День: 24.02.2025

Віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов, який також очолює Міністерство національної єдності, заявив, що наша країна активно вивчає, як Ізраїль, Румунія, Литва, Латвія та Балкани повертали своїх громадян додому.
І, чесно кажучи, питання справді гостре. Люди виїжджають – хто тимчасово, хто назавжди. Але якщо ми хочемо не просто відбудувати країну, а зробити її сильною та конкурентною, то без повернення своїх же українців – ніяк. Це не просто про економіку чи робочі руки, це про майбутнє загалом.
Збереження людського капіталу – ключове завдання. Від цього залежить не лише відновлення України, а й її майбутнє в цілому. Ми не єдині, хто стикався з таким викликом, тому треба брати найкраще з чужого досвіду, – зазначив Чернишов.
До речі, досвід справді цікавий.
Як Ізраїлю вдалося повернути мільйониОт, наприклад, Ізраїль. Ви знали, що за його межами досі живе більше 8 мільйонів євреїв? Найбільше – у США, але з 1948 року до країни повернулося понад 3,3 мільйона осіб. І все це – завдяки чіткій політиці репатріації.
Ізраїльтяни не просто сказали “повертайтеся”. Вони створили умови:
безкоштовний квиток додому,фінансова підтримка на перший час,субсидії на житло та освіту,податкові пільги,навіть нижчі ставки на іпотеку.Що цікаво, більшість тих, хто повернувся у 2021 році, були молодші 35 років. Тобто, країна не просто отримала нових громадян, а молодих, активних, перспективних людей, які готові працювати й розвивати державу.
І тут виникає питання: а що може зробити Україна, щоб наші люди теж захотіли повернутися?
Литва і Латвія – ще один прикладЯкщо глянути на Литву чи Латвію, там теж ситуація схожа. Люди свого часу поїхали в Європу, але частина з них повернулася. Чому? Бо з’явилися можливості. Економіка пішла вгору, зарплати стали конкурентними, та й загалом життя в країні покращилося.
Це, мабуть, найкращий сценарій для України. Бо, зрештою, всі хочуть жити в успішній, безпечній країні. І якщо ми створимо хороші умови, українці повертатимуться самі, – підсумував Чернишов.
А поки що – вчимося у тих, хто вже пройшов цей шлях. І сподіваємось, що колись і Україна стане країною, куди хочеться повертатися.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Хто не хоче дожити до такого ж поважного віку, як японці, серелня тривалість життя яких 84 роки? Виявляється, їхня фішка — не тільки суші, а й дрібненька рибка, яку вони їдять прямо з кісточками. Вчені з Нагої розібралися, чому це працює.
Що з’ясували японціДослідники взяли майже 80 тисяч людей — від 35 до 69 років — і кілька років стежили, що вони їдять і як живуть. Особливо придивлялися до тих, хто любить дрібну рибу: хрумкають її з головою й хвостом. І що ви думаєте? У таких людей шанси рано померти — чи то від раку, чи від іншого — нижчі. А у жінок цей ефект ще крутіший.
Чим дрібна риба кращаПрофесор Такаші Тамура каже, що маленька риба — це просто скарб. Її легко їсти всім — і малим, і старим, хоч у консервах, хоч свіженькою. А головне — у кістках ховається купа корисного: кальцій, вітамін А для імунітету. Виходить, це не просто їжа, а натуральна таблетка для здоров’я.
До речі, у нас теж є що пожувати: хамса, тюлька, бички, сардини чи анчоуси. Доступно, дешево, а користь — як від заморських делікатесів.
Чому не філеЗдається, ну що там у тій дрібноті? Але фокус у тому, що в ній усе їстівне — і м’ясо, і кістки. У великому філе такого немає — там тільки м’якоть, а поживні речовини з кісток ти не отримаєш. Тож дрібна риба — це ніби повний пакет вітамінів, а не пів порції.
Як це може допомогтиДодавайте дрібну рибу в тарілку щодня — і ризики захворіти чи раніше часу відійти зменшаться. Просто і без зайвих хитрощів — їжте собі хамсу чи бички, і організм скаже спасибі.
От і все. Японці своїм довголіттям завдячують не тільки рису, а й цій дрібноті. Може, і нам варто частіше її вживати.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Знаєте, здається, ми ще навіть не усвідомили, наскільки сильно війна змінила демографічну ситуацію в Україні. А попереду — ще дві хвилі міграції, які можуть добряче переформатувати країну. І якщо ви думали, що люди вже виїхали, скільки могли, то експерти кажуть: “Ні, це ще не кінець”.
Перша хвиля: після війниПро це говорить Андрій Гайдуцький — економіст, який, власне, добре розбирається в міграційній політиці. Він пояснює, що перша хвиля очікується одразу після війни. Зрозуміло, що дехто, хто не мав змоги виїхати під час бойових дій, нарешті це зробить. Багато хто з військових, які демобілізуються, можуть захотіти почати нове життя за кордоном. Але паралельно буде і зворотний процес — частина українців повернеться, бо вони скучили за домом, або просто тому, що життя в Європі виявилося не таким солодким, як здавалося. Ну, десь два мільйони туди, два мільйони назад — у результаті особливих змін у чисельності населення не буде.
Друга хвиля: після вступу до ЄСА от друга хвиля — це вже серйозніше. Вона очікується після вступу України до ЄС. І тут усе залежить від зарплат. Якщо у нас вони залишаться низькими порівняно з тією ж Польщею чи Німеччиною, то частина людей просто не бачить сенсу залишатися. 1-2 мільйони можуть податися на Захід у пошуках кращого життя. Але це вже не буде так масово, бо, чесно кажучи, багато хто виїхав раніше, і ще одна глобальна міграція просто фізично неможлива.
Чоловіки та кордонЩе один важливий момент — кордони. Що буде з чоловіками після війни? Гайдуцький каже, що тримати заборону на виїзд неправильно. Але знімати її варто поступово: спочатку для тих, кому за 50, потім для молодших. Та й узагалі, армія має бути професійною, а не просто “набирати всіх підряд”. Людина повинна хотіти воювати, а не тому що її змусили. А щоб ця мотивація з’явилася, потрібно дати нашим військовим сучасну зброю.
Європа потребує робочих рукДо речі, у Європі зараз катастрофічно бракує робочих рук. Чоловіки зі Східної Європи раніше масово працювали на заводах, будівництві, але з початком війни цей потік зменшився. Заводи просто не можуть знайти працівників. А це означає, що пропозицій роботи для українців буде більш ніж достатньо.
Як зупинити відтік населенняЩо робити, щоб люди не тікали з України? Все банально просто — створювати робочі місця. Але є нюанс. Багато підприємств зараз не розширюються, а скорочуються. Автоматизація, економічна нестабільність, невизначеність… У результаті частина людей залишається без роботи, і це тільки підштовхує їх до виїзду.
Як це виправити? Потрібні державні програми підтримки бізнесу, гранти для підприємців, створення комфортних умов для тих, хто хоче інвестувати в Україну. І не тільки для українців, а й для іноземців, які готові працювати тут.
Питання тільки одне: чи хтось цим серйозно займеться? Бо поки що виглядає так, що вирішувати цю проблему доведеться самій країні — кожному, хто не хоче, щоб Україна порожніла.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі