Категорія: Афіша

Цифрові технології стали частиною нашого повсякденного життя. Замість паперових грошей ми все частіше використовуємо банківські картки або розраховуємося за товари та послуги за допомогою віртуальних гаманців у смартфонах. Зростає інтерес до криптовалют — ними не лише торгують, а й оплачують покупки. Наприклад, віртуальна Trustee карта дозволяє розраховуватися за товари та послуги як криптовалютою, так і фіатом. Закономірно, що цифровізація фінансів змінює ставлення до традиційних грошей, викликаючи питання щодо доцільності їхнього існування. Що ж таке фіатні гроші, яка їхня роль в економіці і як взаємодіють традиційні та цифрові фінансові системи, розглянемо в цьому огляді.Що таке фіатФіатна валюта — це платіжний засіб, вартість якого встановлена ​​емітентом (державою), а не забезпечена золотом чи іншими фізичними активами. Цінність таких грошей визначається авторитетом уряду та впевненістю у його здатності підтримувати економічну стабільність. Крім покупок, такі гроші використовуються для інвестування та зберігання. Кожна держава має власну валюту, що використовується при розрахунках у країні. До неї належать монети, банкноти, гроші на банківських рахунках та картах, облігації тощо. Випускають гроші центральні банки, а емісію та обіг регулюють національні уряди та фінансові установи.Становлення фіатної системиУперше фіатні гроші з'явилися в Китаї в XI столітті. За них можна було купити шовк, золото, срібло. У XVII столітті фіат почали використовувати в Європі. Його адаптували в Іспанії, Нідерландах та Швеції. Щоправда, в останній країні спроба виявилася невдалою — уряд повернувся до срібного стандарту. У XIX столітті було запроваджено золотий стандарт, згідно з яким вартість паперових грошей забезпечувалася золотом, і кожна людина могла обміняти купюри на певну кількість дорогоцінного металу. Така система сприяла валютній стабільності, міжнародній торгівлі та інвестиціям, але обмежувала можливість проводити емісію, що робило економіку вразливою до спекуляцій на ринку золота. У 1972 році уряд США відмовився від золотого стандарту, припинивши обмін доларів на золото і перейшов на фіат. Так розпочалося повсюдне використання державних грошей. Країни отримали більше можливостей для управління своєю економікою, обіг грошових знаків став зручнішим, спростився процес транзакцій. Переваги та недоліки фіатної валютиФінансові експерти пристрасно сперечаються про плюси та мінуси цієї валютної системи.Захисники наголошують на таких перевагах фіату:відсутність дефіциту;легкість виробництва;зручність та швидкість проведення платежів;прийнятий до обігу у всьому світі.Противники звертають увагу на такі недоліки:відсутність фізичної цінності;можливість гіперінфляції та фінансового колапсу;ризики знецінення;відносна легкість підробки банкнот.Вартість національних грошей тісно пов'язана з політичною та економічною стабільністю країни, тому в періоди криз вони вразливіші, а втрата довіри до емітента зазвичай призводить до зниження вартості.Роль фіатних засобів у світовій економіціПаперові гроші залишаються основою всіх фінансових операцій, починаючи від особистих переказів та закінчуючи міжнародною торгівлею. Для держав та їх центробанків фіат — це інструмент, який:забезпечує управління економікою у вигляді монетарної політики;дозволяє регулювати відсоткові ставки, інфляцію та грошову пропозицію;допомагає стимулювати економічне зростання чи стримувати перегрів;спрощує міжнародні розрахунки та валютні обміни.В умовах глобалізації державна валюта розширює можливості для бізнесу та приватних осіб.Зверніть увагу! Не всі національні гроші мають однакову значущість у світових масштабах. Ключову роль у міжнародній торгівлі та інвестиційних угодах відіграють долар США (світова резервна валюта), євро (основний платіжний засіб Євросоюзу), британський фунт стерлінгів (найстаріші, найстабільніші та найдорожчі загальносвітові гроші), японська єна («тиха гавань» у періоди глобальної фінансової нестабільності).Тенденції розвитку фіату: цифрова трансформаціяВалюта без забезпеченої вартості займає стійкі позиції у світовій економіці, і відмова від її використання поки що не передбачається. Але зміни в системі все ж таки відбуваються. Цифровізація створює нові можливості у сфері обігу, управління та використання фіатних засобів, відкриває перед світовою економікою нові горизонти, робить фінансові послуги більш прозорими, безпечними та доступними. І вона ж висуває перед регуляторами, банками та користувачами нові завдання, спричинені необхідністю адаптуватися до нового цифрового середовища. З розвитком технології блокчейну з'являються національні цифрові валюти (CBDC), що сприяє децентралізації фінансів та підвищенню фінансової інклюзивності.Це цікаво! Першими, 2020 року, цифрову валюту Sand Dollar офіційно почали використовувати Багами. Станом на травень 2025 року CBDC тестують у Китаї, Бразилії, Індії, Швеції, Сінгапурі, ОАЕ, Таїланді, Франції, Канаді, ПАР. Можливість створення CBDC розглядають у США та Євросоюзі. Впровадження власної роздрібної е-гривні вивчає і Національний банк України.Цифрові версії грошей не передбачають децентралізоване управління. Доступ до мережі, емісія та транзакції залишаються під наглядом центрального банку. Впровадження CBDC, вважають фінансисти, забезпечить оперативний контроль обсягу грошової маси, що допоможе підтримувати стабільні ціни та стимулювати економіку. Також, ймовірно, вдасться прискорити обробку платежів, знизити вартість транзакцій, зробити фінансову систему доступнішою для користувачів.Фіатна валюта vs криптовалютаФіат та крипта — це різні грошові системи. Поєднує їх відсутність забезпечення золотом та іншими фізичними активами. Криптовалюта поки що не має великої економічної ваги і не гарантована державою. Її курс нестабільний, залежить від попиту/пропозиції і навіть заяв відомих осіб. Перекази в крипті проводяться без посередників, їх не можна скасувати чи оскаржити. Попри це криптовалюти стають суперником традиційних грошей, оскільки забезпечують нові підходи до випуску, обміну та зберігання. Вже зараз фінансисти говорять про взаємовплив двох систем і передбачають можливість їхньої тісної інтеграції, яка вже почалася:держави працюють над створенням та впровадженням національних цифрових валют;чимало токенів можна купити за традиційні гроші;з'явився окремий клас криптовалют, чий курс прив'язаний до стабільного активу (стейблкоїни, або фіат у крипті).Взаємодії між традиційною валютою та криптою сприяють біржі, на яких користувачі можуть конвертувати долари, євро, гривні у криптомонети та навпаки, оформлювати криптокредит та виконувати інші операції.Підбиваючи підсумки, зазначимо, що фіатні гроші, швидше за все, ще довго будуть основним платіжним засобом. Попри зростання інтересу до криптовалют, замінити національні валюти вони, на думку експертів, найближчим часом не зможуть. Причина у високій волатильності, правовій невизначеності та відсутності широкого соціального визнання. Найімовірніше, обидві системи продовжать співіснувати та відігравати свою роль в економіці. Анатолій Рубан, автор розділу Курс Finance

Читати далі

Інфляція в Україні в травні підскочила до 15,9%. Фінансові аналітики, банкіри та населення очікують уповільнення зростання цін.Про це говорять дані на сайті НБУ.Фінансові аналітики в травні 2025 року погіршили прогноз щодо інфляції до 7,9% протягом найближчих 12 місяців. У квітні вони чекали зростання цін на рівні 7,7%.Інфляційні очікування населення погіршилися в травні до 10,2% порівняно з 10,1% у квітніБанкіри у квітні очікували інфляцію на рівні 9,8%. Прогноз погіршено порівняно із січнем минулого року (9,0%).Керівники підприємств прогнозують інфляцію на рівні 11,5% (прогноз за лютий).Прогнози щодо інфляціїЗа даними Держстату, у травні 2025 року інфляція в Україні прискорилася до 15,9% у річному вимірі.Ціни зростали з випередженням прогнозу Національного банку. Відхилення зумовлене насамперед стрімким подорожчанням сирих продуктів харчування внаслідок несприятливих погодних умов навесні та активного експорту продовольства.Згідно з прогнозом НБУ влітку інфляція має повернутися на траєкторію зниження і вже наприкінці року впасти нижче 10%.НБУ у квітні погіршив прогноз щодо зростання споживчих цін в Україні 2025 року до 8,7%. За прогнозом НБУ, влітку зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг.

