Категорія: Афіша

Місія Міжнародного валютного фонду розпочала 20 травня в Києві обговорення з представниками влади України восьмого перегляду Програми розширеного фінансування (EFF). Про це заявила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.За її даними, місію очолює Гевін Грей.Програма з МВФЧотирирічна програма фонду з Україною на 2023-2027 роки обсягом 15,6 млрд доларів є частиною міжнародного пакету підтримки України. Зараз МВФ оцінює суму фінансування у 148,8 млрд доларів в базовому сценарії.У 2025 році Україна може отримати 2,7 млрд доларів від МВФ за результатами чотирьох квартальних переглядів.У разі позитивного висновку місії Рада директорів МВФ ухвалить рішення про черговий транш у червні.Україна вже отримала транш на 400 млн доларів в березні. Сума була скорочена з 900 млн доларів на прохання України, оскільки Київ має достатньо коштів цього року. Загальна сума зовнішнього фінансування у 2025 році становитиме 55 млрд доларів, здебільшого за програмою Україна за програмою ERA Loans (за рахунок російських активів). Частина з цих коштів буде витрачена лише у 2026 році.Прогнози МВФУ березні МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна Росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року. Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.Крім того, МВФ оновив негативний сценарій, за яким війна триватиме до середини 2026 року. Він передбачає падіння реального ВВП на 2% у 2025 році та на 0,5% у 2026 році. Сукупний дефіцит фінансування в негативному сценарії оцінюється в 162,9 млрд доларів, що на 14,1 млрд доларів вище базового прогнозу

Читати далі

У I кварталі 2025 року середня сума однієї операції зі зняття готівки зросла на 18% р/р до 4735 гривень. За кордоном величина одного зняття вдвічі більше ніж в Україні. Про це йдеться в огляді банківського сектору НБУ (I квартал 2025 року).У власній мережі банкоматів банку-емітента картки українці знімають більші суми – у середньому 5033 гривень. У банкоматах інших банків-резидентів – 3651 гривню.За даними НБУ, за кордоном величина одного зняття вдвічі більша, ніж в Україні, та складає 8730 гривень.З початку 2025 року частка готівкових операцій з платіжними картами відновила скорочення, становивши вже менше 5% за кількістю операцій. Але за сумою вона становить 34,9%.Мережа банкоматів зросла в І кварталі до 30,4 тисяч за рахунок помітного збільшення ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування) в окремих приватних банків. Більше половини (17,3 тисяч банкоматів) – ПриватБанку.Мережа POS-терміналів стрімко зростає з середини 2022 року. У І кварталі лідерами приросту були Приватбанк та НоваПей (+10,0 тисяч штук та +6,2 тисяч одиниць відповідно). Також помітно зросла мережа приватних банків. Загалом у І кварталі учасники ринку збільшили мережу на 26,5 тисяч до 549 тисяч.У І кварталі кількість активних платіжних карток помітно збільшилася лише в державних банків. Найбільше зростання відбулося в ПриватБанку. Кількість активних карток єдиного небанку-емітента – компанії НоваПей дещо зросла. Загалальна кількість становила 59,5 млн штук.У І кварталі кількість структурних підрозділів банків скоротилася лише на 16 відділень 4966. Мережа державних (разом з ПриватБанком) і приватних банків зменшилася по сім філій кожна відповідно. Найбільше підрозділів закрили в Києві.Облікова чисельність штатних працівників зростала третій квартал поспіль та досягла 96,4 тисяч, з них 19,1 тисяч у ПриватБанку.Кількість банків Україні скоротилася до 60. У березні банк Портал самостійно віддав банківську ліцензію, тож кількість діючих в Україні банків за квартал зменшилася до 60. Ураховуючи мізерну частку активів фінустанови (0,01% від чистих активів сектору), її виведення з ринку не мало значного впливу на банківський сектор.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 20 травня 2025 року Курс долара порівняно з 19 травня підвищився на 8 коп до 41.5760 за 1 долар. Курс євро зріс на 41 коп. до 46.8562 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів зріс на 51 коп. до 55.6370 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка зріс до рівня 49.8782 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подорожчав на 5 коп. до 10.9783 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41,576 000 EUR Євро 46.856 200 GBP Фунт стерлінгів 55,637 000 CHF Швейцарський франк 49.878 200 PLN Польський злотий 10.978 300 Національний банк України встановлює курс з 15:00 до 16:00, курс починає діяти з наступного дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Україна не буде виводити війська зі своєї території, як того прагне Росія. Захищати суверенітет і територіальну цілісність країни – це конституційний обов'язок як президента, так і військових.Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час брифінгу.”Питання тут не в президенті Трампі. Чому? При всій повазі, тому що це наша земля, наша держава, наша армія і наша незалежність. Питання в тому, на що може Україна собі дозволити піти, на що не може. Виводити наші війська з наших територій ніхто не буде. Це конституційний обов'язок мій, це обов'язок наших військових захищати суверенітет і територіальну цілісність України”, – сказав Зеленський.Він зазначив, що зараз є тимчасово окуповані території через агресію такої великої країни, але ніякі ультиматуми Україна не виконуватиме і “ніхто здавати свою землю, свої території, своїх людей, свої домівки не буде”.”Я не знаю, які там принципи в меморандумі. Напевно, якщо, ну давайте так, будемо відвертими. Те, про що ми говорили з лідерами, і я говорив неодноразово з президентом Трампом і з його командою. Якщо Росія ставить умови виводити наші війська з нашої ж землі, значить вони не хочуть, щоб було припинення вогню і не хочуть, щоб війна закінчилась. Тому що вони чітко розуміють, що Україна не буде цього робити”, – додав президент.Вимоги Росії Нагадаємо, під час переговорів у Стамбулі 16 травня російська делегація з представниками України у Туреччині озвучив п'ять вимог, які стосуються: “нейтралітету” України, відмова він репарацій, прав російськомовних, “визнання” окупації українських територій, відвід ЗСУ з низки областей для негайного припинення вогню. Зокрема, Україна нібито не повинна заперечувати “конституційні” претензії РФ на п'ять українських областей (Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку та Крим), а також Кремль прагне міжнародного “визнання” на окуповані території.

