Категорія: Афіша

Зростання цін в Україні прискорилося до максимуму за два роки. Сильно подорожчали продукти, сигарети, комуналка і зв'язок.Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).За даними статистичного відомства, споживчі ціни в Україні в травні 2025 року зросли на 1,3%. Річна інфляція прискорилася до 15,9%, порівняно з 15,1% у квітні.Інфляція зросла до максимуму з квітня 2023 року, коли вона становила 17,9%.Ціни на товари та послугиЗа даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 22,1%. Найбільше подорожчали яйця – на 86,0%, овочі – на 35,7%, соняшникова олія – на 35,4%, фрукти – на 33,5% і вершкове масло – 28,5%.Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 18,3%, на одяг і взуття знизилися на 4,8%.Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 20,1%.Ціни на предмети домашнього вжитку та побутову техніку зросли на 2,4%, охорона здоров'я подорожчала на 13,1%, ціни на транспорт зросли на 5,8% (зокрема, пальне подорожчало на 1,2%), на зв'язок – на 18,5%, на відпочинок і культуру – на 1,2%, освіта подорожчала на 12,1%, ресторани й готелі – на 15,2%, різні товари та послуги – на 11,9%.Прогноз щодо інфляціїНБУ у квітні погіршив прогноз щодо зростання споживчих цін в Україні 2025 року до 8,7%. За прогнозом НБУ, влітку зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг.Крім того, значний позитивний статистичний ефект матиме й минулорічна висока база порівняння, зокрема, через одноразове підвищення тарифів на електроенергію в червні 2024 року.

Читати далі

“Укрпошта” оновлює умови приймання відправлень із післяплатою для фізичних осіб. З 1 липня запроваджуються нові ліміти на грошові операції у відділеннях.”Згідно з проведеним ризик-аналізом ми оновлюємо умови приймання відправлень із післяплатою. Але таким чином, що більшість наших клієнтів цього не відчує. А в інших буде час підготуватися до змін”, – йдеться у повідомленні компанії.З 1 липня ліміти на виплату готівки у відділенні фізособам будуть такими:максимальна сума платіжних операцій упродовж одного календарного місяця – 100 тис. грн;максимальна кількість платіжних операцій упродовж одного календарного місяця – 10 шт.Водночас ліміти на післяплату для фізосіб із виплатою на банківську картку не зміняться:максимальна сума платіжних операцій на день – 29 999 грн;кількість платіжних операцій упродовж одного дня – до 50 шт.;максимальна сума платіжних операцій на місяць – 250 тис. грн;кількість платіжних операцій упродовж одного місяця – до 500 шт.”Цього вдосталь будь-кому, хто не веде підприємницької діяльності. Якщо ж ви маєте намір чи вже продаєте товари, варто відкрити ФОП або вибрати іншу легальну форму роботи”, – розповіли в “Укрпошті”.

Читати далі

Експорт бензину з Росії морем у травні впав у два рази як у річному, так і в місячному вираженні, підрахували в ЦЦІ. Однією з головних причин стало зміцнення рубля, але експерти бачать вплив інших факторів. Російські експортери в травні відправили на експорт морем лише 133 тис. т бензину, йдеться в огляді Центру цінових індексів (ЦЦІ), з яким ознайомився РБК. Показник скоротився на 47% рік до року та на 63% місяць до місяця. Однією з основних причин такого падіння стало зміцнення рубля, вважають експерти центру: у травні офіційний курс долара опустився нижче за 80 руб. вперше майже за два роки. Крім зміцнення рубля, зниження обсягу експорту було викликано “продовженням до кінця травня ремонтів установок первинної переробки на НПЗ і початком сезонного зростання попиту на внутрішньому ринку”. Так, ремонти на Комсомольському НПЗ, “Уфанефтехімі” та Волгоградському НПЗ у сукупності призвели до падіння виробництва бензину на 72 тис. т порівняно з квітнем. У результаті за п'ять місяців 2025 року морський експорт бензину зменшився на 3,3% у річному вираженні, до 1,7 млн т, підрахували в ЦЦИ. Рубль у травні підтримували кілька факторів, вважають опитані експерти. По-перше, геополітичні новини про переговори між Росією та США дали гравцям фінансового ринку надію на налагодження взаємин між країнами та сформували інтерес нерезидентів до російських активів. Крім того, знижується попит на валюту з боку імпортерів на тлі очікування пом'якшення чи зняття санкцій. Також рубль помітно підтримав продаж виручки експортерами — у травні цей обсяг суттєво перевищив нормативні вимоги. Зрештою, вплив продовжує надавати жорстка грошово-кредитна політика. Ключовим напрямом російського морського експорту бензину у травні залишилися країни Африки. Постачання туди досягли 90 тис. т, тобто збільшилися на 17% місяць на місяць і на 90% рік на рік, а за перші п'ять місяців досягли 622 тис. т бензину, що на 3% більше за аналогічний показник 2024 року. Другим за величиною напрямом експорту стала Бразилія, обсяг поставок до якої у травні становив 41 тис. т, збільшившись удвічі місяць на місяць і 17% рік у рік. Однак “через несприятливу цінову кон'юнктуру та міцний рубль експорт бензину в азіатські країни в травні припинився”, наголошується в огляді. У квітні морський експорт азіатському напрямі перебував лише на рівні 156 тис. т.