Читати далі

У ніч на п'ятницю 13 червня Ізраїль завдав масованого удару по іранських військових і ядерних об'єктах. Крім того, було знищено представників військового керівництва Ірану, включаючи самого командувача Корпусом вартових ісламської революції (КСІР) генерал-майора Хосейна Саламі, а також вчені, які працювали над ядерною програмою Ірану. Буквально наступної ночі Іран завдав страшного удару у відповідь: по Ізраїлю було випущено сотні безпілотників-камікадзе та сотні балістичних ракет. На Близькому Сході спалахнуло жарке полум'я нової війни. Реакція фінансових ринків Як же відреагували фінансові ринки на те, що сталося? Насамперед, варто згадати про ціни на нафту, які миттєво злетіли на 13%. Марка Brent уранці п'ятниці 13 червня подорожчала до 78,49 доларів за барель. Своєрідно відреагувала головна світова валюта – американський долар. Багато десятиліть саме долар США вважався головною «валютою-притулком»: під час будь-яких серйозних військових зіткнень та фінансових катаклізмів усі інвестори дружно бігли в долар, пересидіти в ньому «до найкращих часів». Тому першою реакцією було саме зміцнення “американця”, який напередодні обвалився на FOREX після виходу слабких даних щодо інфляції. Проте зростання долара виявилося недовгим: вже на американській сесії п'ятниці його знову почали продавати. У світі все більше говорять про те, що через непродуману політику Трампа долар почав втрачати свою вагу та статус «головної резервної валюти». Олії у вогонь долив міністр фінансів США Скотт Бессент, який заявив про можливий дефолт через перевищення стелі держборгу. Дедалі більше великих інвесторів та провідних центробанків світу починають подумувати про те, чим замінити долар у своїх резервах. Окрім традиційного золота та новомодних криптовалют (зараз все частіше то одна, то інша країна заявляє про створення т.зв. біткойн – резерву), у світі почали уважніше придивлятися до євро. Саме євро отримав несподівані бонуси від того, що відбувається на Близькому Сході. Великі інвестори, які активно розпродають американські акції, почали не менш активно заходити в європейські. Особливим попитом, що не дивно, мають акції європейських компаній-виробників зброї. Зараз, в епоху тотального переозброєння НАТО, саме ці компанії здатні забезпечити пристойні дивіденди.Зросла і ціна на золото. Вранці понеділка 16 червня вона досягла 3451 долара за тройську унцію. До оновлення світового рекорду ціни на золото залишилося рівно 50 доларів. Чого чекати далі Головне питання, яке зараз турбує фінансистів усього світу, – чи перекриє Іран Ормузька протока, через яку проходить 20-21 млн барелів нафти на добу (що становить 20% світового споживання нафти) та 25% світового трафіку зрідженого природного газу. Якщо це станеться, ринок нафти чекає на неминучий ціновий шок. Аналітики вважають, що в цьому випадку ціна Brent підскочить до 100-150 доларів за барель, а в найгіршому випадку – перевищить 200 доларів. Зранку п'ятниці ціна нафти злетіла лише на можливості виконання цієї загрози. Однак Іран добре знає, що має «козирного туза» в рукаві, і тримає його насамкінець. Також це ускладнить світову логістику та подовжить багато транспортних шляхів, що негативно позначиться на світовій економіці. Зростання ціни на нафту американці будуть змушені компенсувати, послаблюючи долар (що ми зараз і спостерігаємо). А це означає, що в Україні, наприклад, євро, яке й так минулого тижня досягло 48 грн, подорожчає ще більше. Які при цьому будуть ціни на бензин, страшно навіть уявити.