Читати далі

Національний банк наразі не розглядає рішення щодо зміни основної курсоутворюючої валюти з долара США на євро, а лише вивчає це питання. Про це НБУ повідомив у відповіді на запит ЕП. Там зазначили, що вивчення питання щодо переходу на євро почалося ще минулого року, зокрема обговорювалося під час засідання Ради оверсайту грошового та кредитного ринків 28 лютого 2024 року. “Така робота має комплексний характер і потребує якісної різносторонньої підготовки. Отже, зміна курсоутворюючої валюти не є питанням найближчої перспективи. Зміни, якщо вони відбудуться, будуть безшовними та фактично не відчутними для населення”, – пояснили у Нацбанку. Причиною початку обговорень щодо визначення євро як основної курсоутворюючої валюти у Нацбанку називали євроінтеграцію України. Додатковим стимулом для таких роздумів НБУ називає посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності України. Що таке основна курсоутворююча валюта? Наразі основною курсоутворюючою валютою в України є американський долар. Це означає, що Національний банк щодня встановлює офіційний курс долара у гривнях. Офіційні курси решти світових валют НБУ визначає по крос-курсу цих валют до долара. Наприклад, курс євро в Україні встановлюють шляхом множення значення курсу долара (у гривнях) на курс євро (у доларах), який склався на міжнародних валютних ринках. У разі, якщо НБУ встановить основною курсоутворюючою валютою євро, то все відбуватиметься аналогічно: регулятор щодня встановлюватиме значення офіційного курсу євро, а курси решти світових валют (зокрема, того ж долара) визначатиме, помноживши значення курсу євро на курс цих валют у євро, який склався на світових ринках. Долар досі домінує на українському ринку Як зазначили у Нацбанку, перехід на євро як основної курсоутворюючої валюти не відбудеться найближчим часом. Передусім тому, що роль долара у розрахунках на міжбанківському ринку наразі залишається домінуючою. “Операції з доларом США і надалі значно превалюють у всіх сегментах валютного ринку. Частка операцій в євро хоча і зростає у більшості сегментів, але лише маржинально”, – відзначають в НБУ. Ба більше, після початку великої війни частка розрахунків у євро на міжбанківському ринку (за виключенням операцій з НБУ) навіть скоротилася, порівняно з довоєнними 2019-2021 роками: у 2019 році у доларах відбувалося 85% операцій, в той час як у євро – 13% (решта операцій були в інших валютах); у 2020 та 2021 роках частка долара становила 85%, а євро – 14%; у 2022 році частка долара становила 89%, а євро – 11%; у 2023 році частка долара становила 93%, євро – 7%; у 2024 році частка долара становила 95%, євро – 5%; у 2025 році (станом на 25 квітня) у доларах відбувалося 91% операцій на міжбанківському валютному ринку, а у євро – 9%. У Нацбанку також додали, що частка розрахунків у євро у квітні 2025 року на міжбанківському ринку зросла на тлі коливань курсу долара до євро та решти світових валют. За даними НБУ, від початку 2025 року регулятор не здійснював жодних інтервенцій у євро на міжбанківському ринку. Всі операції з купівлі та продажу валюти Нацбанком відбувалися у доларах. Такою ж була ситуація у 2023-2024 роках. Водночас у 2022 році НБУ продав на міжбанку 1,9 млрд євро та купив 123 млн євро – передусім у березні-травні того року. Нагадаємо: На початку травня голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що регулятор вивчає можливість переходу до євро як основної курсоутворюючої валюти замість долара США.