Читати далі

Хоча Дональд Трамп і заявив вже, що Сі Цзіньпін погодився на відновлення експорту продукції з рідкоземельних мінералів, для американських виробників цього може бути недостатньо. Про це пише CNN.”Цього може бути недостатньо, якщо нова угода лише тимчасово зніме обмеження. Промисловості бракує достовірної інформації про те, якими будуть наступні три місяці, шість місяців чи рік”, – говориться у статті.Постачальники великих американських автовиробників отримали від Китаю лише тимчасові експортні ліцензії на рідкісноземельні елементи.Виробники можуть незабаром витратити накопичені запаси, промисловість готується до масових зупинок у найближчі місяці через дефіцит рідкісноземельних елементів, пише CNN.Чотири роки тому дефіцит чіпів вже спричинив зупинку виробництва автомобілів і рекордне зростання цін на них.”Назва “рідкісноземельні елементи” дещо неправильна, ці матеріали зустрічаються по всій Землі, але їх важко та дорого видобувати та обробляти. Китай має обладнання, необхідне для обробки різних елементів, і наразі контролює 92% світового виробництва на стадії обробки”, – говориться у публікації.Інші країни, включаючи Сполучені Штати, поспішають створити власні переробні потужності, але це займе місяці, якщо не роки. Експерти, з якими спілкувався CNN, кажуть, що аби такого сценарію уникнути, слід було зробити більше заздалегідь – ще 15 років тому.Зусилля для пошуку заміни докладаються – інші типи магнітів та електродвигуни, які взагалі не використовують магніти. Але всі ці альтернативи мають недоліки, вони впливають на продуктивність. І поки єдина надія уникнути значних перебоїв – досягнення домовленості між Китаєм та США.

Читати далі

Всесвітня продовольча програма ООН продовжила виплату додаткової грошової допомоги для пенсіонерів осіб без права на пенсію та людей з інвалідністю та осіб з інвалідністю до кінця липня 2025 року. Гроші зможуть отримати люди з прифронтових областей. Про це йдеться у повідомленні Пенсійного фонду України (ПФУ).Завдяки цій програмі, понад 315 тисяч людей отримують близько 216 мільйонів гривень щомісяця.Тим, хто підпадає під умови програми, Всесвітня продовольча програма перераховує різницю між соціальною виплатою, яку вони вже отримують, та 3250 гривень.”Подавати заявки чи реєструватися не потрібно – допомога буде виплачена автоматично тим же способом, яким ви вже отримуєте пенсію або соціальні виплати (на банківську карту або через Укрпошту)”, – йдеться в повідомленні.Області, в яких виплачується допомогаВиплата додаткової грошової допомоги від ВПП ООН здійснюється пенсіонерам, осіб без права на пенсію та людей з інвалідністю, які проживають у регіонах активних або можливих воєнних дій: Дніпропетровської; Донецької; Запорізької; Луганської; Миколаївської; Сумської; Харківської; Херсонської; Чернігівської областей. Нагадаємо, програма підтримки пенсіонерів ООН діє в Україні з серпня 2023 року. Перелік одержувачів виплат визнається з урахуванням інформації, що міститься в базах даних ПФУ. Виплата допомоги проводиться без звернення особи до ВПП чи до ПФУ.У квітні Всесвітня продовольча програма ООН продовжила виплати до кінця травня.

Читати далі

У 18-му пакеті санкцій проти Росії Євросоюз пропонує запровадити обмеження проти дев’яти фізичних осіб та 33 юридичних осіб. Про це йдеться у документі. Як зазначається, новий пакет санкцій спрямований на енергетичні доходи Росії та її військову промисловість. Серед іншого, до санкційного списку у ЄС пропонують внести кілька компаній, які керують або забезпечують роботу суден “тіньового флоту”, як російських, так і з третіх країн (ОАЕ, Маврикій, Гонконг). Крім того, вперше планують внести до списку капітана судна “тіньового флоту”, що перебуває під санкціями ЄС. ЄС також пропонує внести до санкційного списку дві міжнародні мережі нафтоторговельних компаній, що базуються в ОАЕ і надають значну підтримку російському нафтовому сектору, а також дві китайські компанії, які безпосередньо сприяють російським військовим діям в Україні, в тому числі шляхом передачі товарів, що використовуються на полі бою. Як йдеться в документі, у санкційному пакеті ЄС пропонується зниження граничної ціни на нафту (з 60 до 45 доларів США за барель) задля зменшення енергетичних доходів Росії. Раніше видання Bloomberg із посиланням на джерела писало, що у Євросоюзі обговорюють можливість відключення понад 20 російських банків від системи SWIFT в рамках нового пакету санкцій проти Росії. Крім того, ЄС може знизити граничну ціну на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель та запровадити заборону на газопровід «Північний потік». 20 травня Європейський союз погодив 17-й пакет санкцій проти Росії. За словами голови зовнішньополітичної служби блоку Каї Каллас, він спрямований проти “майже 200 кораблів тіньового флоту”, гібридних загроз з боку РФ та порушень прав людини. Copyright © 2025 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Читати далі

Ліквідні активи Фонду національного добробуту можуть повністю вичерпані в 2026 році, якщо ціни на нафту залишаться низькими, а рубль — міцним. Такий прогноз дають економісти РАНХіГС та Інституту Гайдара у доповіді про виконання федерального бюджету-2025. Станом на 1 червня у ФНБ, який роками накопичували за рахунок сировинних наддоходів бюджету, залишалося 2,8 трлн рублів невитрачених грошей — мінімальна сума з 2019 року. За 2022-24 рр. обсяг резервів уряду стиснувся більш ніж удвічі у карбованцевому вираженні, і втричі — у доларовому (із $113,5 млрд до $37,4 млрд). У 2025 році Мінфін витратив ще 35,9 млрд рублів із ФНБ на покриття дефіциту бюджету в травні, а також 532 млрд – на вливання в держкорпорації та мегапроєкти. Зокрема, 300 млрд рублів отримали держбанки на проєкт ВСМ “Москва – Санкт-Петербург”, 6,5 млрд рублів – Державна транспортно-лізингова компанія на закупівлю літаків, 1 млрд – ВЕБ на придбання поїздів для метро Санкт-Петербурга. Ще близько 50 млрд рублів Мінфін виділив на секретні проекти, які публічно не назвав. Як підсумок: у фонді залишилося лише 153,7 млрд. юанів валютних активів — мінімум з моменту його створення у 2008 році. Запаси золота у ФНБ опустилися до 139,5 тонни, хоча перед початком війни перевищували 400 тонн. бюджетної політики РАНХіГС Ілля Соколов. Спочатку Мінфін планував перейти до накопичення ФНБ цього року, щоб поповнити витрачені за три роки війни запаси. Але різке падіння цін на нафту сплутало карти чиновникам фінансового блоку уряду: нафта Urals замість закладених до бюджету $69,7 подешевшала до $52, змусивши уряд переглядати бюджет. Тепер воно чекає, що нафтогазові доходи становитимуть 8,3 трлн рублів замість 10,9 трлн, дефіцит скарбниці втричі перевищить план (3,8 трлн рублів), а ФНБ знову доведеться витрачати: плануються вилучення на 447 млрд рублів. Щоб зберегти залишки фонду, Мінфін розглядає можливість вимушеного скорочення видатків бюджету наступного року, розповідало у травні джерело Bloomberg. За словами співрозмовника агентства, уряд обмірковує реформу бюджетного правила – механізму, в рамках якого витрачаються гроші Фонду національного добробуту. Зараз Мінфін “роздруковує” ФНБ на покриття нафтогазових доходів, що випадають, якщо ціна нафти Urals падає нижче $60 за барель. З наступного року ця “планка відсікання” може бути знижена до $50. А це може означати необхідність скоротити витрати бюджету на 1,5-1,6 трлн. рублів, або 0,7% ВВП, оцінювала Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. За даними Мінфіну, за січень–квітень поточного року нафтогазові доходи бюджету просіли на 10%, а у травні спад досяг 34%. Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада могла б девальвувати рубль, але це розжене інфляцію, пише Соколов із РАНХіГС. Мінфін розраховує наповнити скарбницю нафтогазовими доходами, але ці очікування можуть не виправдатися, продовжує експерт: план податку на прибуток бізнесу становить 4 трлн рублів за рік, але прибутки в економіці падають – на 34%, за даними Росстату на березень. “Недоотримання запланованих обсягів доходів від податку на прибуток у 2025 році є не менш важливим і більш реалістичним ризиком для російського бюджету, ніж зросла ймовірність нафтогазових надходжень, що випадають”, – підсумовує Соколов.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 10 червня 2025 року Курс долара порівняно з 9 червня досяг рівня 41.4919 за 1 долар. Курс євро підвищився на 10 коп. до 47.3713 за 1 євро. Фунт стерлінгів подорожчав на 17 коп. до 56.2713 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка зріс на 17 коп. до 50.5382 за 1 швейцарський франк. Курс польського злотого зріс на 7 коп. до 11.0929 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.491 900 EUR Євро 47.371 300 GBP Фунт стерлінгів 56.271 300 CHF Швейцарський франк 50.538 200 PLN Польський злотий 11.092 900 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

