День: 10.02.2025

Середній клас України: скільки людей реально відповідають критеріям

dneprlife.net

Поняття “середній клас” в Україні — це таке собі “розмите” поняття. Немає чітких критеріїв, хто до нього належить. Якось не однозначно: з одного боку — не бідний, з іншого — не багатий. Це така золота середина між двома крайнощами, де люди не рахують копійки, але й на розкішне життя їхніх коштів явно не вистачає.
Як визначають середній клас у світіУ США, наприклад, кажуть, що людина може вважатися середнім класом, якщо вона здатна дозволити собі не лише базові речі, як їжа чи житло, але й такі плюшки, як автомобіль, техніка, а то й власне житло. Ось це вже для них середній клас, якщо що. У Європі, здається, підхід схожий, тільки там люди, які не можуть купити, скажімо, побутову техніку, поїхати на відпочинок хоча б раз на рік і ще кілька елементарних речей, зазвичай вважаються людьми, які не потрапляють до середнього класу.
Хто вважається середнім класом в УкраїніА от в Україні все якось складніше. Тут, наприклад, Інститут демографії визначає середній клас за тим, скільки в людині є доходу. Якщо він перевищує п'ять мінімумів на місяць, тобто 15 тисяч, то ось це вже можна вважати середнім класом. Хоча, погодьтеся, не така вже й велика сума для того, щоб відчувати себе “середнім” — не на вершині, але й не на самому дні.
Центр Разумкова у 2016 році проводив глибше дослідження і враховував не лише доходи, а й:
рівень освіти;самооцінку матеріального стану;стабільність соціального середовища;відчуття спільності інтересів.Тоді з'ясувалося, що лише 14,2% українців можна чітко віднести до середнього класу, а ще 34,8% перебували на його межі. Але з того часу ситуація змінилася кардинально, особливо після початку повномасштабної війни.
Наскільки великий середній клас в Україні заразЩо цікаво, нещодавно депутат Андрій Ніколаєнко сказав, що орієнтовно 40% українців вважають себе середнім класом. Мовляв, люди наче й живуть нормально, але насправді, якщо заглянути в їхні доходи — ситуація трохи інша. Реально ж до середнього класу можна віднести максимум 7% громадян. Це, насправді, не так багато, коли подивитися правді в очі. Війна внесла свої корективи, і багато хто відчув це на собі.
Що ще варто знатиТепер, якщо говорити про ринок праці, тут теж не все так просто. Зарплати стали набагато меншими для багатьох, та й робітничі професії залишаються найбільш затребуваними. Вони хоч і не захмарні, але для людей, які можуть похвалитися навичками і досвідом, є шанс на пристойний дохід. А от інші частини ринку працюють складніше, і не всім вистачає на навіть базові потреби.
Взагалі, розмови про середній клас завжди обурюють, адже хто і як визначає, хто до нього входить, — питання відкрите. Що ми точно знаємо: все змінюється, і не завжди в кращу сторону.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Генерал пояснив, що потрібно для виходу ЗСУ на кордони 1991 року

dneprlife.net

Україна може повернутися до кордонів 1991 року. Ба більше, є імовірність створити навколо країни буферну зону, щоб забезпечити безпеку. Проте, як каже генерал-лейтенант Сергій Наєв, усе впирається в ресурси.
Про це він розповів в інтерв'ю “Українській правді”.
Головне – ресурсиДля цього є чіткий алгоритм: спочатку окреслюють політичну мету, потім армія проводить розрахунки й передає їх керівництву держави. А потрібно мати достатню кількість військових, боєприпасів, ракет тощо.
Якщо ми отримуємо необхідне – матимемо кордони 1991 року. Якщо ні – можливості ЗСУ будуть обмеженими, – пояснив генерал-лейтенант.
Чи вистачає нам допомогиЗа його словами, питання не лише у волі та бажанні української армії, а й у підтримці міжнародних партнерів. Якщо буде достатньо озброєння та техніки, військове розв’язання питання стане реальним.
Нам потрібна допомога в достатньому обсязі, щоб досягти перемоги, – додав він.
Наєв також акцентував, що будь-який командир прагне мінімальних втрат. Адже головна цінність – це люди.
Хотілося б, щоб армія мала більше можливостей для звільнення наших територій. Якщо ресурси збільшаться – чудово. Але ключове завдання – діяти так, щоб зберегти якомога більше життів, – підсумував він.
Отже, військова перемога можлива. Але для цього необхідна потужна підтримка партнерів та достатня кількість ресурсів.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Українці не поспішають купувати квартири: що відбувається та які перспективи