Читати далі

Норвезька рада у справах біженців (NRC) з 19 травня знову надає грошову допомогу українцям. Реєстрація на платформі NeedAid вже відкрита.Про це говорить повідомлення Норвезької ради у справах біженців.Подати заявку можна до 17:00 вівторка, 27 травня 2025 року. Програма спрямована на підтримку домогосподарств, які постраждали від війни, і цього разу має кілька важливих оновлень.Заявка подається онлайн за посиланням.Хто може подати заявкуПеревага надається домогосподарствам, які: проживають у районах, де ведуться бойові дії; були змушені залишити дім через війну; повернулися на деокуповані території. Кожна заявка проходить перевірку соціально-економічної вразливості. Це дозволяє визначити, хто найбільше потребує допомоги, і справедливо розподілити обмежені ресурси NRC.Важливі умови участіДопомога не надається, якщо заявник або хтось із домогосподарства вже отримував грошову допомогу від NRC або інших організацій менше ніж 6 місяців тому.В одній заявці можна вказати не більше 5 осіб. Якщо в домогосподарстві більше людей – потрібно подати дві окремі заявки, у кожній з яких має бути хоча б одна особа віком від 18 років.Жодна особа не повинна повторюватися у кількох заявках. Інакше система автоматично видалить повторні звернення.До розгляду береться лише перша подана заявка. Всі наступні спроби будуть автоматично відхилені.Безпека та шахрайствоNRC ніколи не запитує PIN-кодів, CVV або оплати за участь у програмах. Уся інформація подається виключно через офіційний сайт NeedAid або Facebook-сторінку NRC.В організацію наголошують, що не можна передавати свої особисті чи банківські дані незнайомим особам, навіть якщо вони пропонують допомогу з подачею заявки.Документи та перевірка заявкиДля подачі заявки необхідно мати: чіткі, кольорові, горизонтальні фото документів; скріншоти мають містити всю важливу інформацію; рекомендується вказати електронну адресу – це допоможе отримати зворотний зв’язок. Після 27 травня ви отримаєте новий код для перевірки статусу заявки. Раніше надані коди більше не дійсні.Важливо пам’ятати, що домогосподарство – це група людей, які проживають разом і мають спільний бюджет. Це можуть бути як родичі, так і просто співмешканці.Контакти NRCГаряча лінія: 0 800 302 007;E-mail: [email protected];Viber: NRC Україна.Нагадаємо, в Україні діють державні та міжнародні програми підтримки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вони охоплюють грошову допомогу, компенсацію за оренду житла, субсидії, навчання, перекваліфікацію й підтримку у працевлаштуванні. Пріоритет – найуразливішим категоріям. Щоб отримати допомогу, треба мати статус ВПО та подати заяву через “Дію”, ЦНАП чи інші офіційні канали. Уряд готує єдиний цифровий портал для доступу до всіх програм.Крім того, українці, які прихистили у себе вдома переселенців, можуть отримати грошову компенсацію від держави.