Читати далі

Майно ТОВ “Чорноморський рибний порт”, зокрема його причали, буде передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів у рамках кримінального провадження про незаконне захоплення акваторії порту. Maersk, MSC, Hapag-Lloyd та інші ключові перевізники розглядають можливість зміни своїх маршрутів.Рішення про передачу майна ТОВ “Чорноморський рибний порт” прийняв Київський районний суд Одеси 29 травня 2025 року.Кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України ведеться Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області.У 2019 році, як з'ясувало слідство, представники компанії “ЧРП” у змові з державним реєстратором з КП “Агенція державної реєстрації” незаконно переоформили на себе право власності на об'єкти портової інфраструктури з метою стягнення корабельних зборів. При цьому законним власником цих причалів є Фонд державного майна України. Тобто йдеться фактично про привласнення державної нерухомості — споруд і земельної ділянки площею 31 000 квадратних метрів. У результаті судновласники платили не державі, а стороннім особам. Оскільки за законом причали та їхні акваторії є єдиним комплексом, що не підлягає розділенню, суд цього року визнав їх речовими доказами, заборонив будь-які дії щодо їхнього відчуження чи передачі у користування. Попри це, представники “ЧРП” наполягають, що таке судове рішення може спричинити фінансові збитки як для компанії, так і для держави.Нагадаємо, ТОВ “Чорноморський рибний порт” вважається одним з ключових хабів з перевалки контейнерів. З установою працювали компанії – лідери світвого ринку, зокрема, Maersk, MSC, Hapag-Lloyd, CMA CGM, COSCO Shipping Lines, Arkas Line, Evergreen та інші.За даними джерел в Адміністрації морських портів України, наразі ключові світові транспортні компанії вивчають можливість зміни логістики. Як стверджує співрозмовник в АМПУ, є ймовірність, що через юридичні складнощі найближчим часом робота порту буде нестабільною. Зокрема, вантажі компанії Maersk та інших операторів можуть бути заблокованими на термін від кількох тижнів до кількох місяців.Як свідчать дані реєстрів, єдиним власником ТОВ “Чорноморський рибний порт” є ПрАТ “Антарктика”, який володіє партнер Ігоря Коломойського Юрій Кіперман. За даними реєстрів, засновниками ПрАТ “Антарктика” є три офшори Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, які фігурували у судовому процесі у Лондоні в межах справи “Коломойський проти Привату” як підконтрольні йому компанії.Нагадаємо, Ігор Коломойський був арештований 2 вересня 2023 року за підозрою у шахрайстві та відмиванні грошей, пов’язаних із націоналізованим “ПриватБанком”, і з того часу перебуває у слідчому ізоляторі. У травні 2024 йому висунули звинувачення у замовленні замаху на адвоката в 2003 році. У лютому 2025 року РНБО ввела проти Коломойського та низки інших осіб санкції через “загрози державній безпеці”. За час перебування у СІЗО олігарх втратив контроль над значною кількістю своїх ключових активів.

Читати далі

Роздрібні ціни на бензин і дизель в Україні зросли після стрибка світових цін. Нафта дорожчає через удари Ізраїлю по Ірану. Про це свідчать дані моніторингу “Консалтингової групи А-95”.За даними моніторингу, середні роздрібні ціни 16 червня 2025 року на бензин А-95 становлять 56,28 гривень за літр (+0,95 гривень), на дизельне пальне 53,06 гривень за літр (+0,57 гривень), на автогаз 34,16 гривень за літр (-0,01 гривень).Ціни на АЗС 16 червняСтрибок цінОсновним фактором, який впливає на ціну, є світові ціни на нафту, оскільки Україна з початку війни імпортує майже весь обсяг палива.Ціни на нафту різко зросли 13 травня. Сьогодні нафта марки Brent коштує 73,3 доларів за барель, що на 10 доларів більше, ніж наприкінці травня.Причиною зростання стали удари Ізраїлю по Ірану 13 червня. Основна увага нафтового ринку зосереджена на ситуації навколо Ормузької протоки. Через цей вузький морський шлях країни Близького Сходу транспортують близько п'ятої частини всього світового щоденного видобутку нафти. Будь-які спроби Ірану перекрити маршрут створять загрозу для глобальних поставок і можуть призвести до нового витка зростання цін.

Читати далі

В Україні протягом п’яти місяців 2025 року стабільно зростають виторги від реалізації підакцизних товарів. Про це йдеться у повідомленні Державної податкової служби.Зокрема, у травні українці витратили на придбання алкоголю 14,46 млрд грн (+21% до січня).За інформацією податкової, основні фактори зростання – активізація ресторанного та розважального бізнесу, підвищення контролю з боку ДПС за продажами. Зростає не лише середній чек, а й кількість покупок.Крім того, у травні українці витратили на тютюнові вироби 13,08 млрд грн – більше, ніж на алкоголь. У січні на купівлю цигарок витрачено 10,38 млрд грн.”Вартість тютюнових виробів стабільно зростає через акцизну політику, імпортозалежність сировини та перехід на продукцію вищої цінової категорії. До того ж активна боротьба з тіньовим ринком поступово переводить продажі в легальну площину”, – зазначають в ДПС.Водночас обсяги реалізованого пального також зростають. У січні продали 558,3 млн літрів, у травні – 639,9 млн літрів (+14,6% до січня).Такий приріст у податковій пояснюють одразу кількома чинниками: стартом польових робіт, активізацією транспорту і логістики, а також збільшенням внутрішнього туризму. Крім того, ціни на пальне залишаються відносно стабільними, що сприяє зростанню обсягів.”Все більше операцій проводиться офіційно через РРО. Це свідчить про доброчесність суб’єктів господарювання, ефективність контролю з боку податкових органів і поступову легалізацію роздрібного ринку”, – підкреслили в ДПС.

