша залежність від допомоги міжнародних партнерів абсолютно очевидна. Водночас українські досягнення в галузі військових технологій беззаперечні. І цим варто скористатися. Отримані від експорту додаткові кошти та можливості безпекових союзів, які формуватимуться за нашої участі, допоможуть забезпечити воєнні потреби України та сприятимуть її соціально-економічному розвитку.«Ми не повинні дозволити противникові знищити наш воєнний потенціал раніше, ніж це зробимо ми з його потугою. По-друге, важливо створити системи захисту та відновлення, щоб мати можливість без зупинки розвиватися та економічно зростати навіть в умовах такої масштабної кризи», – переконаний Валерій Залужний.Як повідомлялося, хоча законодавчо експорт озброєнь та військової техніки з України не заборонений, під час війни діють негласні регуляторні обмеження постачань за кордон навіть тієї продукції військового та подвійного призначення, якою Сили оборони достатньою мірою забезпечені. До того ж через обмеженість замовлень від Міноборони, частина вітчизняних потужностей, які суттєво розвинулися за час повномасштабної російської агресії, простоюють. Альтернатива держзамовленню – експорт, що сприятиме розвитку галузі та принесе державі додатковий ресурс як для збільшення внутрішнього оборонного замовлення, так і для закупівель за кордоном тієї зброї, яка у нас не виробляється.

Фонд державного майна спрямував у квітні до держбюджету 322,94 млн грн, отриманих від приватизації. Такі дані щомісячного дайджесту за результатами роботи ФДМУ оприлюднив народний депутат із парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк.Згідно з оприлюдненими даними, у квітні 2025 року надходження до державного бюджету України від приватизації об’єктів державної власності склали 322,94 млн грн. Протягом квітня на приватизаційних торгах вдалося реалізувати 57 об'єктів.Крім того, у квітні 2025 року, на підставі застосування санкції, передбаченої відповідним законом, у дохід держави стягнуто 46 активів, уповноваженим органом управління яких визначено Фонд держмайна.Станом на 30 квітня переліки об'єктів малої приватизації налічують 1 378 об’єктів. З початку року їх доповнено 115 об'єктами, та виключено 86.

61% компаній, що потрапили до цьогорічного “Індексу Опендатабота” зареєстровані у Києві. Частка київських компаній зростає з кожним роком. Очолює рейтинг найбільших за оборотом київських компаній — “Д.Трейдінг” — 215,8 млрд грн. Найбільше київських компаній працюють у сфері телекомунікацій.”Індекс Опендатабота” — це щорічний рейтинг 210 найкращих компаній України, що формується з 2023 року. Частка київських компаній в Індексі зростає третій рік поспіль. Якщо у 2023 році таких було 124 (59% від загальної кількості компаній), то у 2025-му — вже 129, або 61,4%.У десятку найбільших київських компаній за доходами у 2025 році ввійшли вже знайомі гіганти. Лідирує “Д.Трейдінг” з річним доходом понад 215 млрд грн. Далі йдуть “Енергоатом” (207 млрд грн), “Нафтогаз України” (157 млрд грн) і “Газопостачальна компанія Нафтогаз трейдинг” (124 млрд грн). До списку також увійшли “Приватбанк”, “Укрнафта”, “Укрзалізниця”, “Укренерго”, “Укргазвидобування” та “Сільпо-Фуд”.Зазначимо, що склад топу не змінився з 2024 року, проте порівняно з 2023-м є перестановки: тоді в десятку входила компанія “Кернел-Трейд”, а “Укрзалізниця” ще не була серед лідерів, проте наразі посідає сьоме місце.Найбільше київських компаній, що потрапили до Індексу, працюють у сфері телекомунікацій, банківському секторі та у сфері азартних ігор — по 10 компаній на кожну галузь. Ще 9 київських компаній працюють у сфері телебачення, радіо та видавництві книг.Також до п’ятірки сфер вперше увійшла професійна, наукова та технічна діяльність (9 компаній), витіснивши транспортно-поштовий сегмент, який був серед лідерів у 2023 році.

Міністр економіки та віцепрем'єр України Юлія Свириденко заявила, що угода зі США про корисні копалини “набуде практичної сили лише тоді, коли Сполучені Штати зроблять перший внесок. Про це пише британське видання The Times.За розрахунками урядовиці для втілення домовленостей Україні потрібні інвестиції від 5 до 10 мільярдів доларів, адже реалізація критично важливих проектів у сфері сировини є справою трудомісткою та дуже дорогою. Нові проекти вимагають проведення геологічних досліджень та техніко-економічного обґрунтування.The Times наводить дані, згідно яких Україна має величезні запаси корисних копалин, зокрема 19 мільйонів тонн графіту та третину усього європейського літію, а також великі родовища рідкісноземельних металів.Зазначається також, що Американсько-Український фонду відбудови, чиє створення передбачене угодою про копалини, зможе функціонувати лише за умови, що в Україна настане мир. Адже отримати прибуток він зможе лише за умови, якщо його об'єкти та персонал не будуть під загрозою російських ракет.The Times нагадує, що коли президент Зеленський вперше запропонував США доступ до українських корисних копалин, подаючи це як частину свого «плану перемоги», він очікував отримати від Вашингтона конкретні гарантії безпеки. Трамп відмовився їх надати.Раніше заступник міністра економіки Тарас Качка, котрий разом із пані Свириденко брав участь в перемовинах у Вашингтоні, порівняв цю зустріч з кадрами із фільмів про мафію.

Рада директорів “Газпрому” ухвалила рішення не виплачувати дивіденди від прибутку за 2024 рік. Про це пише російський “Коммерсант”.Реакція інвесторів на таке рішення була негативною. Котирування акцій “Газпрому” на торгах Московської біржі протягом п'яти хвилин втратили понад 2%, наближаючись до позначки 130 руб, мінімуму з 16 квітня.Як пише видання, рішення ради директорів корпорації було загалом очікуваним для учасників ринку. Навіть попри те, що, згідно зі звітністю за МСФЗ, “Газпром” у 2024 році одержав чистий прибуток у розмірі 1,32 трлн руб. (проти збитку в 0,58 трлн руб. у 2023 році), а також попри вимоги до держкомпаній виплачувати дивіденди в розмірі 50% чистого прибутку.Востаннє “Газпром” платив дивіденди за підсумками року у 2020 – на загальну суму 291 млрд рублів.У 2022 році рада директорів компанії запропонувала виплатити дивіденди за 2021 рік, проте на річних зборах акціонери (контрольний пакет знаходиться у держави) не підтримали цю пропозицію.Втім, у 2022 році компанія все ж виплатила дивіденди за перше півріччя, сума становила понад 1,2 трлн рублів завдяки рекордно високим цінам на газ після початку вторгнення РФ в Україну.Держава РФ контролює понад 50% акцій “Газпрому” безпосередньо (38,37%) і через держкомпанії АТ “Роснефтегаз” (10,97%) і “Росгазифікація” (0,89%).