Читати далі

Європейська комісія переглянула свій економічний прогноз: зростання ВВП у 2025 році становитиме лише 1,1% для всього Євросоюзу та 0,9% для єврозони.Причиною такого зниження стали загрози від змін у торговельній політиці США, зокрема зростання мит та посилення невизначеності щодо їхньої майбутньої конфігурації. У листопаді прогноз був оптимістичнішим — 1,5% для ЄС і 1,3% для єврозони.Попри це, у 2026 році очікується відновлення зростання до 1,5% для ЄС та 1,4% для єврозони — завдяки вищому споживанню і відновленню інвестицій.Єврокомісія також прогнозує швидшу дезінфляцію, ніж очікувалося раніше. Після 2,4% у 2024 році інфляція в єврозоні може досягти цілі ЄЦБ вже до середини 2025-го. У 2026 році вона становитиме в середньому 1,7%, а по всьому ЄС — 1,9%.Також Єврокомісія погіршила прогноз щодо зростання економіки України на поточний рік. Швидке зростання може початися тільки 2026 року.

Читати далі

Мережа автозаправних комплексів ОККО з початку повномасштабного вторгнення Росії втратила орієнтовно $120 млн через знищення нафтобаз та пального. Про це заявив в інтерв'ю генеральний директор OKKO GROUP Василь Даниляк. За його словами, війна суттєво скоротила обсяги ринку нафтопродуктів в Україні: “До війни загальний ринок був десь 12 млн тонн, з яких приблизно 8 млн тонн – це тейл (тобто сегмент комерційного споживання – ред.). Під час війни ринок втратив десь третину відразу – за рахунок того, що люди поїхали, багато підприємств закрилися, було втрачено частину територій”, – сказав Даниляк. Ще під час окупації 2014 року ОККО втратила близько 25 об'єктів у Донецькій та Луганській областях, а також 15-20 об'єктів у Криму. Але, за словами Даниляка, масштабніші збитки компанія зазнала вже після 2022 року — через прямі руйнування. “Ми більше втратили об'єктів не від окупації, а від руйнування внаслідок атак. Ми втратили дуже багато нафтобаз, а з нафтобазами – дуже багато товару”, – сказав він. Загальні втрати компанії з 2022 року становлять близько $120 млн, з яких 40% – це зруйновані засоби, а 60% – втрачені товари. “Наш товар дорогий. І фактично, якщо до нафтобази потрапляє, де є, наприклад, 4 000 тонн нафтопродукту, і він вигоряє – то все, $10 млн немає. Грубо кажучи: нафтобаза коштує $5 млн, і стільки ж – сам продукт. Це ще дуже середня, навіть мала нафтобаза. Є й більше”, – повідомив гендиректор. За нинішніх умов компанія, за його словами, змушена працювати з мінімальними запасами пального. “Ми намагаємося працювати на мінімальних залишках. Це не оптимально з погляду логістики, транспортних завдань та управління запасами. Це дорожче за літр. Але зменшує ймовірність великих втрат. У принципі, воно себе виправдовує”, — зазначив він.

Читати далі

Міністерство соціальної політики України запропонувало реформу системи допомоги сім’ям після народження дитини. Проєкт, опублікований на сайті Фонду публічних послуг, спрямований на підвищення народжуваності, поєднання батьківства з навчанням або роботою та розвиток приватних дитячих закладів.Основні положення проєктуДопологова підтримка:Для застрахованих жінок: 100% зарплати за останні 6 місяців.Для незастрахованих: 7 тис. грн одноразово.Одноразова виплата за народження дитини:50 тис. грн для всіх жінок (незалежно від страхового статусу).Відновлення після пологів: Сума допомоги буде визначена Кабміном після схвалення проєкту.Допомога для догляду за дитиною: Виплачується одному з батьків, опікунів або родичів, які фактично доглядають за дитиною. Розмір уточнять після прийняття закону.Підтримка “єЯсла”:Допомога для батьків, які повернулися на роботу після досягнення дитиною 1 року. Суму визначить уряд.”Пакунок малюка”:Зберігається одноразова натуральна допомога (набір необхідних речей для новонароджених).Мета реформи1. Стимулювати народжуваністьЗа даними ООН, без втручання населення України скоротиться до 32 млн до 2050 року.2. Підтримка зайнятості батьківДопомога має сприяти поєднанню догляду за дитиною з роботою чи навчанням.3. Розвиток приватних дитячих садківЗбільшення попиту на послуги дошкільних закладів.Прогнози демографіїБазовий сценарій ООН:Народжуваність зросте з 1,0 до 1,5 дитини на жінку, але це нижче рівня відтворення (2,1). Прогноз МВФ:До 2030 року населення України може скоротитися до 33,9 млн осіб.Чому це важливоРеформа покликана не лише підтримати сім’ї, але й запобігти демографічній кризі. Успіх залежатиме від фінансування та синхронізації з іншими соціальними програмами.

