День: 07.02.2025

До Пенсійного фонду України за січень 2025 року з усіх джерел фінансування надійшло 68,1 млрд грн. Це на 8,6 млрд грн більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.За даними ПФУ, власні доходи фонду становили 47,4 млрд грн (з яких 2,0 млрд грн – надходження єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб з держбюджету). Сума єдиного внеску, розподілена на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зросла на 35,5% до 41,9 млрд гривень.Кошти держбюджету на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів ПФУ, становили 15,7 млрд грн.Кошти на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива – 5,0 млрд грн.Видатки фондуЗгідно з оперативними даними загальна сума видатків на пенсійні та інші заплановані виплати склала 70,3 млрд грн, що на 4,8 млрд грн більше до відповідного періоду минулого року.Видатки на виплату пенсій становили 61,5 млрд гривень. Це на 6,8% більше, ніж в січні минулого року (57,6 млрд гривень).Нагадаємо, до бюджету Пенсійного фонду України за 2024 рік з усіх джерел фінансування надійшло 856,1 млрд гривень. Це на 79,0 млрд гривень більше, ніж у 2023 році. ПФУ спрямував на виплату пенсій у 2024 році 736,4 млрд гривень. Це на 9,6% (на 64,4 млрд гривень) більше, ніж у 2023 році.

Грантові кошти, які надходили до України через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), планують компенсувати через державний, обласний бюджети, а також за допомоги кредитування й інших міжнародних донорів. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. “Сьогодні ми шукаємо ресурси у держбюджеті (хоча передусім — потреби ЗСУ), також — в обласних бюджетах: проводиться робота з головами ОВА. Галузі, де є вже втрачені кошти, будемо намагатися компенсувати. Ми проводимо роботу із Нацбанком та банківськими установами щодо кредитування. Найближчим часом плануємо провести зустріч із представниками громад і областей за участю представників Мінекономіки, Мініфіна, банківських установ для того, щоб знайти варіанти заміщення призупиненого фінансування від USAID не тільки коштом держбюджету, а й через кредитування, залежно від спроможності громад”, — сказав він. Микита нагадав, що за дорученням Зеленського органи центральної влади разом із очільниками областей і громад проводять аналіз призупинених програм, запланованих на 2025 рік, які передбачали функціонування та фінансування завдяки американській підтримці. Заступник керівника ОПУ виділив чотири найважливіші напрямки, де необхідно віднайти фінансування. Передусім ідеться про фінансування роботи пунктів пропуску, зокрема, у Чернівецькій, Львівській та Закарпатській областях. За словами посадовця, у цій галузі триває співпраця із віцепрем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою. Водночас Микита зазначив, що Україна втратила частину коштів донорів для реалізації проєктів когенерації. “Є частина вже реалізованих проєктів. Зокрема, за час повномасштабної війни РФ проти України агентство надало “Укренерго” підтримки технікою та обладнанням на майже 130 млн доларів, але в той же час велику частину недофінансовано. Це питання ми розглядатимемо, виходячи з того, яка ситуація складається по енергетиці в Україні”, — розповів він. USAID також профінансувало до семи громад з роботи над генеральними планами. За словами Микити, розробка одного плану коштує близько 20 млн грн. “Просторове планування або генеральний план дуже важливий для громад, адже тісно пов'язаний з їхнім економічним розвитком, тому що інвестор по цьому плану чітко розуміє, куди рухається громада, які будуть створені виробничі можливості, скільки там людей, які є робочі місця”, – сказав посадовець. Заступник глави ОП зауважив, що сім громадських організацій, які надавали психологічну та юридичну допомогу ветеранам, також втратили фінансування з USAID – орієнтовно від 200 000 грн до мільйона гривень на місяць. “Особлива увага приділяється програмам підтримки ветеранів. Йдеться про роботу хабів, просторів, проведення освітніх заходів, підтримку ветеранського підприємництва тощо. Очільники ОВА отримали доручення розробити механізми забезпечення подальшого функціонування проєктів за кошти місцевих бюджетів та донорської підтримки від інших меценатів на місцях. Ресурс для цього є”, — зауважив заступник керівника ОП. За словами Микити, команди обласних військових адміністрацій уже комунікують із представниками громадських організацій, які реалізовували проєкти підтримки ветеранів у регіонах, і спільно формують дорожню карту подальшої співпраці. “Звертаю увагу на те, що в Україні розбудовується мережа ветеранських просторів коштом державного бюджету. Відповідно тут не може бути втрачених можливостей у наданні ветеранам послуг. Ці простори розгортаються державою, і це вже була додаткова функція, що фінансувалася USAID”, — додав Микита.

У комплексі мобілізаційних заходів територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідають лише за певний перелік завдань – ведення обліку мобілізованих та відбір і поповнення Сил оборони. Підрозділи ТЦК не наділені повноваженнями розшуку ухилянтів, це – завдання місцевих органів влади і поліції. Про це в інтерв’ю заявив перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.«Значна кількість українців переконана, що за мобілізацію відповідають виключно ТЦК. Це не так. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначає всіх учасників процесу, їхні завдання та зону відповідальності. Велика частина завдань з мобілізаційних заходів покладена на органи влади та поліцію. Наприклад, якщо військовозобов’язані громадяни України під час дії правового режиму воєнного стану не з’являються до ТЦК, то забезпечити їхню доставку мають місцеві органи влади та поліція. Для цього вони наділені достатніми повноваженнями», – наголосив Гаврилюк.Він також зауважив, що місцева влада має проводити і відповідну інформаційну роботу в громадах, щоб доносити людям важливість захисту країни.«Ви ж розумієте, що без мобілізації ми втратимо країну. Скільки б у нас не було роботизованих комплексів, засобів ураження, озброєння і військової техніки, – все це керується людиною», – зауважив перший заступник міністра.Гаврилюк нагадав, що наразі інформаційний простір зосереджений на негативі, який культивується проти співробітників ТЦК, і це неприпустимо.Як повідомлялося керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що Росія інтенсивно нарощує інформаційний вплив всередині України, щоб налаштувати цивільних проти ТЦК і загалом проти військових та нав’язати думку, нібито військові виступають проти миру.

Французький танкер Elisa Ardea пришвартувалась біля заводу з виробництва скрапленого природного газу на заході Австралії, після чого відправилось до порту Дюнкерка. Про це пише Bloomberg з посиланням на дані з відстеження суден.Осадка судна (глибина занурення у воду – ред.) не змінилася після виходу французького судна із заводу Wheatstone LNG на заході Австралії, а це означає, що воно, можливо, не перевозить вантаж газу. Окрім цього, не гарантовано, що судно завершить довгий шлях до Франції.Як зазначає Bloomberg, втрата російського трубопровідного газу через Україну з початку року збільшує європейський попит на скраплений природний газ.Трейдери перенаправляють поставки з Азії до Європи, де ціни на газ досягли дворічного максимуму.Згідно з даними Bloomberg, востаннє партія австралійського СПГ була отримана в Європі в листопаді 2022 року, після того, як спотові ціни зросли до історичного максимуму після вторгнення Росії в Україну. Минулого року Австралія відправила весь свій СПГ в Азію, свідчать дані по суднах.Цього року попит в Азії досі не надто високий, імпортери скорочують спотові закупівлі. Падіння фрахтових ставок означає, що суднам, які перевозять СПГ, вигідніше здійснювати довші рейси, якщо ціна буде відповідною.

Україна припинила транзит російського газу після завершення контракту з 1 січня 2025 року, і про відновлення мова не йде. Зараз Словаччина обговорює це питання з Єврокомісією. Про це сказала віцепрем'єрка, міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.”На сьогодні питання внутрішнього діалогу Словаччини і Європейської комісії”, – сказала вона на конференції “Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного”.Як зазначила Стефанішина, є розуміння, що завершення контракту з Російською Федерацією про транзит не впливає на енергетичну безпеку і спроможність Європейського Союзу. Також таке рішення йде в руслі повної відмови від російського газу до 2027 року.”Є конкретне коло країн Європейського союзу, для них це питання важливе, але це питання діалогу з Європейською комісією”, – пояснила чиновниця.Якщо за результатами цього діалогу будуть якісь звернення до України, Київ буде на них реагувати, сказала вона.”Але мова не йде про продовження, – це неможливо, бо контакт закінчився, – або про будь-які домовленості не йде. Ні з нашої сторони, ні з боку Брюсселя”, – сказала Стефанішина.Нагадаємо, поставки російського газу через Україну припинилися 1 січня після закінчення терміну дії транзитного контракту. Словаччина та Угорщина підштовхують ЄС до втручання для відновлення потоків через трубопровід.Угорщина погрожувала заблокувати продовження санкцій проти Росії наприкінці січня. Однією з поступок Єврокомісії стала заява про продовження переговорів з Україною про постачання в Європу через систему газопроводів на території України. Поряд зі Словаччиною до цих переговорів залучать Угорщину.