До Києва з черговим візитом приїхала голова МЗС Німеччини Анналена Бербок. На повістці дня – зброя, вступ Україні до ЄС, подальша підтримка Києва Берліном. Втім, далеко не завжди відносини були такими добрими. Ще рік тому Німеччина категорично відмовлялася давати Україні танки.
Який шлях пройшли дві країні та чого нам чекати після далі – у матеріалі РБК-Україна.
Допомога, вступ до ЄС та швидкі реформи: що казали німецькі політики у Києві
Ця поїздка вже четверта для Анналени Бербок – представниці німецької партії Зелених у коаліційному уряді. Тобто вона добре знайома з нашими реаліями та українською владою. У січні 2023 року вона відвідувала Харків – найсхіднішу точку, до якої добиралися німецькі урядовці в Україні.
Бербок показала, що добре орієнтується в останніх політичних змінах: вже у перші хвилини по прибуттю відзначила реформи у галузі судочинства та закон про ЗМІ.
Наступна мета, на її думку – боротьба з олігархією та корупцією. Якщо брати точнішу цитату, то на полях Конференції з відновлення України в Лондоні Бербок заявила про “необхідність покласти край 30-річному кумівству”. До речі, вона вже пообіцяла провести таку саму зустріч в Німеччині.
Згадала вона також і про дітей, викрадених Росією, наголосивши, що “ці злочини повинні бути розкриті”, а допоможе цьому обвинувальний акт у Міжнародному кримінальному суді.
“Треба сказати, що політичні і не тільки політичні, але й іншого роду відносини з Німеччиною наразі є дуже інтенсивними. Нещодавно, Німеччина передала нову партію танків “Леопард-1”, боєприпаси до ЗРК “Гепард”, які захищають українські порти на Дунаї та інфраструктуру від російських ракет та “шахедів”. Ще з’явилася інформація про передачу 40 БМП “Мардер”, – описав у коментарі для РБК-Україна стан нашої взаємодії з Німеччиною Віктор Савінок, старший аналітик Західного Інституту у Польщі.
Фото: голова Мінфіну ФРН Крістіан Лінднер – відповідальний за грошову допомогу Україні (Getty Images)
Віктор Савінок нагадав, що у серпні цього року в Україні зі своїм першим візитом побував голова Мінфіну ФРН Крістіан Лінднер – голова “вільних демократів” (Вільна Демпартія Німеччини).
“Саме він відповідає за фінансову сторону діалогу і сказав дуже важливу річ: Україна має заплановане фінансування з боку Німеччини до кінця поточного року. Це стосується, як військової так і гуманітарної допомоги. Зокрема – забезпечення українських біженців у Німеччині”, – розповів аналітик.
Щодо вступу до ЄС, то раніше голова Євроради Шарль Мішель дав доволі чіткі часові рамки: до 2030 року і сам блок і країни-кандидати (серед яких є й Україна) мають бути готові до розширення. Він назвав це “необхідним геополітичним наслідком” війни Росії проти України.
Профільний єврокомісар з розширення Олівер Варгеї наголосив, що вже у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть “суттєві пропозиції” по розширенню Євросоюзу. Власне у Бербок “немає жодних сумнівів”, що Україна приєднається до ЄС і “стане вирішальним фактором” у зміцненні євроринку. Особливо у галузі чистої енергетики. Про це йшла мова на зустрічі голів МЗС у Києві. Бербок підписала меморандум про будівництво вітрової електростанції навколо Чорнобильскої атомної електростанції.
Візит Бербок, що відбувається зараз, важливий сигнал про підтримку України, бо за кілька днів – нова сесія ГенАсамблеї ООН, наголосив Віктор Савінок. Тему членства Києва в ЄС вона не лише зі своїм обговорила олегою Дмитром Кулебою, а й з президентом Володимиром Зеленським. Очільник держави подякував Німеччині за новий пакет збройної допопомоги і "лідерський внесок у посилення протиповітряної оборони України". Обговорили також євроінтеграцію, захист цивільних та енергетики, яка (як і люди) все ще є мішенню російської агресії.
“У цьому контексті варто згадати інтерв’ю Бербок медіагрупі Funke 7 вересня. У ньому вона наголосила, що питання членства України – це не “чи”, а виключно “коли” це станеться. Також вона сказала що майбутнє України лежить не лише в межах ЄС, але й у НАТО”, – пояснив Віктор Савінок
Історія відмов: як Німеччина не хотіла передавати Україні зброю
Утім, ще перед початком повномасштабного вторгнення Росії до України позиція Німеччини та тієї самої пані Бербок була кардинально іншою – Берлін навідріз відмовлявся постачати нам зброю.Тоді це пояснювали насамперед угодою нової коаліції, яка була щойно сформована. У ній прямо забороняли постачати зброю у кризові регіони.
А також Берлін вважав, що це лише більше розізлить Москву та зробить перемовини з нею ще важчими. Згадала Бербок і про історичну відповідальність Німеччини не передавати зброю після нападу на СРСР у 1941 році. Як тоді так і зараз, німцям може бути дуже складно уявити , що з їхньої зброї знову будуть вбивати росіян.
