Місяць: Травень 2025

За підсумком квітня поточного року державний та гарантований державою борг України збільшився на 5% і досяг 180 млрд дол. При цьому за січень – квітень цього року державний борг виріс на 8,4% (+13,9 млрд дол.). Майже все зростання держборгу становить збільшення заборгованості перед ЄС на суму 13,1 млрд дол. Про це заявив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Депутат назвав причини для росту держборгу: зміцненням курсу євро проти долара більш ніж на 10% з початку року, що призвело до переоцінки доларового еквіваленту боргу виданого у євро;залученням фінансування у межах ініціативи G7ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), що рахуються як умовні боргові зобов’язання. Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС (Про механізм кредитного співробітництва із ЄС, ULCM), вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку Росії.залученням макрофінансової допомоги від ЄС (на суму 3,3 млрд дол.) у рамках інструменту UkraineFacility – це пільгова довгострокова позика, відсотки за якою погашаються ЄС.Він також зазначив, що через гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП прямий внутрішній держборг скорочувався – у гривні на 1,8% (-33,4 млрд грн)Наразі структура держборгу має вигляд:74,5% – зовнішній борг, 25,5% – внутрішній;76,4% – борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 23,6% – борг у гривні;67,7% – борг із фіксованою ставкою, 32,3% – борг зі змінною ставкою.Нагадаємо, що американське агентство Fitch вдруге поспіль підтвердило рейтинг України на рівні Restricted Default (обмежений дефолт) для боргів у іноземній валюті. Рейтинг у національній валюті – “CCC+”, що означає дуже високий ризик.

В Україні починаючи з 1 липня змінюється стандарт напруги – замість 220 буде 230 вольт. Однак це ніяк не позначиться на споживачах, навіть у платіжках за світло суми не зміняться. Про це заявили у пресслужбі ДТЕК.Там пояснили, що споживачі платять за спожиту електроенергію. Напруга – це просто тиск в системі, а не кількість електрики.”Ваші рахунки не зміняться. Ви платите за спожиту електроенергію, тобто кіловат-години. Напруга – це просто тиск в системі, а не кількість електрики. Жодних нових цифр у квитанціях через це не буде”, – зазначили там.Перехід на новий стандарт – не позначиться на техніці. Сучасні прилади виробляються за стандартами ЄС, де 230 вольтів норма вже багато років. Найважливіше не сама цифра, а стабільність напруги в мережі.”Над цим енергетики працюють щодня, попри всі виклики. Тож усе під контролем. Новий стандарт напруги це ще один крок до енергетичної євроінтеграції”, – наголошували в ДТЕК.Нагадаємо, що в Україні відбулося суттєве зростання цін на комунальні послуги впродовж останнього року. Так, з квітня 2024 року середнє підвищення тарифів склало 20,1%. Хоча не всі види послуг зростали.

Уряд британського прем'єра Кіра Стармера хоче обмежити міграцію, але бізнес попереджає про ризик загострення проблеми дефіциту кадрів. Про це повідомляє Bloomberg.Британський уряд має намір підготувати 120 тисяч будівельників, інженерів та працівників сфери догляду, намагаючись скоротити міграцію без загострення дефіциту кваліфікованої робочої сили.Уряд Кіра Стармера під керівництвом лейбористів запланував виділення 3 млрд фунтів стерлінгів (понад 4,1 млрд доларів США) на створення 30 тисяч нових місць для проходження учнівства до завершення поточного скликання парламенту.Крім того, планується збільшення на 32% імміграційного збору за навички (Immigration Skills Charge), який сплачують роботодавці, що наймають кваліфікованих іноземців. Очікується, що це дозволить профінансувати ще 45 тисяч навчальних місць у галузях, які найбільше залежать від мігрантів, зокрема в будівництві та соціальному догляді. Уряд також підтримує програми навчання для дорослих.”Ми серйозно ставимося до своєї відповідальності – забезпечити більше шляхів до працевлаштування”, – заявила міністр освіти Великої Британії Бріджит Філліпсон.Кінцева мета – економічне зростанняЯк пише Bloomberg, прем'єр Кір Стармер опинився між необхідністю посилення трудових ресурсів для виконання обіцянок економічного зростання у країні й тиском з боку антимігрантської політичної сили “Реформа” на чолі з Найджелом Фараджем. Нещодавно Лейбористи оголосили про намір посилити вимоги до знання англійської мови для іноземців, а також ускладнити процедури тривалого перебування мігрантів у країні.Згідно з аналітичним звітом Boston Consulting Group, ланцюги постачання у Великій Британії можуть не витримати навантаження від інвестицій обсягом 900 млрд фунтів (понад 1,2 трлн доларів), які планується спрямувати на розвиток державної та приватної інфраструктури до 2029 року. У звіті рекомендується розширити перелік дефіцитних професій, що дозволить спростити залучення іноземної робочої сили, а також переглянути вимоги щодо знання англійської мови для основних типів віз.Пріоритетне місце в економічному плані уряду займає масштабна програма будівництва, зокрема обіцянка звести 1,5 мільйона нових будинків. Утім, галузь наразі страждає від гострої нестачі кадрів через старіння національного трудового ресурсу та зменшення притоку іноземних працівників після Brexit (виходу зі складу ЄС у 2016 році).Представники бізнесу застерігають, що існуючий дефіцит кваліфікованих працівників є надто масштабним, аби його можна було оперативно компенсувати лише за рахунок навчальних програм. Оскільки підготовка фахівців, зокрема у будівництві, може зайняти роки, це створює ризики інфляційного тиску і затримок в реалізації проектів у короткостроковій перспективі.Політика Великої Британії щодо мігрантівНа початку травня Bloomberg повідомляло про намір Лондона посилити режим в'їзду мігрантів до країни, щоб схилити бізнес наймати власних працівників. Відповідні заходи зафіксовані у т.зв. “Білій книзі з питань імміграції”.Раніше уряд Стармера пообіцяв поступово спрощувати в'їзд у країну для українців. Заходи передбачені угодою про 100-річне партнерство між країнами.Восени минулого року Лондон продовжив перебування в країні українців, зберігши усі права і доступ до роботи, медицини та освіти.

