Категорія: Афіша

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 26 червня 2025 року Курс долара, порівняно з 25 червня, знизився на 13 коп. до 41.6620 за 1 долар. Євро подешевшав на 18 коп. до 48.3238 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів знизився до рівня 56.6895 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка знизився до позначки 51.6578 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подешевшав на 2 коп. до 11.3753 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41,662 000 EUR Євро 48.323 800 GBP Фунт стерлінгів 56.689 500 CHF Швейцарський франк 51.657 800 PLN Польський злотий 11.375 300 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Кабінет міністрів на засіданні в середу схвалив проєкт змін до закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, яким пропонується запровадити обов’язкову звітність зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Про це повідомило Міністерство фінансів. “Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію”, – йдеться в повідомленні. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства. Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами у вигляді окремого розділу звіту з управління, її подаватимуть разом із фінансовою звітністю. Зміни у звітності стосуватимуться: Великих підприємств та материнських компаній великих груп; Середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу. Нові правила впроваджуватимуться поетапно: Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників – звітують у 2028 році; Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи – у 2029 році; Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі – у 2030 році. Крім того, законопроєктом пропонується оновити критерії для визначення категорій підприємств. Так, критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлять з урахуванням інфляції та рекомендацій Єврокомісії. Також законопроєкт передбачає обов'язкове впровадження міжнародних стандартів для державних компаній. Зокрема, держпідприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, будуть зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, а також складати звіт про управління. Нагадаємо: Верховна Рада України підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану.

Читати далі

Більшість українців – 68% – зізналися, що не тримають гроші в банках через відсутність заощаджень через низький рівень доходів. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”.Ще чверть опитаних (25%) заявили, що не тримають гроші в банках через недовіру до фінансової системи.Інші причини включають високий рівень постійних витрат, нестабільні доходи або відсутність постійної роботи.група “Рейтинг”Після отримання виплат на банківську картку опитані найчастіше знімають лише частину готівки, а решту витрачають із картки – так чинять 36% респондентів. Інші 26% знімають готівку мінімально і користуються переважно картою.група “Рейтинг”Найменше банківські картки використовують мешканці сіл, люди з низькими доходами та старші респонденти. Водночас молодь та більш забезпечені українці частіше відкладають гроші і використовують банківські сервіси.Попри складну економічну ситуацію, частка тих, хто тримає більшу частину грошей у банках, зросла на 3% проти 2023 року. Загалом 29% респондентів зберігають у банках принаймні половину своїх заощаджень.Найпоширенішим типом банківського рахунку серед населення є зарплатний картковий рахунок – ним володіють близько половини опитаних (49%). Про наявність поточного рахунку в гривні зазначили 36%, ще 31% – мають пенсійний картковий рахунок.група “Рейтинг”Також зросла загальна довіра до банківської системи – з 64% у 2023 році до 68% у 2025 році.Опитування проводили у квітні-травні 2025 року серед жителів України віком від 18 років і старших в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Вибірка становить 2000 респондентів. Метод проведення опитування – особисті формалізовані інтерв’ю (face-to-face). Статистична похибка – не більш ніж 2,2%.

Читати далі

Аптечні мережі в Україні активно нарощують доходи шляхом випуску власних торгових марок (ВТМ), які стали їхнім ключовим джерелом доходу після заборони маркетингових договорів у березні 2025 року. Фактичний контроль відпускної ціни та агресивна промоція дозволяють ефективно продавати споживачам дорогі ліки. Про це йдеться у статті видання The Pharma Media.Згідно з даними продажів за травень, частка ВТМ у роздрібних аптечних продажах сягнула 10,6% у натуральному вираженні, що є рекордним показником. Це стало можливим завдяки повному контролю мереж над процесом: від контрактного виробництва до просування товару на полиці.Наприклад, компанія Baum Pharm, яка є ВТМ мережі “Подорожник”, за перший квартал 2025 року отримала понад 800 млн грн доходу — майже у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. За весь 2024 рік чистий дохід компанії сягнув понад 2 млрд грн.”Завдяки ВТМ аптечні мережі можуть отримувати плюс 20-40% маржі порівняно з класичними брендами, адже мережі повністю контролюють розміщення та продаж ВТМ: від ціни до фармацевтичної заміни в самій аптеці”, — зазначає The Pharma Media.Формально ВТМ — це генеричні препарати (відтворені лікарські засоби), виготовлені іншими виробниками за контрактом, але брендовані під вигадані псевдоєвропейські назви. При цьому аптечний персонал активно просуває ці товари, свідомо не розкриваючи пацієнту, що йдеться про внутрішній бренд мережі.”Це нова модель ринку. І якщо законодавець, виробники та пацієнти не будуть її аналізувати – ризикують опинитися у фармацевтичному середовищі, де ключовим стає не ефективність препарату, а контроль над поличкою в аптеці”, — підсумовують дослідники ринку.Нагадаємо, з березня 2025 року в Україні діє заборона на маркетингові послуги для аптек, яку було введено рішенням РНБО та Президентом України у відповідь на неконтрольоване на необґрунтоване зростання роздрібних цін на лікарські засоби. Наразі уряд у співпраці з виробниками ліків готує проєкт постанови, покликаної остаточно врегулювати фармацевтичний ринок. Запропонований МОЗ варіант постанови передбачає обмеження маркетингових бюджетів та їх адміністрування компаніями-виробниками.

