ЄС має змінити боргову політику для збільшення витрат на оборону – аналітики

Німеччина та Європа загалом мали б фінансувати зростання військових витрат шляхом запозичень, а не скорочення своїх бюджетів. Про це свідчить аналіз Кільського інституту світової економіки.Зазначається, що аналітики Кільського інституту дослідили фінансування нарощування військових сил і воєн із 1870 по 2020 рік. Аналіз базується на щойно зібраній детальній статистиці державних витрат для 22 країн, а також на даних про податки та борг.Проведене дослідження показує, що нарощування військових сил за останні 150 років зазвичай фінансувалося за рахунок дефіциту, а також податків, але не через скорочення бюджету. Тож аби збільшити витрати на оборону, Німеччина та Європа повинні взяти борг, а не наполягати на збалансованому бюджеті, вважають автори аналізу.”Безпека Європи не повинна бути під загрозою через фіскальні правила, такі як боргове гальмо (ліміт на державний борг), інакше може повторитися серйозна помилка британської економічної політики та умиротворення 1930-их років. Німеччина та Європа повинні швидко та в достатньому обсязі інвестувати в оборону, щоб від самого початку стримувати подальші атаки Росії”, – йдеться в дослідженні.На думку аналітиків, країни мають три варіанти фінансування різко зростаючих витрат на оборону: запозичення, підвищення податків і скорочення бюджету. Протягом останніх 150 років уряди переважно фінансували військове озброєння, беручи борги, що часто супроводжувалося підвищенням податків.При цьому скорочення видатків в інших сферах, таких як соціальне забезпечення та охорона здоров’я, освіта, зовнішні чи внутрішні справи та економіка, були винятком у періоди нарощування військових сил і, якщо й відбувалися, майже не сприяли їхньому фінансуванню.”Як економічна теорія, так і наші емпіричні результати свідчать про те, що Німеччина та Європа повинні покладатися насамперед на боргове фінансування в короткостроковій перспективі, щоб швидко збільшити витрати на оборону», – зазначив директор Дослідницького центру міжнародних фінансів Кільського інституту світової економіки та співавтор аналітичної записки “Зброя та зростання: економічні наслідки нарощування оборони” Крістоф Требеш.Одним із прикладів небезпеки збалансованої бюджетної політики перед загрозою військового агресора є Велика Британія 1930-их років. Казначейство наполягало на збалансованому бюджеті та не допускало великих інвестицій в оборону приблизно до 1937 року, хоча нацистська Німеччина різко збільшила свої військові витрати. У результаті, коли нацистська Німеччина напала, Британія була недостатньо підготовлена ​​до війни, згадують автори.”Німеччина та Європа повинні уникати серйозної помилки британської фіскальної політики та діяти швидко та рішуче. Велика війна в Європі обійдеться у багато разів дорожче, ніж інвестиції в ефективний засіб стримування зараз”, – наголошує Требеш.Автори аналізу рекомендують звільнити витрати на оборону в Німеччині та Європі загалом від фіскальних правил, таких як боргове гальмо. Європейський механізм фінансування чи німецький спеціальний фонд були б альтернативними, але менш ефективними рішеннями.Проблему високого боргового тягаря можна вирішити за рахунок збільшення податкових надходжень і реформування соціальних трансфертів і субсидій. Крім того, витрати на оборону сприяють інноваціям і зростанню, що, своєю чергою, збільшує податкові надходження та знижує коефіцієнт боргу.”Фінансування необхідного військового нарощування переважно за рахунок скорочення бюджету буде недостатнім і суперечить даним за останні 150 років. Однак, зрештою, багато що залежатиме від того, наскільки ефективно будуть витрачені будь-які щойно запозичені гроші”, – підсумував Требеш.