Німеччина планує відправити Україні більш старі версії зенітних ракет для системи протиповітряної оборони Patriot, які мають обмежену здатність перехоплювати балістичні цілі. Про це пише The Washington Post з посиланням на європейського дипломата, який побажав залишитися анонімним.За інформацією джерела, йдеться про ракети PAC-2, які поступаються новішій модифікації PAC-3 саме в здатності вражати балістичні ракети. Поставки мають стати частиною нового пакету військової допомоги Україні, про який раніше оголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.Окрім ракет до Patriot, Берлін планує передати чотири зенітні системи IRIS-T, що ефективно знищують крилаті ракети, проте не призначені для боротьби з балістичними цілями.Як зазначає видання, серед країн Європи наразі немає перевірених у бойових умовах альтернатив Patriot у боротьбі з балістичними ракетами. Єдина система, яка потенційно здатна їх перехоплювати, – французько-італійський комплекс SAMP/T із ракетами Aster. Однак, за словами дипломата, ця здатність поки що не підтверджена на практиці.Тим часом, за даними французької газети Le Monde, в України закінчилися ракети для двох своїх батарей SAMP/T, і вже півтора року ЗСУ не отримували жодної ракети для системи ближньої дії Crotale.

Європейська комісія та найвпливовіші держави-члени ЄС наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту до $45 в рамках посилення санкцій проти РФ, але поки вони не мають достатньої підтримки своєї ідеї. Про це інформує Financial Times.Брюссель прагне вжити суттєвіших заходів проти Росії, зокрема, знизити цінову межу на експорт сирої нафти з $60 до $45 за барель, згідно з інформацією осіб, обізнаних з попередніми обговореннями 18-го пакету санкцій ЄС.Однак, ця ідея ще не переконала всі 27 держав-членів ЄС та їхніх партнерів з G7. На зустрічі міністрів фінансів G7 минулого тижня Канада запропонувала включити до спільної заяви чітке формулювання про посилення обмеження ціни на нафту. Цю пропозицію підтримав ЄС і члени G7 Франція, Німеччина та Італія, а також Велика Британія. Але вона не була включена на прохання міністра фінансів США Скотта Беллента, за словами трьох посадовців, ознайомлених з перебігом зустрічі. У остаточній заяві було вирішено включити формулювання, яке зобов'язує країни G7 “продовжувати вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального посилення тиску, такі як подальше посилення санкцій”, у разі, якщо не буде досягнуто угоду про припинення вогню. Окремо, країни ЄС, які раніше не хотіли підтримувати ідею обмеження цін на нафту, такі як Угорщина та Греція, все ще оцінюють цю пропозицію, заявили посадовці.Між тим, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що цінову стелю на російську нафту варто знизити до $40 за барель.А Україна закликала Європейський Союз знизити максимальну ціну на російську нафту до $30 за барель.