dneprlife.net

Щось не так із ринком нерухомості — угод стає все менше, а охочих придбати власне житло в 2025 році ще менше. За даними одного з профільних маркетплейсів, лише 12% українців планують покупку квартири чи будинку найближчим часом. Це досить низький показник, який суттєво впливає на ситуацію із цінами — вони не ростуть, але й помітного здешевлення немає.
Попит падає, угод меншаєЗа період із січня по жовтень 2024 року кількість угод на купівлю житла скоротилася на 3,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Дослідження серед 5 тисяч українців із підконтрольних територій дало такі результати:
73% взагалі не планують змінювати свою нерухомість найближчим часом.15% розглядають варіант продажу.12% думають про здачу житла в оренду.А що з тими, хто все ж таки хоче купити нерухомість? Тут цифри теж невтішні:
64% взагалі не розглядають покупку в 2025 році.24% відкладають рішення щонайменше на 5 років.І лише 12% впевнені, що придбають житло найближчим часом.Чому українці відкладають великі покупкиГоловні причини очевидні:
Економічна нестабільність і війна. Люди не готові вкладати великі гроші, коли немає впевненості в завтрашньому дні.Знецінення гривні та подорожчання нерухомості. Ціни ростуть, а доходи населення — не так швидко.Популярність оренди. Купити квартиру нині складно, тому українці частіше обирають оренду.До речі, попит на довгострокову оренду за 2024 рік зріс на 8,4% у порівнянні з 2023-м. Це навіть більше, ніж було до війни у 2021 році.
Безпека — головний критерійНе останню роль відіграє і воєнна ситуація. Люди приглядаються до житла, яке забезпечить їм бодай мінімальне відчуття безпеки:
50% зізналися, що частота ракетних атак впливає на їхній вибір.49% орієнтуються на стабільність своїх доходів.45% беруть до уваги загальну безпекову ситуацію в країні.Що зараз купуютьБільшість українців все ще шукають житлову нерухомість — це 90% покупців. Дещо менше цікавляться земельними ділянками (5%) та комерційними приміщеннями (3%).
Серед варіантів:
51% обирають вторинне житло — вже готові квартири.32% шукають новобудови, які вже здані в експлуатацію.13% ризикують інвестувати в житло на стадії будівництва (так званий “котлован”).Ціни залишаються на місці, але що даліПопит падає, а ціни особливо не змінюються. Чому так? Бо продавці не поспішають знижувати вартість, чекаючи кращих часів. Президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха зазначає: значних передумов для подорожчання немає, але в окремих регіонах попит все ж є.
Що чекати даліЯкщо ситуація не зміниться, то 2025 рік для ринку нерухомості може бути “замороженим” — угод небагато, покупців теж. Але якщо економіка почне відновлюватися, а українці відчують більше фінансової впевненості, ситуація може змінитися. Головне питання: коли це станеться?

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

У Заводському районі Кам’янського горіли гаражі

dneprlife.net

У ніч на 10 лютого в Кам’янському сталася пожежа в гаражному кооперативі. Приміщення палали на проспекті Відродження в Заводському районі. Про це повідомили в ГУ ДСНС Дніпропетровської області.
Повідомлення про займання надійшло до Служби порятунку “101” близько опівночі. По прибуттю на місце події рятувальники виявили, що вогонь охопив три гаражі, а площа загоряння склала 50 квадратних метрів. Існувала загроза поширення полум’я на сусідні споруди.
Завдяки оперативним діям пожежників вдалося швидко локалізувати та ліквідувати займання, запобігши його подальшому розповсюдженню.
До гасіння залучили дев’ятьох рятувальників і дві одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Відсьогодні у Дніпрі трамвай №1 на тиждень змінить маршрут

dneprlife.net

Як повідомили у прес-службі Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури міста, з 10 до 16 лютого у зв'язку із проведенням ремонту трамваї №1 курсуватимуть через вулицю Вокзальну. Більше новин на REPORTER.UA

Читати далі

Популярний продукт подорожчає ще на 5%: що варто знати українцям

dneprlife.net

Отже, новини не дуже приємні — хліб знову стає дорожчим. Експертка з аграрної економіки Світлана Черемісіна каже, що вже у лютому ціна підскочить ще на 3-5%. І, здається, це ще не межа.
Чому зростають ціниЯкщо коротко — усе дорожчає. Борошно, яке й так не дешеве, за грудень-січень додало +3,7% і зараз коштує 19,93 грн/кг. Олія соняшникова? Ще плюс 6%, тепер це 72,73 грн/кг. Навіть цукор, хоч і тримається стабільніше, все ж трохи піднявся — 33,16 грн/кг.
А що з самими хлібобулочними виробамиЯкщо дивитися на офіційні дані Держстату, то за останній місяць маємо такі цифри:
Пшеничний хліб вищого ґатунку — +1,8%, тепер 51,91 грн/кг.Пшеничний першого ґатунку — +3,0%, тепер 42,52 грн/кг.Житній хліб — +3,0%, ціна 45,12 грн/кг.Батон (500 г) — +3,1%, нині 27,78 грн.Що даліОчевидно, що ціни на хліб і надалі зростатимуть, адже економічні фактори, які впливають на вартість продуктів, не змінюються на краще. Подорожчання складових — борошна, олії, енергоносіїв — створює ланцюгову реакцію, яка відображається на кінцевій ціні для споживача.
Подальша динаміка залежатиме від загальної економічної ситуації, стану аграрного сектору та можливих заходів з боку держави щодо стримування інфляції. Водночас споживачам варто бути готовими до того, що вартість базових продуктів навряд чи повернеться до нижчих рівнів найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі