День: 04.02.2025

Генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Бройєр вважає вимогу президента США Дональда Трампа щодо витрат на оборону 5% ВВП нереалістичною. З посиланням на ntv. Він сумнівається, що ОПК взагалі зможе постачати таку кількість зброї. “Трамп хотів спровокувати цим. Президент Трамп, звичайно, знову розпочав дискусію з цього питання. І я думаю, що це те, чого він хотів. Він хотів цим спровокувати. Зрозуміло одне, що 5% – це дуже, дуже висока цифра, яку я також вважаю нереалістичною наразі”, – пояснив Броєр.Це ж стосується і обсягів виробництва, додав генерал.”Бо йдеться також про здатність збройової промисловості це забезпечити. Я думаю, що ми повинні підходити до цього поступово, крок за кроком. Зараз ми робимо це досить розумно.Ясно одне, коли Трамп згадує про п'ять відсотків або щось подібне, він має на увазі щось інше. Він має на увазі, що ми повинні стати набагато більш залученими в Європу, ніж ми робили до цього часу”, – зазначив він.

Національний банк України в оновленому макропрогнозі допускає підвищення мінімальної зарплати. Таке припущення містить базовий сценарій. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (січень 2025 року).НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 році зросте з 8000 гривень до 8370 гривень, а у 2027 році – до 8950 гривень.Плани урядуКабінет міністрів в червні 2024 року затвердив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, у який пропонує відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на ці роки.Згідно з документом, “у 2025-2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році”.Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюватиметься на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року.Державний бюджет на 2025 рік не передбачає підвищення мінімальної зарплати.Мінімальна зарплатаНагадаємо, мінімальна зарплата в Україні зросла з 1 квітня 2024 року до 8000 гривень. Розмір Єдиного соціального внеску (22%) розраховується від мінімальної зарплати. Здебільшого це стосується ФОПів, а також підприємств, де працівникам платять мінімальну зарплату (часто для “оптимізації” оподаткування).Від мінімальної зарплати залежать посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Після підвищення мінімалки пропорційно зростають і зарплати бюджетників. В уряді стежать за тим, щоб оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки становив 44,5% від мінімальної зарплати.Зростання мінімальної зарплати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсій за віком непрацюючим громадянам, які досягли 65 років і старші та мають страховий стаж: чоловіки не менше 35 років, жінки – не менше 30 років.

Станом на 1 листопада 2024 року 59% з понад 92 тисяч біженців у віці від 15 до 65 років, які мають українське громадянство, були працевлаштовані в Нідерландах. Про це свідчать дані Статистичного управління Нідерландів (CBS).Це більше, ніж роком раніше: на 1 листопада 2023 року частка працевлаштованих становила 55%.Українські біженці, які прибули до Нідерландів після російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року, не потребують дозволу на працевлаштування. Це ставить їх у виняткове становище порівняно з іншими мігрантами з-за меж Європейського Союзу або країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).Найчастіше працювали українські біженці у віковій категорії від 25 до 45 років, найрідше – молодь (від 15 до 25 років). Чоловіки працювали так само часто, як і жінки.Більш ніж половина українських біженців працювали повний робочий день (35 годин або більше на тиждень); 15% працювали від 30 до 35 годин.Більшість українських біженців працювали у сфері ділових послуг (50%). Цей сектор включає агентства з працевлаштування. Часто неможливо визначити, в який саме сектор направляються тимчасові працівники. Окрім ділових послуг, відносно велика кількість українських біженців також працювала в торгівлі, транспорті та готельно-ресторанному секторі (32%).