Читати далі

Ринкова вартість арештованого заводу “Керамбуд” Віктора Медведчука та його бізнес-партнера Тараса Козака становить 246,2 млн грн згідно з незалежною оцінкою активу. Про це заявила голова Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума.”Керамбуд” спеціалізується на виробництві будівельної цегли та входить до числа найбільших виробників цього виду продукції у західному регіоні України.Завод оснащений сучасним високотехнологічним обладнанням німецького виробництва та має повністю автоматизований цикл виробництва.У травні 2025 року АРМА розпочало конкурс з пошуку управителя для заводу. Наразі тривають попередні ринкові консультації. Після їх завершення Агентство виставить актив на електронному майданчику Prozorro.За результатами огляду заводу АРМА не виявило порушень чи фактів його використання.Раніше під час огляду іншого арештованого заводу Медведчука та Козака – ТОВ “Бетонбуд” – працівники АРМА встановили факти його незаконного використання та використання спеціального транспорту, який також було арештовано.Раніше повідомлялося, що суд заарештував і передав АРМА приховану від фіскальних органів нову партію майна підприємства “Бетонбуд”. Завод та ще три активи у Львівській області (ТОВ “Капітал Плаза”, 50% ТОВ “Галицьке перехрестя”, ТОВ “Трансмонолітавто”) було передано в управління АРМА у липні 2024 року.Пізніше правоохоронці встановили, що на балансі “Бетонбуду” знаходиться невраховане майно: ангар для сипучих матеріалів, обладнання для виробництва бетону, склад та офісне приміщення.

Читати далі

Норвегія надасть Україні 6,5 млрд крон (понад $640 млн) на закупівлю дронів та їх технологій в українських та інших європейських виробників. З посиланням на пресслужбу уряду.”Вони важливі як для захисту критично важливої ​​інфраструктури, так і для використання на передовій. Внесок Норвегії значно покращить можливості України здійснювати необхідне спостереження та операції з використанням дронів”, – наголосив він.В уряді зазначили, що це перша масштабна закупівля дронів, що здійснюється безпосередньо у іноземних виробників.Міністр оборони Торе О. Сандвік заявив, що фінансування закупівлі безпілотників допоможе створити незалежний український потенціал стримування, що також буде важливим після досягнення потенційної мирної угоди.”Ми продовжуватимемо спрямовувати нашу підтримку на морську безпеку, протиповітряну оборону, безпілотники та автономні системи. Ми також надаватимемо пріоритет підтримці закупівлі оборонного обладнання в українських виробників та співпраці між Північними та Балтійськими країнами щодо оснащення та навчання нових українських військових частин”, – додав він.Надана підтримка та уроки, отримані під час війни в Україні, також допоможуть зміцнити Збройні сили та обороноздатність Норвегії, додали в уряді.

Читати далі

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт щодо змін до державного бюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення фінансування Сил безпеки та оборони на 412 млрд грн. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 25 червня.”Сьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до державного бюджету на 2025 рік. Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони”, – сказав він.Шмигаль додав, що уряд також пропонує спрямувати понад 100 млрд грн на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки. Водночас 6,3 млрд грн планують направити Міністерству цифрової трансформації, зокрема для розвитку оборонних інновацій.Окрім цього, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах. Ще 3,1 млрд грн пропонують виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.”Усього плануємо збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 449 млрд гривень. Джерела покриття цих видатків — це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень”, – сказав він.Шмигаль додав, що уряд “чітко розуміє, як профінансувати абсолютно всі видатки цього року”. За його словами, ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення.Шмигаль повідомив, що упродовж п'яти місяців 2025 року Кабінет міністрів виділив на оборону та безпеку України дві третини державного бюджету – майже 1 трлн грн.”За перші 5 місяців цього року уряд виділив на оборону та безпеку України майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. Кожну гривню платників податків з державного бюджету направляємо саме на обороноздатність України. Наші Збройні сили весь цей час фінансуються пріоритетно і повною мірою”, – сказав він.Також Шмигаль зауважив, що в той час, як Україна та світ шукають шляхи до завершення війни, Росія посилює свій кривавий терор проти українських міст та цивільного населення. Прем'єр нагадав, що цього тижня загинули десятки українців у Дніпрі, Києві та інших громадах. Він наголосив, що це демонструє: Росія не шукає миру, тож Україні та партнерам належить примусити агресора до миру через силу.”Для цього працюємо з нашими союзниками над новими оборонними пакетами та санкціями, посилюємо нашу економіку, оборонку та виробництво зброї”, – поінформував він.