Читати далі

Коливання крос-курсу євро/долар на міжнародному валютному ринку FOREX впливають не лише на курс євро в Україні. Останнім часом міжбанківський валютний ринок починає «штормити» у дні, коли у світі різко змінюється співвідношення між двома основними світовими валютами. Причина: в Україні зростає як кількість розрахунків у євро всередині країни, так і кількість закордонних контрактів, які укладаються в євровалюті. Це і мільярдні оборонні контракти, і закупівля палива та ПММ у Європі, і імпорт численних продуктів та товарів народного споживання. Не дивно, що у Національному банку все частіше лунають розмови про необхідність «перев'язати» гривню до євро. Адже якщо коливання долара до гривні протягом місяця останнім часом не перевищують 20-25 копійок, то зміна ціни євро може бути більшою, ніж на гривню. Імпортери не можуть навіть припустити, скільки коштуватиме євро за місяць, і змушені закладати в ціну підвищений курсовий ризик. Що відбувається на міжбанківському валютному ринку під час різкої зміни ціни євро у світі? У випадку, якщо євро падає по відношенню до долара, імпортери можуть трохи перевести дух. Тут уже починається спортивний азарт і спроби вгадати, до якого рівня зможе подешевшати євро, яке супроводжує страх купити дорого. Адже чим дорожче купується валюта для оплати контракту, тим більшою буде собівартість товару, що імпортується. Отже, менш конкурентним. Тому, коли євро у світі падає, міжбанківський валютний ринок живе спокійним життям. Трохи нервують лише експортери, котрі отримали євро за свій товар. Особливо це проявляється, коли терміново потрібна гривня для розрахунків: виплати зарплат працівникам, сплати податків тощо. Якщо ж гривня терміново не потрібна, зазвичай приймається рішення «пересидіти», чекаючи вигіднішої ціни на валюту. Зовсім по-іншому поводиться міжбанківський валютний ринок, коли євро починає зростати, особливо якщо євро росте різко та несподівано. У цьому випадку імпортери, які вже подали заявки до банку на покупку за старими цінами, змушені приймати нелегке рішення: або ризикнути і почекати 1-2 дні (якщо дозволяють умови контракту), або піднімати ціну в заявках. Щось подібне сталося й сьогодні, 19 травня. Минулої п'ятниці, пізно ввечері за київським часом, коли світові ринки вже закрилися, стало відомо, що міжнародне рейтингове агентство Moody's знизило кредитний рейтинг США з «ААА» до «АА1» через зовнішній борг, що зростає. При цьому в агентстві заявили: «Ми очікуємо, що борг США до 2035 року зросте приблизно до 134% ВВП порівняно з 98% 2024 року». Реакція ринку була негайно. Порівняно із закриттям євро на рівні 1,1166 він виріс на 122 пункти – до 1,1288 долара – ще на європейській торговій сесії. В Україні на міжбанківському валютному ринку почалася справжня паніка: таке зростання всього за півдня налякало євроімпортерів, які кинулися обривати телефони своїм банківським брокерам. Котирування на міжбанківському валютному ринку за півдня досягли 41,62 грн на позиції «бід». Національний банк при цьому зайняв вичікувальну позицію, не поспішаючи зупиняти зростання, що почалося. Причина проста: на Інститутській, 9 вирішили «підіграти» експортерам і дати їм можливість продати свій виторг дорожче. Адже сьогодні – останній день сплати податку на прибуток за 1 квартал, а отже охочих продати буде достатньо. І лише після того, як переважна більшість експортерів розпродалася, Нацбанк вийшов з інтервенцією і «заспокоїв» ринок, різко знизивши котирування відразу на 15 копійок. Якщо такі коливання продовжаться, питання про відв'язування гривні від долара та прив'язування до євро може знову встати з особливою силою. Недарма про це говорять дедалі частіше.

Читати далі