Місяць: Травень 2025

Кабінет міністрів переспрямував на потреби оборонних підрозділів Головного управління розвідки та Нацгвардії 195 млн грн залишку коштів із внесків на регулювання у сфері енергетики. Про це заявив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.”Спрямовано у 2025 році частину залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету від внесків на регулювання, які сплачуються субʼєктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг […], утвореного станом на 01.01.2025 та не використаного до 01.05.2025, у сумі 195 млн гривень за спеціальним фондом державного бюджету на здійснення заходів у сфері оборони”, – повідомив Мельничук.Зокрема, ГУР МО перенаправлено 95 млн грн, Міністерству внутрішніх справ для Національної гвардії – 100 млн грн.Своєю чергою Міністерство енергетики повідомило, що кошти переспрямовані на закупівлю бронетехніки та БПЛА.Як повідомлялося, на сферу безпеки й оборони витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету.

Читати далі

Російська влада готується позбавити іноземні компанії, що пішли з країни, права на зворотний викуп своїх активів, який вони передбачали, коли продавали бізнес. Відповідний законопроєкт уже погодив Мінфін, а Держдума може ухвалити його в червні, пишуть “Известия”. Згідно з документом, з яким ознайомилося видання, іноземцям дозволять викупити акції підприємств, що їм належали раніше, тільки якщо це схвалить уряд або новий власник. При цьому відмовити у поверненні активів можна буде, якщо закордонний акціонер родом із “недружньої” країни; якщо у договорі на зворотний викуп зазначена ціна нижче за ринок, а також у разі закінчення двох років з моменту укладення контракту. Однак при відмові закордонний бізнес має отримати компенсацію, розмір якої встановить уряд. Якщо колишні іноземні власники перед відходом не виконали своїх зобов'язань, то розмір виплати за опціоном скоротиться, а кінцеву суму встановить суд, випливає із законопроєкту. У ньому також наголошується, що уряд отримає право відмовити іноземним підприємцям у поверненні активів, якщо компанія належить до галузі, яка впливає на соціально-економічний стан країни. Критично значущий бізнес, пов'язаний із фінансовою стабільністю та обороною країни, можна буде повернути лише за погодженням з президентом. Закон набуде чинності з дня його опублікування. За підрахунками Асоціації юристів, з неможливістю повернути собі російські активи можуть зіткнутися щонайменше 18 іноземних корпорацій, які отримали опціон на зворотний викуп. Публічно про такий пункт у договорах, як правило, не повідомлялося, але відомо, що він був передбачений французькою Renault і американською McDonald's. Так, Renault розраховувала викупити свої активи протягом шести років, таку саму умову передбачили в McDonald's. Запропонований законопроєкт насамперед спрямований на розвиток російського бізнесу, який уже налагодив на колишніх іноземних підприємствах своє виробництво, каже керуючий партнер “Легес Бюро”, член Асоціації правників Марія Спірідонова. Водночас, з юридичної точки зору обмеження на зворотний викуп — це втручання у корпоративні права, зазначає юрист Євгенія Сабітова. За її словами, розпливчасті формулювання законопроєкту створять невизначеність на ринку та спровокують конфліктні ситуації.