За підсумками першого кварталу 2025 року сума сплачених податків у сфері інтернет-послуг зросла на 48% — з 800 млн грн у 2024-му до 1,187 млрд грн у 2025-му. Про це повідомляє голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. “Значне зростання спостерігається серед юридичних осіб, тоді як ФОПи показали спад — це може свідчити про перехід галузі від моделі “кущів ФОП” на юридичні особи”, – зазначив він. Крім того, за даними Гетманцева, більшість компаній суттєво підвищили зарплати у 4 кварталі 2024 та 1 кварталі 2025. Лише близько 10 компаній продовжують платити на рівні ~10 тис. грн (при середніх зарплатах в країні більше 24 тис. грн). Нагадаємо: Доходи ринку фіксованого інтернету впали на 30% у четвертому кварталі 2024 року.

Читати далі

Україна інтегрує європейські стандарти – від енергоефективності та безбар’єрності до промислового безвізу. Вони є не лише вимогою для інтеграції, а і стратегічним вибором відбудови та відновлення.Про це говорить заява голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії “Слуга народу” Олени Шуляк.За її словами, окремі норми доводиться не просто імпортувати, а переосмислювати – адаптувати до умов воєнного часу, або ж створювати з нуля – особливо у сфері безпеки.”Показово, що деякі українські цифрові рішення – як-от “єВідновлення” – уже стають прикладом для країн ЄС”, – зазначила вона.На думку Шуляк, Україна поступово впроваджує ті регламенти, які десятиліттями успішно працюють у ЄС, водночас, по деяким пунктам допоки ми рухаємося не так швидко як хотілося б. Один з прикладів – промисловий безвіз. “Зокрема, не вся продукція, яка виробляються в Україні, вже має необхідні стандарти ЄС, тобто, коли ми прийдемо у ЄС як повноправні члени, частина наших виробників буде просто не готова до цього за умови, якщо зараз не переробить виробництво”, – пояснила вона.Представниця уряду додала, що це означає для виробників витрати, що є, відповідно, викликом і водночас, це можливості, оскільки це суттєво розширить ринок для них.Шуляк переконана – сферою, де Україна точно повинна запозичувати досвід ЄС, є питання енергонезалежності. Держава, пояснила парламентарка, вже не може дозволити собі будувати не енергоефективні будівники, опалювати сходові клітки, підʼїзди, тощо. Тому всі технології, повʼязані з зеленим відновленням і з високими показниками енергоефективності, будуть основою відбудови. Тобто, використання тих стандартів ЄС, які в багатьох країнах вже давно. Ще один стандарт ЄС, який Україна почала поступово впроваджувати – безбарʼєрність, і інклюзивність. Зокрема, в Україні вже затверджена Стратегія безбарʼєрності, а також обрані пілотні міста, де вже впроваджуються перші рішення щодо цього. “Але цього замало. Нам потрібно більш грунтовно працювати у цьому напрямку, скільки безбарʼєрність – це не поодинокий пандус біля підʼїзду. Слід переглянути підходи до того, як реальна безбарʼєрність, а не безбарʼєрність на словах і папері реалізується на робочих місцях, чи є вона у сфері державних послуг, наприклад, у ЦНАПах. Навіть у Кабмін ти не завжди можеш зайти небезбарʼєрно”, – підкреслює Шуляк.