Читати далі

Рада ЄС з енергетичних питань обговорює поступову відмову від імпорту російських енергоносіїв, які все ще продовжують купувати країни-члени. Про це на щоденному брифінгу Єврокомісії розповів заступник головного речника Стефан де Кеерсмакер. Речник нагадав, що 16 червня у Люксембурзі проходить засідання Ради ЄС з енергетичних питань. “Обговорення будуть стосуватися планів ЄС щодо поступової відмови від російських енергоресурсів, енергетичної безпеки і програми щодо ядерної енергетики, схваленої Єврокомісією”, – розповів він. Нагадаємо, Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини. Проти висловився і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.За даними ЗМІ, свої застереження мають також Франція і Бельгія – два найбільших покупці російського скрапленого природного газу (СПГ).

Читати далі

Значна інфляція, підвищення акцизів і військового збору, мобілізаційні вимоги до зарплат стали причиною збільшення надходження до фонду держбюджету за платежами, що адмініструє Державна податкова служба. Про це написала член комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.”За 5 місяців 2025 року надходження до загального фонду держбюджету за платежами, що адмініструє ДПС, більше ніж вдвічі перевищили показники за аналогічний період 2021 (передвоєнного) року, а також майже на 50 % більше, ніж у середньому за 5 місяців 2022 – 2024 років. Проте причини цього зростання податкова не повідомила”, – написала вона.За її словами, саме значна інфляція, зміни у законодавстві щодо підвищення акцизів/ військового збору, мобілізаційні вимоги до зарплат є цими причинами.Раніше повідомлялося, що місцеві бюджети України зростають: за перші п’ять місяців 2025 року надходження сягнули майже 201 мільярда гривень, що на 18,4% більше, ніж за січень – травень минулого року.Основними джерелами наповнення стали податок на доходи фізичних осіб (112,1 млрд грн (+ 20,2 % до показника минулого року), єдиний податок – 35,4 млрд грн (+ 13,5 %), податок на прибуток підприємств – 17,7 млрд грн (+ 21,1 %).Тим часом Кабінет міністрів України готується подати у Верховну Раду зміни до держбюджету на приблизно 400 млрд грн, бо цього року виникла потреба закуповувати власними силами більше зброї для Сил оборони.

Читати далі

Європейський Союз не буде самостійно знижувати максимальну ціну на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, оскільки цю ініціативу, швидше за все, не підтримає “Група семи” .Як відомо, у проєкт 18-го пакета санкцій ЄС проти Росії увійшла пропозиція зниження верхньої межі ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже заявляла, що рішення про зниження цінової стелі для російської нафти мусить прийматися спільно з партнерами з G7 і буде обговорюватися на найближчому саміті “Групи семи” в Канаді.”Очевидно, що на саміті в Канаді G7 не підтримає зниження стелі ціни з 60 до 45 доларів за барель. У такому разі ЄС не буде вносити цей захід у 18-й пакет санкцій”, – заявив один зі співрозмовників.Цю тезу підтримав і другий дипломатичний співрозмовник “ЄвроПравди”. “Під час засідання Coreper 16 червня було наголошено на необхідності координації з G7 щодо обмеження ціни на російську нафту, причому представники держав-членів висловили занепокоєння щодо зниження максимальної ціни”, – зауважив він.Дипломат додав, що “одностороннє зниження стелі ціни на нафту з боку ЄС є малоймовірним”.Варто зауважити, що Україна закликала Європейський Союз знизити максимальну ціну на російську нафту до 30 доларів за барель.А президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що хоче домогтись зниження глобальних цін на нафту, завдяки чому вдасться завершити повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікує фіналізації ще кількох торговельних угод до завершення саміту “Групи семи” у Канаді. Про це пише CNN.Трамп заявив, що декілька нових торговельних угод майже готові.”Дивіться, у нас є наші торгові угоди. Усе що потрібно – це відправити листи… Думаю, у нас буде кілька нових торгових угод”, – сказав він у коментарях ЗМІ перед тим, як залишив Білий дім. Менш як за місяць, 9 липня, спливає час відтермінування великих тарифів, які Трамп оголосив у квітні, а потім призупинив задля перемовин. Від адміністрації вже лунали сигнали про те, що цей термін можуть продовжити, щоб дати більше часу на перемовини для укладення торгових угод. Водночас Трамп заявив, що планує озвучити партнерам односторонні умови, які вони мають “прийняти або відмовитись”.

Читати далі