Читати далі

Ціни на вторинному ринку нерухомості України продовжують рости, у деяких містах вони підскочили більш як на 10% за пів року. Рекордсменом знову став Ужгород – тут однокімнатні квартири подорожчали на 19% у валюті. Про це свідчать дані ЛУН.Де найбільше підскочили ціни на нерухомістьЗа останні пів року однокімнатні квартири подорожчали у переважній більшості міст. Ціни не змінились лише у Львові, Луцьку, Запоріжжі та Кропивницькому, а в Миколаєві впали на 5%.Найбільше вартість однокімнатних квартир зросла в Ужгороді, який й так із початку повномасштабного вторгнення стабільно входить у трійку найдорожчих міст України (разом із Львовом та Києвом). Таке житло подорожчало на 19% і тепер його продають за 64 100 доларів. Дво- і трикімнатні квартири подорожчали на 5%, зараз вони коштують 87 500 і 110 000 доларів, відповідно.На 15% зросли ціни на однокімнатні квартири у Сумах, тепер їх продають за 23 тисячі доларів, двокімнатні – 30 500 доларів, що на 2% дорожче, ніж пів року тому. Вартість трикімнатних – не змінилась – 36 000 доларів.В Одесі ціни на нерухомість підскочили на 13% на одно- та двокімнатні квартири, тепер вони коштують 42 800 та 62 000 доларів, відповідно. Трикімнатні квартири подорожчали на 11% до 83 200 доларів.Ціни на вторинному ринку України (скриншот ЛУН)Однокімнатні квартири у Дніпрі теж зросли на 13%, зараз їх продають за 35 тисяч доларів, двокімнатні додали у ціні 5% – 45 тисяч доларів, трикімнатні подорожчали на 3% до 61 тисячі доларів.У Чернівцях вартість одно- і двокімнатних квартир зросла на 12%. Зараз середня ціна на них становить 52 900 доларів та 71 500 доларів, відповідно. Трикімнатні подорожчали на 8%, їх тепер продають за 92 тисячі доларів.У решті міст вартість нерухомості зросла на 1-11%. Додамо, що в аналізі цін не враховували Херсон та окуповані території.

Читати далі

Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКУ) продовжила чинні граничні ціни на ринку “на добу вперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку ще на пів року. Регулятор ухвалив рішення на засіданні 27 травня. Постанова набирає чинності 31 травня. Під час засідання голова комісії Юрій Власенко ініціював запуск процедури перегляду граничних цін. “У мене є пропозиція […] з метою оперативного реагування на ситуацію, яка у нас відбувається в країні, пов'язана з війною, і при моніторингу цін розпочати процедуру перегляду прайс-кепів найближчим часом”, – сказав він під час засідання. У жовтні 2024 року НКРЕКУ вже розпочинала регуляторну процедуру перегляду граничних цін на ринку електроенергії, але тоді вона нічим не закінчилася. У грудні регулятор знову відкрив можливість швидко змінити прайс-кепи, але за пів року нею так і не скористалися. Необхідність перегляду граничних цін аргументується створенням умов комерційного імпорту електричної енергії з Європи. Перегляд прайс-кепів не вплине на фіксований рівень цін на електроенергію для населення, але може призвести до подорожчання бізнесу. Попереднє підвищення цінових обмежень на ринку електроенергії відбулося з 1 червня 2024 року. Рішення регулятора було припинено нічні відключення електроенергії. Згідно з ним у вечірні години пік прайс-кепи підвищилися на 20%, вночі в окремий годинник – більш ніж удвічі. Підвищення прайс-кепів призвело до рекордного прискорення промислової інфляції – до 30-річного максимуму 14% у місячному вираженні.

Читати далі

Національна комісія з регулювання енергетики у вівторок, 27 травня, схвалила участь України у міжнародному газовому проєкті, що дозволить імпортувати до 3 мільйонів кубометрів газу на добу (або близько 1 мільярда кубометрів на рік) через Трансбалканський коридор із Греції до України. Про це йдеться на сайтах НКРЕКУ та Міненерго.Для України це важливо тим, що розширює можливості диверсифікації джерел постачання в умовах, коли потрібно активно імпортувати газ для проходження наступної зими.ОГТСУУчасниками проєкту стануть оператори газотранспортних систем п'яти країн: України (Оператор ГТС), Молдови (VestMoldTransgaz), Румунії (Transgaz), Болгарії (Булгартрансгаз) та Греції (DESFA).Він дозволить проводити єдиний спільний аукціон для розподілу потужностей на всьому маршруті замість окремих аукціонів у кожній країні, що робить його економічно більш привабливим та ефективним”Ми сподіваємось на позитивні рішення усіх країн-учасниць щодо використання Трансбалканського маршруту для наших спільних стратегічних цілей”, – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.Трансбалканський маршрут відкриває для України доступ до LNG-терміналів у Греції.Але оскільки маршрут проходить через п’ять країн, пряме застосування регульованих тарифів робить його комерційно невигідним, порівнюючи з альтернативами. Оператори ГТС розробили альтернативне рішення, яке дозволить використати вільні потужності Трансбалканського трубопроводу для імпорту газу в Україну за конкурентним тарифом.

Читати далі