Які європейські практики Україна буде активно впроваджуватиКрім цього, Україна активно впроваджуватиме кращі європейські практики щодо Нового Європейського баухаусу, по циркулярній економіці, переробці відходів і сталому розвитку. Втім, підкреслила Шуляк, як базові будуть вищеперелічені три.Водчас, ні всі міжнародні стандарти Україна може перейняти, адаптувавши під себе. Зокрема, потрібен власний безпековий стандарт, напрацювання щодо якого вже реалізовується. Шуляк навела приклад – свого часу Естонія була однією з перших країн, яка запропонувала допомогу у відновленні. Під свій патронат вони вирішили взяти місто Овруч на Житомирщині. Там було вирішено побудувати дитячий садок на кшталт типового сучасного дитячого садочка, які будуються і працюють в Естонії.”Але однаковий не вийшло, оскільки у нас діють нові ДБН щодо обовʼязкової наявності укриттів у такого роду обʼєктах. Через нашого північного сусіда, який нікуди не зникне, у нас відтепер будуть завжди підвищені безпекові вимоги. Безпека змусить нас перегляди, як буде працювати система і ми це вже зробили на рівні законодавства, ухваливши на рівні закону нові ДБН. Безпека дає нам право використовувати і кращі наукові практики, і фахове експертне середовище для пошуку кращих рішень задля безпеки громадян”, – зауважила Шуляк.За її словами, коли Україна почала працювати над оновленням безпекових правил, спочатку вирішили “не винаходити велосипед”, а адаптувати під себе існуючий міжнародний досвід. Наприклад, досвід Ізраїлю, де це питання не менш актуальне. “Але потім ми зрозуміли, що проти них таке озброєння не використовують. І якщо ми на 100% будемо запозичувати їх досвід під нас, то “мамади” не врятують, оскільки якщо ракета влучить у будинок, він складеться. Відтак, є сенс розглянути досвід Фінляндії і Швейцарії, однак з огляду на те, що умови України, на жаль, безпрецедентні”, – наголосила Олена Шуляк.Які підходи варто адаптувати ЄС, запозичивши у УкраїниВодночас, вона підкреслила, що у України є практики, які є сенс адаптовувати саме ЄС. Нардепка пояснила, що наразі ЄС знаходиться у двох переходах – зеленому і цифровому. І український досвід саме у цифровізації, яка входить у ТОП найуспішніших українських реформ, є тим кейсом, який точно стане у нагоді більшості європейських країн.Крім цього, Шуляк навела приклад програми “єВідновлення”, яку інші країни вже розглядають, як кейс, який можні запозичити і адаптувати на випадок стихійних лих.”Прозора система, яка ефективно працює, вирішуючи житлові проблеми сотень тисяч громадян. Цифрове забезпечення, яке це дозволяє – швидко, без бюрократії податися на компенсацію і отримати її. Так, нині завдяки “єВідновленню” кошти у рамках “єВідновлення” вже отримали понад 100 тис українців, а загальна сума виплат давно перетнула відмітку у 20 млрд гривень”, – резюмувала Шуляк.

Читати далі