Читати далі

Збройне протистояння між Ізраїлем та Іраном змусило Китай переглянути свої енергетичні пріоритети і відновити зацікавлення будівництвом газопроводу Сила Сибіру-2, який має з'єднати Росію з Китаєм. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела, наближені до китайської влади.Раніше реалізація цього проєкту блокувалася через суперечки щодо цін і власності, а також побоювання Пекіна щодо надмірної енергозалежності від Росії. Однак загроза безпеці енергопостачань із Перської затоки, зокрема через ймовірне перекриття Іраном Ормузької протоки, змусила Китай шукати альтернативу морським маршрутам.За оцінками компанії Rystad Energy, близько 30% імпортованого Китаєм газу у вигляді ЗПГ надходить із Катару та ОАЕ саме через Ормузьку протоку. Навіть у разі деескалації конфлікту нестабільність у регіоні вже стала аргументом на користь розвитку сухопутної інфраструктури постачання.Окрім газу, Китай прагне наростити закупівлі нафти з Росії. За даними WSJ, Пекін бачить у зміцненні енергетичних зв’язків із Москвою спосіб протидіяти спробам адміністрації Дональда Трампа розколоти китайсько-російське стратегічне партнерство.Проєкт Сила Сибіру-2 важливий для Кремля, який розраховує компенсувати за його допомогою хоча б частину втрат, завданих у зв’язку з виходом Газпрому з європейського ринку.Проєкт дозволив би Росії експортувати додаткові 50 млрд кубометрів газу на рік — це 1,8 трлн кубічних футів — і допоміг би Китаю замінити дорожчі імпортовані партії скрапленого газу.Однак перемовини про другу лінію тривають уже кілька років. Китай досі уникав навіть попередньої угоди, тоді як Росія неодноразово оголошувала про швидке підписання.Раніше Путін під час візиту в Монголію заявив, що РФ розглядає можливість постачання в Монголію «дешевого газу» в разі будівництва трубопроводу до Китаю Сила Сибіру-2.Газопровід Сила Сибіру-2 протяжністю 6,7 тис. км із пропускною спроможністю 50 млрд кубометрів газу на рік має пройти через Монголію. Переговори про будівництво тривають уже кілька років.

Читати далі

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила у вівторок, що було б неправильно пов'язувати зростання нестабільності на міжнародній арені з рішеннями президента США Дональда Трампа. Заяву Мелоні наводить агентство ANSA.Мелоні сказала про це під час виступу у Сенаті у вівторок, перш ніж вирушити на саміт НАТО у Гаазі.”Я не згодна з тим, що хаос створив Трамп”, – заявила Мелоні, доповідаючи перед депутатами.Вона зазначила, що звинувачувати Трампа було б спрощенням. “Дійсно, ситуація стає все більш хаотичною, але це почалося не сьогодні”, – сказала вона.Мелоні зазначила, що порушення перемир'я між Ізраїлем та Іраном може бути ознакою розколу в Тегерані.”Сьогодні вранці ситуація розвивалася в тому напрямку, на який ми сподівалися”, – заявила Мелоні в Сенаті, коментуючи оголошення Трампом про перемир'я між Іраном та Ізраїлем.”Зараз ситуація знову ускладнилася, оскільки Іран порушив перемир'я. Ізраїль може відповісти, сподіваємося, адекватно і симетрично”, – додала вона. Мелоні відзначила, що ситуація “залишається дуже складною, але ми все ще впевнені, що зможемо просунутися вперед завдяки перемир'ю і повернутися до переговорів”.Мелоні позиціонує себе як ключового гравця як в ЄС, так і у відносинах зі США. Проведення саміту “Групи семи” минулого року продемонструвало її здатність долати політичні розбіжності в часи все більшої фрагментації, коли до неї намагались знайти підхід лідери різних країн.Мелоні сподівалася, що спілкування з Дональдом Трампом зміцнить її позицію в центрі європейської політики. Вона була єдиною лідеркою з ЄС, яка відвідала січневу інавгурацію Трампа. Вона також зустрічалася з президентом у Мар-а-Лаго та мала тісні зв'язки з Ілоном Маском.Напередодні, під час вечері у королівському палаці в Гаазі, організованій з нагоди саміту НАТО, Мелоні сиділа за одним столиком поруч з президентом Трампом.

Читати далі