Читати далі

Важлива для російської економіки галузь опинилася на межі банкрутства

У передбанкрутному стані опинилася майже третина логістичних компаній у Росії. Через ризик масових закриттів логісти просять російську владу про масштабну програму держпідтримки галузі. Про це пише The Moscow Times. «Відсутність чи недостатні масштаби держпідтримки може призвести до банкрутства щонайменше 30% учасників ринку вже цього року. Ринок можуть залишити переважно сумлінні гравці, і він деградує до 20-річної давності. А результатом цього стане дефіцит техніки для перевезення вантажів, зростання тарифів на транспортування (мінімум на 25%) та збільшення споживчих цін», – йдеться у публікації. На думку гравців галузі, на погіршення фінансової ситуації логістичних компаній вплинули висока вартість фінансування та збільшення видатків, таких як підвищення цін на техніку, лізингові платежі та утилізаційний збір, а також зростання собівартості вантажоперевезень, скорочення обсягів та зниження тарифів. Усе це робить роботу транспортних компаній збитковою. «За минулий рік собівартість доставки вантажів у Росії зросла на 12%. При цьому розмір лізингових платежів збільшився до 27-28%, утилізаційного збору – на 75-80% рік до року. При цьому на ринку спостерігається суттєвий дефіцит вантажів», — йдеться у публікації. У зв'язку з цим представники цієї галузі звернулися з листом до уряду РФ з проханням відстрочити виплату страхових внесків та ставки за ними, запровадити пільгові кредити та субсидії на зарплати своїм співробітникам, а також компенсувати лізингові платежі за договорами 2023-2024 років. Як повідомлялося, російські компанії, які займаються будівництвом автомобільних доріг, можуть зіткнутися з масовими банкрутствами у 2025 році через скорочення кількості замовлень та збільшення ключової ставки Центробанку до 21%.

Читати далі

Заборгованість перед інвесторами в зелену енергетику становить 25 млрд грн – Міненерго

Заборгованість перед виробниками електроенергії з відновлюваних станом на кінець лютого складає 24,7 млрд гривень. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко на засіданні комітету з питань енергетики та комунальних послуг.”Заборгованість ДП “Гарантований покупець” перед ВДЕ становить 24,8 млрд грн. Це на 0,5 млрд грн менше, ніж на початок року”, – сказав Шейко.Водночас він розповів, що заборгованість Укренерго перед Гарантованим покупцем за послугу з розвитку зеленої енергетики наразі складає 19,4 млрд грн. При цьому це менше на 2 млрд грн, ніж було початку року.Також заступник міністра розповів, що найближчим часом варто очікувати зменшення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ за рахунок перенаправлення коштів “Укренерго” за диспетчерське управління у 2023 та 2024 роках.

Читати далі

Зеленський підписав закон про розширення можливості працевлаштування людей з інвалідністю

Президент Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон № 4219-IX, який повинен забезпечити людям з інвалідністю рівні можливості на ринку праці та системну підтримку. Про це йдеться у повідомленні міністерства соціальної політики.Документ імплементує пункти “g” та “i” Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.Серед основних нововведень :розширення можливості працевлаштування для людей з інвалідністю, які включають органи державної влади та місцевого самоврядування;забезпечення надання соціальних послуг супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, а також послуг персонального асистента чи перекладача жестової мови;запровадження цільового внеску, що спрямовується до фонду на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю, як альтернативу адміністративно-господарським санкціям за невиконання нормативу працевлаштування цієї категорії.За словами міністра соціальної політики України Оксани Жолнович, цей закон є важливим кроком до створення реальних можливостей для людей з інвалідністю на відкритому ринку праці.”Підприємства зможуть впроваджувати повний цикл підтримки: від працевлаштування до створення сприятливих умов, що враховують інтереси усіх сторін, а також супроводу людей з інвалідністю на робочому місці. Це наближає нас до європейських стандартів”, — сказала Оксана Жолнович.

Читати далі

Енергоатом і Westinghouse домовилися посилити безпеку блоків ХАЕС

Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” і японо-американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія Westinghouse домовилися про спільну роботу з посилення безпеки майбутніх енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС та адаптації палива для цих блоків. З посиланням на пресслужбу Енергоатому. Керівник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін провів робочу зустріч із керуючим директором Westinghouse Electric Company Азізом Дагом та президентом підрозділу з питань довгострокової експлуатації Лукою Оріані. Сторони обговорили ключові аспекти підвищення безпеки енергоблоків Хмельницької АЕС № 3 і № 4, які будуть добудовані з використанням обладнання болгарської АЕС «Белене».Westinghouse наразі проводить GAP-аналіз проєкту Х3, Х4 для впровадження сучасних систем безпеки, зокрема довготривалого відведення тепла від герметичного огородження реакторного відділення. Очікується, що це дозволить досягти на майбутніх українських реакторах ВВЕР-1000 рівня безпеки сучасних реакторів AP1000 від Westinghouse.Аналогічні системи вже застосовані на Рівненській АЕС.Також на зустрічі домовилися продовжити роботу з адаптації палива Westinghouse для енергоблоків Х3, Х4, включаючи опцію 18-місячного циклу перевантаження.Над цими проєктами працюватиме спільна команда фахівців Енергоатома та Westinghouse.