У 2024 році порівняно з 2023 роком Україна збільшила імпорт агропродовольчої продукції на 9,7% до $7,82 млрд. Країни ЄС зберегли минулого року свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції в Україну. Про це заявив Національний науковий центр Інститут аграрної економіки, аналізуючи дані Державної митної служби. У 2024 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася на 9% до $4 млрд.При цьому частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3%.Також збільшились обсяги поставок продовольства з країн Азії на 19,1% до $1496 млн, з Латинської Америки — на 7,4% до $580 млн, з Африки — на 5,2% до $410 млн.Зазначається, що починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. У 2024 році вона продала в Україну сільськогосподарських товарів на суму $925 млн, що на 3% менше показника 2023 року.Німеччина поставила у минулому році в Україну агпропродукції на $623 млн, Туреччина — на $603 млн, Італія — на $388 млн, Норвегія — на $329 млн, Нідерланди — на $315 млн, Франція — на $294 млн, США — на $286 млн, Іспанія — на $277 млн, Китай — на $253 млн.Зазначається, що у структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:риба і морепродукти ($929 млн);плоди, ягоди і горіхи ($866 млн);алкогольні та безалкогольні напої ($808 млн);різні харчові продукти ($549 млн);вироби з какао ($505 млн);тютюнові вироби ($490 млн);відходи, корми для тварин ($434 млн);насіння й плоди олійних культур ($430 млн).Ці продукти сформували 64% вартості імпорту агропродукції.«Імпорт продовольства в Україну 2024 року став третім у грошовому виразі за часів її незалежності, зростаючи другий рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої держави і демонструючи певну стабілізацію попиту на зарубіжну продукцію, яка частково доповнює товарний асортимент внутрішнього ринку», — повідомив науковий співробітник інституту Богдан Духницький.Як повідомлялось, у 2024 році Україна експортувала аграрної продукції на суму $24,5 млрд (59% в загальному експорті). Більшим цей показник лише у 2021 році – тоді він сягнув $27,7 млрд.

Верховна Рада ратифікувала рамкову угоду з Великою Британією щодо офіційної кредитної підтримки розвитку оборонних спроможностей України. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.За його даними, проєкт № 0300 підтримали 245 депутатів.Уряд затвердив проєкт угоди наприкінці січня. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, за цією угодою Велика Британія надасть Україні до 2 млрд фунтів на закупівлю систем протиповітряної оборони, ракет до ППО, а також на організацію ремонтних баз для військової техніки та іншого озброєння.За його словами, такі бази будуть розміщуватися і в Україні. Також виділені кошти допоможуть суттєво посилити обороноздатність України.Нова угода України та Великої БританіїНагадаємо, в січні Україна та Велика Британія підписали угоду про 100-річне партнерство. Вона покликана побудувати міцні зв’язки між двома країнами в усьому спектрі відносин: від торгівлі, безпеки та оборони, до науки та технологій, освіти, культури тощо.Після підписання прем'єр Британії Кір Стармер оголосив про передачу Україні 150 артилерійських стволів і мобільну систему протиповітряної оборони Gravehawk. Він також заявив, що у 2025 році Британія надасть Україні більше військової допомоги, “ніж будь-коли до цього”.

Торгівельна війна нікому не приносить жодної користі, тож ЄС має зробити все можливе, щоб її уникнути. Про це сьогодні у Брюсселі під час виступу на щорічній конференції дипломатів ЄС заявила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.«Торговельні війни нікому не приносять користі. Наш перший пріоритет – їх уникнути. Тому що ситуація взаємного програшу нікому не вигідна. Безумовно, Європа готова до будь-якого розвитку, і ми будемо говорити з позицій сили. Наодинці ми є малими гравцями, але разом ми є тим, з чим варто рахуватися. США для Європи є найдавнішим та найсильнішим союзником. Торгівельні відносини обсягом понад 1,5 трильйона євро є надто важливими. Тож застосування тарифів одне проти одного завдасть удару по компаніях та по людях з обох сторін Атлантики», – наголосила Мецола.Водночас вона зауважила, що Європа має зайняти більш стратегічну позицію стосовно Індо-Тихоокеанського регіону. Те, що відбувається у цьому регіоні, має велике значення для Європи, як і те, що відбувається в Європі, має значення для країн цього регіону, підкреслила президентка Європарламенту.«У всьому – від безпеки й технологій до клімату – наші інтереси часто збігаються. Тож ми маємо бути серйозними у побудові більш потужних стратегічних відносин з Індо-Тихоокеанським регіоном», – додала вона.

Російські війська атакували місто керованими авіаційними бомбами, повідомив голова області

До 34 людей зросла кількість постраждалих внаслідок російського ракетного удару