Але вся ця риторика трохи неправдива стосовно, як світу так і нашої держави. За даними Інституту SIPRI, Німеччина – одна з провідних держав-експортерів зброї. І насправді Україна вже отримувала німецьке озброєння – погодили 71 продаж у 2020-2021 роках на суму 5,2 млн євро. Але тоді мова про важке озброєння, на кшталт танків, не йшла. Передавали стрілецьку зброю, підводне та комунікаційне обладнання.
Фото: за інформацією самих німецьких політиків, канцлер Шольц досі блокує швидку передачу озброєння Україні (Getty Images)
Щодо власне танків, то спочатку в Німеччині теж був сильний спротив. Зокрема, канцлер Олаф Шольц багато разів казав, що в односторонньому порядку Німеччина передавати “Леопарди” не буде. Запобігаючи цим прямому зіткненню між Росією та НАТО.
На позицію Берліну не впливали навіть сигнали з Вашингтону, де на літо 2022 року були вже, в принципі, не проти перейти на наступний рівень поставок зброї. Також такі сигнали подавав Генсек НАТО Єнс Столтенберг. На той момент, за даними німецьких ЗМІ, Німеччина могла передати Україні до 110 танків “Леопард” зі складів та тренувальних центрів.
Серед основних голосів проти у 2022 році виділялася очільниця оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Але 22 липня того року навіть вона визнала потребу “прямих поставок зброї України”.
Бо попередні “кругові поставки” (коли країни ЄС біля кордонів України віддавали їй старішу техніку і натомсть отримували від Альянсу новішу) потрапили під вогонь критики від інших членів німецького парламенту. Ситуацію ускладнювали і вимоги цих країн. Наприклад, Польщі. Варшава хотіла замість сотень Т-72, відправлених в Україну, отримати еквівалент у вигляді найновіших “Леопардів-2”. Це викликало серйозну та складну суперечку між двома столицями.
Фото: замість переданих Україні традянських танків, Польща хотіла собі "Леопард" 2А6 (Getty Images)
При цьому, як розповів DW танковий експерт, відставний офіцер Микола Саламаха, хоча було сформовано близько десяти бригад з нуля, щоб ефективно заміщати втрати на полі бою Україні потрібно щонайменше 500 машин (станом на літо 2022 року). Навіть якщо зібрати усі радянські танки з усієї Європи, цього вистачить максимум на півроку, пояснив він.
І основною проблемою буде навіть не навчання екіпажів – з цим можна впоратись за місяць інтенсивних тренувань. Але перенавчання обслуговуючого персоналу та ремонтних бригад – ось це може зайняти набагато більше часу.
Скресання німецької криги: як Берлін погодився передати танки
Варто зазначити, що до танків Німеччина передала кілька різних видів озброєнь: бронемашини М113 (спільно з Данією), Мардер, PzH2000 (Panzerhaubitze), "Бібер" та "Дінго". Далі в арсеналі України з’явилися зенітно-ракетні комплекси “Гепард” і IRIS-T, система залпового вогню Марс-II та система виявлення артилерії "Кобра".
Станом на осінь 2022 року Україна вже користувалася 30-ма установками “Гепард”, 10-ма PzH2000. Остання вважається найдорожчою та найсучаснішою самохідною установкою у світі.
Цікаво, що коли Німеччина передавала Україні зенітні системи IRIS-T, то Бундесвер ще сам не мав їх на озброєнні. І, наприклад, прем’єр Баварії Маркус Задер вимагав подібних систем і для Німеччини. Але все це було до згоди на передачу “Леопардів”, чому німецька влада пручалася до останнього.
Фото: Німеччину було дуже складно вмовити передати свої сучасні танки, але це все ж сталося (Getty Images)
І лише у січні 2023 року крига скресла остаточно – німецький уряд погодив надання танків “Леопард” Україні. Але, як і хотів того Олаф Шольц, виключно з одночасною відправкою до ЗСУ танків М1 “Абрамс” від Сполучених Штатів Америки.
Цієї історичної згоди чекали й інші країни, що мали на озброєнні “Леопарди” – Іспанія, Польща, Нідерланди. Загалом, танкова коаліція планувала передати Києву до 100 танків. У травні 2023 року, перші “Абрамси” доїхали до баварського полігону для навчання приблизно 250 українських бійців (у планах США – передати 31 машину).
Повертаючись до візиту Анналени Бербок. На момент написання цих слів вона вже зустрілася з головою МЗС України Дмитром Кулебою. Він наголосив на пришвидшенні надання далекобійних ракет "Таурус".
Він вважає, що Німеччина “у будь-якому разі” передасть їх Україні, тож не варто втрачати час. Секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що німецьку владу все ще переслідує страх роздратувати Москву. Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн вважає, що єдиний в уряді ФРН, хто блокує надання “Таурусів” Україні – сам канцлер Олаф Шольц.