Читати далі

Смертельна атака на Дніпропетровщину: загибель чоловіка та важке поранення жінки

Війська рф знову атакували Нікопольщину: один загиблий, жінка в лікарні. Сьогодні, 27 лютого, російські окупанти знову обрушили вогонь на Нікопольський район. За інформацією голови Дніпропетровської військової адміністрації Сергія Лисака: "Внаслідок ворожої атаки загинув чоловік, а жінка, яка постраждала під час тієї ж обстрілу, зараз бореться за своє життя в лікарні. Зараз медики намагаються врятувати постраждалу". Подробиці атаки: Окупанти завдали понад 25 ударів по Нікопольщині, застосувавши безпілотні літальні апарати та важку артилерію. Постраждала також Мирівська громада, де 36-річному місцевому жителю була надана медична допомога. Він вже перебуває вдома і одужує. Пошкодження…

Читати далі

15 тисяч доларів за фіктивний шлюб: кіберполіція викрила ще одну схему ухилення від мобілізації на Дніпропетровщині

Зловмисники оформлювали фіктивні шлюби між жінками з інвалідністю та військовозобовʼязаними задля уникнення служби в ЗСУ. Крім того, це давало чоловікам змогу втекти за кордон. Більше новин на REPORTER.UA

Читати далі

Привиди минулого та архітектура майбутнього: будинок у Дніпрі підкорив Європу

Житловий комплекс "Катеринославський I" у Дніпрі здобув міжнародне визнання, потрапивши до списку номінантів престижної архітектурної премії Mies van der Rohe Award 2024. Цей сучасний 19-поверховий будинок розташований на вулиці Шевченка, 51, і є органічним продовженням однойменного бульвару. Історія створення та архітектурні особливості Проєктуванням комплексу займалося архітектурне бюро Filimonov & Kashirina Architects. Будівля вирізняється футуристичним дизайном із нависаючими та спадаючими елементами фасаду, що надає їй унікального вигляду. Особлива енергоефективна підсвітка не лише підкреслює архітектурні форми, але й робить будівлю впізнаваною в нічний час, не витрачаючи зайвої енергії. Під вікнами комплексу розташована…

Читати далі

Ворожий дрон залетів в кабінет мера Нікополя: деталі

Два тижні тому, 14 лютого, ворог вдарив по Нікополю безпілотниками. У той день ворожий дрон залетів у кабінет мера. Пролунав гучний вибух, але офіційних коментарів щодо події тоді не було. Більше новин на REPORTER.UA

Читати далі

Як виростити рекордний урожай картоплі без хімії: проста хитрість, про яку мало хто знає

Усі, хто має город, мріють про багатий врожай картоплі без зайвих зусиль. Виявляється, є один перевірений спосіб, який допоможе зібрати вдвічі більше бульб, ніж зазвичай. І він не вимагає хімії чи складних процедур. Усе, що потрібно – додати до лунки перед посадкою одну просту, але дуже ефективну добавку.
Чому гній – не завжди найкращий варіантБільшість городників традиційно вносять у лунки гній, сподіваючись на багатий врожай. Це, безперечно, гарне добриво, але воно має свої недоліки. По-перше, у ньому можуть бути личинки шкідників, які тільки нашкодять рослинам. По-друге, не завжди гній дає очікуваний ефект – іноді картопля просто нарощує багато бадилля, а самі бульби залишаються дрібними.
Що ж тоді краще додатиЯкщо хочете виростити велику, міцну картоплю, спробуйте використати… пшеничні висівки. Так-так, ті самі висівки, які зазвичай купують як корм для тварин. Це натуральний продукт, багатий на вітаміни групи В, калій, фосфор, кальцій, магній та інші корисні мікроелементи, які потрібні картоплі для активного росту.
Як правильно застосовуватиЯкщо у вас висівки у гранулах, то за добу до посадки їх потрібно замочити. Для цього візьміть відро висівок і залийте трьома відрами води. Залиште на ніч, і до ранку вони перетворяться на поживну “кашу”.
Під час посадки у кожну лунку додавайте близько 300 г цієї маси, присипайте землею, а вже потім укладайте бульби. Завдяки цьому картопля отримає всі необхідні поживні речовини прямо під час росту, а восени ви будете приємно здивовані розмірами врожаю.
Де взяти висівкиПридбати пшеничні висівки можна в магазинах кормів для тварин, на ринках або у спеціалізованих точках продажу. Вони коштують недорого, а ефект дають вражаючий.
Важливе застереженняЯкщо у вашому городі є проблема з польовими мишами чи земляними щурами, варто двічі подумати перед використанням висівок. Вони можуть приваблювати гризунів, а це додатковий клопіт.
Тож, якщо хочете отримати вдвічі більше картоплі з того ж самого клаптика землі – спробуйте цей метод. Він простий, екологічний і вже довів свою ефективність.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі